Ухвала

від 23.01.2020 по справі 440/462/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 440/462/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/396/19 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі :

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1, ч.2 ст. 125 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області начальника управління підтримання обвинувачення в суді ОСОБА_8 на вирок Буського районного суду Львівської області від 2 квітня 2019 року

в с т а н о в и л а :

вироком Буського районного суду Львівської області від 2 квітня 2019 року ОСОБА_6 визнано винуватим за ч.1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком на вісімдесят годин; за ч.2 ст. 125 КК України - один місяць арешту.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання 1 (один) місяць арешту.

Термін відбуття покарання ухвалено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Захід забезпечення кримінального провадження до вступу вироку в законну силу залишено попередній.

Вирішено питання з речовими доказами.

ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що 7 березня 2019 року, близько 22.30 год., перебуваючи у приміщенні житлового будинку на АДРЕСА_2 , під час конфлікту, умисно наніс ОСОБА_9 , один удар ногою в ділянку грудей та один удар долонею правої руки в ділянку обличчя, спричинивши останній легке тілесне ушкодження.

Крім цього, ОСОБА_6 8 березня 2019 року, близько 11.00 год., перебуваючи в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , умисно наніс ОСОБА_9 , один удар дерев"яною палицею в ділянку голови зліва, заподіявши останній легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Львівської області ОСОБА_8 просить вирок Буського районного суду Львівської області від 2 квітня 2019 року стосовно ОСОБА_6 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком 100 годин, визнати винуватим за ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 6 місяців арешту.

На підстав ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 місяців арешту.

Визнати рецидив злочинів обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , зазначивши це в мотивувальній частині вироку.

Прокурор вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, зокрема через неврахування обставини, яка обтяжує покарання, рецидиву злочинів.

Зазначає, що суд першої інстанції обмежився формальним перерахуванням обставин, які мають значення при обранні покарання, без будь-якого розкриття їх змісту, відтак, обираючи покарання в повній мірі не врахував дані про особу винного та обставини, що обтяжують покарання, а тому не обрав необхідного і достатнього покарання для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вважає, що судом при обранні міри покарання ОСОБА_6 не враховано усі обставини, що характеризують особу обвинуваченого, його суспільну небезпечність, обставину, що обтяжує покарання, рецидив злочинів, що призвело до призначення несправедливого за розміром покарання через його м`якість, зокрема за ч.2 ст. 125 КК України призначено покарання у виді 1 місяця арешту, що є найменшим за розміром покарання цього виду, передбаченим у санкції статті, що не може забезпечити виправлення ОСОБА_6 та запобігти вчиненню ним нових злочинів.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 125 та ч.2 ст. 125 КК України учасниками судового провадження не оспорюються.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 125 та ч.2 ст. 125 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю наведених у вироку суду доказів, є обґрунтованим і вмотивованим.

Апеляційний суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Щодо покарання, з яким прокурор не погоджується, то воно призначене судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України: відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості; обране з врахуванням особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, не працює та неодружений. Обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття у вчиненому злочині, обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд правильно дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт строком на 80 годин, та покарання, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у виді одного місяця арешту, що не є мінімальним покаранням для даних видів кримінальних правопорушень. Своє рішення суд першої інстанції належним чином мотивував у вироку.

Суд першої інстанції вірно застосував вимоги ч.1 ст. 70 КК України та шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив ОСОБА_6 покарання у виді 1 місяця арешту.

Ті обставини, на які в апеляційній скарзі покликається прокурор, як на підставу скасування вироку, повністю враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, яке є справедливим і за своїм видом, і за розміром.

Підстав вважати, що призначене ОСОБА_6 покарання не відповідає ступеню тяжкості та особі обвинуваченого через м`якість, немає. Доводи апеляційної скарги безпідставні.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що потерпіла в судовому засіданні в суді першої інстанції просила обрати обвинуваченому сувору міру покарання, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 запевнив апеляційний суд, що потерпіла доводиться йому тещею, на даний час він з нею примирився та така просить його суворо не карати.

З огляду на викладене колегія суддів визнає апеляційну скаргу необгрунтованою й приходить до висновку, що призначене обвинуваченому покарання у виді вісімдесяти годин громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України та у виді одного місяця арешту в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів визнає апеляційну скаргу прокурора необгрунтованою і вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирок суду постановлений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обгрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.405,ст.407,ст.419КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

вирок Буського районного судуЛьвівської областівід 2квітня 2019року стосовно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4