Ухвала

від 04.02.2020 по справі 240/2696/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2020 року

м. Київ

справа №240/2696/19

адміністративне провадження №К/9901/32346/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІ" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправними дій у частині складання повідомлення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТІ" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі -ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис від 14 грудня 2018 року з реєстраційним номером 875-ДК/0879-Пр/03/01/-18;

- визнати протиправним та скасувати припис від 30 січня 2019 року з реєстраційним номером 21-ДК/0035Пр/03/01/-19;

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в частині складання повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 08 лютого 2019 року № 875ДК/0006/ШК/11/01/-19/.

Житомирський окружний адміністративний суду рішенням від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував припис від 14 грудня 2018 року з реєстраційним номером 875-ДК/0879-Пр/03/01/-18.

Визнав протиправним та скасував припис від 30 січня 2019 року з реєстраційним номером 21-ДК/0035Пр/03/01/-19.

Визнав протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в частині складання повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 08 лютого 2019 року № 875ДК/0006/ШК/11/01/-19/.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 19 листопада 2019 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року і відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 03 грудня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у зв`язку з невідповідністю її вимозі ч. 4 ст. 330 КАС України, оскільки не додано документа про сплату судового збору. Суд надав строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення цього недоліку шляхом подання документа про сплату судового збору або зазначення підстав звільнення від його сплати.

19 грудня 2019 року скаржник надав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2019 року.

Ухвалою від 09 січня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду продовжив ГУ Держгеокадастру у Житомирській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення копії ухвали.

Копію цієї ухвали скаржник отримав 13 січня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

24 січня 2020 року від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області повторно надійшла заява, в якій, посилаючись на відсутність коштів, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Втім, посилання відповідача на відсутність коштів для здійснення оплати судового збору в установлені строки не є підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від його сплати.

Крім того, суд наголошує на тому, що ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, або відстрочення/ розстрочення їх сплати виключно для фізичних осіб.

Також недоречними є посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та захист прав людини, а не органів державної влади.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки, зазначену підставу для продовження строку усунення недоліку касаційної скарги, суд визнає неповажною.

Таким чином, строк для усунення недоліків касаційної скарги, який був подовжений ухвалою суду від 09 січня 2020 року, закінчився 23 січня 2020 року. Документ про сплату судового збору скаржником до суду наданий не був.

Станом на 04 лютого 2020 року недоліки касаційної скарги не усунуто, а тому вона підлягає поверненню.

Враховуючи, що недолік касаційної скарги не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 та ч. 8 ст. 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТІ" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправними дій у частині складання повідомлення - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Саприкіна