Рішення

від 04.02.2020 по справі 927/993/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2020 року м. Чернігівсправа № 927/993/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №927/993/19

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

бульв. Шевченка, 18, м. Київ, 01601

в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком"

просп. Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівська область, 15600

Про стягнення 136 006,24 грн

Учасники справи не викликались.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" подано позов до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про стягнення 136006,24 грн заборгованості за відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян, які проживають в Менському районі за період з 01.01.2019 по 31.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2019 вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ст.165, 251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано представником відповідача 10.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

23.12.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позов від 21.12.2019 № 03-04/1929 в якому просить суд у позові відмовити.

Зокрема, відповідач у відзиві на позов зазначає, що починаючи з 2017 року Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування наданих пільг з послуг зв`язку не були передбачені.

Враховуючи, що видатки на надання пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до визначених статтею 91 Бюджетного кодексу України видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів рішенням сесії Менської районної ради № 406 від 22.12.2018 затверджено районну Програму соціального захисту окремих категорій громадян щодо проведення розрахунку за надані пільги з послуг зв`язку пільговим категоріям громадян на 2019 рік (ділі - Програма, копія додається).

На виконання прийнятої Програми у 2019 році було передбачено коштів в сумі 300000,00 грн, з яких:

194270,45 грн для компенсації пільг на телекомунікаційні послуги надані в 2019 році, 105729,55 грн для погашення заборгованості по рішенню суду.

У 2019 році на користь ПАТ Укртелеком було перераховано коштів в сумі 300000,00 грн, з них: 50000,00 грн були перераховані управлінням в рахунок виконання судових рішень (копія платіжного доручення додається); на суму 250000,00 грн управлінням Державної казначейської служби України в Менському районі Чернігівської області було проведено безспірне списання коштів з рахунків управління соціального захисту населення Менської РДА в рахунок виконання судових рішень № 927/537/17 від 26.06.2017 та № 927/493/18 від 22.08.2018 (копії меморіальних ордерів додаються).

На розгляд чергової сесії Менської районної ради подано районну програму фінансування наданих пільг з послуг зв`язку пільговим категоріям громадян, що проживають у Менському районі на 2020 рік, яка передбачає, як відшкодування наданих пільг у 2020 році, так і погашення заборгованості 2019 року і виконання судових рішень попередніх років.

26.12.2019 до суду від позивача надійшла відповідь відзив від 24.12.2019 № 14-11/380 в якій просить суд задовольнити позов повністю та зазначив, що невизнання відповідачем позовних вимог та посилання на бюджетне законодавство, відсутність бюджетних асигнувань не спростовують доводів позивача, наведених у позовній заяві.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Позивачем протягом січня - липня 2019 року пільговим категоріям громадян, які проживають в Менському районі, були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 136006,24 грн, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за відповідний період, а саме: січень 2019 - 21138,23 грн, лютий 2019 - 16942,37 грн, березень 2019 - 23499,20 грн, квітень 2019 - 15083,11 грн, травень 2019 - 20036,83 грн, червень 2019 - 20061,54 грн, липень 2019 - 19244,96 грн, а також розрахунком заборгованості( а.с.18-98, 17).

Відповідно до наданих позивачем супровідних листів №82і250/58-143 від 06.02.2019, №82і250/58-293 від 06.03.2019, №82і250/58-412 від 08.04.2019, №82і250/58-584 від 08.05.2019, №82і250/58-684 від 06.06.2019, №82і250/58-816 від 08.07.2019, №82і250/58-854 від 06.08.2019 (а.с. 106-112) Чернігівською філією ПАТ "Укртелеком" на адресу Управління соціального захисту населення Менської РДА надсилались розрахунки щодо вартості наданих послуг згідно з формою "2 -пільга" за січень-липень 2019 року. В листах міститься прохання про направлення за результатами розгляду форми "2-пільга" виявлених розбіжностей та акту звіряння за формою "3 -пільга" на зазначену у листі адресу.

Направлення позивачем на адресу відповідача даних розрахунків підтверджується описами вкладення до цінних листів (а.с. 113-119) та факт отримання їх відповідачем не спростований останнім під час розгляду справи.

Позивачем складено акти звірки розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення станом на 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, 01.07.2019, 01.08.2019, проте відповідачем акти не підписані ( а.с. 99-105).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №14-12/325 від 08.11.2019 з вимогою в термін до 22.11.2019 перерахувати на розрахунковий рахунок товариства заборгованість у розмірі 136006,24 грн за період з 01.01.2019 по 31.07.2019 по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги абонентам, які проживають в Менському районі Чернігівської області (133-134), що підтверджується описом вкладення у цінний лист на ім`я відповідача, фіскальним чеком та списком № 33983 згрупованих відправлень Укрпошта від 08.11.2019 (а.с. 135-137).

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч.2 ст.124 та ч.1 ст.125 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до п.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", „Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства , Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні , Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та інші передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги).

Відповідно до п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012. №295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Закон України "Про телекомунікації" та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Вказані положення законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян, визначеному законодавчо обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного Кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України, у чинній на час спірних правовідносин редакції, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст.102 Бюджетного Кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, який був чинний на час спірних правовідносин. Вказаним Порядком встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Згідно з п.3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 Положення про управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 15.02.2013 № 42 (далі по тексту - Положення, а.с. 122-132), Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, скорочена назва УСЗН Менської РДА (далі - управління) утворюється головою районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах району забезпечує виконання покладених на Управління завдань.

Відповідно до п. 3 ч. 4 Положення основними завданнями управління є: призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно п. 29 ч. 5 Положення управління відповідно до визначених повноважень організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат зокрема на оплату послуг зв`язку, а також

- проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;

- здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню;

- проводить інвентаризацію особових справ і особових рахунків осіб, які одержують соціальну допомогу, субсидії та пільги в установленому законодавством порядку;

- здійснює контроль відповідно до чинного законодавства за цільовим використанням коштів, спрямованих на надання державних соціальних допомог та інших видів соціальної підтримки, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, у чинній станом на 17.07.2019 редакції, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Дане правило позивач виконав, що підтверджується доказами направлення відповідачу розрахунків за формою "2 пільга".

Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації (п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги у редакції станом на 17.07.2019).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем щомісячно направлялись відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за спірний період за формою 2-пільга.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не надано, як і не надано доказів вчинення дій, передбачених п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

За вказаних обставин, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Отже, Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Як встановлено частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.509, ч.ч.3 та 4 ст.11 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч.2 ст.3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Таким чином у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша ст.167 ЦК України); держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.170 ЦК України).

Також судом враховується, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 №1789-УІІ, частина 1 статті 91 Бюджетного кодексу України доповнена пунктом 20-4 про те, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сімом, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Частиною 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004, від 09.07.2007р. №6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007р. №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004р. у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Також судом враховується, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобов`язаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.

Таким чином, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

За вказаних обставин та встановлений судом факт наявності обов`язку відповідача відносно відшкодування наданих позивачем послуг пільговим категоріям осіб (за законом) та підтверджений розмір вказаних відшкодувань свідчать про відсутність підстав до невиконання відповідачем відповідного обов`язку.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, а також встановлені судом обставини, відсутність доказів сплати відповідачем витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 136006,24 грн.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем суду не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своєї правової позиції.

На підставі викладеного позов судом задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 03196073, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766, р/р UA НОМЕР_1 в АТ Альфа-Банк , м. Київ, ІПН 215607626656, 136006,24 грн заборгованості та 2040,09 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 04.02.2020.

Суддя Ю.В. Федоренко