Постанова

від 28.01.2020 по справі 810/3865/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3865/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Журавель В.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року в справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр (далі по тексту - відповідач, ТОВ Надра Геоцентр ) в якому просила суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4343 від 22 серпня 2007 року, який видано ТОВ Надра Геоцентр .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року значений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення ДФС аналізу повноти та своєчасності внесення відповідачем до бюджету плати за користування надрами виявлено заборгованість.

Відповідно до ст. 258 ПК України Держгеонадра України наказом № 62 від 6 лютого 2017 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4343 та надано 30 днів для усунення порушень.

У зв`язку із невжиттям відповідачем заходів щодо погашення наявної заборгованістю позивач звернувся до суду із позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4343.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року відмовлено Державній службі геології та надр України в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року залишено без змін.

При цьому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відсутність згоди відповідача на припинення права користування надрами, не дає позивачу підстав для звернення до суду з цим позовом.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для вирішення питання про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, наданого ТОВ Надра Геоцентр , у судовому порядку і на цій підставі відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Разом з тим, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами, суди фактично не перевірили наявність/відсутність підстав для прийняття рішення про анулювання дозволу, не встановили факт порушення/відсутність порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування, які можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання дозволу, тобто не розглянули справу по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 17.01.2013 року № 17 Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл ТОВ Надра Геоцентр на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4343 (переоформлений замість спеціального дозволу № 4289 від 17 липня 2007 р.).

Вказаним дозволом відповідачу надано право на видобування вуглеводів, назва родовища - Юліївське родовище (Золочівський блок), місцезнаходження - Харківська область, Валківський, Харківський район, площею - 13,19 м 2 , строком дії - до 17 липня 2027 року.

Особливі умови спеціального користування надрами полягали в покладанні на надрокористувача низки обов`язків, а саме: виконання умов Держуправління охоронприроди в Харківській області (екологічна картка від 5 квітня 2007 р. № 17/07); виконання умов Держгірпромнагляду - 6 квітня 2007 р. № 01/04-07.04.12/2126; своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством; регулярно здійснювати комплекс досліджень (включаючи геофізичні) та вимірювань з метою контролю за розробкою родовища згідно з діючими правилами розробки газових та газоконденсатних, нафтових та газонафтових родовищ; щорічна звітність перед ДНВП Геоінформ України про стан запасів корисних копалин за формою 6-гр.; обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 04.04.2013 року № 4343, укладеної між Державною службою геології та надр України та ТОВ Надра Геоцентр .

26.12.2016 року до Державної служби геології та надр України надійшов лист ДФС України № 22416/5/99-99-12-03-04-16, в якому повідомлено про суб`єктів господарювання, якими не вносилася або не в повному обсязі вносилася протягом шести місяців плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Додатком до листа ДФС України від 26 грудня 2016 року є інформація про перелік суб`єктів господарювання, які не вносили, або несвоєчасно вносили суми податкових зобов`язань з плати, або не виконували податкових зобов`язань протягом шести місяців станом на 30.11.2016 року.

Зокрема, у вказаному додатку значиться і відповідач - ТОВ Надра Геоцентр , який станом на 30.11.2016 року має заборгованість у розмірі 18 408,05 грн.

Наказом Державної служби геології та надр України від 06.02.2017 року № 62 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4343 та встановлено термін у 30 календарних днів для усунення порушень законодавства.

Листом від 23.02.2017 року № 4004/13/14-17 Державною службою геології та надр України доведено до відома ТОВ Надра Геоцентр про прийняте рішення та зобов`язано подати довідку про відсутність заборгованості. Зазначений лист відповідно до поштового повідомлення про вручення отримано відповідачем 27.07.2017 року.

За повідомленням Державної фіскальної служби України № 4872/5/99-99-12-03-04-16, станом на 01.03.2017 року, заборгованість відповідачем не погашена та становить 19 186,80 грн.

Листом від 13.05.2017 року Державна служба геології та надр України повідомила відповідача про розгляд питання щодо подальшої дії спеціального дозволу в судовому порядку та запропонувало ТОВ Надра Геоцентр , у п`ятнадцятиденний термін, надати власну позицію на згоду чи не згоду на припинення права користування спеціальними надрами.

Вказаний лист ТОВ Надра Геоцентр отримано 24.05.2017 року, відповідно до поштового повідомлення про вручення.

Разом з тим, відповіді на лист від 13.05.2017 року, Державною службою геології та надр України не отримано, зазначене стало підставою для звернення з даним позовом до суду про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4343 від 22.08.2007 року.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, у свою чергу, відповідачем в обґрунтування правомірності своїх дій жодних доказів не надано, як і не надано відомостей про сплату наявного податкового боргу за користування надрами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Положенням про Державну службу геології та надр України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року за № 1174 (далі - Положення № 1174) та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615) (Усі зазначені нормативно-правові акти застосовано в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян належить до завдань Кодексу України про надра.

Відповідно до статті 13 цього Кодексу України про надра встановлено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Частиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з вимогами статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення № 1174.

Так, правовим положеннями п. 4 Положення № 1174 визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);

- зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Крім того, позивач здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України (підпункт 12 пункту Положення № 1174),

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок № 615.

Пунктом 10 Порядку 615 встановлено, що невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Згідно з вимогами пункту 5.3 угоди про умови користування надрами від 4 квітня 2013 року № 4343 встановлено обов`язки користувача надр, серед яких, зокрема:

- встановлювати спеціальне вимірювальне обладнання, яке специфіковане відповідно до законодавства; інформація про кількість видобутої кожного виду вуглеводневої сировини повинна в автоматизованому режимі передаватися до Централізованої системи обліку видобутку нафти, природного газу, газового конденсату, супутньої пластової води, а також закачки в пласти води та газу Державної служби геології та надр України, а також до Державної податкової служби України;

- забезпечити проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями, згідно з абзацом третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615;

- забезпечувати охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан, придатний для використання, відповідно до Програми робіт;

- проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у Програмі робіт;

- дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами;

- допустити представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю;

- відшкодовувати збитки, заподіяні підприємствам, установам, організаціям, громадянам та довкіллю в установленому законодавством порядку;

- використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

- забезпечити безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

- дотримуватися вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою;

- надавати в установленому порядку Держгеонадрам інформацію щодо користування надрами;

- застосовувати прогресивні технології і техніку, що забезпечують повне, комплексне і раціональне вивчення надр;

- зберігати розвідувальні гірничі виробки і свердловини, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідовувати в установленому порядку виробки і свердловини, які не підлягають подальшому використанню;

- та інші.

Відповідно до вимог пункту 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

- порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

- виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

- невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом 23 Порядку 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Правовими положеннями ст. 24 Кодексу України про надра регламентовано, що користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Стаття 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Вимогами ч.1 ст. 26 Кодексу України про надра передбачено випадки припинення права користування надрами.

Так, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Крім того, згідно з вимогами пункту 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності, або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Із змісту наведених правових норм видно, що головною з підстав припинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра, спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою до нього.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у наданому ТОВ Надра Геоцентр дозволі було передбачено особливі умови спеціального користування надрами, які полягали в покладанні на надрокористувача низки обов`язків. Серед таких умов було визначено й обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з приписами пп. 258.1.1 п. 258.1 ст.258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правовими положеннями податкового законодавства, а саме: ст. 258 ПК України, передбачено, що за фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником рентної плати сум податкових зобов`язань або невиконання платником податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, порушує перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення дії відповідного спеціального дозволу.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач не дотримався покладеного на нього обов`язку щодо сплати обов`язкових платежів до бюджету за користування надрами. Згідно з отриманим позивачем повідомленням Державної фіскальної служби України станом на 01.03.2017 року заборгованість відповідача становить 19186,80 грн.

У свою чергу, позивач, як суб`єкт владних повноважень, дотримався порядку, який визначено чинним законодавством, повідомляв відповідача у встановленому порядку про надання власної позиції на згоду чи не згоду на припинення права користування спеціальними надрами

Вказаний лист відповідачем отримано 24.05.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20 на звороті).

Разом, з тим, інформація щодо згоди на анулювання спеціального дозволу, або незгоди, на користування надрами від ТОВ Надра Геоцентр до Держгеонадр не надходила.

Суд звертає увагу, що відповідачем також не надано інформації про надіслання на адресу позивача Державної служби геології та надр України власної позиції (згоди/незгоди) на припинення права користування надрами на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 25.03.2019 року.

Тобто, відповідачем упродовж довготривалого розгляду даної справи усіма судовими інстанціями жодного разу не висловлено власну позицію на згоду чи незгоду на припинення права користування надрами.

Відповідно до передбаченої Порядком № 615 угоди про користування надрами відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами; дотримуватися вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою.

Правовими положеннями п.5 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра передбачено можливість припинення права користування надрами у випадку порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а викладена правова позиція про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках , передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Отже, орган, який від імені держави надав дозвіл на користування надрами, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за відсутності такої згоди надрокористувача, це право може бути припинено судом.

Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 812/1074/17, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 812/1735/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра.

Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даній справі встановлено порушення відповідачем вимог, передбачених спеціальним дозволом, а тому наявні законні підстави для припинення права позивача користування надрами згідно з п.5 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615.

Положеннями статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані виконувати вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Отже, порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, є самостійною підставою для припинення права користування ними.

З огляду на те, що відповідачем не надано згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права у судовому порядку.

У свою чергу, Державною службою геології та надр України вжито необхідні заходи щодо встановлення достатніх строків для усунення відповідачем порушень вимог користування надрами, про що свідчить направлення листів відповідачу, копії яких наявні у справі і досліджені судом.

Також, позивачем дотримано вимоги пункту 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , згідно з яким, дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру в разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності, або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк