Постанова

від 29.01.2020 по справі 620/3005/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3005/19 Головуючий у 1 інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мельничука В.П. Федотова І.В. Борейка Д.Е розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Чернігівська база "Спорттовари" звернувся до суду з позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської об`єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 09.12.2016 р. №0028461301, яким Приватному акціонерному товариству Чернігівська база Спорттовари збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 29.09.2017 р. №61 про анулювання реєстрації платником єдиного податку, яким з 01.10.2017 р. анульовано реєстрацію Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари" в якості платника єдиного податку .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 09.12.2016 №0028461301. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 29.09.2017 №61 про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що позивачем було подано недостовірні відомості щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку та сум утриманого з них податку за ІІ та ІІІ квартали 2015 року.

22 січня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15 лютого 1996 року внесено запис про реєстрацію юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари".

Згідно свідоцтво платника єдиного податку серії Б №870324, з 01 січня 2012 року підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України та, відповідно до п. 3.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України №165, посадовою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1 ДФ ПрАТ ЧБ Спорттовари за ІІ та ІІІ квартали 2015 року.

За результатами перевірки, ГУ ДФС у Чернігівській області складено Акт про результати камеральної перевірки від 01 листопада 2016 року №210/25-22-13-01-27/01555326, у якому зазначено про подання позивачем в неповному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за II квартал 2015 року, за III квартал 2015 року з порушенням вимог п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку із змінами та доповненнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року, а саме: звітні податкові розрахунки за II квартал 2015 року від 17.07.2015 р. №9150810827 та за III квартал 2015 року від 21.10.2015 р. №9216642168 подані з недостовірними відомостями, помилками, про що свідчить подання уточнюючих розрахунків №9274516758 від 29.01.2016 р. (за II квартал 2015 року) та №9274516798 від 29.01.2016 р. (за III квартал 2015 року), в яких відображене збільшення/зменшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за ознакою доходу 101.

Крім того, зазначено, що в податкових розрахунках за II та III квартали 2015 року у розділі II Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір у рядку Військовий збір невірно відображено грошове зобов`язання, про що свідчать подані уточнюючі розрахунки №9274516758 від 29.01.2016 р. та №9274516798 від 29.01.2016 р., в яких відображено збільшення та/або зменшення грошового зобов`язання по нарахованому/перерахованому військовому збору.

У зв`язку з наведеним, ГУ ДФС у Чернігівській області зробило висновок про подання Приватним акціонерним товариством "Чернігівська база "Спорттовари" з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходу, нахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1 ДФ за ІІ квартал 2015 року від 17.07.2015 р. №9150810827 та за ІІІ квартал 2015 року від 21.10.2015 р. №9216642168, у зв`язку з чим, подані уточнюючі розрахунки №9274516758 від 29.01.2016 р. (за ІІ квартал 2015 року) та №9274516798 від 29.01.2016 р. (за ІІІ квартал 2015 року), в яких зазначено збільшення/зменшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідальність платника передбачена п. 119.2 ст. 119 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року №0028461301, яким позивачу нараховано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в сумі 510,00 грн.

27 вересня 2017 року ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари", якою встановлено, що у підприємства обліковується борг по податку на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн. протягом двох послідовних кварталів. Тобто, починаючи з 01 жовтня 2017 року, підприємство не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

29 вересня 2017 року начальником УДФС у Чернігівській області винесено рішення № 61 про анулювання реєстрації платником єдиного податку Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари".

Не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням та рішенням про анулювання реєстрації платником єдиного податку, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В силу підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України, податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

В силу пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Положеннями п. 168.3 ст. 168 ПК України передбачено, що розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

У відповідності до норм п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Нормами пп. 164.2.1, 164.2.2 і 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

В силу норми п. 171.1 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4 (далі - Порядок №4).

Згідно п.1.1 вищевказаного Порядку, цей Порядок визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України

Положеннями п. 1.2 Порядку №4 визначено, що податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов`язання не проводиться

В силу п. 1.3 Порядку №4, дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається (п. 2.1 Порядку №4).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Чернігівська база "Спорттовари" є роботодавцем, який виплачує заробітну плату найманим працівникам.

Також, одночасно, позивач є податковим агентом, тобто, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору із сум заробітної плати.

На виконання вимог пункту 176.2 статті 176 ПК України та Порядку №4, позивачем подавалися до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Так, у податковому розрахунку за ІІ квартал 2015 року за формою 1 ДФ, вказано загальний розмір нарахованої працівникам Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари" заробітної плати, включаючи відпускні, що складає, за II квартал 2015 року, - 5319,57 грн., а також зазначено суму утриманого податку, у загальному розмірі 555,26 грн. (а.с. 26-27).

Здійснення виплат, згідно вищевказаного розрахунку за II квартал 2015 року, підтверджується наступними розрахунково-платіжними відомостями: № НЗП-000004 за квітень 2015 року, № НЗП-000005 за травень 2015 року, №НЗП-000006 за червень 2015 року (а.с. 35-37).

Таким чином, сума фактично нарахованої заробітної плати, включаючи відпускні, та нарахованого (утриманого) з цієї заробітної плати податку на доходи фізичних осіб й військового збору, відповідають сумам, зазначеним у податковому розрахунку за II квартал 2015 року.

Згідно податкового розрахунку за ІІІ квартал 2015 року за формою 1 ДФ, позивачем зазначено загальний розмір нарахованої заробітної плати працівників підприємства у розмірі 12696,35 грн., та загальний розмір утриманого податку - 879,17 грн. (а.с. 29-30).

Здійснення виплат, згідно вищевказаного податкового розрахунку за IІI квартал 2015 року, підтверджується наступними розрахунково-платіжними відомостями: №НЗП-000007 за липень 2015 року, №НЗП-000008 за серпень 2015 року, №НЗП-000009 за вересень 2015 року (а.с. 31-34).

Отже, зазначені у вказаному податковому розрахунку загальна сума нарахованого доходу та нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб та військового збору за III квартал 2015 року - повністю співпадають із фактичними сумами нарахованого за цей період доходу у формі заробітної плати, включаючи відпускні, та нарахованого (утриманого) з цієї заробітної плати податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України, "заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу" - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку, у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оплату праці", "заробітна плата" - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

В силу ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Положеннями п. 3.2. Порядку №4 передбачено, що у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов`язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

Керуючись вищевказаними нормами, Приватним акціонерним товариством "Чернігівська база "Спорттовари" у поданих податкових розрахунках зазначено суму заробітної плати, що була фактично виплачена у відповідних періодах, тобто, у податковому розрахунку за ІІ квартал 2015 року вказано суму заробітної плати лише за першу половину червня 2015 року, а у податковому розрахунку за ІІІ квартал 2015 року вказано суму заробітної плати лише за першу половину вересня 2015 року.

Відповідно до п. 3.3 Порядку №4, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).

Оскільки, суму заробітної плати за другу половину червня 2015 року підприємством було нараховано на початку липня, а суму заробітної плати за другу половину вересня 2015 року - на початку жовтня, позивачем, з метою приведення у відповідність показників, було подано уточнюючі податкові розрахунки за ІІ та ІІІ квартали 2015 року (а.с. 53-58).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, нараховані та утримані Приватним акціонерним товариством "Чернігівська база "Спорттовари" із заробітної плати за II, III квартали 2015 року, сплачувались позивачем своєчасно та у повному обсязі, відповідно до сум фактично нарахованої заробітної плати, розмір якої, було належним чином відображено у звітних податкових розрахунках за II, ІІІ квартали 2015 року, наявність розбіжностей у відомостях, зазначених у графах 3, 3а розділу І цих розрахунків та похідних від них графах, до зменшення або до збільшення податкових зобов`язань ні з податку на доходи фізичних осіб, ні з військового збору не призводило.

Таким чином, висновок контролюючого органу, викладений у Акті камеральної перевірки від 01 листопада 2016 року №210/25-22-13-01-27/01555326, про подання Приватним акціонерним товариством "Чернігівська база "Спорттовари" в неповному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за II та III квартали 2015 року, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Згідно п. 119.2 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №804/20658/14 зазначив, що, передбачені п. 119.2 ст. 119 ПК України штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу. При розрахунку штрафних санкцій є обов`язковим врахування обставин, пов`язаних з наслідками порушень, а саме чи призвели ці порушення до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Отже, колегія суддів зазначає, що податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за ІІ та ІІІ квартали 2015 року позивачем були сплачені своєчасно та у повному обсязі, при цьому, подання уточнюючих податкових розрахунків, не свідчить про протиправне зменшення або збільшення податкових зобов`язань платника податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 09 грудня 2016 року №0028461301 є протиправним та правомірно скасовано судом першої інстанції.

Таким чином, доводи апелянта про те, що позивачем було подано недостовірні відомості щодо податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку та сум утриманого з них податку за ІІ та ІІІ квартали 2015 року є безпідставними.

Оскільки, анулювання з 01 жовтня 2017 реєстрації Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари" платником єдиного податку відбулося внаслідок несплати позивачем грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (штраф), нарахованого вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Чернігівська база "Спорттовари" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Мельничук В.П.

Федотов І.В.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2020 року