Рішення від 04.02.2020 по справі 916/2993/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2993/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Ловга І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Джулай Д.О. за довіреністю;

від відповідача: Вірт С.О. керівник юридичного відділу;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА до відповідача Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування п.1, п.2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16 Про захист від нкерівник юридичного відділу;едобросовісної конкуренції стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА .

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА посилається на те, що рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, вказаним рішенням не доведений факт поширення інформації, що вводить в оману споживача, не зазначені належні та допустимі докази, які підтверджують факт поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2019р. відкрито провадження у справі №916/2993/19, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2019р. о 11:40.

29.10.2019р. за вх.суду№22313/19 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні від 29.10.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 26.11.2019р. о 11:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 26.11.2019р. о 11:40.

14.11.2019р. за вх.суду№23604/19 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача.

В підготовчому засіданні від 26.11.2019р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні від 26.11.2019р. було оголошено перерву на 10.12.2019р. о 12:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 10.12.2019р. о 12:20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В підготовчому засіданні від 10.12.2019р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.12.2019р. о 11:40.

В судовому засіданні від 26.12.2019р. було оголошено перерву на 15.01.2020р. о 11:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. викликано учасників справи у судове засідання на 15.01.2020р. о 11:30.

В судовому засіданні від 15.01.2020р. було оголошено початок розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 15.01.2020р. було оголошено перерву на 04.02.2020р. о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2020р. викликано учасників справи у судове засідання на 04.02.2020р. о 12:40.

04.02.2020р. відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності та заявою про долучення доказів.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Учасники справи мають право зокрема подавати заяви та клопотання.

Відповідно до ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд зокрема вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2019р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні від 15.01.2020р. було з`ясовано чи подали сторони всі клопотання, заяви та докази та оголошено про початок розгляду справи по суті.

У зв`язку з тим, що докази були отримані 21.01.2020р., суд залучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні від 04.02.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/2993/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вказує позивач, Рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127- 26.4/294-16 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА законодавства про захист від недобросовісної конкуренції визнано дії ТОВ ТРАПЕЗА , щодо розміщення на лицьовий стороні упаковки продукції зображення трьох ліній червоного, білого та зеленого кольорів, схожих за загальною композицією на зображення державного прапора Італійської Республіки та напису Trapeza , виконаного латинськими літерами порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості, характеристики та походження товару, зокрема шляхом обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб`єкта господарювання. За вчинене порушення на ТОВ Трапеза Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України накладено штраф у розмірі 68000,00грн. Зазначене рішення було отримано позивачем 08.08.2019р.

Позивач зазначає, що рішення №65/15-р/к від 18.07.2019р. по справі № 127-26.4/294-16, ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, вказаним рішенням не доведений факт поширення інформації, що вводить в оману споживача, не зазначені належні та допустимі докази, які підтверджують факт поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості. Згідно висновків Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127- 26.4/294-16, розміщення ТОВ ТРАПЕЗА на упаковках продукції зображення трьох ліній червоного, білого, зеленого кольорів можуть справити враження на споживача про італійське походження зазначеної продукції у зв`язку з виникненням асоціації про те, що спагеті, характерні саме для італійської кухні. Інформація розміщена на упаковках продукції є неправдивою. Обраний спосіб викладення інформації на упаковках продукції може ввести в оману споживача щодо її властивостей, характеристик та походження товару. Обираючи серед аналогічних товарів, пересічний споживач (покупець) сподівається отримати продукт, який відповідає його потребам, керуючись інформацією, заявленою виробником. На підставі вищевикладеного відповідач вирішив, що дії ТОВ ТРАПЕЗА щодо розміщення на лицьовий стороні схожих за загальною композицією на зображення державного прапора Італійської Республіки та напису Trapeza , виконаного латинськими літерами порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ст. 15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості, характеристики та походження товару, зокрема шляхом обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб`єкта господарювання.

Позивач вказує, що рішення адміністративної колегії Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, прийнято на підставі опитування споживачів(анкетування) у період з 05.04.2017р. по 10.05.2017р. Антимонопольним комітетом України, та отримання інформації від суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво та реалізацію продуктів борошномельно-круп`яної промисловості. При цьому питання поставленні у Анкеті АМКУ не мали неупереджений характер, а навпаки заздалегідь перешкоджали неупередженому та об`єктивному сприйняттю інформації споживачем.

Антимонопольним комітетом України, були поставлені в Анкеті наступні питання: чи сприймається Вами зображення трьох паралельних смужок червоного,білого та зеленого кольорів розміщених на зображенні 1 як прапор Італії; чи вплинуло б на Ваш намір, при виробі макаронних виробів розміщення на упаковці продукції імітації прапору Італії у вигляді зображення трьох паралельних смужок червоного,білого та зеленого кольорів; чи сприймалася б Вами продукція - макаронні вироби на упаковці якої містить зображення імітації прапору Італії у вигляді зображення трьох паралельних смужок червоного,білого та зеленого кольорів як така, що має походження з Італії та виготовлена за італійським стандартам, та/або виготовлена з італійської сировини; чи надали б Ви перевагу макаронним виробам на упаковці яких містяться зображення імітації прапору Італії у вигляді зображення трьох паралельних смужок червоного,білого та зеленого кольорів, перед макаронним виробами інших виробників та знали, що вони не мають італійського походження та/або не виготовлені по італійським стандартам, та/або не виготовлені з італійської сировини; чи придбали б Ви інші макаронні вироби якби дізнались, що макаронні вироби на упаковці містяться зображення імітації прапору Італії у вигляді зображення трьох паралельних смужок червоного,білого та зеленого кольорів не мають італійського походження та/або не виготовлені по італійським стандартам, та/або не виготовлені з італійської сировини; чи вважаєте Ви, що розміщення на упаковці продукції - макаронні вироби вироблені українським виробником відповідно до ДСТУ 70436:2009 зображення імітації прапору Італії у вигляді зображення трьох паралельних смужок червоного,білого та зеленого кольорів є фактом введення особи, що має намір придбати дану продукцію(споживача), в оману. Таким чином, питання в анкеті, носили заздалегідь упереджений та не об`єктивний характер, в кожному питанні анкети, було слово "прапор Італії", або "імітація прапору Італії", що могло вплинути на думку анкетованих осіб, а отже результати анкетування не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази при розгляді справи відповідачем.

Як зазначає позивач, в листах на адресу Антимонопольного комітету України, ТОВ ТРАПЕЗА зазначало, що не використовує на упаковці продукції зображення прапору Італії, а розміщує на упаковці продукції власного виробництва три лінії червоного, білого та зеленого кольорів з метою, щоб ця продукція була більш привабливою та яскравою і вирізнялась від іншого асортименту ТОВ ТРАПЕЗА . Також ТОВ ТРАПЕЗА зазначало, що на державних прапорах Угорщини, Болгарії, Ірландії, Мексики, Індії та Таджикистану використовується кольорова гама схожа з прапором Італійської Республіки. Однією з підстав для визнання ТОВ ТРАПЕЗА винним у порушенні законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренціє назва продукції Trapeza ТОВ ТРАПЕЗА , що виконана латинськими літерами. Необхідно зазначити, що товарний знак Trapeza зареєстрований у встановленому законом порядку і використовується відповідно до чинного законодавства, в матеріалах справи №127-26.4/294-16, є належним чином засвідченні копії про реєстрацію товарного знаку Trapeza . Таким чином посилання у рішенні на порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме на використання ТОВ ТРАПЕЗА у назві своєї продукції напису Trapeza що виконана латинськими літерами є безпідставним та необґрунтованими, оскільки зазначений товарний знак зареєстрований та використовується відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на отриману інформації від суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво та реалізацію продуктів борошномельно- круп`яної промисловості, позивач вказує, що в кожному пункті про надання інформації міститься слова "Італійські стандарти", "Імітація прапору Італії, "Прапор Італії", що могло вплинути на відповіді суб`єктів господарювання запит про надання інформації АМКУ. При цьому суб`єкти господарювання, які здійснюють виробництво та реалізацію продуктів борошномельно-круп`яної промисловості не зазначили, конкретно та беззаперечно, що ТОВ ТРАПЕЗА поширило інформацію, що вводить в оману споживачів та порушило норми Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Позивач наполягає на тому, що при винесені рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16 були неповно та належно з`ясовано обставини справи, недоведені обставини, які мають значення справи і які визнано встановленими що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати недійсним та скасувати п.1, п.2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16 Про захист від недобросовісної конкуренції стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА .

Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що доводи позивача щодо поставлених в анкету питань, які заздалегідь перешкоджали неупередженому сприйняттю інформації споживачем, безпідставні та необґрунтовані оскільки відповідно розділу VII Закону України Про захист економічної конкуренції регламентовано, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх бажанням чи з власної ініціативи. Дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його Регіональними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність). Таким чином, органи Антимонопольного комітету України не позбавлені права опитування споживачів.

Відповідач вказує, що анкетування було добровільним та респонденти надавали відповіді згідно власних переконань. Проведення опитування (анкетування) є формою збору доказів, що здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями в межах повноважень, визначених конкурентним законодавством саме з метою встановлення фактичних даних, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Таким чином, метою відповідного опитування (анкетування) є саме встановлення введення споживачів в оману внаслідок обраного ТОВ ТРАПЕЗА способу викладення інформації та завдяки чому впливу на наміри споживачів щодо придбання такої продукції (відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції), що зумовлює наявні в анкеті запитання.

Відповідач зазначає, що в позовній заяві позивач також виклав свої міркування стосовно товарного знаку Trapeza та зовнішнього оформлення упаковки товару, при цьому, викладене позивачем жодним чином не спростовує висновків відповідача. Так, назва Продукції Trapeza виробництва ТОВ ТРАПЕЗА , що виконана латинськими літерами, а також загальне зовнішнє оформлення упаковки із зображенням ліній червоного, білого та зеленого кольорів можуть справити враження на споживача про італійське походження зазначеної продукції у зв`язку з виникненням асоціації про те, що спагеті, як макаронні вироби, характерні саме для італійської кухні. Законодавство про захист від недобросовісної конкуренції не ставить у залежність кваліфікацію порушення від юридичних підстав використання певних позначень, оформлення, тощо. Під час розслідування встановлюється саме вплив дій суб`єктів господарювання на конкуренцію. Таким чином, за результатами аналізу оформлення відповідної продукції ТОВ ТРАПЕЗА у його сукупності, встановлено, що інформація розміщена на упаковках продукції позивача є неправдивою. Обраний спосіб викладення інформації на упаковках продукції може ввести в оману споживача щодо її властивостей, характеристик та походження товару. Узвязку з чим розміщення на лицьовій стороні упаковки продукції зображення трьох ліній червоного, білого та зеленого кольорів, схожих за загальною композицією на зображення державного прапора Італійської Республіки та напису Trapeza , виконаного латинськими літерами є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції

Щодо тверджень позивача стосовно інформації наданої на вимоги від суб`єктів господарювання, відповідач вказує, що повноваження щодо кваліфікації порушень законодавства про захист економічної конкуренції відносяться виключно до компетенції органів Антимонопольного комітету таким чином, твердження позивача, що суб`єкти господарювання, що здійснюють виробництво та реалізацію продуктів борошномельно-круп`яної промисловості не зазначили, конкретно та беззаперечно, що ТОВ ТРАПЕЗА поширила інформацію, що вводить в оману споживачів та порушила норми Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» є безпідставними.

Як зазначає відповідач, з результатів аналізу відповідей, наданих на вимогу відповідача вбачається, що суб`єкти господарювання, які є конкурентами ТОВ ТРАПЕЗА та здійснюють господарську діяльність на одному ринку, дійшли однієї думки, що зображення суб`єктами господарювання під час виробництва та/або реалізації макаронних виробів на упаковках/етикетках зазначених виробів імітації прапору Італії у вигляді трьох паралельних смужок червоного, білого та зеленого кольорів, може справити враження на споживача про італійське походження зазначеної продукції, що підтверджує позицію відповідача зазначену в рішенні, таким чином відповідач при винесенні рішення діяв в межах повноважень встановлених чинним законодавством України.

Відповідач вказує, що відповідно до статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено вичерпний перелік підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимопольного комітету України, а саме: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це рішення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідач стверджує, що позивачем не було надано доказів наявності підстав для скасування рішення №65/15- у справі №127-26.4/294-16 адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив відповідача позивач зазначає, що на сьогоднішній день не існує чіткого, єдиного тлумачення того, що саме означає та мається на увазі під відтворенням суб`єктами господарювання під час виробництва та/або реалізації макаронних виробів прапору будь-якої країни, в тому числі Італії, на упаковках/етикетках, а тому не обґрунтованою є позиція відповідача щодо того, що на упаковках/етикетках продукції ТОВ ТТРАПЕЗА імітовано саме прапор Італійської Республіки, бо кольори не містять жодних ідентифікуючих ознак та показників, що вказують на належність маркування з посиланням на іншу державу. До того ж, немає жодних уточнень, що зображений прапор символізує саме подібність/схожість з продукцією закордонного походження, жодних наліпок, позначок, іноземної символіки тощо. Маркування, нанесене на упаковці макаронні вироби спагеті Trapeza було розроблено у відповідності з вимогами Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів №1602-VII від 22.07.2014р., Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого Наказом №487 від 28.10.2010р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, національних стандартів України ДСТУ 4518-2008 Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила , ДСТУ 7043:2009 Вироби макаронні. Загальні технічні умови , ТУ У 82.9-38849183-001: 2013 Фасування харчових продуктів. Технічні умови .

Як зазначає позивач, він не використовував на упаковці макаронних та інших виробів свого виробництва зображення державного прапору Італійської республіки. Три кольори малюнку, а саме червоний, зелений та білий застосовані на упаковці лише для того, щоб упаковка була більш приваблива та яскрава, та відрізнялася від іншого асортименту продукції ТОВ ТРАПЕЗА . На упаковці використано малюнок із зображення трьох кольорових ліній, саме ліній, а не прапору, без дотримання пропорцій, властивих державному прапору Італійської республіки. Більш того, зазначені вище кольори застосовуються на упаковці в горизонтальному розміщенні (що підкреслює не тотожність та відсутність схожості з прапором Італійської республіки); також нанесені на упаковці кольори не мають кордонів, які властиві державним прапорам та державному прапору Італійської республіки. Таким чином можна ототожнити, що на упаковці макаронні вироби Trapeza використовуються лише лінії з кольорами, а саме зелений, червоний та білий, а не прапор Італійської республіки.

Позивач не вказує на відсутність у відповідача права проводити опитування споживачів під час розгляду справи, позивач вказує на необ`єктивність та упередженість такого опитування. Як вбачається з оскаржуваного рішення, результати аналізу 558 анкет опитаних споживачів надали відомості про те, що приблизно 50% опитаних надали б перевагу макаронним виробам на упаковці яких міститься зображення імітації прапору Італії у вигляді трьох паралельних смужок червоного, білого та зеленого кольорів, перед аналогічною продукцією інших виробників, якби знали, що вони не мають італійського походження. З вищезазначеного можна зробити висновок, що половину споживачів навіть знання факту, що макаронні вироби не мають жодного відношення до Італійської Республіки, не бентежить та не перешкоджає купівлі саме продукції ТОВ ТРАПЕЗА під час здійснення вибору серед інших торговельних марок. Враховуючи те, що ТОВ ТРАПЕЗА є не єдиною компанією з постачання макаронної продукції, а попит на продукцію складає 50% лише серед опитаних - це є показником саме якості продукції, а не результатом реклами чи ще якихось дій з боку позивача.

Позивач наполягає на та тому, що питання в анкеті носили заздалегідь упереджений та не об`єктивний характер, в кожному питанні анкети було слово прапор Італії , або імітація прапору Італії , що могло вплинути на думку анкетованих осіб, а отже результати анкетування не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази при розгляді справи Адміністративної колегії'. Формулювання питань в анкеті фактично містили в собі відповіді на ці питання, оскільки там було сконцентровано увагу споживачів на наданні конкретної відповіді, яка містилась у самих питаннях. Перед споживачами не ставилися питання щодо зазначення своєї думки з приводу предмета опитування, а відповідачем було створено штучну направленість самих питань на відповіді, які надавалися громадянами. Зазначене вже ставить під сумніви результати опитування споживачів.

Щодо зазначення на етикетках/упаковках продукції ТОВ Трапеза латинськими літерами напису Trapeza , позивач зазначає, що позиція відповідача взагалі незрозуміла та некоректна. Так, із оскаржуваного рішення та зазначеного у відзиві випливає, що якщо на будь-яких макаронних виробах (та, зокрема, спагеті) здійснити надпис Trapeza , то це означатиме, що продукція в будь-якому випадку може справити на споживача враження про її італійське походження. Зазначене твердження є абсурдним, оскільки позивачем неодноразово зазначалось та підтверджувалось використання ним зареєстрованої у встановленому чинним законодавством порядку торгової марки Trapeza . Зображення зазначеної торгової марки із надписом латинськими літерами використовується на всій продукції ТОВ Трапеза та ніяким чином не пов`язує таку продукцію з Італійською Республікою. Зазначене підтверджується свідоцтвом на знак для товарів №204460 від 12.10.2015р. та ліцензійним договором №14-10/2015 від 14.0.2015р.

Також варто звернути увагу на те, що ТОВ Трапеза вже протягом багатьох років свого існування добре зарекомендувала себе завдяки якості своєї продукції'. Жодна упаковка не може змінити відношення покупців саме до якості продукції, через що цілком виправданим є попит на продукцію ТОВ ТРАПЕЗА серед споживачів.

Позивач наголошує на тому, що посилання у рішенні Адміністративної колегії №65/ 15-р/к від 18.07.2019р. на порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого ст. 15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , а саме на використання ТОВ ТРАПЕЗА у назві своєї продукції тексту Trapeza , що виконаний латинськими літерами, є безпідставним оскільки зазначена торгова марка зареєстрована та використовується відповідно до вимог чинного законодавства України, що підтверджено належним чином.

Як вказує позивач, відповідач надіслав листи ТОВ Макфа-Украіна , ПрАТ Чумак , ТОВ Рідний продукт , ТОВ Метро Кеш енд Кері , які є конкурентами позивача з виробництва макаронних виробів та їх реалізації, тобто кожна з компаній зацікавлена у наданні відповіді з негативною характеристикою та відповіддю на поставлені питання, це ще одне підтвердження необ`єктивності та неможливості прийняття до уваги результатів цього опитування. В кожної, з наведених вище компаній, на тій чи іншій продукції також зустрічаються зображення із трьох кольорів: червоного, білого та зеленого. Таким чином, стає очевидним, що результати опитування не є неупередженими та об`єктивними, а їх використання як доказів при винесенні оскаржуваного рішення є підставою для його визнання недійсним та скасування.

Позивач зазначає, що у п. 31 висновку рішення зазначено, що згідно зі статтею 10 bis Паризької конвенції Про охорону промислової власності від 20.03.1883р., актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах. Зокрема підлягають забороні вказівки чи твердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів. Однак, слід звернути увагу на те, що продукція ТОВ ТРАПЕЗА не містить жодної вказівки чи посилання, тим паче тверджень щодо належності продукції іншому виробнику - імпортеру, чи оманливих надписів, які б були неправдивими. Навпаки ж, на кожній упаковці продукції чітко, розбірливо та зрозуміло зазначено виробника, країну походження та виробництва продукції державною мовою, на достатньо видному місці, яке жодним чином не є прихованим чи завуальованим іншим маркуванням, що є достатнім для непрофесійного, опосередкованого огляду споживачем та виявлення належності товару саме українському виробнику. Позначки, на яких акцентує увагу відповідач, слугують фоновим зображенням, який має яскраві кольори серед палітри, притаманні кожному товару різного призначення, різних виробників для виділення свого товару серед іншого за допомогою кольору та барвів. До того ж, відповідачу та будь-якій особі, яка має намір придбати імпорту продукцію відомо, що існують вимоги до маркування та пакування товарів іноземного походження (Закон України Про безпечність та якість харчових продуктів , Закон України Про захист прав споживачів , Лист Міністерства Юстиції України щодо маркування харчової продукції №13334-0-4-10-20 від 28.10.2010р.) та на кожному товарі має бути відповідна наліпка з зазначенням детальної інформації про товар державною мовою, а отже й етикетка, зокрема її зовнішній вигляд матимуть відмінності від етикеток національного виробника, що не можливо не помітити з першого погляду на будь-яку продукцію іноземного походження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України Про захист економічної конкуренції , Законом України Про Антимонопольний комітет України , Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Статтею 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) унормовано обов`язок країн Союзу забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх, або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.(стаття4 цього ж Закону).

Обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є вчинення нею дій, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Положеннями статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" регламентується, що вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу в розмірі, визначеним згідно з цією статтею названого Закону.

Згідно з ч.1 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 48 цього ж Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про накладення штрафу.

В силу положень підпунктів 1, 2, 11 ч. 1 ст. 7 Закону "Про Антимонопольний комітет України" Комітет має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку.

За змістом ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

Так, згідно зі статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність).

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття стало порушення позивачем ст. 15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , а саме розміщення на лицьовий стороні упаковки продукції зображення трьох ліній червоного, білого та зеленого кольорів, схожих за загальною композицією на зображення державного прапора Італійської Республіки та напису Trapeza , виконаного латинськими літерами порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та відповідно поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості, характеристики та походження товару, зокрема шляхом обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб`єкта господарювання.

Доводи позивача щодо поставлених в анкету питань, які заздалегідь перешкоджали неупередженому сприйняттю інформації споживачем, безпідставні та необґрунтовані та судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно розділу VII Закону України Про захист економічної конкуренції при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх бажанням чи з власної ініціативи.

Дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його Регіональними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність). Таким чином, органи Антимонопольного комітету України не позбавлені права опитування споживачів.

Як вірно зазначає відповідач анкетування було добровільним та респонденти надавали відповіді згідно власних переконань. Проведення опитування (анкетування) є формою збору доказів, що здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями в межах повноважень, визначених конкурентним законодавством саме з метою встановлення фактичних даних, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Таким чином, метою відповідного опитування (анкетування) є саме встановлення введення споживачів в оману внаслідок обраного ТОВ ТРАПЕЗА способу викладення інформації та завдяки чому впливу на наміри споживачів щодо придбання такої продукції (відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції), що зумовлює наявні в анкеті запитання.

Посилання позивача на те, що відповідач надіслав листи ТОВ Макфа-Украіна , ПрАТ Чумак , ТОВ Рідний продукт , ТОВ Метро Кеш енд Кері , які є конкурентами позивача з виробництва макаронних виробів та їх реалізації, тобто кожна з компаній зацікавлена у наданні відповіді з негативною характеристикою та відповіддю на поставлені питання також судом до уваги не приймаються оскільки мова йде не про якість продукції товариств конкурентів, а про спосіб викладення інформації та завдяки чому впливу на наміри споживачів щодо придбання такої продукції

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеного у постанові від 01 листопада 2018 року у справі №902/1102/17, результати опитування думки споживачів в сукупності з іншими доказами можуть прийматись на підтвердження наявності у діях особи порушень, передбачених статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що не суперечить наведеним положенням законодавства.

В позовній заяві позивач також виклав свої міркування стосовно товарного знаку Trapeza та зовнішнього оформлення упаковки товару, при цьому, викладене позивачем жодним чином не спростовує висновків відповідача.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії упаковки позивача, назва продукції Trapeza виробництва ТОВ ТРАПЕЗА , що виконана латинськими літерами, а також загальне зовнішнє оформлення упаковки із зображенням ліній червоного, білого та зеленого кольорів у сукупності можуть справити враження на споживача про італійське походження зазначеної продукції у зв`язку з виникненням асоціації про те, що спагеті, як макаронні вироби, характерні саме для італійської кухні.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як зокрема висновками експертів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Однак позивачем в обґрунтування своєї позиції щодо скасування рішення яке ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, яким не доведений факт поширення інформації, що вводить в оману споживача, не зазначені належні та допустимі докази, які підтверджують факт поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості, не надано до суду висновків експертизи яка б спростовувала те, що наявність на упаковці зображень ліній червоного, білого та зеленого кольорів та назви продукції Trapeza не вводить в оману споживачів про італійське походження зазначеної продукції.

Крім того, під час розгляду справи позивачем не було заявлене клопотання про призначення судової експертизи для встановлення чи може наявність на упаковці зображень ліній червоного, білого та зеленого кольорів та назви продукції Trapeza ввести в оману споживачів.

Як вірно зазначає відповідач, законодавство про захист від недобросовісної конкуренції не ставить у залежність кваліфікацію порушення від юридичних підстав використання певних позначень, оформлення, тощо. Під час розслідування встановлюється саме вплив дій суб`єктів господарювання на конкуренцію. Таким чином, за результатами аналізу оформлення відповідної продукції ТОВ ТРАПЕЗА у його сукупності, встановлено, що інформація розміщена на упаковках продукції позивача є неправдивою. Обраний спосіб викладення у сукупності інформації на упаковках продукції може ввести в оману споживача щодо її властивостей, характеристик та походження товару. У зв`язку з чим розміщення на лицьовій стороні упаковки продукції зображення трьох ліній червоного, білого та зеленого кольорів, схожих за загальною композицією на зображення державного прапора Італійської Республіки та напису Trapeza , виконаного латинськими літерами є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на положення названих норм Закону, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку позивача, а зобов`язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення Антимонопольного комітету України недійсним.

За змістом ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

З огляду на наведені норми, суд зауважує, що питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є, в силу Закону України "Про захист економічної конкуренції", виключною компетенцією Комітету, а тому виходить за межі повноважень судів.

Враховуючи, що позивачем не доведено що рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, те, що вказаним рішенням не доведений факт поширення інформації, що вводить в оману споживача, не зазначені належні та допустимі докази, які підтверджують факт поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі властивості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку на оскарження рішення №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16, суд зазначає, що оскільки в наданих до суду документах зазначені різні дати отримання позивачем рішення №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16, суд вважає, що позивачем не пропущений строк, наданий на оскарження рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА до відповідача Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування п.1, п.2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16 Про захист від недобросовісної конкуренції стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА , не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00грн. покласти на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА до відповідача Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування п.1, п.2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/15-р/к від 18.07.2019р. у справі №127-26.4/294-16 Про захист від недобросовісної конкуренції стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАПЕЗА .

Повне рішення складено 04 лютого 2020р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова