Рішення

від 05.02.2020 по справі 910/16833/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/16833/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сейм-93

про стягнення 27 598,07 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Провідна (далі - ПрАТ СК Провідна , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сейм-93 (далі - ТОВ Сейм-93 , відповідач) про стягнення 27 598,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.03.2018 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), визнана страховою подією. Винним у вчиненні вказаної ДТП визнано водія, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована позивачем - ПрАТ СК Провідна на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5786126 від 06.03.2017. Позивач відшкодував страхову виплату, здійснену Акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування на користь іншого учасника ДТП на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 091а7кл від 11.01.2018. У зв`язку з тим, що винний у скоєнні ДТП водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, позивач звернувся до відповідача - ТОВ Сейм-93 , як до товариства, якому належить транспортний засіб, що перебував під керування винного водія, за відшкодуванням здійсненої ним страхової виплати на підставі ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Відповідач визнав вимоги позивача та зобов`язувався відшкодувати сплачену позивачем страхову виплату в розмірі 27 598,07 грн, проте грошові кошти у вказаному розмірі не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути зазначену заборгованість в розмірі 27 598,07 грн у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/16833/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 04.12.2019 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 52790593 отримана позивачем 09.12.2019; згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 52790607, відповідач отримав ухвалу суду 09.12.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

19.12.2019 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що він не є власником транспортного засобу в розумінні ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , крім того, винуватець ДТП - водій ОСОБА_1 не є працівником відповідача і ніколи не перебував у трудових відносинах з відповідачем. Відповідач ніколи не отримував претензію від позивача про відшкодування страхової виплати в розмірі 27 598,07 грн та не визнавав такої вимоги, а лист № 18 від 12.02.2019, складений у відповідь на зазначену претензію позивача та долучений до матеріалів позовної заяви, складений іншою юридичною особою з іншим ідентифікаційним кодом, а не відповідачем. Враховуючи викладене, відповідач вважав, що він є неналежним відповідачем у справі, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

11.01.2018 між Акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування (далі - АТ СК АХА Страхування , страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Газпром збут Україна (далі - ТОВ Газпром збут Україна , страхувальник та вигодонабувач за договором) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту Все включено № 091а7кл (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Мерседес-Бенс Е300, державний номерний знак НОМЕР_1 .

02.03.2018 у м. Київ на перехресті вул. Глибочицька та вул. Нижній Вал трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Мерседес-Бенс Е300, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки ЗИЛ (вантажний), державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3018071565754255 вбачається, що вантажний автомобіль ЗИЛ , державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ТОВ Сейм-93 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2018 по справі 761/11636/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

У вищевказаній постанові Шевченківського районного суду м. Києва також встановлено, що водій вантажного автомобіля ЗИЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ст. 122-4 КУпАП.

Судом встановлено, що ТОВ Газпром збут Україна звернулось до своєї страхової компанії АТ СК АХА Страхування з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 03.03.2018.

За результатами огляду автомобіля марки Мерседес-Бенс Е300, державний номерний знак НОМЕР_1 , Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний дім Україна-Мерседенс Бенц (далі - СП ТОВ АД Україна-Мерседенс Бенц ) був складений акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 05.03.2018 та рахунок № 2118688 від 06.03.2019 на суму 31 848,07 грн.

АТ СК АХА Страхування був складений страховий акт № АХА2364650 від 12.03.2018, згідно з яким загальна сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті, склала 27 598,07 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що АТ СК АХА Страхування сплатило суму страхового відшкодування в загальному розмірі 27 598,07 грн на користь СТО - СП ТОВ АД Україна-Мерседенс Бенц , що підтверджується платіжним дорученням № 430382 від 13.03.2018.

У подальшому АТ СК АХА Страхування звернулось до позивача, як страховика особи, винної у скоєнні ДТП, з претензією № ЕЛ_5670 від 23.06.2018 про відшкодування здійсненої страхової виплати у розмірі 27 598,07 грн.

Судом встановлено, що між ПрАТ СК Провідна та ТОВ Сейм-93 (код ЄДРПОУ 31867122, місце розташування: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 5А) укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5786126 від 06.03.2017 (далі - поліс № АК/5786126), згідно з умовами якого застрахована відповідальність водія, що керує автомобілем марки ЗИЛ- ММЗ 45065, державний номерний знак НОМЕР_2 .

За результатами розгляду вищевказаної претензії АТ СК АХА Страхування позивач склав страховий акт № 1001/39/4813/Р від 31.08.2018 про виплату страхового відшкодування в розмірі 27 598,07 грн та сплатив на користь АТ СК АХА Страхування грошові кошти у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 0039386 від 03.09.2018.

У зв`язку з тим, що ТОВ Сейм-93 не повідомило страхову компанію про ДТП, а водій, винний у скоєнні ДТП, залишив місце пригоди, позивач - ПрАТ СК Провідна звернувся на підставі ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за відшкодуванням здійсненої ним страхової виплати до ТОВ Сейм-93 , як товариства якому належить автомобіль ЗИЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував винний водій.

Так, судом встановлено, що позивач направив на адресу ТОВ Сейм-93 , зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( 01042 , м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 5А) досудову вимогу № 24 від 05.02.2019 про відшкодування страхової виплати в розмірі 27 598,07 грн, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01032 67385401 (№ 01042 24424710 - номер поштового відправлення присвоєний відділенням поштового зв`язку, що отримав таке поштове відправлення за адресою отримувача).

ТОВ Сейм-93 вищевказану досудову вимогу отримало 07.02.2018, що підтверджується зазначеним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01032 67385401, та надало позивачу відповідь № 18 від 12.02.2019, в якій вказало наступне: Про дане ДТП і про самовільне залишення місця пригоди нашого водія, ТОВ Сейм-93 дізналося лише з Вашої досудової вимоги, яку отримало 08.02.2019 року. У зв`язку чим не мало можливості у встановлені ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів повідомити про дане ДТП. ТОВ Сейм-93 , враховуючи норми ст.ст. 1172, 1187 Цивільного кодексу України, не заперечує своєї вини у скоєному ДТП та погоджується сплатити на користь страхової компанії суму заподіяної шкоди на загальну суму 27 598,07 грн. .

З вказаної відповіді на досудову вимогу № 18 від 12.02.2019 вбачається, що:

- ТОВ Сейм-93 були зазначені наступні власні реквізити: місце розташування 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 5А, код ЄДРПОУ 21546513 , у той час, як код ЄДРПОУ відповідача, тобто особи, яка уклала з позивачем поліс № АК/5786126, є 31867122 .

При цьому згідно з відомостями, розміщеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, обидві юридичні особи мають однакове повне та скорочене найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Сейм-93 , ТОВ Сейм-93 ;

- відповідь на досудову вимогу підписана директором ТОВ Сейм-93 Хайдаровим Елдором Зафаром Огли, який згідно з відомостями, розміщеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є керівником юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 21546513, тобто іншої юридичної особи, ніж та, що є відповідачем у даній справі;

- відповідь на досудову вимогу засвідчена печаткою юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 21546513, тобто іншої юридичної особи, ніж та, що є відповідачем у даній справі.

Таким чином, судом встановлено, що досудова вимога № 24 від 05.02.2019 була направлена позивачем іншому підприємству (з кодом ЄДРПОУ 21546513), ніж те, яке є відповідачем у даній справі (з кодом ЄДРПОУ 31867122). Так само зобов`язання щодо відшкодування сплаченої суми страхової виплати в розмірі 27 598,07 грн перед позивачем визнало інше підприємство, ніж те, що уклало з позивачем поліс № АК/5786126 та є відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 36.4 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом а пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у тому числі якщо він (водій) після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди або якщо він (водій) не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п. 38.1.1 ст. 38.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

При цьому, Законом України від 17.02.2011 № 3045-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування внесено зміни у статтю 33 Закону № 1961-IV, зокрема розширено перелік обов`язків учасників ДТП, у зв`язку із чим обов`язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV. Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до підпункту ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV, у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов`язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до пп. 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Наведений обов`язок встановлено законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, за приписами пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2018 по справі № 910/7449/17, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого, як кредитора, переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора, як сторони, у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.

При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

З огляду на викладене, вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.

Судом встановлено, що позивач, сплативши страхове відшкодування за договором добровільного страхування, звернувся з вимогою відшкодувати сплачену ним страхову виплату в розмірі 27 598,07 грн не до відповідача, з яким уклав поліс № АК/5786126, а до іншої юридичної особи (до 2004 року була можливою рестрація юридичних осіб з однаковою адресою та назвою).

Водночас, на момент розгляду та вирішення даного спору по суті однорічний строк, встановлений положеннями ст. 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для такого звернення, сплив.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що серед долучених представниками сторін доказів відсутні ті, що підтверджують наявність трудових стосунків між винним у скоєнні ДТП водієм ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Сейм-93 (з кодом ЄДРПОУ 31867122), а також виконання водієм ОСОБА_1 своїх трудових (службових) обов`язків під час скоєння ДТП, що унеможливлює покладення обов`язку відшкодувати страхову виплату на товариство на підставі ст.ст. 1172, 1187 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.02.2020.

Суддя О.Г. Удалова