Постанова

від 12.05.2020 по справі 902/861/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Справа № 902/861/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 24.01.20р. суддею Тварковським А.А. об 17:15 год. у м.Вінниці, повний текст складено 03.02.20р. у справі № 902/861/19

за позовом: Іллінецької районної ради

до : Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича

про розірвання договору оренди, звільнення орендованого приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі та пені

ВСТАНОВИВ:

Іллінецькою районною радою подано позов до Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича про розірвання договору оренди, звільнення орендованого приміщення та стягнення 48442,64 грн, з яких: 43508,36 грн - заборгованості з орендної плати та 4934,28 грн - пені.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 у справі №902/861/19 позов задоволено частково. Розірвано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладеного між Іллінецькою районною радою та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). У задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача звільнити орендоване підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Європейська, 15-А, м . Іллінці та щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2023,26 грн пені - відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Іллінецької районної ради (вул. Соборна, буд.18, м. Іллінці, Вінницька область, 22700; код ЄДРПОУ 21731363) 74218,1 грн - заборгованості з орендної плати, 7832,43 грн пені та 3795,77 грн судового збору. Витрати щодо сплати судового збору в сумі 1967,23 грн залишено за позивачем.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 627, 629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 283 ГК України, ст.ст. 2,3 Закону України Про оренду державного і комунального майна , умови договору оренди, рішення №399 Іллінецької районної ради 19 сесії 7 скликання від 15.09.2017, яким внесено зміни до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" зазначає, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором не здійснено повної та своєчасної оплати орендних платежів, а тому перевірено надані позивачем розрахунки в контексті правильності врахування індексу інфляції, ставки податку у відповідні періоди, а також правильності застосування відповідних формул. В даних розрахунках не виявлено помилок, доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано. Отже, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 74218,10 грн заборгованості з орендної плати підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зокрема, суд з посиланням на підписаний сторонами договір оренди, звіт про незалежну оцінку нежитлового вбудовано прибудованого приміщення підвалу загальною площею 200,9 кв.м адміністративної 2-х поверхової будівлі "Побутсервіс" (позн. Літ. "А") зазначив, що з огляду на презумпцію правомірності правочину, у суду відсутні підстави для того, щоб вважати правомірним розрахунок орендної плати з іншої величини площі, ніж 200,9 кв.м..

Крім того, з посиланням на ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, п. 9.2. договору оренди, суд вказав, що перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд дійшов висновку про його правильність в сумі 7832,43 грн, відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2023,26 грн пені слід відмовити, оскільки позивачем при розрахунку пені за деякими орендними платежами не дотримано 6-ти місячного строку її нарахування.

Зокрема, суд прийшов до висновку, що в даному випадку має місце здійснення реконструкції відповідачем орендованого підвального приміщення, а не створення нової речі.

Разом з тим, суд з посиланням на ст. ст. 611, 651, 782 ЦК України, умови договору оренди, п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", постанову Верховного Суду від 31.07.2019 по справі №732/1709/16-ц, ст.ст. 188, 291 ГК України зауважує, що позивачем доведено систематичне порушення відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати в повному обсязі згідно з ч. 1 ст.782 ЦК України, що є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Також, суд відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, постанову Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі №911/207/18 вказує, що обов`язок відповідача повернути орендоване майно виникає відразу після розірвання договору, тобто в даному випадку після набрання рішенням суду, яким договір розірвано, законної сили, а тому станом на час звернення позивача з даним позовом до суду та на час прийняття рішення право позивача в цій частині позову не порушено. Разом з тим, суд зазначає, що позивач просить звільнити орендоване приміщення, тоді як договором передбачено повернення об`єкта оренди. Враховуючи викладене, вимога позивача про звільнення орендованого приміщення є передчасною, необґрунтованою, такою, що не відповідає способу захисту, передбаченому договором, та задоволенню не підлягає.

Суд з посиланням на докази наявні в матеріалах справи, ухвалу Верховного Суду від 04.03.2019 року у справі №923/441/18, постанову Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року №7, прийшов до висновку про безпідставність твердження відповідача щодо сплати позивачем судового збору із урахуванням вартості майна, тобто як за вимогу майнового характеру.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 24 січня 2020 року по справі № 902/861/19 частково в таких частинах: "2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладеного між Іллінецькою районною радою та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )." " 4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Іллінецької районної ради (вул. Соборна, буд.18, м. Іллінці, Вінницька область, 22700; код ЄДРПОУ 21731363) 74218,1 грн - заборгованості з орендної плати, 7832,43 грн пені та 3795,77 грн. судового збору." та прийняти нове рішення у відповідних частинах, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вказує, що суд при винесенні оскарженого рішення неправильно визначив в рішенні адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_2, замість АДРЕСА_10.

Крім того, з посиланням на ст. ст. 3, 13, 15, 16, 230 ЦК України вважає, що суд першої інстанції послався на презумпцію правомірності правочину, проте належним чином не оцінив недобросовісність позивача та належним чином не оцінив доводи відповідача щодо недобросовісності позивача.

Також, з посиланням на довідку Іллінецької районної ради від 15.12.2016 № 579-01.17, клопотання Іллінецької районної ради від 15.12.2016 № 576-01.17 до ФОП Андрієнко С.М. з проханням провести оцінку нежитлового приміщення (підвального) загальною площею 184,1 м.кв. за адресою м . Іллінці , вул. Європейська, буд. 15 А зазначає, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку документам щодо розбіжності в площі орендованого майна за договором та фактичної площі за технічною документацією.

Разом з тим, з приводу реконструкції існуючої забудови посилається на постанову Верховного Суду України від 22 березня 2017 року по справі № 908/312/16.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції здійснив помилкову оцінку доводам відповідача щодо сплати судового збору з вимоги про зобов`язання відповідача звільнити орендоване підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Європейська, 15-А, м. Іллінці. З посиланням на ст. 163 ГПК України, п.п. 2.2., 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України вважає, що позовна вимога щодо повернення нерухомого майна відноситься саме до майнових вимог та відповідно до Закону України Про судовий збір судовий збір за такою вимогою обчислюється за ставкою, яка підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру. На підтвердження своїх доводів посилається на позицію Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04 березня 2019 року у справі № 923/441/18. А тому на переконання скаржника, позивач повинен був сплатити судовий збір за ставкою, що підлягала сплаті при поданні позову, виходячи з вартості даної земельної ділянки, а саме з 1 830 220,80 грн..

Крім того, з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 березня 2019 року у справі № 902/341/17, ст. 377 ЦК України, ст.ст. 120, 125 ЗК України звертає увагу, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача на земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості, припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

Разом з тим, зазначає, що суд першої інстанції правильно визначив аргументи та документи, якими відповідач заперечив підставність позову, проте належним чином не оцінив їх.

У відзиві на апеляційну скаргу Іллінецька районна рада наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Просить у задоволенні вимог апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 24 січня 2020 року по справі № 902/861/19 відмовити у повному обсязі.

Крім того, 13.04.20 від Іллінецької районної ради надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без руху, яке не береться судовою колегією до уваги, оскільки на підставі наданих суду доказів ухвалою суду від 17.03.20 вже було вирішено питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Шапочука А.В..

Сторони не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином (т.2 а.с.136-137).

12.05.20 на електронну адресу суду від ФОП Шапочука А.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із спалахом коронавірусу у світі та встановленого карантину в Україні. Просить розгляд апеляційної скарги відкласти на період після закінчення карантину.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про його відхилення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 273 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Так, ухвалою суду 17.03.20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.20 у справі №902/861/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на "12" травня 2020 року об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 4 .

Разом з тим, 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19" (з подальшими змінами) відповідно до якої з метою запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Крім того, на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (https://www.kmu.gov.ua/) розміщено інформацію, що загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 11 травня, продовжено до 22 травня, відповідне рішення Уряд ухвалив 04 травня 2020 року.

Згідно із п. 11 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.20 визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Проте, судова колегія звертає увагу, що зміни до ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги вказаним законом не вносилися. Разом з тим, судова колегія зауважує, що явка сторін обов`язковою не визнавалася.

Враховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що останнім днем строку розгляду апеляційної скарги є 15.05.20.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, явка обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.03.2017 між Іллінецькою районною радою (Орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (Орендар, відповідач) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.4. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об`єкт оренди) - підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська 15-А згідно з викопіювання з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору (додаток №1) для використання його з метою здійснення підприємницької діяльності (розміщення кафе). Об`єкт оренди є спільною власністю територіальних громад району і знаходиться на балансі Іллінецької районної ради.

Згідно з п.2.1, 2.3. Договору вступ Орендаря у володіння та користування об`єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об`єкта, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Сторони погодили, що за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 39 сесії районної ради 6 скликання від 04.09.2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 6163 (шість тисяч сто шістдесят три) грн 31 (тридцять одну) коп. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визнається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Визначена орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Необхідні платежі нараховуються з моменту підписання акту приймання-передачі (п.3.6 Договору).

Відповідно до п. 3.10. Договору в разі якщо Орендар в термін, передбачений п.3.8. Договору, не з`явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми, виставленої в рахунку, загальна сума, виставлена в рахунку до сплати, є безспірною.

Зобов`язання орендаря по орендній платі забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць та правом Орендодавця на розірвання договору. Виконання Орендарем інших зобов`язань забезпечується правом Орендодавця на розірвання договору (п.3.15. Договору).

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов`язок Орендаря протягом дії Договору до повернення об`єкта оренди за свій рахунок проводити необхідний поточний та капітальний ремонт об`єкта оренди. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Будівельні роботи на об`єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актами порядку, і при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому законодавством порядку (п.4.4. Договору).

Пунктом 5.17 Договору встановлено обов`язок Орендаря повернути об`єкт оренди в разі припинення Договору Орендодавцеві.

Орендар має право за згодою Орендодавця проводити заміну, реконструкцію, переоснащення об`єкта оренди, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.2. Договору).

Орендодавець зобов`язується розподіляти та спрямовувати отриману орендну плату відповідному бюджету в пропорціях визначених рішенням районної ради (п.8.1. Договору).

Сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з Орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов`язані з таким стягненням (п.9.2. Договору).

Згідно з п. 9.6. Договору при невиконанні або порушенні однією із Сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 27 березня 2017 року до 27 лютого 2020 року включно (п.10.1. Договору).

Договір може бути продовжений в порядку визначеним Органом управління майном (п. 10.6 Договору).

Відповідно до п.10.4 Договору Орендар не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору оренди, повідомляє Орендодавця про свої наміри щодо припинення або продовження договірних орендних відносин.

Пунктом 10.8 Договору сторони погодили, зокрема, припинення дії Договору оренди достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

У разі припинення Договору поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю Орендодавця. Відшкодування вартості невід`ємних поліпшень вирішується відповідно до Порядку, встановленого сесією районної ради.

На підставі Додатку №2 від 27.03.2017 до Договору "Акт приймання-передачі індивідуально визначеного нерухомого майна", обопільно підписаного сторонами, орендодавцем передано орендарю об`єкт оренди за Договором.

Додатком № 3 до Договору сторони погодили розрахунок розміру орендної плати відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району, затвердженої рішенням 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" зі змінами, внесеними відповідно до рішення 9 сесії районної ради 7 скликання від 23 вересня 2016 року № 172 "Про внесення змін до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району".

Згідно з п.5 зазначеної Методики розрахунку орендна плата розраховується у такій послідовності: спочатку визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, який фіксується у договорі оренди. Відповідно до розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці.

Рішенням №172 Іллінецької районної ради 9 сесії 7 скликання від 23.09.2016 внесено зміни до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" викладено в новій редакції. Відповідно до вказаної нової редакції за використання нерухомого майна за цільовим призначенням розміщення кафе, барів, закусочних, що здійснюють продаж алкогольних та тютюнових виробів орендна ставка склала 21%.

Рішенням №399 Іллінецької районної ради 19 сесії 7 скликання від 15.09.2017 внесено зміни до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" викладено в новій редакції, відповідно до якої за використання нерухомого майна за цільовим призначенням розміщення кафе, барів, закусочних, що здійснюють продаж алкогольних та тютюнових виробів орендна ставка склала 19%.

З урахуванням змін до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" на підставі рішення №526 Іллінецької районної ради 27 сесії 7 скликання від 24.05.2018 орендна ставка залишилася незмінною та склала 19%.

Рішенням №215 Іллінецької районної ради 10 сесії 7 скликання від 17.11.2016 з метою визначення реальної орендної плати за підвальне приміщення, що знаходиться у будівлі за адресою: вул. Європейська, 15 А, м. Іллінці надано дозвіл голові районної ради Загороднюку С.А. на замовлення виготовлення звіту про експертну грошову оцінку вказаного приміщення.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку нежитлового вбудовано прибудованого приміщення підвалу загальною площею 200,9 кв.м адміністративної 2-х поверхової будівлі "Побутсервіс" (позн. Літ. "А"), що належить територіальній громаді сіл, селища, міста Іллінецького району в особі Іллінецької районної ради, за адресою: Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Європейська, 15А, вчиненого суб`єктом оціночної діяльності Андрієнко С.М. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий ФДМУ за №80/15 від 02.02.2015) ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 16.12.2016 склала 341530 грн (в т.ч. 1700 грн за 1 м.кв.).

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 27.03.2017 між Іллінецькою районною радою (Орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (Орендар, відповідач) укладено договір оренди №12/1/17 від 27.03.2017, відповідно до умов якого Орендарю передано в строкове платне користування підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Іллінці, вул. Європейська, 15-А , для використання з метою здійснення підприємницької діяльності.

За твердженнями позивача, відповідач, прийнявши у строкове платне користування обумовлене договором приміщення, не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної сплати орендних платежів, передбачених умовами вказаного Договору, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість.

Зважаючи на систематичне порушення умов договору, позивач просить суд розірвати договір оренди №12/1/17 від 27.03.2017, зобов`язати відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнути з останнього 74218,10 грн - заборгованості з орендної плати та 9855,69 грн - пені.

В свою чергу відповідач посилається на ряд документів, що передували укладенню сторонами Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району за №12/1/17 від 27.03.2017.

Так, рішенням №31 Іллінецької районної ради 3 сесії 4 скликання від 12.07.2002 надано дозвіл Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс" на передачу в оренду строком на 5 років з правом наступного викупу підвального приміщення площею 194 м.кв. приватному підприємцю Шапочуку Андрію Володимировичу для розміщення об`єкту громадського харчування, дозволено приватному підприємцю Шапочуку А.В. проводити роботи по поліпшенню технічного стану підвального приміщення.

01.11.2002 між Іллінецьким комунальним підприємством "Побутсервіс" (Орендодавець) та приватним підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (Орендар) укладено договір оренди комунального майна, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно, а саме підвальне приміщення площею 194 кв.м будинку "Побутсервіс" за адресою: АДРЕСА_1 , залишковою вартістю 20045 грн згідно з актом експертної оцінки (без урахування ПДВ). При цьому відповідно до п.9.1. зазначеного договору, його укладено строком на 5 років, що діє з 01.11.2002 до 01.11.2007 включно, з правом наступного викупу.

Рішенням №101 Іллінецької міської ради від 16.06.2006 надано дозвіл громадянину Шапочуку Андрію Володимировичу , жителю АДРЕСА_8 , на розміщення об`єктів торгівлі (кафе-бар) в орендованому приміщенні побуткомбінату по вул. К.Маркса, 15 в м. Іллінці. Копія вказаного дозволу наявна у матеріалах справи.

Відповідачем отримано лист погодження на розміщення та дозволу на реконструкцію підвального приміщення комунального підприємства "Побутсервіс" для об`єкту громадського харчування від ряду відповідних інстанцій, зокрема, від архітектора району, райсанепідемстанції, водоканалу, управління газового господарства, пожежної частини, електричних мереж, електрозв`язку, райспоживспілки.

В результаті розпорядженням Іллінецької районної державної адміністрації №259 від 05.07.2006 затверджено акти державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією підвального приміщення під кафе-бар, влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу в м.Іллінці по вул. К.Маркса,15, що належить Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс".

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 у справі №902/861/19 позов задоволено частково. Розірвано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладеного між Іллінецькою районною радою та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). У задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача звільнити орендоване підвальне приміщення загальною площею 200,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Європейська, 15-А, м . Іллінці та щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2023,26 грн пені - відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Іллінецької районної ради (вул. Соборна, буд.18, м. Іллінці, Вінницька область, 22700; код ЄДРПОУ 21731363) 74218,1 грн - заборгованості з орендної плати, 7832,43 грн пені та 3795,77 грн судового збору. Витрати щодо сплати судового збору в сумі 1967,23 грн залишено за позивачем.

При цьому, відповідач - ФОП Шапочук А.В. не погоджується із вказаним рішенням в частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017, укладеного між Іллінецькою районною радою та Фізичною особою-підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем та стягнення з Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на користь Іллінецької районної ради 74218,1 грн - заборгованості з орендної плати, 7832,43 грн - пені, 3795,77 грн. - судового збору.

Таким чином, в силу вимог ст. 269 ГПК України судова колегія переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині його оскарження.

З приводу наведеного, колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними 27.03.2017р. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Зокрема, до вказаних правовідносин підлягають також застосуванню норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Крім того, в силу норм ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема визначено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 3.6 договору вказано, що визначена орендна плата перераховується орендарем орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Як убачається із матеріалів справи, на момент укладення Договору відповідно до Методики при розрахунку орендної плати застосуванню підлягала орендна ставка, яка складала 21% (рішення №172 Іллінецької районної ради 9 сесії 7 скликання від 23.09.2016 року).

Згодом відповідно до рішення №399 Іллінецької районної ради 19 сесії 7 скликання від 15.09.2017 внесено зміни до рішення 39 сесії районної ради 6 скликання від 4 вересня 2015 року № 720 "Про затвердження окремих нормативних документів з оренди майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району", а саме: додаток 4 "Орендні ставки за використання нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району" орендна ставка склала 19% та в подальшому не змінювалася.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо своєчасної оплати орендних платежів, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 74218,10 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

На момент розгляду справи, як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не подано доказів щодо погашення вказаної суми заборгованості, не спростовано її розмір.

Враховуючи вищевикладене, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 74218,10 грн.

Щодо відмінностей у площі орендованого приміщення, внаслідок чого, як вказує апелянт у своїй апеляційній скарзі, позивачем було неправильно здійснено розрахунок заборгованості з орендної плати, суд апеляційної інстанції виходить з презумпції правомірності правочину відповідно до якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, сторони, підписавши договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району №12/1/17 від 27.03.2017 погодили усі умови, викладені у ньому, зокрема й щодо площі об`єкта оренди.

Крім того, відповідно до п.2.2. Звіту про незалежну оцінку нежитлового вбудовано прибудованого приміщення підвалу загальною площею 200,9 кв.м адміністративної 2-х поверхової будівлі "Побутсервіс" (позн. Літ. "А"), що належить територіальній громаді сіл, селища, міста Іллінецького району в особі Іллінецької районної ради, за адресою: Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Європейська, 15А суб`єктом оціночної діяльності Андрієнко С.М. враховано, що за матеріалами інвентарної справи площа об`єкта становить 184,1 кв.м, тоді як до розрахунку прийнята площа 200,9 кв.м.

Таким чином, враховуючи наведене вище, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для того, щоб вважати правомірним розрахунок орендної плати з іншої величини площі, ніж 200,9 кв.м.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що за матеріалами інвентаризаційної справи, замовленням на проведення оцінки майна дійсно розмір площі є меншим, ніж вказано у договорі оренди, разом із тим в матеріалах справи є докази, які вказують, що це приміщення зазнало реконструкції, що цілком об`єктивно пояснює дані розбіжності у площах.

Крім того, позивачем було нараховано, згідно із умовами договору 9855,69 грн. пені.

В силу дії статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Таким чином, судова колегія, перевіривши розрахунок пені, який здійснений місцевим господарським судом, вважає його правильним та арифметично вірним в сумі 7832,43 грн, і дана сума підлягає до стягнення, а у стягненні 2023,26 грн пені слід відмовити, оскільки позивачем при розрахунку пені за деякими орендними платежами не дотримано 6-ти місячного строку її нарахування.

Щодо твердження апелянта, як у апеляційній скарзі, так і суді першої інстанції, що замість орендованого підвального приміщення по вул. К Маркса, 15 в м. Іллінці Фізичною особою - підприємцем Шапочуком Андрієм Володимировичем внаслідок реконструкції створено нове нерухоме майно (нову річ), слід зазначити таке.

Так, відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зазначено, що поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

У статті 23 вказаного вище Закону зазначено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди. Аналогічні положення містяться у статті 778 ЦК України, за якою наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 332 ЦК України, зокрема, визначено, що власник матеріалу, який набув право власності на виготовлену з нього річ, зобов`язаний відшкодувати вартість переробки особі, яка її здійснила. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов`язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває особа, яка здійснила таку переробку, за умови, що відшкодує власникові матеріалу моральну шкоду.

Отже законодавець пов`язує момент виникнення нової речі саме зі зміною фізичних характеристик об`єкта переробки - іншої речі або матеріалу. Прикладом є створення справді нової речі з сировини: будівництво об`єктів з матеріалів (будівля з цегли), виробництво з сировини (дошки з лісу) тощо.

Водночас здійснення орендарем нежитлових приміщень під певний вид діяльності жодним чином не змінює будівельних габаритів об`єктів, а тому не створює нову річ. В іншому разі будь-який орендар вправі наголошувати на факті створення нової речі залежно від того, для якого виду діяльності він орендував приміщення.

Проведення перепланування і реконструкція внутрішніх приміщень у ході капітального ремонту в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує. При цьому зі змісту розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації №259 від 05.07.2006 слідує затвердження останньою актів державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією підвального приміщення під кафе-бар, влаштування входу в підвальне приміщення та аварійного пожежного виходу в м.Іллінці по вул. К.Маркса,15, що належить Іллінецькому комунальному підприємству "Побутсервіс". При цьому рішенням Іллінецької районної ради 3 сесії 4 скликання №31 від 12.07.2002, що передувало укладенню Договору оренди комунального майна від 01.11.2002, приватному підприємцю Шапочуку А.В. дозволено проводити роботи по поліпшенню технічного стану підвального приміщення.

Таким чином, в даному випадку має місце здійснення реконструкції відповідачем орендованого підвального приміщення, а не створення нової речі. Більш того, положення щодо новоствореної речі не застосовуються до правовідносин оренди державного та комунального майна, оскільки сама лише обставина збільшення вартості орендованого майна не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі.

Отже, з урахуванням викладених обставин, здійснена відповідачем реконструкція об`єкта оренди підпадає під правове регулювання здійснення невід`ємних поліпшень нерухомого майна, що перебуває в оренді. Так, згідно з приписами ч.3 ст. 778 ЦК відповідач вправі розраховувати лише на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Разом з тим, слід зазначити, що погодження реконструкції об`єкта оренди відбувалося під час дії Договору оренди комунального майна від 01.11.2002 строк дії якого сплинув. При цьому доказів протилежного відповідачем не надано.

У даній справі предметом розгляду є Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Іллінецького району за №12/1/17 від 27.03.2017, який відрізняється як за умовами, так і за суб`єктним складом в частині щодо орендодавця.

За умовами п.п.4.1, 4.2. зазначеного Договору орендар зобов`язаний протягом дії Договору до повернення об`єкта оренди за свій рахунок проводити необхідний поточний та капітальний ремонт об`єкта оренди. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. Орендар не має права без згоди районної ради проводити поліпшення об`єкта оренди. Для отримання згоди на здійснення таких робіт Орендар подає заяву і матеріали відповідно до Порядку, затвердженого сесією районної ради.

У разі припинення Договору поліпшення орендованого майна, здійсненні за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю Орендодавця. Відшкодування вартості невід`ємних поліпшень вирішується відповідно до Порядку, встановленого сесією районної ради (п.10.9. Договору).

Таким чином, підстави для звільнення відповідача від обов`язку сплати орендних платежів за вказаним договором оренди відсутні.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди, судова колегія зазначає наступне.

Згідно із ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Отже, зі змісту ст. 782 ЦК України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору є факт несплати орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом.

У пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Як вже встановлено судом, відповідач всупереч вищевказаним законодавчим актам та умовам спірного Договору оренди допустив систематичну несплату орендної плати в повному обсязі протягом тривалого періоду часу, а саме: за грудень 2018, лютий, квітень, червень-грудень 2019, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати станом на 08.01.2020 в розмірі 74218,1 грн.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед іншого - розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У своїй постанові від 31.07.2019 по справі №732/1709/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав на те, що несплата орендних платежів не в повному обсязі місить усі ознаки істотності порушення умов договору.

Пунктом 10.5 Договору сторони погодили можливість розірвання договору в разі невиконання його умов або на вимогу однієї з cторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Аналогічна умова передбачена п.9.1. Договору.

Частиною 3 ст. 291 ГК України визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених ЦК України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

Отже, позивачем доведено систематичне порушення відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати в повному обсязі, що є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди, а тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо доводів апелянта, про те, що позивач при зверненні до суду із позовною вимогою про повернення майна повинен був сплатити судовий збір з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, то суд апеляційної інстанції вважає вони не заслуговують на увагу, оскільки позовні вимоги заявлені в межах договірних зобов`язань. Так, визначення ціни позову передбачено у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Згідно з п. 2.2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі у зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому, посилання на ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.03.2019 у справі №923/441/18 є необґрунтованим. Оскільки у вказаній справі заявлялася вимога про повернення земельної ділянки, що перебувала у користуванні Фермерського господарства "Ведмідь" за відсутності правових підстав для такого користування, тобто в межах позадоговірних правовідносин.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає правомірним не взяття до уваги місцевим господарським судом поданого відповідачем контррозрахунку, оскільки:

- по-перше, у ньому невірно зазначена площа об`єкту (184,1 кв.м), оскільки за умовами чинного та неоспореного на момент розгляду справи договору оренди вона становить 200,9 кв.м, що погоджено сторонами правочину;

- по-друге, ставка орендної плати відповідачем визначена у розмірі 15% з посиланням на п.11 додатку 2 постанови КМУ "Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" від 04.10.1995 №786. Натомість об`єктом оренди майна у досліджуваних правовідносинах є комунальне майно, тому наведений позивачем нормативно-правовий акт застосуванню не підлягає;

- по-третє, вартість нерухомого майна визначалася відповідним висновком оцінки (341530 грн), проте представник відповідача у розрахунку навів вартість в сумі 20045 грн, яка мала місце до проведення реконструкції. На думку суду, жодних правових підстав врахування такої вартості суд не вбачає. При цьому посилання представника позивача щодо пропорційного зменшення розміру вартості орендної плати у зв`язку із фактичним набуттям права спільної сумісної власності відповідачем на об`єкт оренди в частині зроблених поліпшень, суд також відхиляє, оскільки таке право власності відповідача на момент розгляду спору не підтверджено у відповідний законом спосіб. Водночас предметом розгляду даної справи не є встановлення обставин набуття відповідачем частки орендованого майна у власність.

Також суд апеляційної інстанції погоджується із відхиленням судом першої інстанції інших доводів представника відповідача відносно дефектності деяких умов договору оренди, оскільки до предмету позову не входять вимоги щодо визнання договору оренди недійсним. Відповідачем також не заявлявся зустрічний позов з цього приводу. Відтак оспорюваний правочин в силу презумпції правомірності є дійсним. При цьому, ознак нікчемності правочину судом не встановлено.

Крім того, колегія суддів погоджується із відхиленням місцевим судом як необґрунтованих посилання апелянта на відсутність доказів перебування об`єкта оренди на балансі позивача та щодо його розміру балансової вартості, оскільки особливості бухгалтерського обліку об`єкта нерухомості при розгляді даної справи не спростовують предмет та підстави заявленого позову, зокрема, щодо систематичної несплати орендної плати у визначеному договором розмірі.

Разом з тим, з приводу посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було неправильно вказано адресу відповідача в рішенні, апеляційним судом зазначається наступне.

Дійсно, як убачається із матеріалів справи ухвали суду першої інстанції надсилалися ФОП Шапочуку А.В. на адресу АДРЕСА_9 , а відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться адреса: 22700, м. Іллінці, вул. Зарічна, б.26.

Проте, як убачається із матеріалів справи Шапочук А.В. був повідомлений про розгляд позову в господарському суді Вінницької області, подавав свої заперечення на позов, та його представник брав участь у судових засіданнях 05.11.2019, 21.11.2019, 11.12.2019, 13.01.20, зокрема, був присутній у судовому засіданні 24.01.20, під час винесення судом оскарженого рішення), та отримував ухвали суду за адресою АДРЕСА_9 , про, що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд апеляційної інстанції констатує, що адреса АДРЕСА_9 була вказана позивачем у позовній заяві, значилася у свідоцтві про державну реєстрацію ФОП Шапочука А.В. (а.с. 22, т.1) та була відображена договорі оренди від 27.03.2017 №12/1/17 (а.с. 24-26, т.1).

Невірне зазначення місцевим судом поштової адреси відповідача не впливає на суть рішення і не є підставою для скасування чи зміни рішення у відповідності до ст. 277 ГПК України.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.2020 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за апелянтом - ФОП Шапочук А.В..

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шапочука Андрія Володимировича на рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.20р. у справі №902/861/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.20р. у справі № 902/861/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №902/861/19 повернути до господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "18" травня 2020 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.