Постанова

від 03.02.2020 по справі 140/2387/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2387/19 пров. № 857/11036/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (головуючий суддя Денисюк Р.С., м. Луцьк, повний текст складено 17.09.2019) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сибм`яспром до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Сибм`яспром звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 0039325212.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08.05.2019 № 0039325212. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сибм`яспром судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що фактично ТзОВ Сибм`яспром не здійснює промислового виробництва, а відтак не має будівель промисловості.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТзОВ Сибм`яспром здійснює види діяльності за КВЕД 2010: виробництво м`ясних продуктів 10.13); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (46.32); неспеціалізована оптова торгівлі (46.90); надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (68 . 20).

Основним видом діяльності позивача є надання в оренду й експлуатація власного - орендованого нерухомого майна (68.20), на підтвердження цьому 23.12.2010 ТзОВ Сибм`яспром було видано Свідоцтво № 317001480 про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва-юридичною особою, у реквізиті вид діяльності зазначено операції з нерухомим майном . Вид економічної діяльності за КВЕД Надання в оренду й експлуатацію власного - орендованого нерухомого майна класифікується у секції Е Операції з нерухомим майном , який не відноситься до промислового виробництва.

Більше того, позивач листом від 08.02.2019 за №2 повідомив контролюючий орган про те, що з 2007 року і по даний час не займається виробництвом м`ясних продуктів (КВЕД 10.13), а всі приміщення здає в оренду, даний факт залишений судом першої інстанції поза увагою нащо контролюючий орган повторно наголошує та надає лист від 08.02.2019 за №2.

Судом не взято до уваги що позивачем не надано жодних доказів виготовлення промислової продукції.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 ПК України).

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України ).

Спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпункт є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, на який покликається позивач як на підставу протиправності податкового повідомлення-рішення, встановлює, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості.

Використаний у ПК України термін будівлі промисловості має застосовуватися виключно відносно будівель промислових підприємств різних галузей.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті ПК України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від а до л ) передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами е та і , на відміну від пункту є . Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування ( д ), суб`єкти господарювання малого та середньо: бізнесу ( е ), сільськогосподарський товаровиробник ( ж ), громадські організації інвалідів та їх підприємства ( з ), релігійні організації ( и )), та/або до виду нерухомості, його стаю місця розташування (непридатна до проживання ( ґ ), будівлі дошкільних - загальноосвітніх навчальних закладів ( і ), будівлі промисловості ( є ) тощо).

Буквальний аналіз пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2статті 266 ПК України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як будівлі промисловості промислових підприємств . При цьому законодавець використав прислівник зокрема , який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.

За положеннями підпункту14.1.1291. пункту 4.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавств.: до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислом та склади (підпункт ґ ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові група 11 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості .

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості , 1251.2 - Будівлі підприємства чорної металургії , 1251.3 - Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості , 125 - - Будівлі підприємств легкої промисловості , 1251.5 - Будівлі підприємств харчової промисловості , 1251.6 - Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості 1251.7 - Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості , 1251.8 - Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріал та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості , 1251.9 - Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Відтак, контролюючий орган звертає увагу на те, що вказана класифікація доводить те, що використаний у статті 266 ПК України термін будівлі промисловості має застосовуватися виключно відносно будівель, що експлуатуються промисловими, підприємствами різних галузь. А відтак, не лише цільове призначення нежитлової будівлі згідно правовстановлюючих документів, а й фактичне її використання як об`єкту промисловості, є підставою для застосування пільги з оподаткування відповідно до є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В Добувна промисловість та розроблення кар`єрів , С Переробна промисловість , Б Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та Б Будівництво .

Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Саме виробництво промислової продукції промисловими підприємствами є умовою застосування підпункту 266.2.2 пункту 266.2статті 266 Податкового кодексу України, що не доведено матеріалами справи та не спростовано позивачем.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

У відповідності до вимог ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ Сибм`яспром зареєстроване як юридична особа 31.03.2000, є платником податків та відповідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України здійснює види діяльності за КВЕД - 2010: виробництво м`ясних продуктів 10.13); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (46.32); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (68.20). ТзОВ Сибм`яспром подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та за 2018 рік в розділі 5 зазначених Декларацій код виду економічної діяльності (КВЕД) товариством зазначено КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна , відповідно до яких задекларовано нерухоме майно, площею 263 м.кв., за кожен рік відповідно.

11.04.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області Стречень І.В. проведено камеральну перевірку за 2017-2018 роки з питань повноти нарахування та своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за результатами якої складено акт №8021/03-20-52-12/21735898 від 11.04.2019, в якому зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, в результаті чого, занижене податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 8605,60 грн ( в тому числі: за 1 квартал - 860,56 грн, за 2 квартал - 2581,68 грн, за 3 квартал - 2581,68 грн, за 4 квартал - 2581,68 грн) та за 2018 рік в сумі 12603,12 грн (в тому числі : за 1 квартал - 3150,78 грн, за 2 квартал - 3150,78 грн, за 3 квартал - 3150,78 грн, за 4 квартал - 3150,78 грн).

Висновки податкового органу базуються на тому, що товариство з 2007 року не займається виробництвом м`ясних продуктів (КВЕД 10.13), а всі приміщення здає в оренду згідно з КВЕД (68.20) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 15.03.2017 за товариством на території с. Дубове рахуються такі об`єкти нерухомого майна: гараж, загальна площа 83,0 кв.м, складське приміщення, загальна площа 20,5 кв.м, адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, загальна площа 1263,3 кв.м, прохідна, загальна площа 24,5 кв.м.

Підприємство, основним видом економічної діяльності якого за КВЕД є Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна не може використати податкову пільгу, надану абзацом є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а саме виключення з об`єктів оподаткування будівель промисловості, зокрема складських приміщень промислових підприємств.

Норма підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України містить уточнення щодо виду економічної діяльності суб`єктів господарювання, які можуть використати податкову пільгу, зокрема підприємства промисловості.

Будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не будуть об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у разі використання власних таких об`єктів - підприємств промисловості для власних потреб.

Будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, що використовуються не за призначенням, оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті №8021/03-20-52-12/21735898 від 11.04.2019, подав письмові заперечення, однак листом від 06.05.2019 № 14587/10/03 ГУ ДФС у Волинській області повідомило, що висновки акту перевірки залишено без змін. 08.05.2019 ГУ ДФС у Волинській області на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0039325212, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 26510,90 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 21208,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5302,18 грн.

ТзОВ Сибм`яспром оскаржило податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 08.05.2019 № 0039325212 до Державної фіскальної служби України, рішенням Державної фіскальної служби України від 22.07.2019 № 34634/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 08.05.2019 № 0039325212 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Розглядаючи спір суд першої інстанції суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Судом першої інстанції також з`ясовано, що у власності ТзОВ Сибм`яспром за адресою: Ковельський район, с. Дубове, вул. Гулака Артемовського, 9 є об`єкти нежитлової нерухомості, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: прохідна (літера-Б-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 24,5 кв.м; складське приміщення (літера Г-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 20,5 кв.м; адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом (літера А-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 1263,3 кв.м; гараж (літера В-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 83 кв.м (а.с. 14-17).

01.01.2017 між ТзОВ Сибм`яспром (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір найму (оренди) приміщення №1 відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину адміністративно-виробничого приміщення з ковбасним цехом (літера А-1) площею 53 кв.м., яке знаходиться за адресою: Ковельський район , с. Дубове, вул. Гулака Артемовського, 9 та 01.04.2017 між ТзОВ Сибм`яспром (орендодавець) та ІП КОМПО-Україна (орендар) укладено договір найму (оренди) приміщення №2 відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування виробничо-складське приміщення площею 210,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Ковельський район, с. Дубове, вул. Гулака Артемовського, 9. Відтак, загальна площа приміщень, що передані в оренду становить 263,00 кв.м. Вказані договори оренди (найму) діючі, сторонами не розірвані та не скасовані. Зазначена площа нерухомого майна відображена в податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2018 роки. Решта нерухомого майна товариством в оренду не здається.

Згідно акту перевірки, перевіркою податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2018 роки встановлено, що позивачем у податкових деклараціях за вказаний період задекларовано площу нерухомого майна 263 кв.м., в тому числі: складське приміщення - 20 кв.м та адміністративно-виробниче приміщення площею 243 кв.м. Однак, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за товариством з 15.03.2017 рахуються такі об`єкти нерухомого майна: гараж загальною площею 83 кв.м, складське приміщення загальною площею 20,5 кв.м; адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, загальною площею 1263,3 кв.м та прохідна загальною площею 24,5 кв.м. Різниця незадекларованої площі складає 1128,3 кв.м.

Відтак, контролюючим органом зроблено висновок про те, що ТзОВ Сибм`яспром в порушення підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України занижено на 1128,3 кв.м площу об`єктів нежитлової нерухомості, які є базою оподаткування податку на нерухоме майно за 2017-2018 роки, внаслідок чого занижене податкове зобов`язання за 2017 рік на суму 8605,60 грн. (в тому числі: за 1 квартал - 860,56 грн., за 2 квартал - 2581,68 грн., за 3 квартал - 2581,68 грн., за 4 квартал - 2581,68 грн.) та за 2018 рік в сумі 12603,12 грн. ( в тому числі : за 1 квартал - 3150,78 грн., за 2 квартал - 3150,78 грн., за 3 квартал - 3150,78 грн., за 4 квартал - 3150,78 грн.) з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

В даній спірній ситуації суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України умовою для застосування пільги з оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є наявність будівель промисловості, зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень у промислових підприємств.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від а до л ) передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами е та і , на відміну від пункту є . Кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ( д ), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу ( е ), сільськогосподарський товаровиробник ( ж ), громадські організації інвалідів та їх підприємства ( з ), релігійні організації ( и )), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ( ґ ), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ( і ), будівлі промисловості ( є ) тощо).

Буквальний аналіз пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як будівлі промисловості промислових підприємств . При цьому, законодавець використав прислівник зокрема , який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.

За положеннями підпункту 14.1.1291. пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт ґ ).

Також, як вірно враховано судом першої інстанції, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості .

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості , 1251.2 - Будівлі підприємств чорної металургії , 1251.3 - Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості , 1251.4 - Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - Будівлі підприємств харчової промисловості , 1251.6 - Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості , 1251.7 - Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості , 1251.8 - Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості , 1251.9 - Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B Добувна промисловість та розроблення кар`єрів , C Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , E Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

З огляду на це, суд зробив правильний висновок, що застосування пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов - наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Суд першої інстанції згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, також підставно врахував позицію викладену у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 806/2461/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з врахуванням видів діяльності позивача, об`єкти нерухомості товариства, зокрема, адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, складське приміщення, гараж є промисловими та відповідно не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах, а тому вірно вважав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції також вірно вважав, що не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що основним видом економічної діяльності ТзОВ Сибм`яспром є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а тому не може використовувати податкову пільгу, визначену підпунктом є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, оскільки у відомостях з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зазначено види діяльності товариства за КВЕД - 2010 основного виду економічної діяльності товариства не визначено. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно з КВЕД товариство здійснює виробництво м`ясних продуктів (10.13); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (46.32); неспеціалізована оптова торгівля (46.90). За специфікою свого призначення об`єкти нерухомості позивача, які не передані в оренду, використовуються саме при виробництві м`ясних виробів (ковбасний цех із допоміжними приміщеннями), що свідчить про їх промислове призначення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року по справі № 140/2387/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Н.М. Судова-Хомюк

Т.І. Шинкар

повний текст складено 03.02.2020