ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2020м. ДніпроСправа № 904/3581/19
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 168 560,08 грн., пені у розмірі 18029 грн., 3% річних у розмірі 1 551,68 грн., інфляційної складової у розмірі 331,22 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М", м. Дніпро
про стягнення штрафу у розмірі 103 215,20 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.
Представники:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Шевченко Ю.В. директор, наказ №1 від 06.05.2015;
від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Присяжнюк Л.П., довіреність № 56 від 07.10.2019.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСП-М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про стягнення суми заборгованості у розмірі 168 560,08 грн., пені у розмірі 18 029 грн., 3% річних у розмірі 1 551,68 грн., інфляційної складової у розмірі 331,22 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № СТМ1141 від 06.12.2016 з оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 20.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М" №б/н від 09.08.2019 залишено без руху.
Ухвалою суду від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3581/19 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Через канцелярію суду, 09.10.2019 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М" про стягнення штрафу у розмірі 103 215,20 грн.
Зустрічний позов обґрунтований порушенням постачальником своїх зобов`язань за договором поставки № СТМ1141 від 06.12.2016 з поставки товару у встановлені строки.
Ухвалою суду від 10.10.2019 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження.
Ухвалою суду від 15.10.2019 справу № 904/3581/19 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12.11.2019.
В судовому засіданні від 12.11.2019 було оголошено перерву до 10.12.2019.
В судовому засіданні від 10.12.2019 було оголошено перерву до 14.01.2020.
Ухвалою суду від 10.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 28.01.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА (ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСП-М" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (надалі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № СТМ1141 від 06.12.2016.
Відповідно до п. 1.3 договору, постачальник зобов`язується в порядку та строки, передбачені даним договором, виготовити, поставити та передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар, у відповідності до умов цього договору.
На виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію № 1, у якій було погоджено найменування товару, ціну за одиницю товару.
Позивач за первісним позовом зазначив, що виконав умови договору, у період з 15.02.2019 по 22.03.2019 поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега" товар на загальну суму 2 207 507,56 грн., що підтверджується видатковими накладними.
Однак, позивач стверджує, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем товар у встановлені строки у повному обсязі. Так, відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти за поставлений товар у загальному розмірі 2 038 947,48 грн.
Неоплаченим залишився товар на суму 168 560,08 грн., поставлений за видатковою накладною № РН-0000021 від 21.03.2019 на суму 187 000,44 грн.
За порушення відповідачем грошового зобов`язання позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 18029 грн., 3% річних у розмірі 1 551,68 грн. та інфляційну складову у розмірі 331,22 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА (ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ).
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Заперечення мотивував тим, що строк оплати залежить від подання та оформлення документів на товар у Центрі обробки накладних. За результатом такого оформлення має складатись реєстр про прийняття документів, визначених п. 7.3 договору. Позивачем не надано такого реєстру, а отже строк оплати не настав.
Також відповідач зазначив, що позивачем не надано до суду доказів фактичного несення ним витрат на правову допомогу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА (ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ).
Позивач за зустрічним позовом зазначив, що 13.02.2019, на виконання умов договору поставки № СТМ1141 від 06.12.2016, направив на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М" prokurator6666@ukr.net замовлення № 46829 на поставку товару на загальну суму 368 720 грн. Датою поставки товару в підрозділ покупця було визначено 19.02.2019.
Згідно видаткової накладної № РН-0000008 від 18.02.2019 постачальник, 19.02.2019 здійснив часткову поставку товару на суму 184 360,44 грн.
Згідно видаткової накладної № РН-0000013 від 22.02.2019 постачальник, 25.02.2019 здійснив допоставку товару на суму 185 617,44 грн.
За таких обставин, позивач за зустрічним позовом вважає, що постачальник прострочив поставку товару за замовленням № 46829 на 5 днів.
В подальшому, за твердженням позивача за зустрічним позовом, 18.02.2019 направив на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М" prokurator6666@ukr.net замовлення № 112430 на поставку товару на загальну суму 551 760 грн. Датою поставки товару в підрозділ покупця було визначено 26.02.2019.
Згідно видаткової накладної № РН-0000011 від 22.02.2019 постачальник, 23.02.2019 здійснив часткову поставку товару на суму 183 920,88 грн.
Згідно видаткових накладних № РН-0000014 від 25.02.2019 та № РН-0000015 від 25.02.2019 постачальник, 27.02.2019 здійснив допоставку товару на загальну суму 359481,73 грн.
За таких обставин, позивач за зустрічним позовом вважає, що постачальник прострочив поставку товару за замовленням № 112430 на 1 день.
Позивач за зустрічним позовом зазначив, що оскільки сторонами у спірному договорі не було встановлено обов`язку використання сторонами електронно-цифрового підпису в документообігу, то спірні замовлення на поставку були направлені постачальнику відповідно до умов договору.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА (ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ).
Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог відповідач за зустрічним позовом послався на такі обставини.
Сторони у договорі не погодили використання конкретних адрес електронної пошти для електронного листування (направлення замовлень тощо) і не використовували зазначені в розділі 16 договору адреси електронної пошти для такого листування. Постачальник (відповідач за зустрічним позовом) заперечує отримання будь-яких заявок в електронному вигляді. Тому, на думку постачальника, додані покупцем до зустрічної позовної заяви документи не є підтвердженням надсилання постачальнику відповідних замовлень у спосіб, передбачений умовами договору. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити, що відправниками електронних листів були саме уповноважені представники покупця; що вкладеннями до цих електронних листів були саме вказані замовлення покупця; що дані електронні листи було отримані постачальником. Вважає, що товар ним постачався своєчасно, без порушень. Відповідно, на його думку, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом первісного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 168 560,08 грн., пені у розмірі 18029 грн., 3% річних у розмірі 1551,68 грн., інфляційної складової у розмірі 331,22 грн. за порушення зобов`язань з оплати поставленого товару.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (який обсяг товару був поставлений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (в які строки поставлений товар мав бути оплачений; в якому обсязі поставлений товар був фактично оплачений; чи мало місце прострочення покупцем строків оплати), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.
Предметом зустрічного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 103 215,20 грн. за прострочення поставки товару.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки постачальник мав поставити покупцю товар; чи були замовлення на поставку товару № 46829 від 13.02.2019 та № 112430 від 18.02.2019 направлені покупцем постачальнику в порядку, встановленому чинним законодавством, чи є отримав постачальник такі заявки, чи є такі заявки обов`язковими для виконання постачальником), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (в які строки товар був фактично поставлений та чи має місце прострочення поставки такого товару), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Щодо первісних позовних вимог.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСП-М" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (надалі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № СТМ1141 від 06.12.2016.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 14.1 договору (в редакції додаткової угоди від 27.12.2018), договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2019.
Відповідно до п. 1.3 договору, постачальник зобов`язується в порядку та строки, передбачені даним договором, виготовити, поставити та передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар, у відповідності до умов цього договору.
Пунктом 1.4 договору визначено, що товаром за цим договором є продукція, яка вказана у специфікації постачальника (надалі - специфікація), яка узгоджується з покупцем та підписується сторонами. Специфікація погоджується сторонами у встановленій формі (додаток № 1 до цього договору) і є невід`ємною частиною цього договору.
На виконання умов договору, між сторонами було підписано специфікацію № 1, у якій було погоджено найменування товару, ціну за одиницю товару.
Згідно з п. 7.1 договору, загальна вартість договору складається із сум товарів, вказаних в накладних.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої зміни умов договору, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Позивач виконав умови договору, у період з 15.02.2019 по 22.03.2019 поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега" товар на загальну суму 2 207 507,56 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 18 - 51).
Пунктом 7.3 договору встановлено, що покупець здійснює оплату за товар через 21 календарний день від дати прийняття до оплати видаткової накладної у Центрі обробки накладних, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, пр. А. Поля, буд. 104-а.
Для постачальника підтвердженням про прийняття вказаних вище документів є підписаний реєстр, який формує оператор у Центрі обробки накладних.
У випадку надання переліку коректних документів у встановлений строк, датою приймання до сплати видаткової накладної вважається дата фактичної передачі товару покупцю.
З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором з оплати поставленого товару є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем товар у встановлені строки у повному обсязі. Так, відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти за поставлений товар у загальному розмірі 2 038 947,48 грн.
Неоплаченим залишився товар на суму 168 560,08 грн., поставлений за видатковою накладною № РН-0000021 від 21.03.2019 на суму 187 000,44 грн. З урахуванням п. 7.3 договору, вказаний товар (отриманий покупцем 22.03.2019) повинен був бути оплачений у строк до 12.04.2019 включно.
А отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 168 560,08 грн. є обґрунтованими.
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не долучено до матеріалів справи реєстру про прийняття документів, визначених п. 7.3 договору, до Центру обробки накладних, слід зазначити про таке.
Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як було вказано вище, за приписами пункту 7.3 договору, у випадку надання переліку коректних документів у встановлений строк, датою приймання до сплати видаткової накладної вважається дата фактичної передачі товару покупцю. Накладна на товар оформлена належним чином, відміток чи застережень не містить.
Відповідачем не доведено, що постачальником було порушено вимоги п. 7.3 договору у частині надання разом із товаром необхідних документів у визначені строки (листування тощо).
Навпаки, покупцем частково оплачено товар, поставлений за видатковою накладною № РН-0000021 від 21.03.2019 на суму 18 44,36 грн.
Також слід зазначити, що 31.03.2019 між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків. Відповідно до вказаного акту відповідач за первісним позовом підтвердив наявність у нього станом на 31.03.2019 заборгованості у загальному розмірі 393 881,69 грн., в т.ч. за видатковою накладною № РН-0000021 від 21.03.2019.
Відтак, фактично відповідач своїми діями підтвердив виконання постачальником свого обов`язку з поставки товару (в тому числі з надання супроводжувальних документів до такого товару) та погодився з наявністю у нього обов`язку оплатити товар, поставлений за видатковою накладною № РН-0000021 від 21.03.2019.
Пунктом 9.14 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного чи неповного перерахування грошових коштів у відповідності до п. 7.3. цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 9.14 договору позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за період з 20.04.2019 по 09.08.2019 у розмірі 18 029 грн.
Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 18 029 грн. є обґрунтованою.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 1 551,68 грн. за період з 20.04.2019 по 09.08.2019 та інфляційну складову у розмірі 331,22 грн. за період (фактично) з травня 209 по червень 2019.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені вірно та відповідають вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 551,68 грн. та інфляційної складової у розмірі 331,22 грн. є обґрунтованими.
Щодо зустрічних позовних вимог.
Відповідно до п. 5.2 договору, поставка товару постачальником до підрозділу (магазин/РЦ) покупця здійснюється на підставі замовлення покупця.
Згідно з п. 5.7 договору, поставка товару здійснюється на протязі (міститься пуста графа) днів з дати отримання замовлення постачальником, якщо інше не встановлено у самому замовленні, цьому договорі чи додатках до нього.
Пунктом 5.4 договору погоджено, що замовлення оформлюється покупцем на підставі погодженої сторонами специфікації та надсилається постачальнику одним з кількох перелічених нижче засобів:
а) шляхом вручення замовлення у письмовій формі офіціальному представнику постачальника;
б) факсом;
в) в електронному вигляді;
г) телефонограмою з підтвердженням особи, що передала та прийняла замовлення;
д) листом, направленим засобами поштового зв`язку.
Положеннями ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про електронні довірчі послуги визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про електронні довірчі послуги , електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України Про електронні довірчі послуги , кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Так, умовами договору № СТМ1141 від 06.12.2016 не передбачено можливості офіційного обміну сторонами електронними листами, не посвідченими електронним цифровим підписом.
Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено факту направлення на електронну адресу постачальника замовлень на поставку товару № 46829 від 13.02.2019 та № 112430 від 18.02.2019 в порядку, встановленому чинним законодавством (з посвідченням таких листів електронним цифровим підписом).
Крім того слід зазначити, що за договором електронною адресою постачальника є адреса: prokurator6666@mail.ru. Покупцем вказано, що спірні заявки ним було направлено на електронну адресу prokurator6666@ukr.net. При цьому, змін до договору в частині реквізитів сторін не вносилось.
Також, із документів, наданих позивачем за зустрічним позовом, не вбачається можливим встановити кому належить ел. поштова адреса prokurator6666@ukr.net , чи отримав власник цієї скриньки пошту від позивача за зустрічним позовом, неможливо встановити зміст файлів які надсилались позивачем за зустрічним позовом. А отже, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами факт надсилання та отримання відповідачем заявок на поставку товару. Відповідно, позивачем за зустрічним позовом, не доведено прострочення відповідачем строків поставки товару.
За таких обставин, зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу за прострочення поставки товару є необґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М", доводяться договором поставки № СТМ1141 від 06.12.2016 з додатками (т. 1 а.с. 67 - 93), в т.ч. специфікацією № 1 (т. 1 а.с. 89), актом звіряння взаєморозрахунків від 31.03.2019 (т. 1 а.с. 95), видатковими накладними та ТТН (т. 1 а.с. 18 - 53).
Обставини, на які посилається представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", доводяться договором поставки № СТМ1141 від 06.12.2016 з додатками(т. 1 а.с. 236 - 249; т. 2 а.с. 1 - 4), додатковою угодою від 27.12.2018 (т. 1 а.с. 250), замовленням № 46829 (зі скрін-шотом електронного направлення) (т. 2 а.с. 5 - 6); видатковою накладною № РН-0000008 від 18.02.2019 (т. 2 а.с. 7); ТТН № 08 (т. 2 а.с. 8); видатковою накладною № РН-0000013 від 22.02.2019 (т. 2 а.с. 11); ТТН № 13 (т. 2 а.с. 12); замовленням № 112430 (зі скрін-шотом електронного направлення) (т. 2 а.с. 15 - 16); видатковою накладною № РН-0000011 від 22.02.2019 (т. 2 а.с. 17); ТТН № 11 (т. 2 а.с. 18 - 19); видатковою накладною № РН-0000014 від 25.02.2019 (т. 2 а.с. 20); актом розбіжностей (т. 2 а.с. 21); видатковою накладною № РН-0000014 від 25.02.2019 (т. 2 а.с. 22); ТТН № 14 (т. 2 а.с. 23 - 24); видатковою накладною № РН-0000015 від 26.02.2019 (т. 2 а.с. 20); актом розбіжностей (т. 2 а.с. 26); видатковою накладною № РН-0000015 від 26.02.2019 (т. 2 а.с. 20); ТТН № 14 (т. 2 а.с. 28 - 29).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що первісний позов слід задовольнити у повному обсязі. В задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега".
Судові витрати за подання зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега".
ЩОДО КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ ПРО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.
Позивач заявив до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн.
Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 частини 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем, всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, не надано до справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
За таких обставин, в задоволенні вимог позивача за первісним позовом про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн. слід відмовити.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (місцезнаходження: 49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15; ідентифікаційний код: 30982361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСП-М" (місцезнаходження: 49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, 75В, оф. 5; ідентифікаційний код: 39781158) суму основної заборгованості у розмірі 168 560,08 грн., пеню у розмірі 18 029 грн., 3% річних у розмірі 1551,68 грн., інфляційну складову у розмірі 331,22 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 827,08 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Судові витрати за подання зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 05.02.2020.
Суддя М.О. Ніколенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2020 |
Номер документу | 87394929 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кузнецов Вадим Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні