Постанова

від 29.01.2020 по справі 1.380.2019.004390

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004390 пров. № 857/13278/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Максим Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року (суддя - Кравців О.Р., час ухвалення - 16:24, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 11.11.2019 року),

в адміністративній справі №1.380.2019.004390 за позовом Приватного акціонерного товариства ГАЛГАЗОТЕРМ до Головного управління ДФС у Львівській області,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У серпні 2019 року позивач ПрАТ ГАЛГАЗОТЕРМ звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДФС у Львівській області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Львівській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0020525412 від 11.03.2019 року про застосування штрафних санкцій на суму 14019,42 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0020525412 від 11.03.2019 року. Стягнено на користь ПАТ ГАЛГАЗОТЕРМ за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Львівській області судові витрати у виді судового збору в сумі 1921 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції від 04.11.2019 року не погодився відповідач ГУ ДПС у Львівській області (як правонаступник ГУ ДФС у Львівській області) та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ПАТ ГАЛГАЗОТЕРМ за грудень 2018 року щодо дотримання вимог ст.201 ПК України, якою встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Результати перевірки оформлені Актом від 08.02.2019 року на підставі якого прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення від №0020525412 від 11.03.2019 року про нарахування штрафних санкцій, застосованих відповідно до ст.120-1 ПК України. Звертає увагу апелянт на те, що матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна №4 від 27.12.2018 р. на суму ПДВ 140194,18 грн. була зареєстрована позивачем 16.01.2019 року, кількість днів порушення термінів реєстрації ПН - один день, а тому застосовано розмір штрафу 10% від суми ПДВ. Також зазначає апелянт, що для звільнення від відповідальності передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових, а саме: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

За результатами апеляційного розгляду апелянт ГУ ДПС у Львівській області просить скасувати рішення суду від 04.11.2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач ПАТ ГАЛГАЗОТЕРМ подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду першої інстанції від 04.11.2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з`явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ ГАЛГАЗОТЕРМ за період грудень 2018 року, за результатами якої складено Акт перевірки №288/13-01-54-12/30336068 від 08.02.2019 року (а.с. 30-31).

Із змісту вказаного Акту від 08.02.2019 року видно, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем ПАТ ГАЛГАЗОТЕРМ граничних термінів реєстрації податкових накладних за грудень 2018 року, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: податкова накладна №4 від 27.12.2018 року зареєстрована 16.01.2019р., тобто з порушенням граничних термінів реєстрації на 1 календарний день. Відповідальність платника передбачена відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ ПК України.

У зв`язку із затримкою реєстрації цієї податкової накладної на 1 день контролюючим органом розраховано штраф у сумі 14019,42 грн. (а.с. 29).

На підставі вказаного висновку Акта перевірки від 08.02.2019 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення №0020525412 від 11.03.2019 року, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 140194,18 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 14019,42 грн. (а.с. 28).

За результатами оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 року в адміністративному порядку, рішенням ДФС від 27.05.2019 р. про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 32-33).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, тобто визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 року, з урахуванням наступного.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (абз.2 п.75.1 ст.75 ПК).

Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.1, п.201.4 ст.201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (п.201.10 ст.201 ПК України).

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абз.14 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штраф у в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Тобто, законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст.120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.109.1 ст.109 ПК України).

Судом першої інстанції також вірно враховано, що постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 року затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246).

Так, пунктом 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно п.3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

З аналізу зазначених норм Податкового кодексу України та Порядку №1246 видно, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних в операційний день протягом якого здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних.

Відповідно до п.5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 201.3, 201.9 статті 201 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності) (п.10 Порядку №1246).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис ; Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п.11 Порядку №1246).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно пунктів 13, 14 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно п.201.10 ст.201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях. При цьому, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не містить будь-яких обмежень щодо реєстрації податкових накладних у вихідний чи святковий день. Право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який у відповідності до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Оскільки законодавцем встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК встановлено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.11.2018 року (справа №826/19172/16) та від 27.03.2018 року (справа №825/2411/16).

З матеріалів справи видно, що предметом камеральної перевірки, оформленої Актом від 08.02.2019 р. була перевірка граничних термінів реєстрації позивачем в ЄРПН податкової накладної: №4 від 27.12.2018 року на суму податку на додану вартість 140194,18 грн..

На виконання ст.201 ПК України, дану податкову накладну надіслана ДФС України на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 15.01.2019р. о 19:43 год. (а.с. 36).

Згідно квитанції ДФС України №1 від 15.01.2019р. документ не прийнято, виявлені помилки: порушено вимоги наказу Міндоходів України від 29.11.2013р. №729, а саме: Подання декількох документів з однаковим іменем файлу не допускається - документ з іменем файлу 13180030336068J1201010100000000611220181318XML присутній в Архіві електронних документів з реєстраційним номером 9306026004. Дата подання 15.01.2019. Подання декількох документів з однаковим іменем файлу не допускається. Запропоновано при необхідності змінити номер документа в імені файлу і повторно надіслати документ (а.с. 36).

З цього приводу судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що згідно п.4 Формату (стандарту) електронного документа звітності суб`єктів господарювання, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013р. №729, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.02.2014р. за №243/25020, імена файлів формуються відповідно до значення елементів заголовка документа (DECLARHEAD) .

Пунктом 5 вказаного Формату передбачено, що з логічної точки зору кожний документ подається у вигляді XML-структури. Кожний поданий звітний документ повинен відповідати всім правилам побудови XML-документа відповідно до відкритого стандарту W3C (http://www.w3.org/TR/REC-xml).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту). Формат (стандарт) електронного документа звітності суб`єктів господарювання містить вимоги до імені файлів.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що у квитанції №1, в якій зазначено про неприйняття податкової накладної №4 від 27.12.2018р. не вказано про невідповідність імені файлу вимогам наведеного Формату (стандарту), а вказується про наявність документа з однаковим іменем.

При цьому, найменування документа формується програмним забезпеченням автоматично та незалежно від бажання платника.

Також доводами апеляційної скарги не спростовано висновок суду першої інстанції про те, що позивач подаючи на реєстрацію належним чином та своєчасно оформлену податкову накладну не мав за мету порушення податкового законодавства та не повинен нести ризики та відповідальність за наявності одного чи декількох файлів з одинаковими номерами в ЄРПН.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач вчинив усі необхідні та залежні від нього дії щодо надсилання на реєстрацію податкової накладної через автоматизовану систему me.dос, у строк визначений Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано до позивача штраф, передбачений п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Крім цього, з матеріалів справи видно, що квитанцію №1 від 15.01.2019р., позивачу скеровано о 21:23 год., тобто поза межами операційного дня.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.01.2018 року (справа №804/5153/17) та від 01.08.2018 року (справа № 806/999/16).

Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0020525412 від 11.03.2019 року є протиправним, а тому наявні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 04.11.2019 року винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Згідно п.6 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет спору, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року в адміністративній справі №1.380.2019.004390 за позовом Приватного акціонерного товариства ГАЛГАЗОТЕРМ до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом строку визначеного статтею 329 КАС України.

Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 05.02.2020 року