Постанова

від 05.02.2020 по справі 540/2438/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2438/19 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хоттей Плюс" на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Хоттей Плюс" до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2019 року Приватне підприємство "Хоттей Плюс" (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати припис Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі УДАБК) від 11 жовтня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 жовтня 2019 року № 9/514/01-22.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позовну заяву ПП до УДАБК про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису разом з доданими документами було повернуто позивачу.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ПП подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що ухвалу судом першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим позивач просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке.

Так, приймаючи спірну ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду із цим позовом 15 листопада 2019 року, а оскаржувану постанову винесено 28 жовтня 2019 року, тобто з порушенням 15-ти денного строку звернення до суду передбаченого статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі Закон), оскільки останнім днем для подачі позовної заяви було 12 листопада 2019 року.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та зазначає таке.

Положеннями ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведеного вбачається, що процесуальним законодавством передбачена можливість встановлення, як інших строків звернення до суду з позовом, так і визначення іншого початкового моменту відліку вказаного строку на звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Колегія суддів зазначає, що дійсно, вищезазначений 15-ти денний строк починає свій перелік саме з дати винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної. Разом з тим, слід зазначити, що вказаний строк не є абсолютним та може бути поновлений за наявності відповідних поважних підстав.

Наведені висновки корелюються з ч.1 ст.121 КАС України, згідно якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведеного можна дійти висновку, що строк не може бути поновлений, як такий, виключно у випадках, коли КАС України встановлено неможливість такого поновлення, чого в контексті даних спірних правовідносинах не вбачається.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 31 січня 2019 року №814/936/18. Так, вирішуючи спірні правовідносини по вказаній справі, судом касаційної інстанції було досліджено обґрунтованість поважності причин пропуску 15-ти денного строку звернення до суду з позовом, передбаченого ч.1 ст.5 Закону.

По даній справі в обґрунтування поважності причин пропуску 15-ти денного строку звернення до суду зазначено, що керівник позивача, як єдиний уповноважений представник ПП, лише 31 жовтня 2019 року вилетів літаком з Лаабруху (Німеччина) до України, що підтверджується закордонним паспортом ОСОБА_1 (а.с.28 зворотній бік), та лише 04 листопада 2019 року дізнався про винесення спірної постанови.

Колегія суддів вважає вказані причини пропуску строку поважними та такими, що є достатніми для поновлення строку звернення з позовом до суду, в тому числі з урахуванням того, що позов подано в межах 15-ти денного строку з моменту повернення уповноваженого представника ПП в Україну.

Окремо колегія суддів зазначає, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Дьяконов ОСОБА_2 є єдиною особою, яка призначена до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Також, колегія суддів наголошує, що 15-ти денний строк звернення до суду, який передбачено ч.1 ст.5 Закону, розповсюджується лише на оскарження постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, предметом даних спірних правовідносин є не лише постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а й припис від 11 жовтня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскарження якого відбувається за загальним строком, визначеним КАС України, що також свідчить про необґрунтованість спірної ухвали суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали з постановлянням нового рішення з направленням справи до суду першої інстанції саме для вирішення питання про відкриття провадження, оскільки судом першої інстанції провадження по даній справі відкрито не було.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хоттей Плюс" - задовольнити частково, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року - скасувати. Прийняти постанову з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.