Ухвала

від 03.02.2020 по справі 2-2601/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2601/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2020 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Зборовської Х.В.,

приватного виконавця - Лукеча О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександра Васильовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку у справі № 2-2601/11, згідно з яким просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ( ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, шляхом надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 1389 від 08.08.2008 року, а саме: земельну ділянку, площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування подання посилається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. перебуває виконавче провадження № 59016031 по виконанню виконавчого листа № 2-2601/11, виданого 05.06.2012 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна заборгованості за договором кредиту № ML 800/144/2008 від 08.08.2008 року в розмірі 345912,85 грн., стягнення з ОСОБА_1 понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та 1700 грн. держмита.

03.05.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження за адресами, зазначеними у виконавчому документі рекомендованою кореспонденцією відповідно до вимог ст. 28 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до договору іпотеки № РМL-800/144/2008 від 08.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І., земельну ділянку, площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , передано в іпотеку ЗАТ ОТП Банк - іпотекодавець ОСОБА_1 .

Зазначає, що з метою виконання судового рішення 03.05.2019 року скеровано запит до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про надання інформації про наявність зареєстрованого за особами, вказаними у запиті, майна.

Згідно з відповідями на запити до Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України у боржника ОСОБА_1 відсутні відкриті рахунки. Згідно з відповідями на запити до реєструючих майно установ, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.01.2020 року № 197046789 наявна заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 7713739, на земельну ділянку, площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 08.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І. Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 10.05.2019 року № 11-7-0.2-4008/2-19 за боржником ОСОБА_1 не зареєстровано земельні ділянки на території Закарпатської області.

Отже, як зазначає приватний виконавець, земельна ділянка передана в іпотеку ЗАТ ОТП Банк , площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 року за ОСОБА_1 не зареєстрована.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС України в Закарпатській області ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою, визначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець вказує, що згідно з інформацією Державного земельного кадастру про права власності на земельну ділянку станом на 23.01.2020 року та договором купівлі-продажу від 08.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І., зареєстрованого за № 1387, земельна ділянка площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , тобто продавцю - попередньому власнику по договору купівлі-продажу.

29.11.2019 року (рекомендованим з повідомленням про вручення - отримано 02.12.2019 року) з метою реєстрації права власності боржнику надіслано вимогу про: вжити заходи щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, передану в іпотеку за договором № 1389 від 08.08.2008 року - ЗАТ ОТП Банк , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081. Також вказаною вимогою зобов`язано боржника повідомити про вжиті заходи виконавця шляхом надання копій підтверджуючих документів за адресою: м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, офіс 59 та e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк до 10.12.2019 року.

Крім того, боржнику 29.11.2019 року (рекомендованим з повідомленням про вручення - отримано 02.12.2019) надіслано виклик для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання та повідомити причини щодо ухилення від реєстрації права власності на земельну ділянку, передану в іпотеку за договором № PML-800/144/2008 від 08.08.2008 року - ЗАТ ОТП Банк , площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець наголошує на тому, що станом на 23.01.2020 року ОСОБА_1 не виконав вимогу приватного виконавця та не вжив заходів щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, передану в іпотеку за договором № 1389 від 08.08.2008 року - ЗАТ ОТП Банк , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, не повідомив виконавця про вжиті заходи шляхом надання копій підтверджуючих документів. За викликом приватного виконавця Джуган В.В. не з`явився для надання пояснень, за фактом невиконання вимог виконавчого документа та повідомлення про заходи, що вживаються з метою його виконання та не повідомив про причини щодо ухилення від реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку. Станом на 23.01.2020 року ОСОБА_1 не зареєстрував за собою право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про права власності на земельну ділянку земельну ділянку станом на 23.01.2020 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.01.2020 року.

Приватний виконавець зауважує, що з наведеного випливає, що боржником не зареєстровано право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку, що виключає можливість звернення стягнення на нього, та як наслідок, не виконання виконавчого листа № 2-2601/11, виданого 05.06.2012 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. Станом на 23.01.2020 року рішення суду боржником не виконано та не вчинено жодної дії, спрямованої на його виконання.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця (ч. 11 ст. 440 ЦПК України).

Приватний виконавець у судовому засіданні подання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у поданні та додані до нього матеріали.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 440 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності інших учасників справи, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду подання.

Заслухавши приватного виконавця, розглянувши подання та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. знаходиться виконавче провадження № 59016031 з виконання виконавчого листа № 2-2601/11, виданого 05.06.2012 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна заборгованості за договором кредиту № ML 800/144/2008 від 08.08.2008 року в розмірі 345912,85 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та 1700 грн. державного мита.

03.05.2019 року приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого листа та накладення арешту на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення.

Згідно з договором іпотеки № РМL-800/144/2008 від 08.08.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І., з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-800/144/2008 від 08.08.2008 року, іпотекодавцем ОСОБА_1 передано в іпотеку ЗАТ ОТП Банк земельну ділянку, площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватним виконавцем скеровано запити до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України та реєструючих майно установ і згідно з відповідями встановлено, що у ОСОБА_1 відсутні відкриті рахунки та майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Матеріалами справи також встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.01.2020 року наявна заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 7713739, на земельну ділянку, площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме арешт нерухомого майна на підставі договору іпотеки.

Відповідно до відповіді, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області від 10.05.2019 року № 11-7-0.2-4008/2-19, за ОСОБА_1 не зареєстровано земельні ділянки на території Закарпатської області.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про права власності та речові права на земельну ділянку і відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І., зареєстрованого за № 1387, власником земельної ділянки, площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Право власності на зазначену земельну ділянку у встановленому законом порядку за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Згідно з ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Разом із тим, оцінка вартості земельної ділянки, площею 0,0900 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 2124881200:03:002:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом (ч. 3 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження ).

За приписами ч. 4 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Аналіз зазначених норм матеріального права дають підстави для висновку, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Проте, даних про те, що приватний виконавець вживав заходів щодо розшуку належного боржнику рухомого майна та коштів боржника, матеріали справи не містять.

Крім того, приватним виконавцем не надано суду доказів, що боржник обізнаний про наявне виконавче провадження та умисно ухиляється від виконання рішення.

При цьому за змістом ч. ч. 4, 7 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку ).

Нормами ст. ст. 37, 38 Закону України Про іпотеку також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України Про іпотеку та Законом України Про виконавче провадження спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя, застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України Про виконавче провадження , а не нормами спеціального Закону України Про іпотеку .

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 року у справі за № 6-224цс16, норми Закону України Про виконавче провадження дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України Про іпотеку .

Аналізуючи зміст та підстави подання, а також надані приватним виконавцем копії документів виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, оскільки до вирішення питання про реалізацію нерухомого майна боржника і направлення коштів на погашення заборгованості по виконавчому листу, неотримання відповідної згоди і заяви стягувача, який є одночасно іпотекодержателем, звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, як крайнім заходом, є передчасним, в той час як приватним виконавцем не застосовано відносно боржника всі заходи впливу, передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Подання приватного виконавця про звернення стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку, розглядається негайно, а з огляду на положення ст. ст. 12, 81 ЦПК України саме на приватного виконавця покладено обов`язок доказування факту відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення наведених норм, встановивши відсутність належних та допустимих доказів того, що приватний виконавець на час звернення з цим поданням вчинив всіх необхідних виконавчих дій, спрямованих на виявлення коштів та рухомого майна боржника, на яке можна звернути стягнення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такого подання.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 2018/15226/2012, провадження № 61-46114ск18

Керуючись ст. ст. 259-261, 354, 355, 440 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександра Васильовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VIII Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст ухвали буде складено 4 лютого 2020 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай