Постанова

від 29.01.2020 по справі 631/662/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року

м. Харків

Справа № 631/662/18

Провадження № 22-ц/818/235/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Бровченко І.О.,

суддів: Маміної О.В., Бурлака І.В.,

за участю секретаря: Прокопчук І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

відповідач - Просянська сільська рада Нововодолазького району Харківської області,

розглянувши у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року у складі судді Товстолужського О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року до Валківського районного суду Харківської області із Нововодолазького районного суду Харківської області, згідно розпорядження голови Нововодолазького районного суду Харківської області №631/662/18 від 15.06.2018 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визнання права власності на будинок колгоспного двору та в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батько позивачів ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті спадкодавець проживав та був зареєстрованим разом із дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 подав в шестимісячний термін заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. Третій син ОСОБА_4 на день смерті із спадкодавцем зареєстрований не був, в шестимісячний термін заяви до нотаріуса про прийняття спадщини не подавав. ОСОБА_3 подала до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини. Після смерті спадкодавця залишилась спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6324284000:01:001:0467, в розмірі 0,6302 га, розташованої на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського призначення, кадастровий номер: 6324284000:01:001:0442, в розмірі 2,9649 га, розташованої на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Правовстановлюючі документи, а саме два державних акти були втрачені, у зв`язку із чим, оформити спадщину в нотаріальному порядку не можливо.

Крім того, в позові зазначено, що спадкодавець ОСОБА_5 не встиг за життя оформити спадщину, яку він прийняв після своїх батьків - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 03.10.1990 ОСОБА_6 був головою колгоспного двору. На день смерті останнього, разом із ним були прописані спадкоємці першої черги, а саме дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_5 , що свідчить про прийняття ними спадщини, але за життя її оформити не встигли. ОСОБА_7 написала заповіт, яким заповіла усе своє майно своєму синові ОСОБА_5 , який був прописаний разом із матір`ю, а тому є таким, що прийняв після неї спадщину. Одержати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок у нотаріуса позивачі позбавлені можливості, оскільки будинок відноситься до колгоспного типу двору. На даний час поняття колгоспний двір втратило значення. Перевести двір до категорії, що належить громадянину на праві приватної власності не можливо, оскільки голова двору - помер. 15.04.1991 року з набрання чинності Закону України Про власність , припинила існування форма власності, як власність колгоспного двору, а тому виходячи із рівності часток кожного члена колгоспного двору, який складався із семи членів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , на праві власності належало по 1/7 частині житлового будинку.

З урахуванням зазначеного, позивачі просять визнати за ними:

- право власності по 1/7 частині житлового будинку, як будинку колишнього колгоспного двору, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , разом із надвірними будівлями;

- право власності по 3/14 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- право власності по 1/2 частині на земельну ділянку, кадастровий номер: 6324284000:01:001:0467, площею 0,6302 га на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- право власності по 1/2 частині на земельну ділянку, кадастровий номер: 6324284000:01:001:0442, площею 2,9649 га на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду заяви (клопотання) про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

Представник Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області в подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визнання права власності на будинок колгоспного двору та в порядку спадкування - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності по 1/7 частині житлового будинку, як будинку колишнього колгоспного двору, який згідно технічного паспорту, виданого 25.02.2016 КП Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро складається з: житлового будинку, літ. А , житлова площа 47,3 кв.м; загальна площа 84,0 кв.м; тамбуру літ. а та надвірних будівель: літня кухня літ. Б , веранда літ. б , літня кухня літ. В , тамбур літ. в , сарай літ. в1 , сарай літ. Г , сарай літ. г , гараж літ. Д , погріб літ. М , вбиральня літ. Ж , 1/2 колодязя, літ. К , ворота з хвірткою літ. N , огорожа літ. N 1 .

Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності по 1/14 частині житлового будинку в порядку спадкування за законом, який згідно технічного паспорту, виданого 25.02.2016 КП Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро складається з: житлового будинку, літ. А , житлова площа 47,3 кв.м.; загальна площа 84,0 кв.м.; тамбуру літ. а та надвірних будівель: літня кухня літ. Б , веранда літ. б , літня кухня літ. В , тамбур літ. в , сарай літ. в1 , сарай літ. Г , сарай літ. г , гараж літ. Д , погріб літ. М , вбиральня літ. Ж , 1/2 колодязя, літ. К , ворота з хвірткою літ. N , огорожа літ. N 1 .

Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині на земельну ділянку, кадастровий номер: 6324284000:01:001:0467, площею 0,6302 га на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, в порядку спадкування за законом.

Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині на земельну ділянку, кадастровий номер: 6324284000:01:001:0442, площею 2,9649 га на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, в порядку спадкування за законом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду в частині визнання за позивача право власності на 1/14 частини в порядку спадкування після смерті батька та задовольнити їх позовні вимоги в цій частині у повному обсязі. В обґрунтування доводів скарги посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Зазначають, що фактичне прийняття спадщини їх батьком підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що батьками позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також відповідача ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 25.03.1989, серії НОМЕР_2 виданого 25.11.2017 та серії НОМЕР_3 виданого 12.11.1969.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданого 27.06.2017 Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області.

Після смерті останнього заведена спадкова справа Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №49835550 від 11.11.2017.

Як вбачається із заяви від 14.11.2017 ОСОБА_1 , останній звернувся до Нововодолазької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки виданої 03.11.2017 виконавчим комітетом Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за №792, померлий ОСОБА_5 був зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 проживав разом із дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.06.1994.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не звертались та від своєї частки відмовилась на користь позивачів, що підтверджується їх заявами, які нотаріально посвідчені, про визнання позову.

Як вбачається з посвідки про народження серії НОМЕР_6 , батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 виданого 02.12.1992 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 виданого 05.03.2002 Просянською сільською радою Нововодолазького району Харківської області.

З постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зареєстрованих за № № 320 та 321 від 17.05.2018, вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , була заведене спадкова справа №149 від 14.11.2017. Заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надали документ, який підтверджує право власності на спадкове майно, який пройшов державну реєстрацію на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6324284000:01:001:0467 в розмірі 0,6302 га та кадастровий номер: 6324284000:01:001:0442 в розмірі 2,9649 га, які розташовані на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області на ім`я ОСОБА_5 , у зв`язку із чим, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З листа відділу у Нововодолазькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №В-27/0-0.23,26-27/147-19 від 11.06.2019 вбачається, що згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 557 зроблено запис, що за ОСОБА_5 на території Просянської сільської ради зареєстрована земельна ділянка площею 0,6302 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Нововодолазької РДА №820 від 22.11.2007 та №129 від 23.03.2009. Також у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 558 зроблено запис, що за ОСОБА_5 на території Просянської сільської ради зареєстрована земельна ділянка площею 2,9649 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Нововодолазької РДА №820 від 22.11.2007 та №129 від 23.03.2009. Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ № 518419 від 23.09.2009 та серії ЯЕ № 518404 від 23.03.2009 видано власнику - ОСОБА_5 23.09.2009, про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зроблено запис та є підпис про одержання власником даного документа.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, спадкоємцями які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 є його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До складу спадкового майна після ОСОБА_5 , який помер25.06.2017, входить 1/7 частина вищезазначеного житлового будинку, як частка в майні колишнього колгоспного двору. Даних про подання ОСОБА_5 заяви про прийняття спадщини після смерті батька або матері в судове засідання не надано. Даних, що ОСОБА_5 фактично вступив в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суду надано не було, у зв`язку з чим відсутні відомості, що ОСОБА_5 прийняв спадщину на 2/7 після смерті батьків.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності по 3/14 частині житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Колегія судді не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

З огляду на викладене спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_7 регулюються нормами ЦК УРСР.

Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями . Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Статтею 563 ЦПК України передбачено, що в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особисте майно членів колгоспного двору після їх смерті переходить до спадкоємців на загальних підставах. Правила цієї статті застосовуються також при спадкоємстві майна в господарстві громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві.

Частинами першою, другою статті 120 ЦК УРСР передбачено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю.

Відповідно до частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (далі - постанова ПВСУ від 22 грудня 1995 року № 20), спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин, роз`яснено, що правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна (пункт 6 постанова ПВСУ від 22 грудня 1995 року № 20).

Згідно Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння), виданого виконавчим комітетом Просянської сільської Ради народних депутатів від 03 жовтня 1990 року, житловий будинок АДРЕСА_2 належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_6 .

З довідки виданої Просянською сільською радою 25 квітня 2017 за вихідним № 238 вбачається, що ОСОБА_6 , 1913 року народження, був зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_6 проживав разом з дружиною ОСОБА_7 , 1911 року народження, яка була зареєстрована і постійно проживала по АДРЕСА_1 з 1960 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , сином ОСОБА_5 , 1946 року народження, який зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області №435 від 06.08.2019 року, будинок АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована ОСОБА_3 , на даний час має №19.

З довідки виданої виконавчим комітетом Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 10 червня 2019 року вбачається, що відповідно до погосподарської книги № 3 на 1986-1990р.р. стор. № 41, номер об`єкта погосподарського обліку АДРЕСА_3 в АДРЕСА_4 значиться домоволодіння, в якому разом з ОСОБА_6 , 1913 року народження були прописані: дружина ОСОБА_7 , 1911 року народження, син - ОСОБА_5 , 1946 року народження, невістка ОСОБА_3 , 1945 року народження, онук ОСОБА_4 , 1969 року народження, онук - ОСОБА_1 , 1973 року народження, онук - ОСОБА_2 , 1978 року народження.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що частка кожного члена колгоспного двору становила 1/7.

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Просянської сільської Ради народних депутатів Нововодолазького району Харківської області 25 березня 1997 року, ОСОБА_7 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_5 все те, що їй належить на день її смерті.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 17 ЦК Української РСР 1963 року місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п`ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.

Враховуючи, що після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їх син ОСОБА_5 продовжував проживати у спірному будинку та фактично вступив в управління та володіння спадковим майно, яким є частка у будинку в якому ОСОБА_5 постійно проживав, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_5 не прийняв спадщину та не набув права на частку у спадщині після смерті батьків.

Доказів того, що після смерті батьків ОСОБА_5 відмовився від спадщини, матеріали справи не містять, та судовим розглядом не встановлено.

Таким чином, на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 йому належало 3/7 частини у спірному будинку, а тому позивачі у справі, враховуючи визнання позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , набули кожний право по 3/14 частки у спірному будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в оскарженій частині необхідно змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року в частині визнання права власності за законом після смерті ОСОБА_2 змінити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 3/14 частині житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який згідно технічного паспорту, виданого 25.02.2016 КП Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро складається з: житлового будинку, літ. А , житлова площа 47,3 кв.м; загальна площа 84,0 кв.м; тамбуру літ. а та надвірних будівель: літня кухня літ. Б , веранда літ. б , літня кухня літ. В , тамбур літ. в , сарай літ. в1 , сарай літ. Г , сарай літ. г , гараж літ. Д , погріб літ. М , вбиральня літ. Ж , 1/2 колодязя, літ. К , ворота з хвірткою літ. N , огорожа літ. N 1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04 лютого 2020 року

Головуючий - І.О. Бровченко

Судді : І.В. Бурлака

О.В. Маміна