Постанова

від 22.01.2020 по справі 687/47/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 684/47/18-ц

провадження № 61-38392св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 ,

відповідач - Чемеровецький район електричних мереж публічного акціонерного товариства Хмельницькобленерго ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_4 , на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року в складі судді Кулєбякіна В. О. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року в складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Чемеровецького району електричних мереж публічного акціонерного товариства Хмельницькобленерго (далі - Чемеровецький РЕМ ПАТ Хмельницькобленерго ) про визнання незаконними та скасування акта про порушення та рішення комісії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, щоОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 та споживачем послуг з електроенергії, які надає відповідач. Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області

від 10 березня 2010 року ОСОБА_2 визнано обмежено дієздатним та призначено ОСОБА_1 його піклувальником. 18 листопада 2016 року працівниками Чемеровецького РЕМ ПАТ Хмельницькобленерго у вказаному будинку було виявлено факт позаоблікового споживання електричної енергії, зокрема підключення поза лічильником проводу до розетки, про що у присутності ОСОБА_2 було складено відповідний акт

№ Б000722. Комісією з розгляду актів щодо порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) було встановлено, що ОСОБА_2 причетний до виявленого 18 листопада 2016 року в будинку, власником якого є позивач, порушення правил ПКЕЕН, яке здійснив шляхом підключення поза лічильником господарства шляхом встановлення скритого проводу від вхідного проводу до розетки, у зв`язку із чим прийнято рішення про те, що акт від 18 листопада 2016 року № Б000722 складено правомірно та нараховано шкоду, заподіяну відповідачу, в сумі 12 239,24 грн. Позивач вважала дії відповідача щодо складання вказаного акта та рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН незаконними. Посилалась на те, що самовільного підключення не було, а також на те, що схема до оскаржуваного акта та опис порушення в акті не містять конкретизації щодо місця підключення до відповідних мереж. Разом з тим, посилалась на те, що неправомірними діями відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просила суд: визнати незаконними та скасувати акт про порушення

від 18 листопада 2016 року № Б000722, складений Чемеровецьким РЕМ

ПАТ Хмельницькобленерго та рішення комісії відповідача від 18 листопада 2016 року щодо нарахування шкоди в сумі 12 293,24 грн; стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно одержані кошти в сумі 12 431,61 грн та моральну шкоду - 20 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області

від 13 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що складений відповідачем спірний акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено постачальником електричної енергії під час проведення перевірки дотримання споживачем ПКЕЕН, та різновидом претензії, а тому заявлені позивачем вимоги не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 ЦК України, та можуть бути запереченнями у разі пред`явлення до ОСОБА_2 позову про стягнення суми заборгованості (збитків).

Актом про порушення від 18 листопада 2016 року, який також підписав позивач, за висновком комісії, яка проводила перевірку правомірності складеного акта, було підтверджено факт втручання поза лічильником шляхом встановлення скритого проводу від вхідного проводу до розетки. Тому, відповідно до пункту 48 ПКЕЕН, позивач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року апеляційного суду ОСОБА_2 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що складений акт про виявленні порушення та рішення комісії щодо правомірності складення такого акта є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення Чемеровецького РЕМ ПАТ Хмельницькобленерго перевірки дотримання споживачем ПКЕЕН та визначенням розміру збитків, завданих споживачем відповідачу, а тому заявлені позивачем вимоги не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 ЦК України, та можуть бути запереченнями у разі пред`явлення до

ОСОБА_2 позову про стягнення суми заборгованості (збитків).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2018 року,

представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданої представником - ОСОБА_4 , та витребувано матеріали справи із Чемеровецького районного суду Хмельницької області.

У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Чемеровецького РЕМ

ПАТ Хмельницькобленерго про визнання незаконними та скасування акта про порушення та рішення комісії, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій як на доказ вини ОСОБА_2 щодо безоблікового використання електричної енергії посилалися на те, що підписуючи власноручно оскаржуваний акт він визнав факт підключення поза лічильником та безоблікове використання ним електричної енергії, проте такий висновок зроблено на неповному з`ясуванні обставин, а тому не можна вважати його законним, оскільки на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_2 , на підставі рішення суду

від 10 березня 2010 року, був обмежено дієздатним та у зв`язку із чим не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Також заявник посилався на те, що схема самовільного підключення поза приладом обліку не відповідає дійсності і носить формальний характер, оскільки представниками відповідача не було встановлено фактичного місця підключення електропостачання поза лічильником, якщо таке мало місце в дійсності, у зв`язку із чим, вважав, що додаток № 1 до акта про порушення

від 18 листопада 2016 року фактично зроблений на припущеннях, а тому не може вважатись належним та допустимим доказом вини ОСОБА_2 у підключені поза лічильником та безобліковому використанні ним електричної енергії. Вважав, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності та у зв`язку із чим неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Чемеровецький РЕМ акціонерного товариства Хмельницькобленерго на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими та у якому заявник просив касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_4 , залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 .

18 листопада 2016 року представниками Чемеровецького РЕМ

ПАТ Хмельницькобленерго виявлено порушення споживачем

ОСОБА_2 . пункту 42 ПКЕЕН, зокрема підключення поза лічильником господарства шляхом встановлення скритого проводу від вхідного проводу до розетки, при вимкнених запобіжниках та при включеному навантаженні лічильник електричної енергії не обраховував, що підтверджується актом про виявлення порушення від 18 листопада 2016 року.

Вказаний акт підписаний трьома представниками відповідача, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також власником будинку ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 18 листопада 2016 року, комісія встановила факт порушення споживачем ОСОБА_2 ПКЕЕН; відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН проведено розрахунок за період з 20 листопада 2013 року по

18 листопада 2016 року та нараховано до сплати 12 293,24 грн.

Рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Свіршковецької сьльської ради Чемеровецького району Хмельницької області від 26 грудня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 103-1 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді попередження.

25 листопада 2016 року ОСОБА_2 сплатив кошти в сумі 12 000,00 грн, а

30 листопада 2016 року - 239,24 грн та 138,37 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.

Також, встановлено, що рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 10 березня 2010 року визнано ОСОБА_2 обмежено дієздатним та призначено ОСОБА_1 піклувальником.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - ОСОБА_4 , задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕН та рішення засідання комісії з розгляду цього акта, оформлене протоколом від 18 листопада 2016 року, є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Протоколом комісії від 01 лютого 2017 року визначено розмір збитків за порушення, які виявлені та зафіксовані у зазначеному акті. Розмір збитків розраховано відповідно до долученого до протоколу розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, відповідно до якого позивачу нараховано суму

в розмірі 12 293,24 грн.

Визначена відповідачем сума вказує на вартість необлікованої електричної енергії, що є збитками, а не штрафними санкціями.

Отже, вказані акт, протокол, розрахунок не встановлюють для позивача у справі обов`язків, а носять рекомендаційний характер щодо сплати нарахованих збитків, тобто є претензією, у випадку якої відповідач матиме право на загальних підставах звернутися до суду з позовом про стягнення завданих збитків.

Оскаржувані позивачем акт, протокол та розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії можуть бути визнані як докази (із наданням їм відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати їм оцінку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначилися із спірними правовідносинами, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають задоволенню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи та дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки обраний ОСОБА_1 , яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування акта про порушення ПКЕЕН та рішення засідання комісії з розгляду цього акта, оформлене протоколом, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18).

Разом з тим, оскільки у цій справі позивачем заявлені не лише вимоги щодо скасування акта про порушення ПКЕЕН, а й вимоги щодо скасування рішення засідання комісії з розгляду цього акта про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, а також вимоги щодо повернення йому безпідставно одержаних відповідачем коштів та відшкодування моральної шкоди, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для закриття провадження у справі в частині заявлених вимог про скасування акта про порушення ПКЕЕН з урахуванням визначених взаємопов`язаних вимог та конкретних обставин про те, що таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропостачальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електронної енергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача, та не вбачає підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень.

При цьому Верховний Суд враховує, що оскільки факт позаоблікового споживання позивачем електричної енергії підтверджено наявними у справі доказами, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав вважати, що позивачами безпідставно сплачені кошти у сумі 12 431,61 грн.

Також, ураховуючи те, що позивачем не доведено порушення його прав, суди дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у відповідності до вимог статті 23 ЦК України.

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження судом апеляційної інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом дотримано норми матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, і на законність рішення судів першої та апеляційної інстанцій не впливають.

Отже, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області

від 13 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович