Ухвала

від 04.02.2020 по справі 921/793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 лютого 2020 року м. Тернопіль Справа № 921/793/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця Омецінського Ореста Володимировича, м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПН ТРАНС", смт.Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області

про стягнення 29801,58грн,

За участю представників сторін:

Позивача: Мужевич В.Я., адвокат, довіреність №160 від 14.01.2020;

Відповідач: Підгайний Ю.Ю., керівник підприємства, витяг з ЄДР ЮОФОПГФ №1006115079 від 19.12.2019.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть справи:

Позивач - фізична особа-підприємець Омецінський Орест Володимирович, м.Тернопіль, звернувся 17.12.2019 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№974) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПН ТРАНС", смт.Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області, про стягнення 29801,58грн. з яких 28000грн основного боргу, 1148грн інфляційних нарахувань та 653,58грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) №ДГ-200219 від 20.02.2019 в частині здійснення оплати за надані послуги з ремонту транспортного засобу, що підтверджується Актом здачі-прийому робіт (надання послуг) від 20.02.2019.

Згідно ухвали від 23.12.2019 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.01.2020, в якому було оголошено перерву до 04.02.2020, про що винесено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 21.01.2020; учасникам справи запропоновано надати додаткові документи.

03.02.2020 відповідачем подано клопотання б/н від 31.01.2020 (вх.№781) про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи, котре мотивовано обставиною підроблення поданих позивачем документів, а саме: Договору купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) №ДГ-200219 від 20.02.2019 та акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №РН-0000020 від 20.02.2019, оскільки з тверджень відповідача, такі документи директором підприємства не підписувалися.

В підготовчому засіданні відповідач підтримав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та просив суд його задоволити.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що правочин є укладеним юридичною особою, у разі вчинення дій особою, від імені якої його вчинено. Тому, враховуючи, що згідно даного правочину частково було здійснено оплату ремонтних робіт транспортного засобу в розмірі 21 810 грн, то слід вважати, що відповідач схвалив даний господарський договір.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, суд відмовляє у його задоволенні, з огляду на наступне.

В підготовчому засіданні суд, зокрема, роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує питання про призначення експертизи (п.п. 5, 6, 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до частини другої ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, призначення судом судової експертизи має місце у випадку необхідності у спеціальних знаннях, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення та є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Так, як зазначалось раніше, в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ПН Транс стверджує, що договір купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) №ДГ-200219 від 20.02.2019 та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №РН-0000020 від 20.02.2019 директор Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ПН Транс не підписував, в зв`язку з чим, наголошує на тому, що зазначені документи є сфальсифікованими.

Втім, твердження відповідача про те, що вище зазначені договір та акт не підписувалися директором ТОВ Компанія ПН Транс суд оцінює критично, оскільки за відсутності підтверджуючих доказів таке твердження є припущенням. Так, на оглянутих в судовому засіданні господарського суду 21.01.2020 оригіналах договору купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) та акту здачі - приймання робіт містяться підписи фізичної особи - підприємця Омецінського О.В. та директора товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ПН Транс - Підгайного Ю.Ю., а також відбитки печаток цих осіб. Водночас, в матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про втрату, підробку чи інше незаконне використання третіми особами печатки ТОВ Компанія ПН Транс всупереч його волі. Суб`єкт господарської діяльності несе повну відповідальність за законність використання його печатки, у тому числі за засвідчення договорів. Адже контроль за виготовлення, зберігання та використання печаток і штампів підприємства покладено на канцелярії організацій та відповідальних за діловодство. Керівник підприємства призначає осіб, які персонально відповідають за їхній облік і зберігання.

Разом з тим, належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач звертався до правоохоронних органів з заявою про втрату, підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі підприємства печатки ТОВ Компанія ПН Транс , відповідачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд також враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З долучених до матеріалів справи Договору купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) №ДГ-200219 від 20.02.2019 та акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №РН-0000020 від 20.02.2019 вбачається, що з боку відповідача дані документи є підписаними директором Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПН ТРАНС" - Підгайним Ю.Ю. та скріплено печаткою даного товариства. Разом з тим, дійсність договору чи факт отримання послуг з ремонту транспортного засобу, відповідачем згідно акту, не заперечується, а лише вказується, що такі послуги були неякісними.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини, викладені у клопотанні скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення почеркознавчої експертизи, оскільки відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення обставин справи, що стосуються предмету доказування, спір може бути розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 74, 76, 77, 91, 98-100, 177-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача б/н від 31.01.2020 (вх.№781 від 03.02.2020) про призначення судової почеркознавчої експертизи, відмовити.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14,а, зал судових засідань № 3, 5 поверх.

2. Копію ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення: фізичній особі-підприємцю Омецінському Оресту Володимировичу, АДРЕСА_1 ; Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПН ТРАНС", вул.Сенчихіна, 17, смт.Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області, 48120.

Ухвала набирає законної сили 04.02.2020 відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Андрусик