Рішення

від 23.01.2020 по справі 923/810/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року Справа № 923/810/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчого комітету Олешківської міської ради Херсонської області, м. Олешки, Херсонської області, код ЄДРПОУ 37929985,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний індустріал", м. Київ, код ЄДРПОУ 41210904,

про стягнення 773002,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився.

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: 20 вересня 2019 року Виконавчий комітет Олешківської міської ради Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний індустріал" 773002,30 грн. заборгованості невикористаної частини авансу.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю №291 від 01.10.2018, в частині не підтвердження використання частини суми авансу перерахованого позивачем на рахунок відповідача згідно умов договору. За твердженням позивача, на виконання умов договору, позивачем був перерахований відповідачу аванс на придбання матеріалів та виконання будівельних робіт за вказаним договором у загальному розмірі 6504838,30 грн. Разом з тим, відповідачем було надано акти виконаних будівельних робіт лише на суму 5731836,00 грн. Таким чином, за твердженням позивача, розмір непідтвердженого авансу становить 773002,30 грн. Вказані обставини стали підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2019р. визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 24 вересня 2019 року справу № 923/810/19 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Зазначена ухвала була оскаржена позивачем у справі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08 листопада 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 24 вересня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

26 листопада 2019 року справа № 923/810/19 надійшла до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою від 28 листопада 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/810/19 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував у встановлені строки надати до суду відповідачу відзив на позовну заяву, належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, а позивачу відповідь на відзив.

11 грудня 2019 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення щодо підстав залучення до участі у справі Управління південного офісу Державної аудиторської Служби України в Херсонській області.

Ухвалою від 26.12.2019р. суд відмовив позивачу у задоволені клопотання про залучення до участі у справі Державної аудиторської Служби України в Херсонській області.

Ухвалою від 26.12.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі № 923/810/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020р.

Представник відповідача у судове засідання 23.01.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами ч.3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 28.11.2019 та ухвала від 26.12.2019 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, проспект Перемоги, буд. 44, корпус Щорсовський, офіс, 107, м. Київ.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Так, ухвала суду про відкриття провадження та ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті були направлені на адресу позивача та відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Зазначені ухвали повернуті на адресу суду з відміткою пошти про відсутність адресанта за зазначеною адресою.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/15442/17 від 16.05.2018, 910/23064/17 від 10.09.2018, 906/587/17 від 24.07.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини зробив, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р.).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального

Представник позивача у судове засідання 23.01.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1, 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006р. критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Наслідки неявки у судове засідання учасника справи передбачені ст. 202 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представників сторін.

У судовому засіданні 23.01.2020 ухвалено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 21.12.2018р. між Виконавчим комітетом Олешківської міської ради Херсонської області (надалі - замовник або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний індустріал" (надалі - генпідрядник або відповідач) був укладений договір про закупівлю робіт № 291 (надалі - договір).

Згідно умом договору генпідрядник зобов`язується на свій ризик, власними коштами і залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації, з високою якістю виконує всі роботи за предметом закупівлі: ДСТУ БД.1.1.1:2013. Реконструкція трибун на стадіоні "Старт" за адресою: м. Олешки, вул. Софіївська, 78 (за кодом СРV за ДК 021:2015-45454000-4 (Реконструкція) (п.1.1. Договору).

Сторони визначили предмет договору, ціну, строки виконання робіт, якість робіт, виконання робіт, права та обов`язки сторін, відповідальність, строк дії та інші умови договору.

Термін дії договору відповідно пункту 13.1. встановлений - до 31 грудня 2018 року.

За умовами п. 13.3. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Учасники договору дійшли згоди, що договірна ціна робіт є твердою та становить 9780004,92 грн. За умовами договору, ціна - це визначена за результатами аукціону, на основі кошторису.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2018 сторонами внесено зміни до договору, а саме змінено пункт 2.1. договору та визначено ціну робіт в розмірі 7966097,00 грн. Решту умов договору залишено без змін.

Відповідно до умов п. 2.5. договору оплата здійснюється за виписаним Генпідрядником та поданим Замовнику рахунком після підписання Замовником довідки форми КБ-3, акта форми КБ-2в, тільки після підпису представника технічного нагляду.

До рахунку додаються акт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3.

Сторонами договору узгоджено, що після підписання договору замовник перераховує генпідряднику аванс, розмір якого складає 30 відсотків договірної ціни (п.2.9. договору).

Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів та надати Замовнику протягом одного місяця письмову інформацію про кількість та ціну, місця знаходження придбаних матеріалів та обладнання, ресурсів (п.2.10. договору).

Згідно п.3.1. договору генпідрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання договору. Строк виконання генпідрядником робіт визначено в термін до 31 грудня 2018 року.

На виконання умов договору позивач, відповідно до платіжного доручення № 47 від 10.10.2018р. та платіжного доручення № 1 від 03.10.2018 перерахував на рахунок генерального підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний індустріал" авансовий платіж у сумі 2254000,00 грн.

За твердженням позивача, в процесі виконання робіт, Підрядником були надані акти виконаних робіт від 18.10.2018 № 1 на суму 1522559,12 грн., від 07.11.2018 № 2 на суму 218473,72 грн., від 12.11.2018 № 3 на суму 2871217,43 грн. та накладна на підтвердження придбання матеріалів (трибун) від 26.10.2018 № 28 на суму 1072155,46 грн., всього на загальну суму 5684405,73 грн.

Позивачем, за актами виконаних робіт та накладною перераховано 1522559,12 грн. - платіжне доручення від 18.10.2018 № 48, 1290629,18 грн. - платіжне доручення від 08.11.2018 № 50 та 1437650,00 грн. - платіжне доручення від 16.11.2018 № 52, а всього разом з авансом 6504838,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору у визначений строк підтвердження використання авансу в повному обсязі не надав, роботи виконані та надано акти форми КБ-2в, КБ-3 лише на суму 5731836,00 грн. Невикористану суму авансу у розмірі 773002,30 грн., у т.ч. на вимогу замовника не повернув.

На підтвердження своїх тверджень позивачем додано до матеріалів позовної заяви копії наступних документів: договір про закупівлю від 01.10.2018р. № 291 та додаткову угоду від 01.10.2018 р. № 1; платіжне доручення від 03.10.2018р. № 47, № 1, рахунок-фактуру від 01.10.18 № СФ-000000252, платіжне доручення від 18.10.2018р. № 48, рахунок-фактуру від 18.10.2018 № СФ-000000255; довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2018р., акт № 1 приймання виконаних робіт від 18.10.2018.; платіжне доручення від 08.11.2018 № 50, рахунок-фактуру від 07.11.2018 № СФ- 000000277, видаткова накладна від 26.10.2018р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2018, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 09.11.2018, платіжне доручення від 16.11.2018 № 52, рахунок-фактура від 16.11.2018 № СФ- 000000285, довідка про вартість будівельних робіт за листопад-2 2018, акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 12.11.2018, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2019 та акт виконаних робіт на суму 5294586,00 грн.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2019 та акт виконаних робіт на суму 347250,00 грн.; претензія від 29.01.2019 р. № 207/04-12 з копією чеку та опису вкладеного; акт звірки взаємних розрахунків з 01.10.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 01.04.2019.; акт ревізії міського бюджету та фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2016 по 31.12.2018.

Оскільки відповідачем порушено умови договору № 291 від 01.10.2018 щодо надання підтвердження використання авансу, зазначені обставини стали підставою для звернення Виконавчого комітету Олешківської міської ради Херсонської області з відповідним позовом до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Виконавчого комітету Олешківської міської ради Херсонської області підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №291 від 01.10.2018 за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду.

Матеріалами справи підтверджується, що замовником зобов`язання стосовно сплати авансу у розмірі 2254000,00 грн. виконано у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №47 від 03 жовтня 2018 року та платіжним дорученням №1 від 03 жовтня 2018 року (а.с. 19-20).

За приписами ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до умов договору, генпідрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання Договору. Роботи (будівельні) будуть виконуватись відповідно до календарного плану (додаток № 1) з урахуванням фінансування. Строки виконання робіт - до 31 грудня 2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що з 18.10.2018 по лютий 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний індустріал" було проведено реконструкцію трибун на стадіоні "Старт" за адресою м. Олешки, вул. Софіївська, 78.

До матеріалів справи додано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вказаний період та Акти приймання виконаних будівельних робіт, докази сплати позивачем виконаних робіт.

Позивачем надано докази оплати виконаних робіт на загальну суму 6504838,30 грн.

Згідно актів виконаних робіт, відповідачем проведено роботи на загальну суму 5684405,73 грн.

В результаті коригування робочого проекту "Реконструкція трибун на стадіоні "Старт" були складені та підписані сторонами договору відкориговані акти виконаних будівельних робіт на суму 4222359,60 грн. та 437250,00 грн.

Таким чином, остаточна вартість виконаних робіт становить 5731836,00 грн., а вартість неповернутого авансу - 773002,30 грн.

Дана обставина підтверджена доданим до матеріалів справи Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2019 рік та Актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2019 рік. Крім того, до матеріалів справи додано акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 01.04.2019.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №207/04-12 від 29.01.2019 з вимогою повернути невикористану суму авансу у розмірі 820432,57 грн., однак вказану претензію відповідач залишив без відповіді та реагування.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Нормою ст. 1212 ЦК України визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов`язань, що виникають у зв`язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що приписи ст. 1212 ЦК України підлягають застосуванню, до даного спору, з огляду на наступне:

- Позивачем, згідно доданих до матеріалів справи платіжних доручень здійснено оплату вартості виконаних робіт разом з авансом, на загальні суму 6504838,30 грн.

- сторонами підписано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та Акти приймання виконаних будівельних робіт за період з вересня 2018 по лютий 2019, на загальну вартість будівельних робіт 5731836,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що з боку відповідача наявне безпідставне утримання перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 773002,30 грн.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись статтями 123 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний індустріал" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 44, корпус Щорсовський, офіс 107, код ЄДРПОУ 41210904) на користь Виконавчого комітету Олешківської міськради Херсонської області (75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 30, код ЄДРПОУ 37929985) 773002,30 грн. заборгованості невикористаної частини авансу та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 11592,20 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.02.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко