Ухвала

від 30.01.2020 по справі 506/529/18

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/529/18

Провадження № 6/506/3/20

У Х В А Л А

про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу

30.01.2020 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни заяву керівника Котовської місцевої прокуратури про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу за позовом

керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Одеській області, Одеської обласної ради, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Маяківської сільської ради Окнянського району Одеської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісових насаджень,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2020 року на адресу суду надійшла заява від керівника Котовської місцевої прокуратури про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа, мотивуючи свою заяву тим, що рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області суду від 15.11.2018 року (з урахуванням ухвали суду від 04.01.2019 року) компенсовано на користь прокуратури Одеської області суму сплаченого судового збору у сумі 440,50 грн. від сплати якого звільнений ОСОБА_2 за рахунок держави, у зв`язку із чим просив суд надіслати на адресу Котовської місцевої прокуратури виконавчого листа про стягнення судового збору у сумі 440,50 грн. з держави з метою його подальшого пред`явлення до органів Державної виконавчої служби.

При цьому заявником було зазначено, що прокуратурою строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання був пропущений з поважних причин, які прямо не залежали від дій місцевої прокуратури, оскільки питання виконання рішення Красноокнянського районного суду від 15.11.2018 року в частині компенсації судового збору прокуратурі Одеської області у сумі 440,50 грн. неодноразово розглядалось місцевим судом через законодавчу неврегульованість питання щодо повернення судового збору з державного бюджету.

Учасники повідомлені про розгляд судом заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, однак у судове засідання не з`явилися.

Неявка учасників справи, відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа. Тому справа розглянута за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи №506/529/18, вказану заяву, суд прийшов до наступного висновку.

04.09.2018 року керівник Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Одеській області, Одеської обласної ради, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Маяківської сільської ради Окнянського району Одеської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісових насаджень у сумі 17191,72 грн. та стягнення судового збору у сумі 1762 грн.

Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 15.11.2018 року по справі №506/529/18 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 17191,72 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Одеської області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 440,50 грн. Зазначене рішення суду вступило в законну силу 18 грудня 2018 року.

Щодо іншої частини судових витрат в сумі 440,50 грн., то ухвалою суду від 04.01.2019 року про виправлення описки резолютивна частина рішення суду від 15.11.2018 року була доповнено та зазначено, що судові витрати слід віднести на рахунок держави, так як відповідач ОСОБА_2 , як інвалід ІІ групи, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору. Вказана ухвала набрала законної сили 22.01.2019 року.

26.03.2019 року на адресу суду надійшла заява Котовської місцевої прокуратури Одеської області про видачу виконавчого листа про стягнення судового збору у сумі 440,50 грн. з держави для подальшого його пред`явлення до органів Державної виконавчої служби, мотивуючи свою заяву тим, що Управлінням державної казначейської служби в Україні у м.Одеса їм було повернуто без виконання рішення суду від 15.11.2018 року по справі №506/529/18 з посиланням про необхідність надання прокуратурою виконавчого листа по рішенню, оскільки підставою для повернення (стягнення) судового збору з Державного бюджету в даному випадку є виключно виконавчий лист, а не рішення суду /а.с. №506/529/18, провадження 2/506/300/18, 112-114/.

На заяву Котовської місцевої прокуратури судом 03.04.2019 року було направлено лист-роз`яснення, відповідно до якого виконавчий лист щодо частини рішення щодо компенсації судових витрат за рахунок держави не може бути видано, так як виконавчий лист про стягнення судового збору видається для примусового виконання судового рішення у разі ухвалення рішення по суті справи на користь позивача та стягнення судових витрат з відповідача, а Держава в особі Державної казначейської служби України не є відповідачем по даній справі. При цьому, відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави , підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

Зазначена інформація судом була направлена 17.05.2019 року до відома Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області /а.с. №506/529/18, провадження 2/506/300/18, 119/.

Однак, при наступних зверненнях прокуратури із рішенням суду від 15.11.2018 року до Управління державної казначейської служби в м.Одесі, прокуратурі вказане рішення суду було повернуто без виконання за аналогічними підставами, у зв`язку із чим 30.10.2019 року Котовська місцева прокуратура звернулася до суду із проханням узгодити питання щодо компенсації вказаного судового збору, оскільки у них, крім наявного рішення суду від 15.11.2018 року відсутні будь-які правові можливості повернення сплаченого судового збору /а.с. №506/529/18, провадження 2/506/300/18, 128-130/.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Правові підстави компенсації судового збору за рахунок держави визначені ст.142 ЦПК України, ст. 7 ЗУ Про судовий збір , Постановою КМ України №590 від 27.04.2006 року Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави , які передбачають, що питання повернення скаржнику судового збору може бути вирішене як ухвалою, так і рішенням суду.

Механізм компенсації судового збору державою врегульований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 року №845, пунктом 6 якого визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання рішення, оригінал виконавчого документу, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Відповідно до п.2 цього ж Порядку виконавчі документи - оформлені у встановленому порядку виконавчі листи та накази господарських судів , видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.3 ЗУ Про виконавче провадження підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно до ч.ч.1,3 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, виконавчий лист, судовий наказ , а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвал суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам виконавчого документа, встановлених законом.

Пунктом 42 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах визначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону №3674-VI Про судовий збір ). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому у його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом №3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Системний аналіз викладених норм, свідчить про те, що у випадках, встановлених законом ухвала визнається виконавчим документом, тому виконавчий лист в таких випадках не видається.

Разом із тим, якщо про відшкодування витрат за рахунок держави зазначається в рішенні суду, то слід виходити із того, що рішення про присудження (компенсацію) витрат є різновидом стягнення, підлягає примусовому виконанню, а тому видача виконавчого листа відповідає вимогам закону.

Та обставина, що представник держави не був учасником судового процесу, не звільняє від обов`язку виконання рішення суду, який виник на підставі закону і не залежить від участі у справі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про виконавче провадження , виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Ч. 6 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Таким чином, враховуючи, що Котовською місцевою прокуратурою строк пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений з причин, які прямо не залежали від дій місцевої прокуратури, а саме через відсутність законодавчого врегулювання порядку реалізації рішень суду щодо компенсації судового збору за рахунок держави, з метою забезпечення виконання рішення суду в частині повернення прокуратурі Одеської області судового збору, суд приходить до висновку про задоволення заяви керівника Котовської місцевої прокуратури про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.259, 260, 433 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Котовської місцевої прокуратури про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документу - задовольнити повністю.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі №506/529/18 (провадження №506/300/18) про стягнення (компенсацію) судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 440,50 грн., від сплати яких звільнений відповідач ОСОБА_2 , на користь прокуратури Одеської області за рахунок держави.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повну ухвалу складено 03 лютого 2020 року.

Суддя О. Л. Чеботаренко