Постанова

від 04.02.2020 по справі 826/11358/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11358/18 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Степанюка А.Г.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника позивача: - Ткаченко Я.К.,

представника відповідача: - Музики В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БДФ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і вимоги від 06.07.2018 року, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю БДФ звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і вимоги від 06.07.2018 року, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №130083-17 про опис майна у податкову заставу від 06.07.2018 року;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 130083-17 від 06.07.2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

16 січня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 1561, Товариством з обмеженою відповідальністю БДФ подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року є законним, в той час як вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення контролюючого орану було винесено до моменту узгодження податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.2016 року №1612615147, 1622615147, 1632615147, чого відповідачем під час розгляду справи не спростовано, у зв`язку з чим вимога про стягнення податкового боргу від 06.07.2018 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 06.07.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ БДФ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Гольд-Фактор (39040936) за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БДФ № 124/26-15-14-07-02-38291428 від 28.07.2016 року та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 15.08.2016 року №1612615147, 1622615147, 1632615147 .

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ БДФ звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2016 року №1612615147, 1622615147, 1632615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ БДФ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2016 року №1612615147, 1622615147, 1632615147 - було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БДФ на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БДФ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 року - без змін.

Водночас, 06.07.2018 року контролюючим ораному було прийнято податкову вимогу №130083-17 про стягнення з ТОВ БДФ податкового боргу в розмірі 212 214, 61 грн., в тому числі: основний платіж - 194 646, 61 грн., штрафні - фінансові санкції - 15 076, 17 грн. та пеня - 2 492, 15 грн.

Також, відповідачем було прийнято рішення від 06.07.2018 року №130083-17 про опис майна ТОВ БДФ у податкову заставу.

Позивач, не погоджуючись із податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу від 06.07.2018 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 cт. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Водночас, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу про грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналогічна правова позиція щодо визначення моменту узгодженості податкового зобов`язання викладена в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року у справах №806/1685/16 та №2а-17983/10/2670.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 06.07.2018 року та рішення про опис майна у податкову заставу були винесені відповідачем у зв`язку з несплатою ТОВ БДФ грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.2016 року №1612615147, 1622615147, 1632615147 .

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що не заперечувалось відповідачем, вказані податкові повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ БДФ до суду, тобто, позивач скористався правом, наданим пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а відтак, сума грошового зобов`язання, визначена в податкових повідомленнях-рішеннях від 15.08.2016 року була неузгодженою до дня набрання судовим рішенням у відповідній справі законної сили.

Відповідно до копії вказаної постанови та відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що вказана постанова була прийнята у відкритому судовому засіданні 11.07.2018 року (повний текст виготовлено 12.07.2018 року).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Матеріалами справи підтверджено, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №826/132239/16 набрала законної сили - 11.07.2018 року, чого відповідачем не спростовано.

Відтак, сума грошового зобов`язання визначена в податкових повідомленнях рішеннях від 15.08.2016 року набрала статусу узгодженої, саме, - 11.07.2018 року.

Пунктом. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковими боргом, в свою чергу, згідно з вище наведеними приписами Податкового кодексу України виступає сума узгодженого грошового зобов`язання, але не сплаченого в строк установлений Кодексом.

Водночас, оскаржувані рішення контролюючого органу було винесено ще 06.07.2018 року, тобто, до моменту набрання суми грошового зобов`язання ТОВ БДФ статусу узгодженого, оскільки рішення суду апеляційної інстанції було прийнято лише - 11.07.2018 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції та взагалі не містять обґрунтування необхідності скасування рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

А.Г.Степанюк

Повний текст виготовлено 04 лютого 2020 року.