Постанова

від 10.11.2020 по справі 810/3865/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 810/3865/17

адміністративне провадження № К/9901/5340/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №810/3865/17

за позовом Державної служби геології та надр України (далі- Держгеонадра) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (далі - ТОВ "Надра Геоцентр") про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ "Надра Геоцентр" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (ухвалене в складі: головуючого судді Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України, позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр (далі - ТОВ Надра Геоцентр , відповідач), у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4343 від 22 серпня 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що за результатами проведення Державною фіскальною службою аналізу повноти та своєчасності внесення ТОВ Надра Геоцентр до бюджету плати за користування надрами виявлено заборгованість. Відповідно до статті 258 Податкового кодексу України Держгеонадра України наказом № 62 від 06 лютого 2017 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4343 та надано 30 днів для усунення порушень. У зв`язку із невжиттям відповідачем заходів щодо погашення наявної заборгованості позивач звернувся до суду із позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4343.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року відмовлено Державній службі геології та надр України в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року залишено без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відсутність згоди відповідача на припинення права користування надрами, не дає позивачу підстав для звернення до суду з цим позовом.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляду до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05 листопада 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, позов задовольнив повністю.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, у свою чергу, відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій жодних доказів не надано, як і не надано відомостей про сплату наявного податкового боргу за користування надрами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

У лютому 2020 року ТОВ "Надра Геоцентр" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій заявник просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.

Підстави оскарження судових рішень обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України: від 25.06.2011 по справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11, від 10.12.2013 у справі №21-450а13, від 11.11.2014 у справі №21-482а14, та постановах від 19 вересня та 25 червня 2011 року (справи №21-164а11, 21-36а11), а саме: судами помилково зроблено висновок про те, що незгода на припинення права користування надрами може полягати у пасивній поведінці надрокористувача; не враховано положення про те, що право користування надрами припиняється тим органом, який надав надра у користування, а у судовому порядку тільки за наявності незгоди користувачів з таким припиненням; не досліджено питання щодо можливості припинення права користування надрами та анулювання спеціального дозволу шляхом прийняття Держгеонадра відповідного наказу, а не в судовому порядку.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/16022/19 слугувало оскарження судового рішення, зазначеного у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання заявником у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладення та зазначення підстави оскарження (п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України).

У відзиві на касаційну скаргу Держгеонадра просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 2 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Надра Геоцентр".

Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 27.10.2020.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.10.2020 за №2046/0/78-20 призначено повторний автоматизований розгляд справи у зв`язку з перебуванням судді Мороз Л.Л. у відпустці.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 26.10.2020 визначений новий склад суду, а саме: головуючий суддя: Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.

Розгляд справи з 27.10.2020 відкладено на 10.11.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Держгеонадра надано ТОВ "Надра Геоцентр" спеціальний дозвіл на користування надрами № 4343 від 22 серпня 2007 року з метою видобування корисних копалин (газ природний та супутні компоненти).

Вказаним дозволом відповідачу надано право на видобування вуглеводів, назва родовища - Юліївське родовище (Золочівський блок), місцезнаходження - Харківська область, Валківський, Харківський район, площею - 13,19 м 2 , строком дії - до 17 липня 2027 року.

Особливі умови спеціального користування надрами полягали в покладанні на надрокористувача низки обов`язків, а саме: виконання умов Держуправління охоронприроди в Харківській області (екологічна картка від 5 квітня 2007 року № 17/07); виконання умов Держгірпромнагляду - 6 квітня 2007 року № 01/04-07.04.12/2126; своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством; регулярно здійснювати комплекс досліджень (включаючи геофізичні) та вимірювань з метою контролю за розробкою родовища згідно з діючими правилами розробки газових та газоконденсатних, нафтових та газонафтових родовищ; щорічна звітність перед ДНВП Геоінформ України про стан запасів корисних копалин за формою 6-гр.; обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 04.04.2013 № 4343, укладеної між Державною службою геології та надр України і ТОВ Надра Геоцентр .

26 грудня 2016 року до Держгеонадра надійшов лист Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) № 22416/5/99-99-12-03-04-16, у якому повідомлено про суб`єктів господарювання, якими не вносилася або не у повному обсязі вносилася протягом шести місяців плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Додатком до листа ДФС України від 26 грудня 2016 року є інформація про перелік суб`єктів господарювання, які не вносили, несвоєчасно вносили суми податкових зобов`язань з оплати або не виконували податкових зобов`язань протягом шести місяців станом на 30 листопада 2016 року.

Наказом Держгеонадра від 6 лютого 2017 року № 62 зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами № 4343, та встановлено термін у 30 календарних днів для усунення порушень законодавства.

Держгеонадра листом від 23 лютого 2017 року № 4004/13/14-17 доведено до відома ТОВ "Надра Геоцентр" про прийняте рішення та зобов`язано подати довідку про відсутність заборгованості. Цей лист отримано відповідачем 27 липня 2017 року відповідно до поштового повідомлення про вручення.

Відповідно до повідомлення ДФС України № 4872/5/99-99-12-03-04-16 станом на 01 березня 2017 року заборгованість ТОВ "Надра Геоцентр" не погашена.

Листом від 13 травня 2017 року Держгеонадра України повідомило відповідача про розгляд питання щодо подальшої дії спеціального дозволу у судовому порядку та запропонувало у п`ятнадцяти денний термін надати власну позицію на згоду чи не згоду на припинення права користування спеціальними надрами. Цей лист вручений ТОВ "Надра Геоцентр" 24.05.2017, але відповіді на нього відповідач не надав.

Держгеонадра, посилаючись на положення ст. 26 Кодексу України про надра, звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з положенням частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В касаційній скарзі заявник покликався на підстави касаційного оскарження на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також на те, що судами допущено неповноту дослідження осбставин у справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо підстав оскарження, які заявник касаційної скарги обґрунтовує неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частиною четвертою статті 328 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми матеріального права (ст. 26 Кодексу України "Про надра") при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України: від 25.06.2011 по справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11, від 10.12.2013 у справі №21-450а13, від 11.11.2014 у справі №21-482а14, та постановах від 19 вересня та 25 червня 2011 року (справи №21-164а11, 21-36а11), а саме:

-судами помилково зроблено висновок про те, що незгода на припинення права користування надрами може полягати у пасивній поведінці надрокористувача; не враховано положення про те, що право користування надрами припиняється тим органом, який надав надра у користування, а у судовому порядку тільки за наявності незгоди користувачів з таким припиненням; не досліджено питання щодо можливості припинення права користування надрами та анулювання спеціального дозволу шляхом прийняття Держгеонадра відповідного наказу, а не в судовому порядку.

Верховним Судом України у постановах від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 19 вересня 2011 року у справі № 21-164а11 та від 10 грудня 2013 року у справі № 21-450а13 зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках , передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Отже, орган, який від імені держави надав дозвіл на користування надрами, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України "Про надра", лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Судові рішення Верховного Суду України ухвалені у справах за позовами надрокористувачів до Державної служби геології та надр України, спірними у цих справах були накази Держгеонадр про анулювання спеціальних дозволів щодо застосуванні при їх складанні статті 26 Кодексу України про надра та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами № 615 від 30.05.2011 (далі - Порядок №615).

У цій справі спір виник також між надрокористувачем і Державною службою геології та надр України щодо застосування службою статті 26 Кодексу України Про надра та Порядку № 615 при анулюванні спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, Верховний Суд приходить до висновку про подібність правовідносин, з приводу яких виник спір у цій справі та правовідносин, у яких Верховним Судом України сформована правова позиція, за якою Держгеонадра повноважна припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України "Про надра" лише за наявності згоди на це користувача надрами, а у разі відсутності згоди - в судовому порядку.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а та від 26 червня 2018 року у справі № 802/923/14-а.

Також Верховним Судом у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 812/1074/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі № 812/1735/17 висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень ч. 1 ст. 26 Кодексу України Про надра . Згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 26 Кодексу України Про надра з урахуванням висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що об`єднуючою ознакою випадків, за наявності яких виникають підстави для припинення користування надрами, є неналежне використання права користування надрами.

Як зазначено вище, ця справа розглядалась судами неодноразово, і Верховний Суд постановою від 22 січня 2019 року, скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, звернув увагу судів на передчасність висновків щодо відсутність чи наявності підстав для вирішення питання про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, наданого ТОВ "Надра Геоцентр", у судовому порядку. У цьому ж судовому рішенні Верховний Суд зазначив, що суди не встановили факт порушення/відсутність порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування, які можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання дозволу, тобто не розглянули справу по суті.

Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Суди при новому розгляді справи врахували в повній мірі висновки Верховного Суду та мотиви, наведені у постанові від 22.01.2019.

Так, судами встановлено, що наказом Держгеонадра України від 06 лютого 2017 року № 62 зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами № 4343, та встановлено термін у 30 календарних днів для усунення порушень законодавства.

Відповідно до підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Згідно з вимогами пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами від 4 квітня 2013 року № 4343 встановлено обов`язки користувача надр, серед яких, зокрема:

- встановлювати спеціальне вимірювальне обладнання, яке специфіковане відповідно до законодавства; інформація про кількість видобутої кожного виду вуглеводневої сировини повинна в автоматизованому режимі передаватися до Централізованої системи обліку видобутку нафти, природного газу, газового конденсату, супутньої пластової води, а також закачки в пласти води та газу Державної служби геології та надр України, а також до Державної податкової служби України;

- забезпечити проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями, згідно з абзацом третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615;

- забезпечувати охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан, придатний для використання, відповідно до Програми робіт;

- проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у Програмі робіт;

- дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами;

- допустити представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю;

- відшкодовувати збитки, заподіяні підприємствам, установам, організаціям, громадянам та довкіллю в установленому законодавством порядку;

- використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

- забезпечити безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

- дотримуватися вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою;

- надавати в установленому порядку Держгеонадрам інформацію щодо користування надрами;

- застосовувати прогресивні технології і техніку, що забезпечують повне, комплексне і раціональне вивчення надр;

- зберігати розвідувальні гірничі виробки і свердловини, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідовувати в установленому порядку виробки і свердловини, які не підлягають подальшому використанню;

- та інші.

Підставою для зупинення дії спеціального дозволу слугувало подання податкового органу, оформлене листом ДФС України від 26.12.2016 за № 22416/5/99-99-12-03-04-16 про невиконання, зокрема відповідачем у справі, податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами.

Про зупинення дії спеціального дозволу та необхідність надання підтверджуючих документів про усунення порушень відповідача повідомлено листом від 23.02.2017. Цим же листом позивач повідомив про надання надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень. Лист від 23.02.2017 вручений ТОВ Надра Геоцентр 27.02.2017, а отже строк усунення порушень - 29.03.2017 включно.

Як на підставу звернення до суду з цим позовом Держгеонадра України послався на порушення відповідачем інших вимог, передбачених дозволом (заборгованість з рентної плати) та неусунення цих порушень у строк, наданий Державною службою геології та надр України, а також відсутність згоди надрокористувача на аналювання спеціального дозволу.

Пунктом 23 Порядку 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України Про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Правовими положеннями статті 24 Кодексу України про надра регламентовано, що користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Стаття 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Вимогами частини 1 статті 26 Кодексу України про надра передбачено випадки припинення права користування надрами.

Так, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Крім того, згідно з вимогами пункту 7 статті 4 -1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності, або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Із змісту наведених правових норм можна дійти висновку про те, що основною з підстав припинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України Про надра , спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою до нього.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у наданому ТОВ Надра Геоцентр дозволі було передбачено особливі умови спеціального користування надрами, які полягали в покладанні на надрокористувача низки обов`язків. Серед таких умов було визначено й обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов`язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.

Відповідно до вимог частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з приписами підпунктів 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 ПК України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правовими положеннями податкового законодавства, а саме: статті 258 ПК України, передбачено, що за фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником рентної плати сум податкових зобов`язань або невиконання платником податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, порушує перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення дії відповідного спеціального дозволу.

Судами встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ Надра Геоцентр не дотримався покладеного на нього обов`язку щодо сплати обов`язкових платежів до бюджету за користування надрами. Згідно з отриманим позивачем повідомленням Державної фіскальної служби України станом на 01.03.2017 заборгованість відповідача становить 19186,80 грн.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень, дотримався порядку, який визначено чинним законодавством, повідомивши відповідача у встановленому порядку про надання власної позиції на згоду чи не згоду щодо припинення права користування спеціальними надрами.

Вказаний лист відповідач отримав 24.05.2017, але інформацію щодо згоди на анулювання спеціального дозволу або незгоди на користування надрами ТОВ Надра Геоцентр до Держгеонадр не надіслав.

Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у справі встановлено порушення відповідачем вимог, передбачених спеціальним дозволом, позивач звернувся до суду з дотриманням порядку, передбаченого статті 26 Кодексу України Про надра , а тому наявні законні підстави для припинення права позивача користування надрами згідно з пунктом 5 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615.

Також, позивачем дотримано вимоги пункту 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , згідно з яким, дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру в разі здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності, або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій належним чином проаналізувати норми матеріального права, ретельно дослідили докази справи та дійшли обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр"- залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 рокупо справі №810/3865/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді Т.Г. Стрелець

А.І. Рибачук