Ухвала

від 31.01.2020 по справі 510/1868/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1868/19

Провадження № 2/510/287/20

У Х В А Л А

31.01.2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі : головуючого судді - Дудник В.І.;

за участю секретаря - Арабаджи Л.В.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - ТОВ Ренійський міськоопринокторг ) про виселення та вселення, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника - ОСОБА_3 О ОСОБА_4 , звернувся із позовом до ОСОБА_2 із вимогами про виселення та вселення у торгівельний павільйон площею 63 кв.м., розташований на території ТОВ Ренійський міськоопринокторг в АДРЕСА_1 Рені по АДРЕСА_2 , стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою судді Дудник В.І. 06.12.2019 р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 17.12.2019 р. Проведення підготовчого судового засідання неодноразово відкладалося за неявкою сторін. У судове засідання 31.01.2020р. сторони знов не явились. Від представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді, головуючому у справі, від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 заява про проведення судового засідання без його участі, причому розгляд питання про відвід судді представник позивача поклав на розсуд суду.

Мотивуючи заявлений відвід, представник відповідачки вказала, що п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України встановлює підстави для відводу судді, серед яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Так, нею було зазначено, що в провадженні судді Дудник В.І. Ренійського районного суду Одеської області перебувало цивільне провадження - справа №510/315/16, по якій було ухвалено судове рішення, яке набрало чинності.

Судовий розгляд по вказаній справі проводив цей же суддя, предметом спору було нерухоме майно, яке також є предметом спору у даній справі. Розглядаючи спір по справі №510/315/16, суддя фактично висловив свою думку щодо вирішення спору між сторонами, що виключає розгляд спору у справі №510/1868/19. Отже, представник відповідачки наполягає на тому, що суддя Дудник В.І., ухвалюючи рішення Ренійського районного суду від 13.09.2017р . по справі №510/315/16, фактично надав оцінку доказам зазначеного спору, які одночасно являються доказами у справі №510/1868/19, висловив думку щодо вирішення спору по суті у справі.

Виходячи з вищенаведеного, у відповідачки є сумніви в неупередженості й об`єктивності судді Дудник В.І. при розгляді даної справи.

Вивчивши доводи представника відповідачки, який виклав мотиви у заяві, та обґрунтував заявлений відвід, вивчивши матеріали справи, суд, виходячи з положень ст.36, ст.ст. 39-40, 43 ЦПК України, приходить до висновку, що зобов`язаний задовольнити заявлений відвід.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань судочинства та ухвалення законних та обґрунтованих рішень у судових справах є інститут відводу (самовідводу) судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви (Неупередженість суду (суддів) у контексті практики Європейського суду з прав людини). Свого часу Європейський суд з прав людини встановив, що вимога неупередженість має два аспекти. По-перше, суддя повинен бути вільний від особистих упереджень та пристрастей. По-друге, він повинен виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо нього.

Національне законодавство встановлює таку підставу відводу, як наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді.

Незалежність суддів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення (Висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини

кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі Білуха проти України від 09.11.2006р. зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується , поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-центр проти України від 15.10.2010р. для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України від 03.05.2007р. суд нагадує, що безсторонність в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти , що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все,сторонам у процесі.

Згідно із п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України встановлено, що за наявності підстав, зазначениху статтях 36-38 ЦПК України Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Враховуючи все вищенаведене та категоричність позиції представника відповідачки, відсутність будь-яких заперечень у представника позивача з цього питання, з метою зміцнення високої довіри громадян до суду, висновків Європейського суду з прав людини з цього питання, запобігання безпідставним обвинуваченням на адресу головуючого по справі у нібито необ`єктивності та упередженості при розгляді даної справи, суд приходить до висновку, що з урахуванням ситуації, що склалась, положень ст. 36 ЦПК України, наявності у сторони по справі переконання про наявність обставин, які викликають сумнів у об`єктивності та неупередженості судді, заяву позивача про відвід головуючого по справі доцільно задовольнити, а справу - передати для розгляду іншому судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39 - 41 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

По цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - ТОВ Ренійський міськоопринокторг ) про виселення та вселення, стягнення матеріальної та моральної шкоди заявлений головуючому по справі відвід - задовольнити.

Справу передати для перерозподілу іншому судді через канцелярію суду відповідно до вимог ст. 41 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Дудник