Рішення

від 02.08.2007 по справі 26-13/156-07-3775

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26-13/156-07-3775

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2007 р.Справа  № 26-13/156-07-3775

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Медиатранс”;

до відповідача : Одеської  залізниці;

про стягнення   безпідставно отриманих  грошей в сумі 48 149,61 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Кончакова Т.О.  за довіреністю;

від відповідача : Слюсар М.М. за довіреністю;

Суть спору : товариством з обмеженою відповідальністю „Медиатранс” ( далі –ТОВ „Медиатранс”)  заявлені вимоги  до Одеської  залізниці  про стягнення   безпідставно отриманих грошей в загальній  сумі 48 149,61 грн.  

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача з вимогами не згоден, про що зазначив у відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -          

у с т а н о в и в :

ТОВ „Медиатранс” заявлені вимоги  до Одеської залізниці про стягнення   безпідставно отриманих грошей в сумі 48 149,61 грн., у т. ч. 44 337 грн. –безпідставно  стягнутих коштів, індексу інфляції в розмірі  3 094,72 грн. та три  процента  річних  в розхмірі 717,89 грн.   за таких підстав.

З 31 липня 2006 року по 1 серпня 2006 року на станції Кучурган Одеської залізниці проводилася перевірка фінансово-господарської діяльності станції. Перевіркою  встановлено, що станція Кучурган не в повній мірі нараховує збір за охорону вантажів при затримці вагонів з вини вантажоодержувачів. Час такої затримки було вирахувано починаючи з  прибуття вагону на станцію Кучурган та до моменту відправлення вантажу на станцію Ливада. Виходячи з цього, ревізією,   яка проводила перевірку було надано наказ про стягнення сум за охорону з вантажоодержувачів. Даний наказ було виконано станцією Кучурган, яка 10 жовтня 2006 року згідно з актом ревізії стягнула з накопичувальної картки  ТОВ „Медиатранс”  47 968,32 гривень.

Зі вказаних 47 968,32 гривень, лише 3 631,32 гривні були списані за охорону вантажів в вагонах, по яким  ТОВ „Медиатранс”  надавалися транспортно-експедиційні послуги вантажоодержувачам. Інші ж 44 337 гривень були списані з накопичувальної картки ТОВ „Медиатранс" за охорону вагонів, які обслуговувалися іншими експедиторами. Так, Відповідачем було списано грошові кошти по наступним вантажоодержувачам: ТОВ „Шериф", ТОВ „Золотий вік", Вторресурси, СЗАТ „Стоун", ТОВ „Грин-Петрол", ТОВ „Аллон", ТОВ „А-Центр", ТОВ „Халоген", ТОВ „Век",            ТОВ „АіФ", Завод Металолітографії та ТОВ „Едрем". Підтвердженням списання грошових коштів по вказаним вантажоодержувачам є накопичувальні картки, які додаються до позовної заяви.

При цьому, ТОВ „Медиатранс”  зазначає, вказані  грошові кошти стягнуто  з            ТОВ „Медиатранс" протягом  травня-червня 2006 року.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 002125, виданого Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області,                              ТОВ „Медиатранс"  зареєстровано  як  юридична особа 18 травня 2006 року та їй присовєно ідентифікаціний код 34302582.

Договір з Одеською залізницею про організацію експортно-імпортних і внутрішніх перевезень вантажів та надання транспортно-експедиційних послуг                                 ТОВ -Медиатранс" уклало 27 червня 2006 року, про що свідчить відмітка юридичної служби Одеської залізниці на першому аркуші договору.

Договорів з вантажоодержувачами ТОВ „Медиатранс" взагалі не має, а має лише договір на транспортно-експедиційне обслуговування  залізнодорожнім транспортом укладеним 28.06.2006р. з Товариством з обмеженою  відповідальністю „Медиатранс" (Придністровська Молдавська Республіка). При цьому ТОВ „Медиатранс” звертає   увагу,   що  договори   проходять   відповідну   обов'язкову  реєстрацію  в правлінні зовнішньоекономічних зв'язків ГТК ПМР, про що на вказаному договорі є відмітка від 28.06.2006р. за номером 10/01086/046307. Відповідно транспортно-експедиційні слуги ТОВ „Медиатранс" почало надавати лише з 28 червня 2006 року.

Для списання грошових коштів з накопичувальної картки замовник послуг має подати до станції Кучурган, крім інших документів, також доручення видані вантажоодержувачами на замовника послуг станції, де зазначено, які саме дії доручено здійснити останньому на станції. Звертаємо увагу суду, що доручення видані Позивачу вантажовласниками, по яким  списані оспорювані суми,  датовані серпнем 2006 року.

Приймаючи до уваги наведене, вимоги Одеської залізниці до ТОВ „Медиатранс", а останнього відповідно до вантажоодержувачів, вагони, яких охоронялися Одеською залізницею в період з травня по червень 2006 року, стосовно додаткової сплати збору за охорону вантажів є безпідставними, так як ТОВ „Медиатранс" не мав договірних відносин, а з Одеською залізницею, а ні з замовником послуг вантажоодержувачів на момент знаходження їх вагонів на станції Кучурган.

ТОВ „Медиатранс" неодноразово письмово зверталося до Одеської залізниці з вимогою повернути  безпідставно стягненні грошові кошти. Так, до Одеської залізниці направлявся  лист № 04/069 від 10.11.2006р. та претензія №07/014 від 22.01.2007р.

Результатом вказаних звернень став лист Одеської залізниці від 21.03.2007р. № М-14/418, в якому зазначено, „...що списання   платежів   на   момент   відправлення   документів   до   ТехПД-1   проводилося з експедитора ТОВ „Медиатранс" (юр.адреса: Україна, Одеська область, Роздільнянський район,  с.Кучурган, вул.Шевченко,4), яке надає послуги по стягненню залізничних платежів з мнтажоодержувачів   Придністров'я,   котрі  у   свою   чергу   заключили   договори  з  „Медиатранс” (юр. Адреса: Придністров'я, м.Тирасполь, вул.Юності, буд.53, кв.34). Даний лист, на думку позивача, в повній мірі підтверджує неправомірне стягнення грошових коштів з          ТОВ ,,Медиатранс", так як зазначалося вище у період за який стягнуто грошові кошти, між позивачем та ТОВ „Медиатранс" (Придністров'я)  не мало договірних відносин, натомість ТОВ .Медиатранс" (Придністров'я) одержував послуги Одеської залізниці в травні-червні 2006 року через інших експедиторів, які мали договір з Одеською залізницею.

Правовідносини щодо безпідставно набутого майна регулюються статтею 1212 Цивільного кодексу України. Згідно з вказаною статтею особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок  іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпшому це майно. У разі невиконання цього обов'язку і підлягає  стягненню з означеної особи в судовому порядку.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи зберігання грошей нараховуються проценти за користування ними. Стаття ж 536 Цивільного кодексу  України зазначає, що розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Приймаючи до  уваги, що проценти в даному випадку розглядаються як борг, а згідно зі статтею 625 Цивільного  кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, та вважає за необхідне вимагати стягнення з Одеської залізниці суми безпідставно  отриманих  грошових коштів у сумі 44337грн., індексу інфляції, що становить 3 094,72 гривень, та трьох процентів річних в сумі 717, 89 гривень.  

Відповідач -  Одеська залізниця, вимоги  не визнає повністю,  надала відзив на позов у якому зазначає наступне.

Між Одеською    залізницею  та   ТОВ    „Медиатранс",  укладеницй договір № 452 „Про організацію експортно-імпортних і внутрішніх  перевезень вантажів,   та   надання   транспортно-експедиційних   послуг",   який  діє  згідно п. 8.1. договору  з  01.01.2006р.

Згідно п. 2.2.4 договору „Замовник" зобов'язується „Здійснювати своєчасне перерахування належних залізниці сум платежів за перевезення вантажів, охорону, додаткові збори, та штрафи, пов'язані з процесом перевезень, по ставках збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України ( Тарифного керівництва № 1), з обліком відповідних коефіцієнтів, і плату за користування вагонами, а також зборів за роботи і послуги, надані залізницею, по ставках вільних (договірних) тарифів, що діють на момент виконання робіт і послуг.

Згідно п. 2.2.5 договору „Замовник зобов'язується компенсувати

„Залізниці” витрати, що виникли в результаті неправильного

оформлення  вантажовідправником     перевізних     додаткових документів, а також відшкодовувати витрати пов'язані із затримкою вагонів по незалежним від залізниці обставинам".

3гідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт” „пред'явлення і розгляд претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України".

3 матеріалів даної справи вбачається, що позивач - ТОВ „Медиатранс" своєчасно звернувся з претензією № 07/014 від 22.01.2007р. до Одеської залізниці, в якій Одеська залізниця відмовила ТОВ „Медіатранс" в задоволенні претензії в повному обсязі з підстав викладених у вихідному № М-14/418 від 21.03.2007р. Одеської залізниці.

Однак, позивач - ТОВ „Медиатранс” всупереч вимог ч. 3 ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт", всупереч вимогам ст.136 Статуту залізниць України, 27.04.2007р. звернулось до господарського  суду  з пропуском строку позовної давності.

В зв'язку з викладеним , керуючись ч. З ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт", ст. 134, ст.136 Статуту залізниць України, Одеська залізниця просить   відмовити в задоволенні позовних вимог по  даній справі  в повному обсязі та Одеську залізницю від  матеріальної  відповідальності  по  даній  справі  звільнити.

Розглянувши  матеріали справи,  вислухавши  представників  сторін, суд   встановив наступне.

Суть вимог позивача по даній справі випливає  зі складеного 1 серпня 2006 року  на станції  Кучурган  акту  перевірки,  яка проводилась ревизорами відділу  ревізій і контролю доходів від вантажних та пасажирських перевезень служби ревізії  та  контролю  фінансово –господарської діяльності, з якого випливає наступне.

Перевіркою встановлено, що вибірковою перевіркою ( згідно редакція вказаного акту) відомостей плати за користування  вагонами, звіркою їх з накопичувальними картками виявлено:  

Згідно ТК № 1 п.1.8, - 1.8. За   маневрову   роботу,   що   виконується  локомотивом залізниці не одночасно з подачею й забиранням вагонів  стягується  плата  в  розмірі              60  грн.( без врахування діючого коефіціента 2,565)  за кожні півгодини роботи локомотива,  рахуючи неповні півгодини за повні, на станції здіснюється навантаження металобрухту, маса  вантажу визначається  на  вагах  залізниці станції  Кучурган,    локомативом залізниці на прохання вантажовідправника, нараховується і стягується плата тільки згідно вільного тарифу п.10 в сумі 104,44 грн..  

Збір за маневрову роботу не нараховується і не стягнуто внаслідок чого залізниця неоотримала доходних надходжень за перід з 01.01.06 р. по 31.07.06 р.

Спільною перевіркою за травень місяць та вибірковою перевіркою червень-липень місяць 2006 року  повноти  нарахування збору за охорону вантажду. Якщо виникає затримка з  вини  вантажоодержувача ( згідно ТК № 1 р.1 п.27.6 )  станцією не нараховується збір.

Як зазначено у позові,  вказаною  ревізією було  надано  наказ  про  стягнення  сум за охорону  з  вантажоодержувачів, який було виконано станцією Кучурган, яка 10 жовтня 2006 року згідно з актом  ревізії  стягнула  з  накопичувальної  картки  ТОВ „Медиатранс”  47 968,32 гривень.   

Як  пояснив представник позивача, у судовому засіданні 30 липня 2007 р., зазначений у позові наказ на стягнення  сум за охорону  з вантажоодержувачів  не  видавався  взагалі  та  відповідно ніким не виконувався.

22 січня 2007 р. ТОВ „Медиатранс”  направлено до Одеської залізниці  претензію, згідно якої  ТОВ „Медиатранс”  не згоден зі  списанням  Одеською  залізницею  вказаної  суми  за  вагони, що проїхали у травні –червні 2006 р.

21.03.2007 р. Одеська залізниця  відповіла ТОВ „Медиатранс”, що згідно  п.2.2.4  договору  про організацію експротно - імпортних і внутрішніх перевезень вантажів та надання транспортно експедиційних послуг від 27.06.2007 р. № 452, „Замовник здіснює своєчасне перерахування належних залізниці сум платежів за перевезення вантажів, охорону,  додаткові  збори  та штрафи, пов'язані  з процесом перевезень” та  пункт 8.1 „Договір  набирає  чинності  з  01.01.2006 р.  і  діє   до  31.12.2006 р.” списання платежів на  момент  відправки  документів до  ТехПД-1  проводилося  з  експедитора                        ТОВ „Медиатранс”, яке надає  послуги  по стягненню залізничних платежів з вантажоодержувачів  Придністров'я, котрі у свою чергу заключили договір з                       ТОВ „Медиатранс”. З цих підстав Одеською залізницею відмовлено ТОВ „Медиатранс” у заводоволенні  її  запита стосовно  повернення стягненної суми.

Ця відповідь Одеської залізниці, на думку  суду,  є фактично  відповідью на  претензію ТОВ „Медиатранс”  від  22 січня 2006 року, оскільки інших запитів                       ТОВ „Медиатранс” до Одеської залізниці стосовно  повернення стягнненої суми   у матеріалах справи немає.

Відносно  зазначення Одеською  залізницею у відзиві на позов  щодо пропуску             ТОВ „Медиатранс” строку позовної  давності  на звернення до господарського  суду із позом до Одеській  залізниці, суд  вважає  за необхідне  зазначити  наступне.

Цивільний кодексу України є основний актом цивільного законодавства, регулює особисті майнові та немайнові відносини ( цивільні відносини) засновані на юридичні рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється та господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Даний спрі є спіром  за участю перевізника –залізничного транспорту.

Згідно частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання  майнових відносин у сфері  господарювання.

З цього випливає, що при вирішенні даної справи слід враховувати положення  цієї статті.

Такий  висновок  містить Постанова Верховного Суду України від 16 травня              2006 року по справі  за позовом до Донецької залізниці, яка є остаточною та не підлягає оскарженню, згідно якої позови до залізниці можуть бути подані у шестимісячний термін, згідно вимог ст. 136 статуту Залізниць України, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.

З  цього випливає, що у шестимісячний термін до залізниці може бути заявлений будь-який позов.

Статею 134 Статуту залізниць встановлений  шестимісячний термін позовної давності  для  пред'явлення позову до суду.

Цей термін на думку суду у даному випадку  слід відраховувати з 01.08.2006 р. тобто з дня  складення вказаного вище акту. Отже  строк позовної давності у данному випадку,  виходячи з цього,  починається   2.08.2006 р. та закінчується  02.02.2007 р.

Позов  заявлений ТОВ «Медиатрасн» 28.04.2007 р.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач цей строк пропустив. Обставини спливу позовної даності та поважності причин цього позивачем не надано. При  цьому відповідачем заявлено про застосування цього строку. Крім того,  при розгляді данної справи  позивач взагалі  не  звертав  увагу  на  позовну  давність.

Згідно пункту 4 статті  267 Цивільного кодексу України, витікання строку позовної давнини, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позову.

За таких підстав позов задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які  вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно частини першої статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Клопотання  Одеської залізниці, про залучення до участі у справі відповідача –експедитора  у  вигляді  товариства з обмеженою  відповідальністю „Віанта” в порядку ст.24 ГПК України, на думку суду  задоволенню  не  підлягає, оскільки  даний спір  не зачіпає  інтересів  вказаного  товариства.

Керуючись статтями  82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

У  задоволенні  позову  - відмовити.  

СУДДЯ                                                                           М.І.Никифорчук