Ухвала

від 31.01.2020 по справі 577/5338/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №577/5338/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/15/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

володільця майна ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_8 ,

представника власника та володільця майна адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року про арешт на майно,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року задоволено клопотання слідчого ОСОБА_10 .

Накладено арешт на вилучене 14 листопада 2019 року майно: автомобіль марки «УРАЛ» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, що належить на праві власності ОСОБА_8 , шляхом заборони відчуження даного майна; товарно-транспортну накладну №2, яка видана ФГ «Лозовик», і зберігається в матеріалах кримінального провадження; деревину (дрова) об`ємом 15 м3, які зберігаються в Конотопському ВП ГУНП в Сумській області, володільцем якої є ОСОБА_7 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування ними.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, володілець майна ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.

Свої доводи мотивує тим, що слідчим не доведено незаконності походження придбаних нею дров.

Вказує, що на даний час слідчим не встановлено недійсність товарно-транспортної накладної на перевезення дров, а твердження про те, що ФГ «Лозовик» не має права проводити дрова, на переконання ОСОБА_7 , взагалі не заслуговує на увагу. ФГ «Лозовик» є юридичною особою, діє на підставі чинного законодавства України, в процесі припинення не перебуває, а для зайняття таким видом діяльності, як продаж дров, не потребує отримання окремого дозволу компетентного органу.

Зазначає, що в зв`язку з накладенням арешту на дрова, вона позбавлена можливості опалювати свій будинок в зимовий період.

Наголошує на тому, що нею було придбано в ФГ «Лозовик» саме дрова, а не деревину.

Заслухавши суддю-доповідача, володільця майна ОСОБА_7 та її представника адвоката ОСОБА_9 , власника майна ОСОБА_8 , які вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положенням ч.1ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 70 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні у провадженні Конотопського ВП ГУНП у Сумській області перебуває кримінальне провадження №12019200080001165, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 14.11.2019 встановлено факт перевезення, незаконного зрубаної деревини (дрова) 15 м3 з боку невстановленої слідством особи, яка перевозила їх на автомобілі марки «УРАЛ», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 із ТТН №2 від 14.11.2019 ФГ «Лозовик» (м. Кролевець Сумської області).

14.11.2019 із 15 год. 45 хв. по 16 год. 10 хв. проведено огляд місця події, а саме ділянка місцевості за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Конотопських Партизан, 75, під час якого було вилучено автомобіль «УРАЛ», д.н.з. НОМЕР_1 , в кузові якого перебували деревина розпиляна, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ від автомобіля.

Постановою старшого слідчого Конотопського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 від 14.11.2019, автомобіль марки «Урал» н.з. НОМЕР_1 і свідоцтво про реєстрацію ТЗ, що належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; товарно-транспортну накладну №2 від 14.11.2019 на дрова, що належить ФГ «Лозовик»; деревину (дрова) об`ємом 15 м3 (власник і походження не встановлені) визнано і приєднано в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12019200080001165 від 15.11.2019.

Право власності ОСОБА_8 на вилучений під час обшуку автомобіль встановлено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.п. 16).

Старший слідчий Конотопського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 звернувся з клопотанням, в якому просив накласти арешт на вилучене під час огляду 14.11.2019 майно: автомобіль марки «УРАЛ» д.н.з. НОМЕР_1 і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що належить на праві власності ОСОБА_8 ; товарно-транспортну накладну №2 від 14.11.2019 на дрова, що належить ФГ «Лозовик»; деревину (дрова) об`ємом в 15 м3 (власник і походження не встановлені), володільцем якої є ОСОБА_7 , шляхом накладення заборони власникам користуватись та розпоряджатись вказаним майном.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи клопотання, слідчий суддя виходи з того, що вилучені речі є речовими доказами, з метою заборони розпоряджатись таким майном, щоб не призвести його зникнення, втрати та пошкодження чи інших наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідним накладення арешту на це майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучені в ході огляду місця події транспортний засіб, товарно-транспортна накладна та деревина можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів. Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги володільця майна про законність походження вилученої деревини, недоведеність підроблення товарно-транспортної накладної та здійснення ФГ «Лозовик» господарської діяльності у відповідності з нормами чинного законодавства, є безпідставними та підлягають відхиленню, оскільки дані обставини підлягають встановленню під час проведення досудового розслідування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначені у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити про безпідставність вимог апеляційної скарги ОСОБА_7 в частині накладення арешту на автомобіль марки «УРАЛ» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, оскільки зазначені предмети належать на праві власності іншій особі - ОСОБА_8 , який апеляційну скаргу на судове рішення не подавав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу володільця майна ОСОБА_7 , необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

Керуючись ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Конотопського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 , накладено арешт на вилучене 14 листопада 2019 року майно, а саме:

автомобіль марки «УРАЛ» д.н.з. НОМЕР_1

та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, що належить на праві власності ОСОБА_8 , шляхом заборони відчуження даного майна;

товарно-транспортну накладну №2, яка видана ФГ «Лозовик», і зберігається в матеріалах кримінального провадження;

деревину (дрова) об`ємом 15 м3, які зберігаються в Конотопському ВП ГУНП в Сумській області,

володільцем якої є ОСОБА_7 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування ними, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4