Рішення

від 16.07.2007 по справі 29/152-07-3464

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/152-07-3464

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2007 р.Справа  № 29/152-07-3464

За позовом: КП „Теплопостачання міста Одеси”

До відповідача: ТОВ „Ремонтно-механічний завод”

про зобов'язання  укласти договір

Суддя                     Аленін О.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Василенко О.О. за довіреністю

Від відповідача: Носенко І.І. за довіреністю

Суть спору: КП „Теплопостачання міста Одеси” звернулось до суду з позовом до ТОВ „Ремонтно-механічний завод”, в якому просить зобов'язати відповідача укласти договір № 1014 на теплопостачання та викласти пункт 10.3 договору та Додаток № 1 до договору  в редакції Теплопостачальній організації.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою від 18.06.2007р. строк розгляду справи був продовжений відповідно до ст. 69 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.. 77 ГПК України в судовому засідання оголошувалась перерва 09.07.2007р. до 16.07.2007р. о 15 год. 00 хв.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

З метою встановлення між сторонами господарсько-договірних зобов'язань щодо постачання теплової енергії КП "Теплопостачання міста Одеси" направило відповідачеві проект договору № 1014 від 01.11.06 р. Вказаний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей та направлений на адресу позивача.

Сторонами частина розбіжностей була врегульована та складений протокол узгодження розбіжностей до договору № 10814від 01.11.06 р.. Решту  умов запропонованих відповідачем, викладених в протоколі розбіжностей до договору, КП „Теплопостачання міста Одеси" не погодило та відхилило їх, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Позивач просить викласти договір в наступній редакції:

Пункт 10.3 договору – припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Додаток 1 до договору, де теплове навантаження на опалення складає: 0,2766 Гкал/год.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на положення Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 60 від 25.04.05 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.05 р. № 541/10821 та стверджує, що так як КП "Теплопостачання міста Одеси" не є балансоутримувачем вказаного житлового будинку, то виконувати функції виконавця не є можливим. Таким чином, на думку позивача, він є виробником послуг, ТОВ „Ремонтно-механічний завод” є виконавцем послуг, а мешканці будинку кінцевими споживачами.

Відповідач проти позову заперечує з підстав того, що ТОВ „Ремонтно-механічний завод” не є власником будівлі, що споживає теплову енергію, а більш 50 відсотків квартир приватизовані і відповідач не має до них ніякого відношення. Розрахунки за водоспоживання, газ та електроенергію переведені на індивідуальні. Тому відповідач вважає, що вимоги позивача про укладення договору тільки з  ТОВ „Ремонтно-механічний завод” безпідставні. Одночасно відповідач зазначає, що ТОВ „Ремонтно-механічний завод” є балансоутримувачем вказаного будинку.

Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей, відповідач просить укласти договір в його редакції, а саме:

Пункт 10.3 –виключити.

Додаток 1 до договору прийняти в новій редакції, де теплове навантаження складає 0,018 Гкал/год.

Відповідач не погодився з додатком 1 в редакції позивача, так як відповідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р., у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.  

Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Укладення  господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів господарювання (ч. 3 ст. 179 ГК України).

Пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України  встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -  виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ч.1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Згідно ч.2 ст. 275 ГК України відпуск  енергії  без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як встановлено розглядом справи з метою встановлення між сторонами господарсько-договірних зобов'язань щодо постачання теплової енергії КП "Теплопостачання міста Одеси" направило відповідачеві проект договору № 1014 від 01.11.06 р. Вказаний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей та направлений на адресу позивача.

Умовами запропонованого проекту договору визначено, що теплопостачальна організація (позивач по справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу по справі) теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Звертаючись з відповідними позовними вимогами та обґрунтовуючи обов'язковість укладення з відповідачем спірного договору,  позивач виходив з того, КП "Теплопостачання міста Одеси" не є балансоутримувачем житлового будинку, то виконувати функції виконавця не є можливим, відтак, на думку позивача, КП "Теплопостачання міста Одеси" є виробником послуг, ТОВ „Ремонтно-механічний завод” є виконавцем послуг, а мешканці будинку кінцевими споживачами.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що  споживачем є  фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати, житлово-комунальну послугу.

Згідно ч.1 ст. 275 ГК України  за  договором     енергопостачання    енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавцем є  суб'єкт  господарювання,  предметом  діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу №60 від 25.04.2005., виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг, та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 закону «Про житлово-комунальні послуги»(пункт 1.3 Порядку).

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідач є балансоутримувачем будинку, а тому відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»повинен укласти договір на постачання тепло енергії.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Власника будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, вищеназвана норма закону визначає як фізичну або юридичну особу, якій належить зареєстроване у встановленому порядку право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини  між  учасниками  договірних  відносин  у  сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.  Виробник послуг може бути їх виконавцем.  Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.1.4 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу №60 від 25.04.2005 виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг  самостійно.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже припинення дії договору не тягне за собою припинення зобов'язання, воно повинно виконуватись належним чином.

Як встановлено розглядом справи, Додаток 1 до договору необхідний для визначення орієнтованого об'єму поставки теплової енергії на рік. При цьому розрахунок по тепловому навантаженню включає в себе площу гуртожитку, яку надав абонент (відповідач).

Заперечення відповідача, щодо застосування п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення для розрахунку об'ємів поставки теплової енергії. Не приймаються судом до уваги, оскільки вказані правила регулюють відносини між суб'єктами господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, тобто виконавцем та споживачем.

З огляду на викладене позов є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85,  ГПК України, суд,-

                                                  ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

     2. Зобов'язати ТОВ „Ремонтно-механічний завод” (Одеська обл., Біляївський район, с. Усатого, 465 км., код 01374398) укласти договір № 1014 від 01.11.2006р. про постачання теплової енергії з урахуванням протоколу розбіжностей з пунктами договору у наступній редакції:

Пункт 10.3 договору: Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Додаток 1 до договору, в частині визначення теплового навантаження на опалення в кількості:  0,2766 Гкал/год.

    3. Стягнути з ТОВ „Ремонтно-механічний завод” (Одеська обл., Біляївський район, с. Усатого, 465 км., код 01374398) на користь  КП „Теплопостачання міста Одеси” (м. Одеса, вул. Банківська, 1-Б, код 34674102) 85 грн. держмита та 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

   4. Датою укладання договору, вважати день набрання чинності рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

           Повний текст рішення складений 23.07.2007р.

          Суддя