Постанова

від 04.02.2020 по справі 914/173/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 914/173/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рент-е-ка Юкрейн",

представник позивача - Янчук А.В., адвокат (довіреність від 14.01.2020 б/н, свідоцтво від 19.10.2018 № 7072/10),

відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області,

представник відповідача - Левадний Р.С (довіреність від 02.01.2020 № 5),

третя особа-1 - Міністерство інфраструктури України,

представник третьої особи-1 - не з`явився,

третя особа-2 - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького",

представник третьої особи-2 - не з`явився,

третя особа-3 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,

представник третьої особи-3 - Левадний Р.С (довіреність від 02.01.2020 № 5),

розглянув касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

на рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2019 (головуючий суддя Петрашко М.М.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 (головуючий Якімець Г.Г., судді: Бонк Т.Б. і Матущак О.І.)

у справі № 914/173/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рент-е-ка Юкрейн" (далі - Товариство)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі - Регіональне відділення по Львівській області),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Міністерство інфраструктури України (далі - Міністерство);

2) державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (далі - Підприємство);

3) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - Регіональне відділення по Львівській, Закарпатській та Волинській областях),

про зобов`язання провести процедуру укладення договору оренди державного майна шляхом розміщення в газеті "Відомості приватизації" та на веб-сайті Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області оголошення про намір передати державне майно в оренду та ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на оренду державного майна.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення по Львівській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства; Підприємства та Регіонального відділення по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, про зобов`язання Регіонального відділення по Львівській області провести процедуру укладення договору оренди державного майна шляхом розміщення в газеті "Відомості приватизації" та на веб-сайті Регіонального відділення по Львівській області оголошення про намір передати державне майно в оренду та ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на оренду державного майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- Регіональне відділення по Львівській області листом від 27.10.2017 за № 11-03-06645 повідомило позивача про відмову в укладенні договору оренди державного майна площею 6 кв.м, зазначаючи про відсутність дозволу Міністерства на передачу майна в оренду Товариству;

- відмова в укладенні договору оренди порушує права та законні інтереси Товариства та суперечить положенням статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки її надано з порушенням процедури, встановленої цією правовою нормою, а саме Міністерством надано висновки щодо укладення договору оренди з порушенням встановленого цим Законом терміну, тому договір оренди та його умови, відповідно до вказаної норми, є погодженими;

- після спливу 15-денного терміну з моменту отримання Міністерством запитів про погодження умов договору оренди Регіональне відділення по Львівській області було зобов`язане продовжити процедуру укладення договору оренди приміщень та вчинити подальші, передбачені законом, дії;

- відсутні підстави для відмови в укладенні договору оренди майна.

Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.07.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019, позовні вимоги задоволено. Зобов`язано Регіональне відділення по Львівській області провести процедуру укладення договору оренди державного майна загальною площею 6,0 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою "Б-3" - новий аеровокзал Підприємства за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 та обліковується на балансі Підприємства, шляхом:

- розміщення в газеті "Відомості приватизації" та на веб-сайті Регіонального відділення по Львівській області оголошення про намір передати державне майно загальною площею 6,0 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою "Б-3" - новий аеровокзал Підприємства за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 та обліковується на балансі Підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" в оренду;

- ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на оренду державного майна загальною площею 6,0 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою "Б- 3" - новий аеровокзал Підприємства за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 та обліковується на балансі Підприємства.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- відповідно до абзацу першого частини третьої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Міністерство повинно було не лише розглянути подані йому Регіональним відділенням по Львівській області матеріали, а й протягом 15-ти днів після їх надходження, тобто до 02.08.2017, надіслати Регіональному відділенню по Львівській області висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди;

- фактичний строк для розгляду Міністерством поданих матеріалів значно перевищив строк, передбачений абзацом першим частини третьої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки Міністерством отримано лист з матеріалами 17.07.2017, а відповідь про відмову в укладені договору оренди складено лише 17.10.2017;

- приміщення загальною площею 6 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою ?Б-3? - новий аеровокзал Підприємства та обліковується на його балансі, в оренду не передано та під критерії заборони до оренди, визначені у частині другій статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не підпадає.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Регіональне відділення по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- листом від 17.10.2017 Міністерство повідомило Регіональне відділення по Львівській області про відмову в укладенні договору оренди спірного нерухомого державного майна;

- чинним законодавством органу, уповноваженому управляти державним майном, надане право на відмову (або відкликання попередньо наданої згоди) на укладення договору оренди на будь-якому етапі проведення процедури щодо передання в оренду державного майна, але не пізніше прийняття комісією рішення щодо умов та строків проведення конкурсу;

- Регіональне відділення по Львівській області листом від 27.10.2017 повідомило Товариство про неможливість здійснення процедури передання в оренду нерухомого державного майна.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Міністерство подало відзив на касаційну скаргу, в якому підтримує вимоги, викладені у касаційній скарзі Регіонального відділення по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, та, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить касаційну скаргу Регіонального відділення по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задовольнити, оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також Міністерством подано заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом касаційної скарги.

Від Регіонального відділення по Львівській області та Підприємства відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Товариства, Регіонального відділення по Львівській області та Регіонального відділення по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що листом від 04.07.2017 № 04072017-1 з додатками Товариство звернулось до Регіонального відділення по Львівській області з проханням погодити укладення договору оренди державного нерухомого майна площею 6 кв.м, що розташоване на першому поверсі нового аеровокзалу (під літерою Б-3), з метою розміщення пункту прокату авто.

Регіональне відділення по Львівській області листом від 07.07.2017 № 07-03-04331 з додатками звернулось до Міністерства, у якому відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" просило прийняття рішення щодо поданої Товариством заяви; вказаний лист надійшов на адресу Міністерства 17.07.2017.

Відповідно до пункту 18 рішення, оформленого протоколом засідання Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном від 30.08.2017 № 33/17, вирішено відмовити в укладенні договору оренди державного нерухомого майна, визначеного у пункті 21 таблиці 2, а саме: нежитлове приміщення, площею 6 кв.м, на 1-ому поверсі нового аеровокзалу під літ. "Б-3" по вул. Любінській, 168 у м. Львові, для розміщення пункту прокату авто (15%).

У пункті 21 таблиці 2 у колонці "реєстрація звернення в МІУ (№, дата)" вказано, що звернення зареєстровано в Міністерстві - 17.07.2017 за № 23912/0/7-17.

Листом від 17.10.2017 № 10514/16/10-17 Міністерство повідомило Регіональне відділення по Львівській області та Підприємство про відмову в укладенні договору оренди вказаного державного нерухомого майна. Такий лист надійшов на адресу Регіонального відділення по Львівській області - 24.10.2017.

Листом від 27.10.2017 № 11-03-06645 Регіональне відділення по Львівській області повідомило Товариство про те, що не може здійснити процедуру укладення договору оренди нерухомого державного майна у зв`язку з відмовою Міністерства в наданні дозволу на передачу в оренду нежитлового приміщення, площею 6 кв.м, на 1-ому поверсі нового аеровокзалу під літ. "Б-3" по вул. Любінській, 168 у м. Львові, для розміщення пункту прокату авто.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для зобов`язання Регіонального відділення по Львівській області провести процедуру укладення договору оренди державного майна шляхом розміщення в газеті "Відомості приватизації" та на веб-сайті Регіонального відділення по Львівській області оголошення про намір передати державне майно в оренду та ухвалення рішення за результатами вивчення попиту на оренду державного майна.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цей Закон регулює, зокрема, організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що об`єктами оренди за цим Законом, зокрема, є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями, зокрема, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Частинами першою, четвертою статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом. Фонд державного майна України щодо державного майна, а органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що може бути передано в оренду. Зазначені переліки оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах орендодавців.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди. Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій. У разі наявності пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть у цей же термін запропонувати підприємству, заснованому на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією. Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим. У разі, коли підприємство не погоджується з пропозицією укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть без згоди підприємства укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Орендодавець протягом п`яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди. Фонд державного майна України, його регіональні відділення під час розгляду матеріалів про передачу в оренду нерухомого майна враховують пропозиції центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ. Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо:

- прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об`єктів;

- об`єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування;

- орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті;

- орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди;

- орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою;

- є інші підстави, передбачені законом.

У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Суди попередніх інстанцій, враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.03.2018 у даній справі, встановили, що Міністерство отримало лист Регіонального відділення по Львівській області (від 07.07.2017 № 07-03-04331) - 17.07.2017, що також вбачається і з протоколу засідання Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном від 30.08.2017 № 33/17.

Враховуючи наведене та вимоги частини третьої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Міністерство повинно було розглянути подані Регіональним відділенням по Львівській області матеріали протягом 15-ти днів після їх надходження, тобто до 02.08.2017, та надіслати Регіональному відділенню по Львівській області висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

При цьому у вказаний строк Міністерство не розглянуло подані Регіональним відділенням по Львівській області матеріали та не надіслало останньому у встановлені строки висновки про умови договору оренди чи відмову в укладенні договору оренди, оскільки Міністерство повідомило Регіональне відділення по Львівській області про відмову в укладенні договору оренди нерухомого майна листом від 17.10.2017 №т10514/16/10-17, який отриманий Регіональним відділенням по Львівській області 24.10.2017.

Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Судами також встановлено, що Регіональним відділенням по Львівській області та третіми особами не доведено належними та допустимими доказами неможливість передачі спірного майна в оренду.

Крім того, звернення Регіонального відділення по Львівській області до Міністерства (лист від 07.07.2017) з метою прийняття рішення по заяві Товариства щодо укладення договору оренди державного майна свідчить про відсутність заборони на передачу спірного майна в оренду, в силу частини другої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Також ні з листа Міністерства від 17.10.2017 № 10514/16/10-17, ані з протоколу засідання Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном від 30.08.2017 № 33/17 не вбачається, що приміщення загальною площею 6 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою ?Б-3? - новий аеровокзал Підприємства, підпадає під критерії заборони до оренди, визначені у частині другій статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 922/4638/16.

Враховуючи, що Міністерством у встановлений законом строк не розглянуто подані Регіональним відділенням по Львівській області матеріали щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна та вимоги абзацу четвертого частини третьої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.03.2018 у даній справі, суди дійшли висновку, що у Товариства та Регіонального відділенням по Львівській області були підстави вважати погодженим з Міністерством укладення договору оренди нерухомого майна загальною площею 6 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будівлі під літерою Б-3 - новий аеровокзал Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького", тому Регіональне відділення по Львівській області повинне було вчинити відповідні дії, передбачені частиною четвертою статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави для залишення їх без змін.

Що ж до заяви Міністерства про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом касаційної скарги, в якій Міністерство просило стягнути з позивача понесені ним витрати у розмірі 110,00 грн., то, враховуючи, що Міністерство підтримує касаційну скаргу Регіонального відділення по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, яка Касаційним господарським судом залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України такі витрати покладаються на Міністерство.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у даній справі судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 914/173/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко