Ухвала

від 04.02.2020 по справі 910/5859/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/5859/17

За скаргою: товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-Агро"

на бездіяльність та дії Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області

у справі № 910/5859/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-агро"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудінвест"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 1 300 000,00 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від ДВС - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання вчинити дії та стягнення 1 300 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 р. позов задоволено частково, вирішено зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудінвест" поставити товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрівка-агро" згідно Договору поставки №783 КЗ від 01.12.2016 року сою у кількості 108,26 тон за цінами, встановленими у Договорі поставки №783 КЗ від 01.12.2016 року та Додатковій угоді №1 від 09.12.2016 року, негайно після набрання даним рішенням законної сили та стягнути з відповідача неустойку у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 21100 (двадцять одна тисяча сто гривен) грн. 00коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 р. та Постановою вищого господарського суду України від 06.11.2017 р. рішення Господарського суду міста Києва від 08 червня 2017 року у справі №910/5859/17 залишено без змін.

21.08.2017 року Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/5859/17.

До суду від ТОВ "ОЛЕКСАНДРІВКА АГРО" надійшла скарга на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі старшого державного виконавця Мірошникової Валентини Русланівни, в якій скаржник зазначає що державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних дій для виконання рішення суду, зокрема не було вилучено та реалізовано майно боржника; не застосовано привід боржника в разі неявки на вимогу державного виконавця; не було вжито заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України; не накладено штраф та направлено повідомлення до органів досудового розслідування про вчинення кримінального порушення в зв`язку з повторним невиконанням рішення суду боржником.

В поданій скарзі скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі старшого державного виконавця Мірошникової Валентини Русланівни із незабезпечення здійснення всіх можливих та достатніх дій для виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 54860497; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мірошникової Валентини Русланівни від 14.11.2019 р. про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області здійснити заходи з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 року у справі №910/5859/17 у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Першим відділом державної виконавчої служби м.Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області подано відзив на скаргу, в якому зазначено, що державним виконавцем направлялися запити до реєструючих органів, надсилалися вимоги керівнику ТзОВ Агробудінвест , якими зобов`язано його зявитися до державного виконавця, державним виконавцем встановлено відсутність боржника за місцем його реєстрації.

Скаржником подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що державний виконавець не вчинив всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 р. призначено скаргу до розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2018 р. старшим державним виконавцем Мірошниковою В.Р. на підставі заяви ТОВ "ОЛЕКСАНДРІВКА-АГРО" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54860497.

09.10.18 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про арешт майна боржника.

03.03.18 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 54860497 винесено постанову про арешт коштів боржника.

25.05.18 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувача у зв`язку з відсутністю майна боржника.

02.08.18 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

14.11.19 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувача у зв`язку з відсутністю майна боржника, яка наразі оскаржується скаржником в судовому порядку.

Згідно зі с. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому, повернення виконавчого документа з наведених підстав є правомірним лише в тому разі, якщо державний виконавець реалізував увесь комплекс своїх можливостей та повноважень щодо розшуку майна і вжиті ним в повному обсязі заходи не дали змоги виявити майно, на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина 3 указаної статті містить перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та відповідно якими може скористатися для виконання рішення, у т.ч. викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 76 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах скарги не містяться докази того, що державний виконавець виконав усі передбачені Закону України Про виконавче провадження заходи виконання рішення суду, зокрема не застосовано привід боржника в разі неявки на вимогу державного виконавця; не було вжито заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України; не накладено штраф в зв`язку з невиконанням рішення суду боржником.

За таких обставин суд приходить до висновку, що державним виконавцем не було в повній мірі вжито всіх належних заходів з метою виконання рішення суду, а відтак постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 3 ст.343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на те, що державним виконавцем допущено бездіяльність під час виконання рішення та протиправно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, суд приходить до висновку про задоволення скарги.

Керуючись статтями 342-343, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі старшого державного виконавця Мірошникової Валентини Русланівни із незабезпечення здійснення всіх можливих та достатніх дій для виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 54860497.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м.Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мірошникової Валентини Русланівни від 14.11.2019 р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

4. Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області здійснити заходи з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 року у справі №910/5859/17 у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 ГПК.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту ухвали: 05.02.2020