Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/17263/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020Справа № 910/17263/19 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (вул. Куренівська, 2-Б, м. Київ, 04073)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСА Трейд" (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 11/2, м. Київ, 04119)

про стягнення 5 206,27 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСА Трейд" про стягнення 5 206,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №3011/18 від 30.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

11.01.2020 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (ціна позову - 3 292,58 грн).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" про зменшення розміру позовних вимог у справі № 910/17263/19.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 11.12.2019 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поштового конверту, надісланого відповідачу на юридичну адресу, за закінченням встановленого строку зберігання

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/17263/19 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АСА Трейд", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: вул. Сім`ї Хохлових, буд. 11/2, м. Київ, 04119.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Отже, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням строку зберігання свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення, і вважається днем вручення відповідачу ухвали у справі № 910/17263/19 в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/17263/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а отже, не скористався наданими йому процесуальними правами, ураховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український папір" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСА Трейд" (Покупець) укладено договір поставки № 3011/18 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 3.1 договору Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю згідно письмових замовлень Покупця (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прайс-листів Постачальника, на протязі 10-ти (десяти) робочих днів з моменту отримання замовлення Покупця.

Згідно з п. 3.5 договору перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця та перехід ризиків випадкового пошкодження Товару відбувається в момент поставки. Поставкою Товару вважається передача його уповноваженому представнику Покупця та оформлення видаткової накладної, яка повинна містити всі обов`язкові реквізити первинного документа.

У п. 5.1 договору встановлено, що товар вважається прийнятим Покупцем від Постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної накладної.

За приписами пунктів 4.1-4.3 договору розрахунки за Товар, поставка якого передбачена даним Договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника.

Покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного Постачальником, проводить оплату на протязі десяти календарних днів з моменту поставки.

Оплата Товару, поставка якого передбачена даним Договором, може проводитись шляхом попередньої оплати.

Як встановлено у п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. (п. 9.1 договору)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач прострочив оплату поставленого позивачем товару за договором, у зв`язку з чим останній просить стягнути з боржника пеню у розмірі 2 931,65 грн, інфляційні у розмірі 98,67 грн та 3% річних у розмірі 262,26 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено Публічному акціонерному товариству "Київенерго" товар на загальну суму в розмірі 139 248,00 грн, а відповідачем в свою чергу було прийнято цей товар, що підтверджується видатковими накладними № МО-00006660 від 10.04.2019, № МО-00006659 від 10.04.2019, № МО-00006610 від 08.04.2019, № МО-00006560 від 03.04.2019, № МО-00006282 від 20.03.2019, № МО-00005591 від 04.02.2019, № МО-00000026 від 03.01.2019, № МО-00005512 від 28.12.2018, № МО-00005351 від 19.12.2018, № МО-00005137 від 06.12.2018, № МО-00005086 від 04.12.2018, № МО-00005044 від 30.11.2018, № МО-00005043 від 30.11.2018, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Як встановлено п. 4.2 договору, покупець, на підставі рахунка-фактури, складеного Постачальником, проводить оплату на протязі десяти календарних днів з моменту поставки.

Однак, відповідач прострочив оплату поставленого товару, що підтверджується поданими позивачем платіжними дорученнями.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань з оплати товару, позивач нарахував 3% річних за загальний період прострочки з 11.12.2018 по 08.01.2020 у розмірі 262,26 грн та інфляційне збільшення боргу за загальний період з 09.04.2019 по 02.10.2019 у розмірі 98,67 грн в розрізі кожної накладної.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційного збільшення суми боргу, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог частково на суму 97,88 грн у зв`язку з неправильним визначенням позивачем суми прострочення за накладною № МО-00006659 від 10.04.2019, яка за період з 30.07.2019 по 02.10.2019 становить 1 816,00 грн а не 2016,00 грн, як вказує позивач.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню у загальному розмірі 2 931,65 грн за загальний період прострочки з 11.12.2018 по 08.01.2020.

За приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Як встановлено у п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені слід задовольнити частково на суму 2 931,64 грн у зв`язку з допущеною позивачем помилкою у її розрахунку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСА Трейд" (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 11/2, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 40625629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (вул. Куренівська, 2-Б, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 25394112) 3% річних у розмірі 262 (двісті шістдесят дві) грн 26 коп., інфляційні у розмірі 97 (дев`яносто сім) грн 88 коп., пеню у розмірі 2 931 (дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн 64 коп. та судовий збір у розмірі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04.02.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко