Ухвала

від 04.02.2020 по справі 910/16909/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/16909/19

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про забезпечення позову у справі

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Приватного підприємства Української будівельної компанії "Каштан"

третя особа 1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Чорнєй Віта Володимирівна

третя особа 2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнє підприємство клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

про визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути нерухоме майно та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Української будівельної компанії "Каштан" в якому просить суд:

Визнати недійсними наступні договори купівлі - продажу нерухомого майна від 22.03.2019 року, укладені між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Приватним підприємством Українська будівельна компанія "Каштан":

договір купівлі-продажу гаражу, зварочної, столярної майстерні (літера Р), загальною площею 325,60 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №386;

договір купівлі-продажу котельні (літера X), загальною Площею 419,60 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №388;

договір купівлі-продажу побутового приміщення (літера Ш), загальною площею 143,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №390;

договір купівлі-продажу хозблоку (пральня, гараж, матеріальний склад) (літера П), загальною площею 482,30 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №394;

договір купівлі-продажу теплиці (літера Ц), загальною площею 376,30 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №392;

договір купівлі-продажу складу красок (літера Ю), загальною площею 258,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №391;

договір купівлі-продажу побутової будівлі /со.щитова/ (літера Э), загальною площею 64,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №389;

договір купівлі-продажу гаражу корпусу №3 (літера Ч), загальною площею 56,50 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №385;

договір купівлі-продажу адміністративного корпусу (літера К), загальною площею 663,70 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №384;

договір купівлі-продажу туалету (літера Ы), загальною площею 25,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №393;

договір купівлі-продажу корпусу №3 (літера Л), загальною площею 2470,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №387;

договір купівлі-продажу газобалонної (літера У), загальною площею 64,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №383;

Зобов`язати відповідача - Приватне підприємство Українська будівельна компанія "Каштан" повернути нерухоме майно, відчужене за вказаними вище договорами.

Скасувати державну реєстрацію вказаних правочинів в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2019 вказаний вище позов прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 18.12.2019, залучив до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Чорнєй Віту Володимирівну та третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнє підприємство клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.12.2019 повернув ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" заяву про забезпечення позову.

У судовому засіданні 18.12.2019 суд відклав підготовче засідання на 21.01.2020.

16.01.2020 позивач повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.01.2020 повернув ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" заяву про забезпечення позову.

У судовому засіданні 21.01.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі №910/16909/19 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.02.2020.

31.01.2020 позивач втретє звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вих. №04-07/122 від 30.01.2020).

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт та заборонити відчуження майна, яке зареєстроване за Приватним підприємством Українська будівельна компанія "Каштан" за спірними договорами купівлі-продажу, заборонити відповідачу відчужувати зазначеного вище нерухомого майна та здійснювати будь-які дії щодо даного майна.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення може призвести до того, що під час розгляду спору відповідач може відчужити майно, яке є предметом спору, що приведе до неможливості виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог позивача.

Однак, заява ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно ймовірності дій щодо подальшого відчуження майна з метою ускладнення виконання рішення по цій справі у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника стосовно того, що подальші можливі дії відповідача будуть спрямовані на подальше відчуження майна не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Аналогічна позиція наведене у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №923/826/19.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вих. №04-07/122 від 30.01.2020) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 04.02.2020.

Суддя О.В. Гулевець