Ухвала

від 30.01.2020 по справі 461/10298/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/10298/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/87/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_8 та ТОВ «Бартоломей» в особі директора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року накладено арешт на: об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .; рахунок, належний ТзОВ «БАРТОЛОМЕЙ» (ЄДРПОУ 39061034), за № НОМЕР_1 відкритий у банківській установі ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 325321, заборонивши ТОВ «БАРТОЛОМЕЙ» проведення видаткових операцій, за вказаним рахунком, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів, державних цільових фондів, виплат заробітної плати та оплати за отримані комунальні послуги, електро, газопостачання, водовідведення, до прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді ОСОБА_8 та ТОВ «Бартоломей» в особі директора ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.01.2020 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 02.01.2020 про арешт майна.

В обґрунтування апеляційних скарг ОСОБА_8 зазначає, що слідчим суддею при ухваленні рішення не було враховано такі обставини: відсутність підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України; ні слідчим у клопотанні, ні суддею в ухвалі не вмотивовано доказом чого є чи може бути сам по собі арештований об`єкт нерухомості; також не обґрунтовано, доказом чого є чи може бути сам по собі факт проведення розрахункових операцій по банківському рахунку, що є складовою господарської діяльності ТзОВ «Бартоломей»; у кримінальному провадженні жодній особі не було пред`явлено підозри, відповідно цивільний позов ОСОБА_10 не міг братися до уваги судом; слідством не було взято до уваги цивільно-правовий характер правовідносин між ним та ОСОБА_10 , навпаки, факт існування надуманого боргу слідством необґрунтовано використано як підставу для відкриття кримінального провадження спочатку за ч. 1 ст. 190 КК України, а в подальшому за ч. 3 ст. 191 КК України; ТОВ «Бартоломей», співзасновниками якого є він та ОСОБА_10 проводить свою діяльність як заклад громадського харчування, а накладений судом арешт на приміщення та заборона видатків з рахунку зупинив роботу закладу; звертає увагу, що ОСОБА_11 подав неправдиве повідомлення про злочин, а під час проведення одночасного допиту 29.11.2019 надавав неправдиві показання. Зазначає, що ОСОБА_10 чинить на нього тиск та рейдерським способом намагається захопити підприємство та отримати над ним контроль.

ТОВ «Бартоломей» в особі директора ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.01.2020 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 02.01.2020 про арешт майна.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на доводи, аналогічні доводам апеляційної скарги ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведе ні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 31 серпня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140050003861 внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за письмовою заявою ОСОБА_12 відповідно до якої ОСОБА_8 , будучи службовою особою ТОВ «БАРТОЛОМЕЙ», привласнив собі у вигляді заробітної плати, премій та необґрунтованих витрат на діяльність вищевказаного товариства грошові кошти, призначені для сплати ОСОБА_10 орендної плати на загальну суму 635607 грн.

В межах вказаного кримінального провадження старший слідчий СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 подала клопотання, погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 про накладення арешту на: об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .; рахунок, належний ТзОВ «БАРТОЛОМЕЙ» (ЄДРПОУ 39061034), за № НОМЕР_1 відкритий у банківській установі ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 325321, заборонивши ТОВ «БАРТОЛОМЕЙ» проведення видаткових операцій, за вказаним рахунком, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів, державних цільових фондів, виплат заробітної плати та оплати за отримані комунальні послуги, електро, газопостачання, водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Однак зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання та слідчий суддя, який розглядав зазначене клопотання, не дотрималися, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення.

Як вбачається зі змісту клопотання слідчого, будь-яких даних на обґрунтування законності підстав накладення арешту на майно, які би відповідали меті та завданням арешту, воно не містить.

Відповідно до пояснень прокурора у суді апеляційної інстанції, арешт накладався найбільш вірогідно із метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільного позову).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Разом з тим у кримінальному провадженні № 12019140050003861 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, жодній особі не пред`явлено підозри. Відповідно, цивільний позов не міг братися до уваги слідчим суддею.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що між директором ТОВ «Бартоломей» ОСОБА_8 та ОСОБА_10 існують цивільно-правові відносини, що підтверджується поданою ОСОБА_10 позовною заявою до ТОВ «Бартоломей» про стягнення боргу у вигляді орендної плати в сумі 635607 грн 50 коп. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2019 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Не містить належного обґрунтування і ухвала слідчого судді, мотивувальна частина якої відтворює лише зміст клопотання слідчого.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційні скарги ОСОБА_8 та ТОВ «Бартоломей» в особі директора ОСОБА_8 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого за необгрунтованості необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_8 та ТОВ «Бартоломей» в особі директора ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12019140050003861 скасувати.

У задоволенні клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області від 02 січня 2020 року про арешт майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4