Постанова

від 17.01.2020 по справі 160/5546/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5546/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року у справі № 160/5546/19 (суддя І інстанції - Дєєв М.В.)

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке променерго" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році у розмірі 19727,28 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року у позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування скарги зазначив, що обов`язок держави з працевлаштування перед особами з інвалідністю не звільняє роботодавця від обов`язку створення та виділення робочих місць, пошуку та самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць щодо цього. Вказує, що оскільки адміністративно-господарські санкції є альтернативним грошовим зобов`язанням обов`язку виконати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2018 році, зобов`язаний був самостійно сплатити у період до 15 квітня 2019 року 19727,28 грн адміністративно-господарських санкцій.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізьке променерго" (ТОВ "Криворізьке променерго") 09.10.2017 зареєстроване як юридична особа та відноситься до суб`єктів господарювання, яким, відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII (далі - Закон України № 875-XII), встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма 10-ПІ) Товариства з обмеженою відповідальністю АВ метал груп середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 11 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до норм законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа. (а.с. 12)

Предметом спору є стягнення 19727,28 грн адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2018 році.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано встановлені чинним законодавством України обов`язки щодо забезпечення працевлаштування інвалідів на власне підприємство.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону № 875 визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 затверджено порядок подання підприємствам, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок). Відповідно до цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів".

На виконання норм чинного законодавства відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було подано звіт, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 11 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до норм законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 становить 1 особа. (а.с. 12)

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 р. за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання (чинний з 31.05.2013 року).

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року (а.с. 2-3) Дніпропетровським обласним центром зайнятості надано копії завірених звітів за Формою № 3-ПН Звіт про наявність вакансій ТОВ Криворізьке променерго (код ЄДРПОУ 41647355) за 2018 рік; інформацію щодо працевлаштування інвалідів. (а.с. 21)

Відповідачем у 2018 році подавались до Криворізького міськрайонного центру зайнятості звітність за формою 3-ПН, в якій зазначено основні дані про вакансії (професія (посада), кількість вакансій, розмір заробітної плати, місце проведення робіт) та коментарі до даних вакансій. У вказаній звітності відповідачем надавались до центру зайнятості відомості про наявність вакансії строжа, на яку може бути прийнято особу з інвалідністю. (а.с. 21-34)

Статтею 18 Закону № 875 встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування.

Доказів, які б свідчили про те, що товариство безпідставно відмовило у прийнятті на роботу особам з інвалідністю протягом 2018 року, які були направлені переліченими у статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні ні Криворізьким міськрайонним центром зайнятості, ні позивачем до судів обох інстанцій не надано.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Згідно з ч. 1 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

З наведеного вбачається, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Враховуючи те, що відповідачем у 2018 році було дотримано вимоги закону щодо забезпечення необхідної кількості робочих місць, передбачених для працевлаштування інвалідів, та організацію їх заповнення (у межах наданих прав та покладених обов`язків), у його діях відсутні ознаки правопорушення, а тому судом першої інстанції прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року у справі № 160/5546/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко