Постанова

від 04.02.2020 по справі 200/10392/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року справа №200/10392/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 200/10392/19-а (головуючий І інстанції Череповський Є.В. ) за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті пруди" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.08.2019 року № 0006231414 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2019 року №0006231414 Головного управління ДФС у Донецькій області про збільшення суми грошового зобов`язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті пруди" за податком на додану вартість в сумі 647 955,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0006231414 від 05.08.2019 року.

15.10.2019 представник позивача звернувся з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15430,00 грн.

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року заяву представника позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Золоті пруди витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 15 130 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким у стягненні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката відмовити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

До складу витрат на правничу допомогу включені витрати, не пов`язані з розглядом справи, та витрати, не підтверджені копією книги обліку доходів і витрат самозайнятої особи.

Позивачем вимоги щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є необґрунтованими, бо не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

15.10.2019 представник позивача звернувся з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 15430,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позову надано акт прийняття послуг, наданих адвокатом Трофімчуком В.В., ордер про надання позивачу правової допомоги серії ДН № 094236 від 15.08.2019 року), договір № 2 від 04.10.20148 року, укладений між СТОВ Золоті пруди та ОСОБА_1 про надання юридичних послуг, платіжні доручення № 188 від 18.09.019 року та № 1336 від 11.10.2019 року про оплату цих послуг на суму 15430,00 грн.

За п.п. 1.1 вказаного договору, виконавець за письмовим дорученням Замовника зобов`язується надати зазначені юридичні послуги (далі юридичні послуги), а Замовник зобов`язується прийняти їх та оплатити.

Відповідно до п. 3.4 Договору вказано, що розмір оплати юридичних послуг визначається із розрахунку вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку 2 до цього Договору.

Пунктом 3.8 договору визначено, що факт наданих юридичних послуг підтверджується Актом прийняття наданих послуг, зразок якого є Додатком 3 до цього Договору, який є підставою для їх оплати.

Згідно акту прийняття послуг відповідно до договору про надання юридичних послуг № 02 від 04.10.2018 між адвокатом Трофімчуком В.В. та СТОВ Золоті пруди , наданих у справі № 200/10392/19-а, сторони підтверджують повне виконання умов договору, а саме:

підготовка та спрямування адвокатських запитів від 20.07.2019 №133; від 03.10.2019 №176; від 05.10.2019 №177; від 05.10.2019 №178 - 4/2000 грн.

витрати на оплату послуг Укрпошти про спрямування а/запитів - 84 грн.

підготовка проекту заперечень на акт від 05.07.2019 - 1/2000 грн.

складання та спрямування позовної заяви - 1/6031 грн.

складання та спрямування відповіді на відзив на позовну заяву - 1/3015 грн.

участь у судових засіданнях - 2/2000 грн.

витрати на поїздку з м. Краматорська до м. Слов`янська для участі у судових засіданнях - 93 грн. + 57 грн. амортизація.

Загальна вартість наданої правової допомоги відповідно до цього акту склала 15430,00 грн.

Судами встановлено, що надані послуги, визначені у акті прийняття послуг, відповідають послугам, надання яких передбачено у додатку 2 до договору (тариф вартості юридичних послуг до Договору № 2 від 4.10.2018 року між СТОВ Золоті пруди та адвокатом Трофімчуком В.В.).

Задовольняючи частково заяву про стягнення судових витрат, суд першої інстанції зазначив, що представник позивача не надав суду докази на підтвердження понесених витрат на поїздку з м. Краматорська до м. Слов`янська, отже ці витрати в сумі 300 грн. не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст. 134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч. 2, 3 ст. 30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зауважує про те, що представником позивача надані послуги, визначені у акті прийняття послуг, які відповідають послугам, надання яких передбачено у додатку 2 до договору про надання правничої допомоги.

Судом першої інстанції при вирішенні питання про відшкодування витрат вірно враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суд визнав, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 15130 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір обґрунтованим. Суд першої інстанції врахував складність справи, кількість часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання позивачу у цій справі правничих послуг.

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених підприємством до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката є явно завищеними на ринку юридичних послуг.

Доводи представника відповідача щодо включення до складу витрат, не пов`язаних з розглядом справи, а саме підготовка та спрямування адвокатських запитів від 20.07.2019 №133,від 03.10.2019 № 176, від 05.10.2019 № 177,від 05.10.2019 № 178 на суму 2000 грн., оплата послуг Укрпошти у сумі 84 грн., витрати на підготовку проекту заперечень на акт від 05.07.2019 у сумі 2000 грн., судом не приймаються, оскільки саме на підставі акту від 05.07.2019 року прийнято оскаржуване у справі № 200/10392/19-а податкове повідомлення - рішення. Крім того, саме інформацією наведеною в акті, відповідач обґрунтував законність спірного податкового повідомлення-рішення. За таки умов, сам акт та дії позивача щодо його заперечення нерозривно пов`язані з процесом оскарження в суді.

Посилання апелянта, що витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені копією книги обліку доходів і витрат самозайнятої особи, суд не приймає, оскільки законом не передбачено обов`язку позивача доводити дотримання адвокатом порядку обліку отриманого гонорару та компенсації витрат, в тому числі шляхом надання копії книги обліку доходів і витрат. Також законом не пов`язано реалізацію права позивача на відшкодування витрат на професійне правничу допомогу в залежність від виконання адвокатом обов`язків щодо ведення книги обліку доходів та витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золоті пруди" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 252, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 200/10392/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 200/10392/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 04 лютого 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова