Рішення

від 28.01.2020 по справі 913/607/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 січня 2020 року Справа № 913/607/19

м.Харків Провадження №33/913/607/19

За позовом Лисичанської міської ради Луганської області, вул.Грушевського, буд. 7, м.Лисичанськ Луганської області, 93100

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігатура", вул.Незалежності, 103, м.Лисичанськ Луганської області, 93100

про стягнення 100 435 грн 61 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Лисичанська міська рада Луганської області звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігатура" про стягнення заборгованості за договорами про тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій №464/14, №465/14, №464/14, №467/17 від 25.10.2014, з урахуванням укладених додаткових угод від 19.10.2016, у загальній сумі 100 435 грн 61 коп., з яких: основний борг у сумі 53506 грн 23 коп., 3% річних у сумі 8383 грн 24 коп., інфляційні втрати у сумі 38546 грн 14 коп.(враховуючи одночасно подану заяву про зменшення розміру позовних вимога за вих. №4996/01-16 від 21.11.2019, а.с.104).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаних договорів в частині своєчасного проведення щомісячних платежів за надані у користування місця для розташування рекламних засобів. За даними бухгалтерського обліку позивача за відповідачем станом на 01.09.2019 обліковується загальна заборгованість у сумі 53506 грн 23 коп. У зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем були нараховані також 3% річних та інфляційні втрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.11.2019 позовну заяву за вих.№4772/01-16 від 04.11.2019 Лисичанської міської ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігатура" про стягнення 101 169 грн 43 коп. залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із недодержання вимог п.п. 5, 8 ч.3 ст.162, ч.2 ст.164, п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.11.2019 після усунення недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 24.12.2019.

Як вбачається з позовних матеріалів, позивач усуваючи недоліки позовної заяви, перевірив правильність наведеного розрахунку 3% річних, навів належні розрахунки по кожному договору окремо, виявив допущені помилки в обрахунках суми, і тому одночасно із заявою про усунення недоліків також подав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих. №4996/01-16 від 21.11.2019, в якій останній зменшив розмір заявленої вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за вказаними договорами до 8383 грн 24 коп., та долучив докази направлення копії цієї заяви та нових розрахунків відповідачу, що було враховано судом при відкритті провадження у справі (а.с.104, 107).

Отже, розгляду підлягають наступні позовні вимоги позивача до відповідача : основний борг у сумі 53506 грн 23 коп., 3% річних у сумі 8383 грн 24 коп., інфляційні втрати у сумі 38546 грн 14 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за вих.№54 від 12.12.2019 зазначає, що за період з жовтня 2014 року по жовтень 2016 року сума заборгованості узгоджена між сторонами не була та акт звірки розрахунків не підписувався. За період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року сторонами було підписано акт звіряння розрахунків та визначено суму заборгованості 1466 грн 24 коп. Нараховано було позивачем за вказаними договорами за цей період 22966 грн 24 коп., сплачено відповідачем 21500 грн. За період з 01.11.2016 по теперішній час відповідач не має заборгованості за укладеними договорами про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій №464/14, №465/14, №466, № 467/14 від 25.10.2014, що підтверджується вказаним актом звірки розрахунків за період листопада 2016 по жовтень 2017 (термін закінчення дії договорів), а також платіжним дорученням №70 від 13.03.2018, яким було остаточно сплачено заборгованість по цьому акту звірки. Відповідач вказує, що позивачем не відображена сума сплати заборгованості по акту звірки в сумі 1466 грн 24 коп. згідно платіжного доручення №70 від 13.03.2018.

Оскільки позовна заява була подана позивачем 04.11.2019, відповідач заявляє про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості та відповідно до ч.4 ст.267 та ч.1 ст.266 Цивільного кодексу України просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.114-117).

Позивач у відповіді на відзив за вих.№5455/01-16 від 21.12.2019 зазначає, що відсутність акту звіряння взаємних розрахунків за період з жовтня 2014 року по жовтень не є доказом відсутності заборгованості відповідача по оплаті за договорами за спірний період. Наразі відповідачем не надані докази направлення позивачу підписаного акту звіряння розрахунків з листопада 2016 року по жовтень 2017 року. Крім того, акт звіряння розрахунків не є бухгалтерським документом в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Дані про проведені оплати, що містяться в акті звірки за договорами за період листопад 2016 року - листопад 2017 року позивачем повністю враховані. Інших документів, що підтверджують проведення оплати за вказаний період позивач не має. Договори про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій №464/14, №465/14, №466, № 467/14 від 25.10.2014 укладені на строк з 25.10.2014 по 25.10.2017, оплату по своїм зобов`язанням відповідач повинен був здійснити до закінчення строку їх дії. З огляду на зазначене, за твердженням позивача, перебіг позовної давності слід обраховувати з 25.10.2017. Крім того, своїми діями по частковій оплаті боргу в 2017 - 2018 роках за вказаними договорами відповідач сам підтвердив наявність заборгованості (а.с.127-129).

Наразі судом враховується, що у відповіді на відзив за вих.№5455/01-16 від 21.12.2019 позивач, зазначаючи суми, які просить стягнути з відповідача за вказаними договорами, допустив помилку у зазначенні суми 3% річних - 8390,14 грн, тоді як правильною сумою згідно прохальної частини позову (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та наданих розрахунків до позову є 8 383,24 грн. Відповідних заяв про зміну позовних вимог позивач суду також не подавав.

Відповідач у запереченнях до відповіді на відзив за вих.№57 від 27.12.2019 повторно зауважив про свої доводи, викладені раніше у відзиві, зазначив що згідно п.4.1 укладених між сторонами договорів визначено щомісячний термін сплати - до 15 числа наступного за звітним. Отже виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно із умовами договорів та ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України спливало у відповідну дату, що помилково не враховується позивачем (а.с.143-145).

Протокольними ухвалами суду від 24.12.2019, від 21.01.2020 відкладався розгляд справи; зокрема протокольною ухвалою суду від 21.01.2020 було відкладено розгляд справи на 28.01.2020, про що сторін було повідомлено ухвалами-повідомленнями від 26.12.2019, 21.01.2020.

В судове засідання 28.01.2020 сторони повноважних представників не направили, були належним чином повідомлені про дату судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

За висновком суду, неприбуття представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору, враховуючи належне їх повідомлення. Суд також враховує, що від сторін обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду спору не надходило, а ухвалами суду явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Враховуючи зазначене, а також строки розгляду спору в спрощеному провадженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду.

В судових засіданнях суд встановив фактичні обставини справи, розглянув наявні у справі матеріали, дослідив докази, а також перевірив правильність наведених розрахунків.

В судовому засіданні 28.01.2020 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради №635 від 26.10.2005 Товариству з обмеженою відповідальністю "Лігатура" (надалі - відповідач) було видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, зокрема:

- дозвіл №11/2005 на розміщення зовнішньої реклами. Адреса місця розташування рекламного засобу м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, район ПТУ №94. Строк дії дозволу з 26 жовтня 2005 року до 25 жовтня 2017 року;

- дозвіл №14/2005 на розміщення зовнішньої реклами. Адреса місця розташування рекламного засобу м. Лисичанськ, вул.. Свердлова, район палацу культури ім. Войкова . Строк дії дозволу з 26 жовтня 2005 року до 25 жовтня 2017 року;

- дозвіл №15/2005 на розміщення зовнішньої реклами. Адреса місця розташування рекламного засобу м. Лисичанськ, вул. Свердлова, район стадіону. Строк дії дозволу з 26 жовтня 2005 року до 25 жовтня 2017 року;

- дозвіл №16/2005 на розміщення зовнішньої реклами. Адреса місця розташування рекламного засобу м. Лисичанськ, вул. Свердлова, район Торгівельного будинку Ойл , біля буд. №335. Строк дії дозволу з 26 жовтня 2005 року до 25 жовтня 2017 року(а.с.27-38).

В подальшому рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради №361 від 18.11.2014 про продовження дозволу на розміщенні рекламної конструкції продовжено на 3 роки строк оренди місць розміщення реклами, наданих товариству з обмеженою відповідальністю Лігатура для експлуатації рекламних конструкцій (білборд) за адресами: м. Лисичанськ, вул.. Свердлова район будинку №355, загальна площа конструкції 18,4 кв.м; вул.Свердлова район стадіону Шахтар , загальна площа конструкції 18,8 кв.м; вул. Свердлова район ДК ім. Войкова, загальна площа конструкції 18,8 кв.м; вул..Орджонікідзе район ПТУ №94, загальна площа конструкції 24,0 кв.м. Зобов`язано директора товариства укласти договори оренди на тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій в управлінні власності Лисичанської міської ради протягом 10 днів з моменту прийняття рішення виконавчого комітету.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2014 між Лисичанською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальність Лігатура укладено договір №464/14 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій (а.с.11-13).

Відповідно до 1.1. договору Лисичанська міська рада, на підставі рішення виконкому Лисичанської міської ради №361 від 18.11.2014 передає, а ТОВ Лігатура набуває право тимчасового користування місцем розташування спеціальних конструкцій для розміщення рекламоносіїв, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, в районі будинку №355. В тимчасове користування передається ділянка зеленої зони, вільна від споруд.

Зазначена ділянка передається в тимчасове користування з метою розташування рекламного щита (білборда) площею 18,4 кв.м., без освітлення (п.2.1 договору).

В п.4.1. договору сторони погодили, що плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 6900 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 575 грн 00 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним на відповідний розрахунковий рахунок зазначений в договорі. Плата справляється також у випадках, якщо користувач з поважних причин тимчасово не використовує ділянку за умовами договору.

У разі припинення, розірвання, або визнання договору недійсним одержана власником плата за фактичний строк користування місцем розташування спеціальних конструкцій не повертається (п. 4.2. договору).

Згідно п.9.1. договір укладається на строк з 25 жовтня 2014 року до 25 жовтня 2017 року.

Додатковою угодою від 19.10.2016 до договору № 464/14 від 25.10.2014 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій за адресою: м.Лисичанськ, вул.. ім. В. Сосюри (Свердлова) район будинку №355, сторони домовились, враховуючи рішення виконавчого комітету Лисичаської міської ради від 18.10.2016 №405, внести зміни до договору та викласти у наступній редакції пункт 4.1.: плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 3450 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 287 грн 50 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним на вказаний розрахунковий рахунок (а.с.23).

Також сторони погодили внести зміни у розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій згідно додатку №1 до додаткової угоди. Всі інші умови договору залишаються незмінними.

Додаткова угода діє з 19 жовтня 2016 року та є невід`ємною частиною договору про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій №464/14 від 25.10.2014.

25.10.2014 між Лисичанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальність Лігатура укладено договір № 465/14 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій (а.с.14-16).

Відповідно до 1.1. договору Лисичанська міська рада, на підставі рішення виконкому Лисичанської міської ради №361 від 18.11.2014 передає, а ТОВ Лігатура набуває право тимчасового користування місцем розташування спеціальних конструкцій для розміщення рекламо носіїв, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, в районі стадіону Шахтар . В тимчасове користування передається ділянка зеленої зони, вільна від споруд.

Зазначена ділянка передається в тимчасове користування з метою розташування рекламного щита (білборда)площею 18,8 кв.м., без освітлення (п.2.1 договору).

В п.4.1. сторони погодили, що плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 12690 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 1057 грн 50 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним. Плата справляється також у випадках, якщо користувач з поважних причин тимчасово не використовує ділянку за умовами договору.

У разі припинення, розірвання, або визнання договору недійсним одержана власником плата за фактичний строк користування місцем розташування спеціальних конструкцій не повертається (п. 4.2. договору).

Згідно п.9.1. договір укладається на строк з 25 жовтня 2014 року до 25 жовтня 2017 року.

В подальшому додатковою угодою від 19.10.2016 до договору № 465/14 від 25.10.2014 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій за адресою: м.Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова) район стадіону Шахтар , сторони погодили, що згідно рішення виконавчого комітету Лисичаської міської ради від 18.10.2016 №405 вносять зміни до договору, викладають у наступній редакції пункт 4.1.: плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 6345 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 528 грн 75 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним (а.с.24).

Також сторони погодили внести зміни у розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій згідно додатку №1 до додаткової угоди. Всі інші умови договору залишаються незмінними.

Додаткова угода діє з 19 жовтня 2016 року та є невід`ємною частиною договору про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій №465/14 від 25.10.2014.

Крім того, 25.10.2014 між Лисичанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальність Лігатура укладено договір № 466/14 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій (а.с.17-19).

Відповідно до 1.1. договору Лисичанська міська рада, на підставі рішення виконкому Лисичанської міської ради №361 від 18.11.2014 передає, а ТОВ Лігатура набуває право тимчасового користування місцем розташування спеціальних конструкцій для розміщення рекламо носіїв, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Свердлова, район колишнього ДК ім.Войкова. В тимчасове користування передається ділянка зеленої зони, вільна від споруд

Зазначена ділянка передається в тимчасове користування з метою розташування рекламного щита (білборда)площею 18,8 кв.м., без освітлення (п.2.1 договору).

В п.4.1. сторони погодили, що плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 12690 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 1057 грн 50 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним. Плата справляється також у випадках, якщо користувач з поважних причин тимчасово не використовує ділянку за умовами договору.

У разі припинення, розірвання, або визнання договору недійсним одержана власником плата за фактичний строк користування місцем розташування спеціальних конструкцій не повертається (п. 4.2. договору).

Згідно п.9.1. договір укладається на строк з 25 жовтня 2014 року до 25 жовтня 2017 року.

Додатковою угодою від 19.10.2016 до договору № 466/14 від 25.10.2014 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій за адресою: м.Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова) район колишнього БК ім.Войкова, згідно рішення виконавчого комітету Лисичаської міської ради від 18.10.2016 №405 сторони домовидись внести зміни до договору та викласти у наступній редакції пункт 4.1.: плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 6345 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 528 грн 75 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним (а.с.25).

Також сторони погодили внести зміни у розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій згідно додатку №1 до додаткової угоди. Всі інші умови договору залишаються незмінними.

Додаткова угода діє з 19 жовтня 2016 року та є невід`ємною частиною договору про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій №466/14 від 25.10.2014.

Також матеріали справи свідчать про те, що 25.10.2014 між Лисичанською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальність Лігатура укладено договір №467/14 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій (а.с.20-23).

Відповідно до 1.1. договору Лисичанська міська рада, на підставі рішення виконкому Лисичанської міської ради №361 від 18.11.2014 передає, а ТОВ Лігатура набуває право тимчасового користування місцем розташування спеціальних конструкцій для розміщення рекламних носіїв, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул.Орджоникидзе, в районі ПТУ №94. В тимчасове користування передається ділянка зеленої зони, вільна від споруд.

Зазначена ділянка передається в тимчасове користування з метою розташування рекламного щита (білборда)площею 24,0 кв.м., без освітлення (п.2.1 договору).

В п.4.1. сторони погодили, що плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 9000 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 750 грн 00 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним на зазначений в договорі рахунок. Плата справляється також у випадках, якщо користувач з поважних причин тимчасово не використовує ділянку за умовами договору.

У разі припинення, розірвання, або визнання договору недійсним одержана власником плата за фактичний строк користування місцем розташування спеціальних конструкцій не повертається (п. 4.2. договору).

Згідно п.9.1. договір укладається на строк з 25 жовтня 2014 року до 25 жовтня 2017 року.

Додатковою угодою від 19.10.2016 до договору № 467/14 від 25.10.2014 про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій за адресою: м.Лисичанськ, вул. Незалежності район ПТУ №94, згідно рішення виконавчого комітету Лисичаської міської ради від 18.10.2016 №405 сторони домовились внести зміни до договору про тимчасове користування місцем розташування та викласти у наступній редакції пункт 4.1.: плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі в розмірі 4500 грн 00 коп. за рік. Плата сплачується користувачем щомісячно в розмірі 357 грн 00 коп. до 15 числа місяця, наступного за звітним (а.с.26).

Також сторони погодили внести зміни у розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій згідно додатку №1 до додаткової угоди. Всі інші умови договору залишаються незмінними.

Додаткова угода діє з 19 жовтня 2016 року та є невід`ємною частиною договору про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій №467/14 від 25.10.2014.

Позивач зазначає, що у відповідності до укладених договорів та отриманих дозволів відповідач протягом жовтня 2014 року - жовтня 2017 року здійснював користування місцями розташування спеціальних конструкцій для розміщення рекламо носіїв, зазначеними в договорах №464/14, №465/14, №466, № 467/14 від 25.10.2014, та які належать до комунальної власності.

Разом з цим зобов`язання в частині проведення своєчасного та повного розрахунку, внесення щомісячних платежів за надані у користування місця, здійснював не належним чином, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за загальний період жовтня 2014 року - жовтня 2017 року на загальну суму 53 506 грн 23 коп., з яких: 8 937,89 грн - за договором №464/14 від 25.10.2014; 16463,23 грн - за договором №465/14 від 25.10.2014; 16463,23 грн - за договором №466/14 від 25.10.2014; 11641,88 грн - за договором №467/14 від 25.10.2014, яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с.41-44).

У зв`язку з простроченням виконання грошових зобов`язань за договорами та несплатою боргу позивач звертався до відповідача з претензією за вих.3325/01-21 від 26.07.2019 про сплату заборгованості у сумі 53506 грн 23 коп. Як зазначає позивач, у відповіді на претензію від 20.08.2019 №47 відповідач з боргом не погоджується.

У зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем були також нараховані та заявлені до стягнення 3% річних 8383 грн 24 коп., з яких: 1400,74 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року, червня 2017 року за договором №464/14 від 25.10.2014; 2577,45 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року, червня 2017 року за договором №465/14 від 25.10.2014; 2577,45 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року, червня 2017 року за договором №466/14 від 25.10.2014; 1827,60 грн - 2577,45 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року, червня 2017 року за договором №467/14 від 25.10.2014; а також інфляційні втрати 38546 грн 14 коп., з яких:

6300,73 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року за договором №464/14 від 25.10.2014; 11603,99 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року за договором №465/14 від 25.10.2014; 11603,99 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року за договором №466/14 від 25.10.2014; 9037,43 грн - за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року за договором №467/14 від 25.10.2014 (а.с.77-80, 93-96).

Відповідач не погоджується із позовними вимогами, зазначає про відсутність заборгованості перед позивачем за період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння розрахунків, за даними якого виявлена заборгованість в сумі 1466 грн 24 коп. була погашена відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №70 від 13.03.2018. Вимоги щодо стягнення заборгованості за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року заявлені із пропуском строку позовної давності, а тому з цих підстав відповідач просить відмовити в позові, застосувавши строк позовної давності

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.

Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були отримані дозволи №11/2005, №14/2005, №15/2005, №16/2005 на розміщення зовнішньої реклами за вказаними адресами розташування в м. Лисичанськ: вул. Орджонікідзе, район ПТУ №94.; вул. Свердлова, район палацу культури ім. Войкова , вул. Свердлова, район стадіону. вул. Свердлова, район Торгівельного будинку Ойл , біля буд. №335, зі строком дії дозволів до 25 жовтня 2017 року (а.с.27-38), а на підставі укладених договорів №464/14, №465/14, №466, № 467/14 від 25.10.2014 та додаткових угод від 19.10.2016 до них, здійснювалося користування місцями розташування спеціальних конструкцій для розміщення рекламо носіїв з 25.10.2014 року до 25 жовтня 2017 року за вказаними адресами.

Зазначене визнають обидві сторони.

Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником, що саме було передбачено та погоджено в пункті 4.1. укладених договорів.

Так, п.4.1. укладених договорів сторони визначили порядок проведення розрахунків, погодивши строки внесення та розмір плати. Зокрема, сторони встановили, плата за користування вноситься користувачем в грошовій формі та сплачується користувачем щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним на відповідний розрахунковий рахунок зазначений в договорах:

- за договором № 464/14 від 25.10.2014 в розмірі 575 грн 00 коп. (в подальшому в розмірі 287 грн 50 коп. згідно додаткової угоди від 19.10.2016 до договору);

- за договором № 465/14 від 25.10.2014 в розмірі 1057 грн 50 коп. (в подальшому в розмірі 528 грн 75 коп. згідно додаткової угоди від 19.10.2016 до договору);

- за договором № 466/14 від 25.10.2014 в розмірі 1057 грн 50 коп. (в подальшому в розмірі 528 грн 75 коп. згідно додаткової угоди від 19.10.2016 до договору);

- за договором № 467/14 від 25.10.2014 в розмірі 750 грн 00 коп. (в подальшому в розмірі 528 грн 75 коп. згідно додаткової угоди від 19.10.2016 до договору).

Сторони визначили, що плата справляється також у випадках, якщо користувач з поважних причин тимчасово не використовує ділянку за умовами договору.

У разі припинення, розірвання, або визнання договору недійсним одержана власником плата за фактичний строк користування місцем розташування спеціальних конструкцій не повертається (п. 4.2. договору).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладені між позивачем та відповідачем договори про тимчасове користування місцем розташування спеціальних конструкцій №464/14, №465/14, №466, № 467/14 від 25.10.2014 подібні до договору найму, адже визначають тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наразі позивач посилається на неналежне здійснення відповідачем зобов`язань за вказаними договорами в частині проведення своєчасного та повного розрахунку, внесення щомісячних платежів за надані у користування місця, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за загальний період жовтня 2014 року - жовтня 2017 року на загальну суму 53 506 грн 23 коп., з яких:

- 8 937,89 грн - за договором №464/14 від 25.10.2014;

- 16463,23 грн - за договором №465/14 від 25.10.2014;

- 16463,23 грн - за договором №466/14 від 25.10.2014;

- 11641,88 грн - за договором №467/14 від 25.10.2014, яку позивач просить стягнути з відповідача (а.с.41-44).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач здійснював часткові оплати із простроченням виконання грошового зобов`язання в 2016 - 2018 роках, що підтверджується даними долученої позивачем виписки з рахунку.

Суд зауважує, що частина оплат здійснювалася відповідачем за всіма 4 договорами, без чіткого визначення призначення платежів, а частина оплат згідно даних виписки з рахунку була здійснена відповідачем із зазначенням призначення платежів, однак зазначене не було безпідставно враховано позивачем у здійснених розрахунках заборгованості, а в подальшому в розрахунках 3% річних та інфляційних втрат.

Як було з`ясовано судом, частина здійснених відповідачем оплат на суми 2000 грн від 17.11.2016, від 13.12.2016, 24.01.2017, від 27.02.2017, від 27.03.2017, 26.04.2017, 19.05.2017, та на суму 4000 грн від 14.08.2017, на суму 3500 грн 03.10.2017, були здійснені відповідачем без зазначення призначення, та були враховані позивачем за поточними зобов`язаннями відповідача листопада 2016 року - жовтня 2017 року, а не в рахунок погашення заборгованості, яка раніше виникла, що наразі також не заперечується відповідачем.

Однак, частина оплат, здійснені відповідачем на суми 575 грн (за договором №464/14 від 25.10.2014), 1057,50 грн (за договором №465/14 від 25.10.2014), 1057,50 грн (за договором №466/14 від 25.10.2014), 750 грн (за договором №467/14 від 25.10.2014) 17.12.2018, 21.11.2018, 08.10.2018, 03.10.2018, 15.08.2018, 26.07.2018, 15.06.2018, 14.05.2018, були проведені відповідачем із зазначенням призначення платежів, зокрема щодо погашення заборгованості за зобов`язаннями лютого - вересня 2016 року, що не було правильно враховано позивачем у розрахунках.

Наразі відповідач посилається на відсутність боргу за зобов`язаннями періоду листопада 2016 року - жовтня 2017 року, на підтвердження чого відповідачем подано акт звірки за вказаними договорами, згідно якого сума боргу за вказаний період складає 1466,24 грн, яка була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №70 від 13.03.2018 (а.с.121-123).

Суд критично оцінює наданий відповідачем акт звірки за вказаний період, з огляду на те, що він не є деталізованим, не містить будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували нарахування боргу та здійснення відповідної оплати за щомісячними зобов`язаннями відповідача у відповідний період по кожному договору, не містить посилань на відповідні платіжні документи.

Тобто, сальдо розрахунків не містить необхідного розшифровування, а є лише звіркою бухгалтерського обліку контрагентів, тому не може бути належним доказом на підтвердження наявності чи відсутності заборгованості у вказаний період.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На підтвердження власної позиції відповідачем не надано суду доказів внесення відповідних оплат за вказаними 4 договорами зазначеного періоду.

Разом з цим, перевіряючи надані позивачем розрахунки заборгованості та нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, враховуючи обраний сторонами принцип зарахування оплат (без призначення платежів) в рахунок поточних зобов`язань, а також перевіривши дані щодо здійснених відповідачем оплат в наданих позивачем виписках по рахунку, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дійсно по всім 4 договорам не повністю був проведений розрахунок з позивачем, зокрема за зобов`язаннями жовтня 2014 року - січня 2016 року.

Відповідачем зазначеного не спростовано, в матеріалах справи відсутні докази здійснення оплати відповідачем суми боргу 8689,03 грн за зобов`язаннями жовтня 2014 року - січня 2016 року за договором №464/14 від 25.10.2014, 16004,35 грн за зобов`язаннями жовтня 2014 року - січня 2016 року за договором №465/14 від 25.10.2014), 16004,35 грн за зобов`язаннями жовтня 2014 року - січня 2016 року за договором за договором №466/14 від 25.10.2014), 11342,26 грн за зобов`язаннями жовтня 2014 року - січня 2016 року за договором №467/14 від 25.10.2014.

За зобов`язаннями лютого - вересня 2016 року по всім 4 договорам відповідач здійснив оплати, як вже зазначалося вище, протягом 17.12.2018, 21.11.2018, 08.10.2018, 03.10.2018, 15.08.2018, 26.07.2018, 15.06.2018, 14.05.2018, із зазначенням призначень своїх платежів, однак допустивши відповідне прострочення у виконанні грошового зобов`язання, що необхідно враховувати при розрахунку.

Окремо суд звертає увагу на те, що з наданих позивачем виписок та розрахунків не вбачається, що останнім було враховано платіж, зроблений відповідачем на суму 1466,24 грн щодо погашення заборгованості по 4 договорам за актом звірки розрахунків за період листопад 2016 - жовтень 2017 року (підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №70 від 13.03.2018), та має враховуватися в рахунок погашення боргу саме за зобов`язаннями цього періоду .

Судом перевірено, що вказаний платіж на суму 1466,24 грн було вчинено відповідачем на виконання умов укладених 4 договорів, зокрема за вказаними в умовах реквізитами для оплати, що наразі безпідставно не було враховано позивачем (а.с.121-123).

Перевіривши дані щодо здійснених відповідачем платежів за всіма 4 договорами на суми 2000 грн від 17.11.2016, від 13.12.2016, 24.01.2017, від 27.02.2017, від 27.03.2017, 26.04.2017, 19.05.2017, та на суму 4000 грн від 14.08.2017, на суму 3500 грн 03.10.2017, які були здійснені відповідачем без зазначення призначення платежів, та були враховані позивачем за поточними зобов`язаннями відповідача листопада 2016 року - жовтня 2017, а також враховуючи здійснений відповідачем платіж на суму 1466,24 грн за всіма 4 договорами з метою погашення боргу листопада 2016 - жовтня 2017 року (який не був врахований позивачем), суд дійшов висновку про відсутність основної заборгованості у відповідача перед позивачем за всіма 4 договорами щодо зобов`язань жовтня 2016 року - жовтня 2017 року.

Сума загальної заборгованості 3 839,36 грн за зобов`язаннями жовтня 2016 року - жовтня 2017 року за договором №464/14 від 25.10.2014 була повністю сплачена відповідачем, враховуючи здійснені відповідачем та зараховані позивачем оплати та платіж відповідача на суму 1466,24 грн, з якої судом враховано за жовтень 2016 року залишок - 248,86 грн.

Сума загальної заборгованості 7059,38 грн за зобов`язаннями жовтня 2016 року - жовтня 2017 року за договором №465/14 від 25.10.2014 була повністю сплачена відповідачем, враховуючи здійснені відповідачем та зараховані позивачем оплати та платіж відповідача на суму 1466,24 грн, з якої судом враховано за жовтень 2016 року залишок - 458,88 грн.

Сума загальної заборгованості 7059,38 грн за зобов`язаннями жовтня 2016 року - жовтня 2017 року за договором №466/14 від 25.10.2014 була повністю сплачена відповідачем, враховуючи здійснені відповідачем та зараховані позивачем оплати та платіж відповідача на суму 1466,24 грн, з якої судом враховано за жовтень 2016 року залишок - 458,88 грн.

Сума загальної заборгованості 5008,12 грн за зобов`язаннями жовтня 2016 року - жовтня 2017 року за договором №467/14 від 25.10.2014 була повністю сплачена відповідачем, враховуючи здійснені відповідачем та зараховані позивачем оплати та платіж відповідача на суму 1466,24 грн, з якої судом враховано за жовтень 2016 року залишок - 299,62 грн.

Наразі відповідач у відзиві просить до вимог позивача щодо стягнення заборгованості за 4 вказаними договорами за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року просить застосувати позовну давність у зв`язку зі спливом (закінченням) строку позовної давності для таких вимог.

Розглядаючи вказану заяву, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовну давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (ст.266 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що до суду з даним позовом звернувся позивач лише 05.11.2019 (згідно відбитка штемпеля на поштовому конверті), тобто з пропуском трирічного строку позовної давності для зобов`язань жовтня 2014 року - вересня 2016 року (враховуючи щомісячні строки встановлені в п.4.1. договорів щодо проведення розрахунків між сторонами - щомісячно у відповідному розмірі до 15 числа місяця, наступного за звітним).

З огляду на встановлений сторонами строк виконання грошового зобов`язання в п.4.1. укладених договорів - до 15 числа місяця, наступного за звітним, суд зазначає про помилковість доводів позивача про те, що перебіг строку позовної давності слід обраховувати із закінчення строку договору, на який його було укладено.

Підпунктом 2.3 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів» передбачено, що якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Разом з цим, суд зауважує про те, що як було встановлено під час розгляду спору, за зобов`язаннями лютого - жовтня 2016 року по всім 4 договорам відповідач здійснював платежі, погасив заборгованість повністю, з огляду на вчинені оплати 17.12.2018, 21.11.2018, 08.10.2018, 03.10.2018, 15.08.2018, 26.07.2018, 15.06.2018, 14.05.2018, із зазначенням призначень своїх платежів за лютий - вересень 2016 року, та врахований судом за жовтень 2016 року платіж на суму 1466,24 грн, разом з частковими переплатами від платежів від 17.11.2016, від 13.12.2016, 24.01.2017, від 27.02.2017, від 27.03.2017 (без зазначення призначення платежів, врахованих позивачем за поточні зобов`язання), однак допустивши відповідне прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

У відповідності до положень ч.ч.1-3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Отже, враховуючи вчинені відповідачем оплати на суми 575 грн (за договором №464/14 від 25.10.2014), 1057,50 грн (за договором №465/14 від 25.10.2014), 1057,50 грн (за договором №466/14 від 25.10.2014), 750 грн (за договором №467/14 від 25.10.2014) 17.12.2018, 21.11.2018, 08.10.2018, 03.10.2018, 15.08.2018, 26.07.2018, 15.06.2018, 14.05.2018, які були проведені відповідачем із зазначенням призначення платежів, зокрема щодо погашення заборгованості за зобов`язаннями лютого - вересня 2016 року, що свідчить про визнання останнім заборгованості лютого - вересня 2016 року, суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності за вимогами щодо зобов`язань лютого - вересня 2016 року на підставі ст.264 ЦК України слід вважати таким, що перервався, а тому не є пропущеним позивачем (зокрема щодо додатково заявлених вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за вказаними зобов`язаннями, оскільки основний борг за вказаний період сплачено).

Господарський суд зауважує, що позивачем у справі наразі не надано доказів поважності причин пропущення строку позовної давності для звернення із відповідними вимогами щодо зобов`язань жовтня 2014 року - січня 2016 року; в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній просив стягнути з відповідача заборгованість за загальний період жовтня 2014 року - жовтня 2017 року на загальну суму 53 506 грн 23 коп., з яких:

- 8 937,89 грн - за договором №464/14 від 25.10.2014;

- 16463,23 грн - за договором №465/14 від 25.10.2014;

- 16463,23 грн - за договором №466/14 від 25.10.2014;

- 11641,88 грн - за договором №467/14 від 25.10.2014.

З огляду на встановлені обставини справи щодо проведених відповідачем оплат, зважаючи на заяву відповідача про застосування позовної давності у зв`язку зі спливом (закінченням) строку позовної давності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за зобов`язаннями жовтня 2014 року - січня 2016 року:

- в сумі 8689,03 грн за договором №464/14 від 25.10.2014;

- в сумі 16004,35 грн за договором №465/14 від 25.10.2014;

- в сумі 16004,35 грн за договором №466/14 від 25.10.2014;

- в сумі 11342,26 грн за договором №467/14 від 25.10.2014, у зв`язку із спливом строку позовної давності.

В задоволенні вимог щодо стягнення залишку заборгованості :

- в сумі 248,86 грн за договором №464/14 від 25.10.2014;

- в сумі 458,88 грн за договором №465/14 від 25.10.2014;

- в сумі 458,88 грн за договором №466/14 від 25.10.2014;

- в сумі 299,62 грн за договором №467/14 від 25.10.2014, яка була сплачена відповідачем (платіж від 13.03.2018 на суму 1466,24 грн, не врахований позивачем) та віднесена судом на погашення боргу за зобов`язаннями жовтня 2016 року, слід відмовити за необґрунтованістю.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім основного боргу позивачем заявлені до стягнення з відповідача за зобов`язаннями жовтня 2014 року - жовтня 2016 року, червня 2017 року (для 3% річних):

- за договором № 464/14 від 25.10.2014 3% річних в сумі 1 400 грн 74 коп. та інфляційні втрати в сумі 6 300 грн 73 коп.;

- за договором № 465/14 від 25.10.2014 3% річних в сумі 2 577 грн 45 коп. та інфляційні втрати в сумі 11 603 грн 99 коп.;

- за договором № 466/14 від 25.10.2014 3% річних в сумі 2 577 грн 45 коп. та інфляційні втрати в сумі 11 603 грн 99 коп.;

- за договором № 467/14 від 25.10.2014 3% річних в сумі 1 827 грн 60 коп. та інфляційні втрати в сумі 9037 грн 43 коп. (а.с.77-80, 93-96).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Суд зауважує, що з огляду на відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за зобов`язаннями жовтня 2014 року - січня 2016 року у зв`язку із спливом строку позовної давності, на підставі ст.266 ЦК України в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих за зобов`язаннями цього періоду також слід відмовити.

З приводу заявлених вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих за зобов`язаннями лютого - жовтня 2016 року, червня 2017 року, перевіривши надані позивачем розрахунки, суд зазначає про наявність помилок, як вже зазначалося вище, зокрема не врахування оплати відповідача на суму 1466,24 від 13.03.2018, та не врахування частини здійснених відповідачем оплат у відповідності до наведених в них призначень платежів, а тому суд наводить власні розрахунки 3% річних та інфляційних за вказані періоди.

Розрахунок 3% річних за договором №464/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та рокуСума боргуДата оплати Сума оплатиКільк-ть днів прост-няПеріод нарахуваня 3% 3% річних, грн Лютий 2016 575,00 17.12.2018 575,00 1006 16.03.2016-16.12.2018 47,51 Березень 2016 575,00 21.11.2018 575,00 949 16.04.2016-20.11.2018 44,82 Квітень 2016 575,00 08.10.2018 575,00 875 16.05.2016-07.10.2018 41,32 Травень 2016 575,00 03.10.2018 575,00 839 16.06.2016-02.10.2018 39,63 Червень 2016 575,00 15.08.2018 575,00 760 16.07.2016-14.08.2018 35,90 Липень 2016 575,00 26.07.2018 575,00 709 16.08.2016-25.07.2018 33,49 Серпень 2016 575,00 15.06.2018 575,00 637 16.09.2016-14.06.2018 30,09 Вересень 2016 575,00 14.05.2018 575,00 575 16.10.2016-13.05.2018 27,16 Жовтень 2016 454,28 407,78 361,28 314,78 268,28 248,86 17.11.2016 - 46,50 (2000) 13.12.2016 - 46,50 (2000) 24.01.2017 - 46,50 (2000) 27.02.2017 - 46,50 (2000) 27.03.2017 - 19,42 (2000) 13.03.2018- 248,86 (1466,24) 1 26 42 34 28 351 16.11.2016 17.11.2016- 12.12.2016 13.12.2016-23.01.2017 24.01.2017-26.02.2017 27.02.2017-26.03.2017 27.03.2017-12.03.2018 0,04 0,87 1,25 0,88 0,62 7,74 Червень 2017 287,50 14.08.2017 - 287,50 (4000) 29 16.07.2017-13.08.2017 0,69 Всього: 312,01 Розрахунок 3% річних за договором №465/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та рокуСума боргуДата оплати Сума оплатиКільк-ть днів прост-няПеріод нарахуваня 3% річних, грн Лютий 2016 1057,50 17.12.2018 1057,50 1006 16.03.2016-16.12.2018 87,32 Березень 2016 1057,50 21.11.2018 1057,50 946 16.04.2016-20.11.2018 82,42 Квітень 2016 1057,50 08.10.2018 1057,50 875 16.05.2016-07.10.2018 76,00 Травень 2016 1057,50 03.10.2018 1057,50 839 16.06.2016-02.10.2018 72,88 Червень 2016 1057,50 15.08.2018 1057,50 760 16.07.2016-14.08.2018 66,01 Липень 2016 1057,50 26.07.2018 1057,50 709 16.08.2016-25.07.2018 61,59 Серпень 2016 1057,50 15.06.2018 1057,50 637 16.09.2016-14.06.2018 55,34 Вересень 2016 1057,50 14.05.2018 1057,50 575 16.10.2016-13.05.2018 49,96 Жовтень 2016 833,78 748,53 663,28 578,03 492,78 458,88 17.11.2016 -85,25(2000) 13.12.2016 -85,25(2000) 24.01.2017 -85,25(2000) 27.02.2017- 85,25(2000) 27.03.2017- 33,90 (2000) 13.03.2018- 458,88 (1466,24) 1 26 42 34 28 351 16.11.2016 17.11.2016-12.12.2016 13.12.2016-23.01.2017 24.01.2017-26.02.2017 27.02.2017-26.03.2017 27.03.2017-12.03.2018 0,07 1,59 2,29 1,62 1,13 13,24 Червень 2017 528,75 14.08.2017 -528,75(1228) 29 16.07.2017-13.08.2017 1,26 Всього: 572,72 Розрахунок 3% річних за договором №466/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та року Сума боргу Дата оплати Сума оплатиКільк-ть днів прост-ня Період нарахуваня 3% річних, грн Лютий 2016 1057,50 17.12.2018 1057,50 1006 16.03.2016-16.12.2018 87,32 Березень 2016 1057,50 21.11.2018 1057,50 946 16.04.2016-20.11.2018 82,42 Квітень 2016 1057,50 08.10.2018 1057,50 875 16.05.2016-07.10.2018 76,00 Травень 2016 1057,50 03.10.2018 1057,50 839 16.06.2016-02.10.2018 72,88 Червень 2016 1057,50 15.08.2018 1057,50 760 16.07.2016-14.08.2018 66,01 Липень 2016 1057,50 26.07.2018 1057,50 709 16.08.2016-25.07.2018 61,59 Серпень 2016 1057,50 15.08.2018 1057,50 637 16.09.2016-14.06.2018 55,34 Вересень 2016 1057,50 14.05.2018 1057,50 575 16.10.2016-13.05.2018 49,96 Жовтень 2016 833,78 748,53 663,28 578,03 492,78 458,88 17.11.2016 -85,25(2000) 13.12.2016 -85,25(2000) 24.01.2017 -85,25(2000) 27.02.2017- 85,25(2000) 27.03.2017- 33,90 (2000) 13.03.2018- 458,88 (1466,24) 1 26 42 34 28 351 16.11.2016 17.11.2016-12.12.2016 13.12.2016-23.01.2017 24.01.2017-26.02.2017 27.02.2017-26.03.2017 27.03.2017-12.03.2018 0,07 1,59 2,29 1,62 1,13 13,24 Червень 2017 528,75 14.08.2017 -528,75(1228) 29 16.07.2017-13.08.2017 1,26 Всього: 572,72 Розрахунок 3% річних за договором №467/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та рокуСума боргу Дата оплати Сума оплатиКільк-ть днів прост-ня Період нарахуваня 3% річних, грн Лютий 2016 750,00 17.12.2018 750,00 1006 16.03.2016-16.12.2018 61,96 Березень 2016 750,00 21.11.2018 750,00 949 16.04.2016-20.11.2018 58,46 Квітень 2016 750,00 08.10.2018 750,00 875 16.05.2016-07.10.2018 53,90 Травень 2016 750,00 03.10.2018 750,00 839 16.06.2016-02.10.2018 51,69 Червень 2016 750,00 15.08.2018 750,00 760 16.07.2016-14.08.2018 46,82 Липень 2016 750,00 26.07.2018 750,00 709 16.08.2016-25.07.2018 43,68 Серпень 2016 750,00 15.06.2018 750,00 637 16.09.2016-14.06.2018 39,25 Вересень 2016 750,00 14.05.2018 750,00 575 16.10.2016-13.05.2018 35,43 Жовтень 2016 592,72 529,72 466,72 403,72 340,72 299,62 17.11.2016 - 63(2000) 13.12.2016 - 63(2000) 24.01.2017 - 63(2000) 27.02.2017- 63(2000) 27.03.2017- 41,10 (2000) 13.03.2018- 458,88 (1466,24) 1 26 42 34 28 351 16.11.2016 17.11.2016-12.12.2016 13.12.2016-23.01.2017 24.01.2017-26.02.2017 27.02.2017-26.03.2017 27.03.2017-12.03.2018 0,05 1,13 1,61 1,13 0,78 8,64 Червень 2017 375 14.08.2017 375,00 (4000) 29 16.07.2017-13.08.2017 0,89 Всього: 405,42

Розрахунок інфляційних втрат за договором №464/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та рокуСума боргуЗдійснені оплатиПеріод простроч.,за який заст. інфл. складоваСукуп. індекс %Інфляційні грн Лютий 2016 575,00 17.12.2018 575,00квітень 2016- листопад 2018 137,0 212,96 Березень 2016 575,00 21.11.2018 575,00травень 2016-жовтень 2018 130,5 175,81 Квітень 2016 575,00 08.10.2018 575,00червень 2016-вересень 2018 128,2 162,52 Травень 2016 575,00 03.10.2018 575,00липень 2016-вересень 2018 128,5 164,00 Червень 2016 575,00 15.08.2018 575,00серпень 2016-липень 2018 126,2 150,94 Липень 2016 575,00 26.07.2018 575,00вересень 2016-червень 2018 127, 5 158,26 Серпень 2016 575,00 15.06.2018 575,00жовтень 2016-травень 2018 125,2 145,29 Вересень 2016 575,00 14.05.2018 575,00листопад 2016-квітень 2018 121,8 125,68 Жовтень 2016 454,28 407,78 361,28 314,78 268,28 248,86 17.11.2016 - 46,50 (2000) 13.12.2016 - 46,50 (2000) 24.01.2017 - 46,50 (2000) 27.02.2017 - 46,50 (2000) 27.03.2017 - 19,42 (2000) 13.03.2018- 248,86 (1466,24) грудень 2016 січень 2017 лютий 2017 березень 2017 - лютий 2018 100,9 101,1 101 114 3,25 3,46 2,68 34,85 Всього: 1 339,70 Розрахунок інфляційних втрат за договором №465/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та рокуСума боргуЗдійснені оплатиПеріод простроч.,за який заст. інфл. складоваСукуп. індекс %Інфляційні грн Лютий 2016 1057,50 17.12.2018 1057,50квітень 2016- листопад 2018 137,0 391,67 Березень 2016 1057,50 21.11.2018 1057,50травень 2016-жовтень 2018 130,5 323,33 Квітень 2016 1057,50 08.10.2018 1057,50червень 2016-вересень 2018 128,2 298,89 Травень 2016 1057,50 03.10.2018 1057,50липень 2016-вересень 2018 128,5 301,61 Червень 2016 1057,50 15.08.2018 1057,50серпень 2016-липень 2018 126,2 277,60 Липень 2016 1057,50 26.07.2018 1057,50вересень 2016-червень 2018 127,5 291,06 Серпень 2016 1057,50 15.06.2018 1057,50жовтень 2016-травень 2018 125,2 267,21 Вересень 2016 1057,50 14.05.2018 1057,50листопад 2016-квітень 2018 121,8 231,13 Жовтень 2016 833,78 748,53 663,28 578,03 492,78 458,88 17.11.2016 -85,25(2000) 13.12.2016 -85,25(2000) 24.01.2017 -85,25(2000) 27.02.2017- 85,25(2000) 27.03.2017- 33,90 (2000) 13.03.2018- 458,88 (1466,24) грудень 2016 січень 2017 лютий 2017 березень 2017 - лютий 2018 100,9 101,1 101,0 114,0 5,97 6,36 4,93 64,27 Всього: 2 464,03 Розрахунок інфляційних втрат за договором №466/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та року Сума боргу Здійснені оплатиПеріод простроч.,за який заст. інфл. складова Сукуп. індекс % Інфляційні грн Лютий 2016 1057,50 17.12.2018 1057,50квітень 2016- листопад 2018 137,0 391,67 Березень 2016 1057,50 21.11.2018 1057,50травень 2016-жовтень 2018 130,5 323,33 Квітень 2016 1057,50 08.10.2018 1057,50червень 2016-вересень 2018 128,2 298,89 Травень 2016 1057,50 03.10.2018 1057,50липень 2016-вересень 2018 128,5 301,61 Червень 2016 1057,50 15.08.2018 1057,50серпень 2016-липень 2018 126,2 277,60 Липень 2016 1057,50 26.07.2018 1057,50вересень 2016-червень 2018 127, 5 291,06 Серпень 2016 1057,50 15.06.2018 1057,50жовтень 2016-травень 2018 125,2 267,21 Вересень 2016 1057,50 14.05.2018 1057,50листопад 2016-квітень 2018 121,8 231,13 Жовтень 2016 833,78 748,53 663,28 578,03 492,78 458,88 17.11.2016 -85,25(2000) 13.12.2016 -85,25(2000) 24.01.2017 -85,25(2000) 27.02.2017- 85,25(2000) 27.03.2017- 33,90 (2000) 13.03.2018- 458,88 (1466,24) грудень 2016 січень 2017 лютий 2017 березень 2017 - лютий 2018 100,9 101,1 101,0 114,0 5,97 6,36 4,93 64,27 Всього: 2 464,03 Розрахунок інфляційних втрат за договором №467/14 від 25.10.2014 Зобов`язання якого місяця та року Сума боргу Здійснені оплатиПеріод простроч.,за який заст. інфл. складова Сукуп. індекс % Інфляційні грн Лютий 2016 750,00 17.12.2018 750,00квітень 2016- листопад 2018 137,0 277,78 Березень 2016 750,00 21.11.2018 750,00травень 2016-жовтень 2018 130,5 229,31 Квітень 2016 750,00 08.10.2018 750,00червень 2016-вересень 2018 128,2 211,98 Травень 2016 750,00 03.10.2018 750,00липень 2016-вересень 2018 128,5 213,91 Червень 2016 750,00 15.08.2018 750,00серпень 2016-липень 2018 126,2 196,88 Липень 2016 750,00 26.07.2018 750,00вересень 2016-червень 2018 127,5 206,43 Серпень 2016 750,00 15.06.2018 750,00жовтень 2016-травень 2018 125,2 189,51 Вересень 2016 750,00 14.05.2018 750,00листопад 2016-квітень 2018 121,8 163,92 Жовтень 2016 592,72 529,72 466,72 403,72 340,72 299,62 17.11.2016 - 63(2000) 13.12.2016 - 63(2000) 24.01.2017 - 63(2000) 27.02.2017- 63(2000) 27.03.2017- 41,10 (2000) 13.03.2018- 458,88 (1466,24) грудень 2016 січень 2017 лютий 2017 березень 2017 -лютий 2018 100,9 101,1 101 114 4,20 4,44 3,41 41,96 Всього: 1743,73

Враховуючи вищевикладене, позов визнається обґрунтованим та підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача слід стягнути 9 874 грн 36 коп., з яких: 1 862 грн 87 коп. - 3% річних, 8 011 грн 49 коп.- втрати від інфляції.

В іншій частині позову слід відмовити.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 188 грн 86 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Лисичанської міської ради Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігатура" про стягнення 100 435 грн 61 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігатура" (вул.Незалежності, 103, м.Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 33359601) на користь Лисичанської міської ради Луганської області (вул.Грушевського, буд.7, м.Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 26522196) до міського бюджету м.Лисичанська (рахунок UA698999980000031415544012051 в УК у м.Лисичанську, код 37800278, банк Казначейство (ЕАП) 9 874 грн 36 коп., з яких: 1 862 грн 87 коп. - 3% річних, 8 011 грн 49 коп. - втрати від інфляції; а також витрати зі сплати судового збору в сумі 188 грн 86 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 04.02.2020.

Суддя О.В. Драгнєвіч