Ухвала

від 05.02.2020 по справі 916/281/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/281/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельне підприємство Жовтневі ковбаси про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №2-131/20 від 03.02.2020) у справі №916/281/20

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельне підприємство Жовтневі ковбаси (вул. Остапа Вишні, буд. 88/5, м. Миколаїв, 54050)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь (вул. Лазурна, буд. 5, кв. 11, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000)

про стягнення 11043441,26 грн,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельне підприємство Жовтневі ковбаси звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 1043441,26 грн.

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем умов договору від 31.01.2018 №30 в частині повної та своєчасної оплати за фактично поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельне підприємство Жовтневі ковбаси прийнято до розгляду; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 28.02.2020 о 10год.00хв.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Маяк-Південь та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб на суму 1043441,26 грн, а також суму судового збору в розмірі 15651,17 грн та витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 17500,00 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що стосовно ТОВ Маяк-Південь ухвалено достатньо велику кількість судових рішень майнового характеру, з`являються нові провадження з вимогами до відповідача, у зв`язку з чим позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позивачем вимог, виконання рішення по цим вимогам, у разі їх задоволення, може бути ускладнено чи взагалі неможливе з огляду на кількість судових проваджень. Позивач вважає, що оскільки заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті, накладення арешту на грошові кошти відповідача не спричинить шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на користування нерухомим майном, не завадить здійснення ним господарської діяльності, отримання доходів. З приводу зустрічного забезпечення позову позивач вказав, що його застосування є правом суду, а тому у нього немає пропозицій з цього приводу, при цьому позивач просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення у зв`язку з відсутністю на це підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У п. 3 постанови від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" Пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Водночас суд наголошує, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність та зареєстрована відповідно до закону як підприємець, а вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не лише позивача та відповідача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач визначив обставину існування чисельних судових рішень про стягнення з відповідача коштів за позовними вимогами інших осіб, а також наявність судових справ за майновими вимогами до відповідача. На підтвердження обґрунтованості вжиття цих заходів забезпечення позову позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.07.2019 по справі №916/662/19, в якій суд здійснив оцінку доводів касаційної скарги та зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували, що наявність інших судових справ майнового характеру, у яких скаржник є відповідачем і про які позивач зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у таких судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог.

Суд відзначає, що наведені висновки Верховного Суду не є висновками щодо застосування норм права, які суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин в силу ст. 236 ГПК України, а є оцінкою судом касаційної інстанції аргументів учасників справи та висновків судів першої і апеляційної інстанцій в межах іншої справи.

В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1. ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні по справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. За цих обставин, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову не може бути спрямоване на ускладнення чи унеможливлення виконання судових рішень, які набрали законної сили в інших справах та є обов`язковими до виконання в силу закону чи будуть прийняті в інших судових справах, або встановлювати пріоритетність їх виконання. Крім того, суд вважає, що позивачем не враховано, що вжиття заходів забезпечення позову на визначеній позивачем підставі може істотно вплинути на права інших осіб, які є/будуть стягувачами за судовими рішеннями, на які позивач посилається в обґрунтуванні необхідності вжиття арешту грошових коштів.

Господарський суд наголошує, що виконання судового рішення, згідно з вимогами законодавчих актів, є обов`язком особи, щодо якого воно прийнято, а не діями цієї особи на власний розсуд, спрямованими на ухилення від виконання інших зобов`язань. При цьому, суд враховує, що позивач до клопотання про забезпечення позову долучив виключно копії судових рішень, натомість жодних доказів щодо стадії їх виконання позивач суду не надав, а отже суд позбавлений можливості встановити обставини, чи є ці рішення виконаними/невиконаними на час розгляду клопотання.

З врахуванням вищевказаного, суд, здійснивши оцінку доводів позивача, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, з огляду на недоведеність позивачем обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-заготівельне підприємство Жовтневі ковбаси про вжиття заходів забезпечення позову за вх. ГСОО №2-131/20 від 03.02.2020 - відмовити.

2 . Судовий збір в сумі 1051,00 грн, сплачений за розгляд заяви про забезпечення позову, покласти на позивача.

Ухвала набрала законної сили 05.02.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя Д.О. Бездоля