Рішення

від 31.01.2020 по справі 140/2895/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2895/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Савчук О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства РІВНЕАВТОТОРГ до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство РІВНЕАВТОТОРГ (далі - ПП РІВНЕАВТОТОРГ , позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ПП РІВНЕАВТОТОРГ до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків; визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступних податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: ПН №63 від 21.08.2019 року, ПН №64 від 20.08.2019 року, ПН №65 від 20.08.2019, ПН №66 від 21.08.2019 року, ПН №67 від 20.08.2019 року, ПН №68 від 21.08.2019 року, ПН №69 від 22.08.2019 року, ПН №70 від 27.08.2019 року, ПН №71 від 28.08.2019 року, ПН №72 від 28.08.2019 року, ПН №73 від 20.08.2019 року, ПН №74 від 22.08.2019 року, ПН №75 від 28.08.2019 року, ПН №76 від 21.08.2019 року, ПН №77 від 30.08.2019 року, ПН №79 від 30.08.2019 року, ПН №80 від 30.08.2019 року, ПН №81 від 30.08.2019 року, ПН №82 від 29.08.2019 року, ПН №83 від 29.08.2019 року, ПН №84 від 28.08.2019 року, ПН №85 від 30.08.2019 року, ПН №86 від 30.08.2019 року, ПН №87 від 30.08.2019 року, РК №2 від 21.08.2019 року до ПН №32 від 13.08.2019 року, РК №3 від 27.08.2019 року до ПН №52 від 16.08.2019 року, РК №4 від 29.08.2019 року до ПН №1 від 02.08.2019 року, РК №5 від 29.08.2019 року до ПН №30 від 07.08.2019 року, РК №6 від 29.08.2019 року до ПН №95 від 11.07.2019 року, РК №8 від 30.08.2019 року до ПН №34 від 14.08.2019 року, РК №9 від 30.08.2019 року до ПН №35 від 14.08.2019 року, РК №10 від 30.08.2019 року до ПН №143 від 23.07.2019 року, РК № 11 від 30.08.2019 року до ПН №33 від 14.08.2019 року та зобов`язання зареєструвати зазначені накладні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підтвердження деяких господарських операцій виписано ряд податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної і здійснено спробу їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, разом з тим, ПП РІВНЕАВТОТОРГ отримало квитанції про зупинення реєстрації даних накладних, у зв`язку з тим що, податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас представник позивача вказує, що жодне повідомлення (квитанція) не містить повної інформації щодо причин зупинення реєстрації податкових накладних. Зокрема зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутнє посилання на конкретний критерій ризиковості, яким відповідає ПП РІВНЕАВТОТОРГ , а лише направляє до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, де вказано ряд критеріїв ризиковості без конкретизації яким саме з цих семи критеріїв і скільком з них відповідає ПП РІВНЕАВТОТОРГ і без відповідних розрахованих показників за кожним із таких критеріїв. Таким чином, пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної нівелюється відсутністю конкретних причин зупинення реєстрації, що є порушенням законного права позивача на захист своїх інтересів.

Крім того, представник позивача зазначає, що до відповідача було направлено адвокатський запит з проханням надати причини віднесення ПП РІВНЕАВТОТОРГ до категорії ризикові . ГУ ДФС у Волинській області було надано витяг з протоколу комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, згідно якого підставою для включення до переліку ризикових платників податків ПП РІВНЕАВТОТОРГ є лист Генеральної прокуратури України, копія якого не була надана на запит, таким чином фактичні підстави так і залишилися не встановленими, що є прямим порушенням статті 55 Конституції України. Також вказує на те, що серед критеріїв ризиковості відсутня така підстава як доручення Генеральної прокуратури, як і взагалі будь-якого іншого органу чи установи, а відтак рішення про віднесення відповідача до переліку ризикових платників податків приймалося з порушенням встановленого законодавством порядку. ПП РІВНЕАВТОТОРГ вважає, що у контролюючого органу не було жодної правової підстави для віднесення ПП РІВНЕАВТОТОРГ до категорії ризикових платників податків.

До того ж, представник позивача вказує, що оскільки критерії ризиковості, затверджені листом центрального органу виконавчої влади їх не можна вважати законодавством, а існування вказаних критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної. З наведених підстав представник позивача просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву ГУ ДФС у Волинській області та ДФС України із вимогами викладеними в адміністративному позові не згідні, вважають їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених ДФС 07.08.2018 року, на засіданні комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення, оформлене протоколом від 19.08.2019 року №93 про включення ПП РІВНЕАВТОТОРГ до переліку ризикових платників податків АІС Податковий-блок . Зокрема, рішення про включення ПП РІВНЕАВТОТОРГ до переліку ризикових платників було прийняте у зв`язку із надходженням податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування, що міститься у листі Генеральної прокуратури України від 15.08.2019 року №04/2/4-4454-18, оскільки у сторони обвинувачення виникають обґрунтовані підстави щодо ухилення ПП РІВНЕАВТОТОРГ від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Щодо твердження представника позивача про те, що серед Критеріїв ризиковості платників податків відсутня така підстава як доручення Генеральної прокуратури України, представник відповідачів зазначає, що на підставі листа Генеральної прокуратури України від 15.08.2019 року №04/2/4-4454-18 розгляд питання про включення/не включення ПП РІВНЕАВТОТОРГ до переліку ризикових платників податків АІС Податковий блок було лише винесено на розгляд комісії ГУ ДФС у Волинській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, при цьому рішення, за результатами розгляду отриманої податкової інформації приймалося саме зазначеною комісією у встановленому законом порядку та в межах наданих їй повноважень.

При цьому, представник відповідачів вказує, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. У свою чергу, реальність здійснення господарських операцій товариства з його контрагентами та їх ризиковість, підлягає з`ясуванню під час оскарження дій та рішень контролюючого органу у разі відмови в реєстрації податкових накладних.

Також представник відповідачів зазначає, що віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.

Щодо тверджень позивача про те, що при розробці і затверджені Критеріїв ризиковості платника податку не було дотримано особливого порядку прийняття регуляторного акту центрального органу виконавчої влади, який визначений Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , зазначає, що такі критерії існують у формі інформаційного листа ДФС, який згідно з вимогами чинного законодавства не підлягає затвердженню ДФС та погодженню Міністерством фінансів України, відтак не підлягає і обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Критерії ризиковості платника податку затверджені у встановленому законом порядку в.о. голови ДФС України на даний час є чинними та підлягають застосуванню.

Крім того, представник відповідачів звертає увагу суду на той факт, що ГУ ДФС у Волинській області не приймалося рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, як і не приймалося рішення про не здійснення розгляду повідомлень щодо надання пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН. Враховуючи вищезазначене, вимога щодо зобов`язання зареєструвати в ЄРПН ряд податкових накладних та розрахунків коригування не є похідною вимогою від вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про внесення ПП РІВНЕАВТОТОРГ до переліку ризикових платників податку, оскільки законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій та прийняття одного з юридично допустимих рішень. Однак у даному випадку такі документи контролюючим органом не розглядалися і як уже зазначалося ГУ ДФС у Волинській області не приймалося ні рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, ні рішення про відмову у реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН. У свою чергу, прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Також зазначає, що позовна вимога ПП РІВНЕАВТОТОРГ про зобов`язання зареєструвати податкову в ЄРПН спірні податкові накладні є передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі. З наведених підстав представник відповідачів просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представників відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У свою чергу, ухвалою суду від 25.10.2019 року замінено відповідачів у справі, а саме ГУ ДФС у Волинській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), ДФС України її правонаступником - Державною податковою службою України (далі - ДПС України, відповідач 2).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року ухвалено перейти із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено у даній справі підготовче засідання на 16.12.2019 року.

Ухвалою суду від 16.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 31.01.2020 року представник позивача та представник відповідачів не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Разом з тим, 30.01.2020 року представником позивача було подано клопотання про перенесення розгляду справи, у свою чергу представник відповідачів подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Частиною дев`ятою статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.08.2019 року №93, ПП РІВНЕАВТОТОРГ включено до переліку ризикових платників податків ІС Податковий блок на підставі доручення Генеральної прокуратури України (а.с.114).

Як вбачається з листа Генеральної прокуратури України від 15.08.2019 року №04/2/4-4454-18 під час досудового розслідування за інформацією Головного оперативного управління ДФС встановлено, що ПП Профішел , протягом 2019 року ввезено на митну територію України 802 транспортних засоби на загальну суму 83184 тис. грн. В Єдиному реєстрі податкових накладних ПП Профішел зареєстровано податкові накладні на реалізацію 42 транспортних засобів на суму ПДВ 1500 тис. грн. в адресу ТзОВ Карсонс .

В подальшому ТзОВ Карсонс в ЄРПН зареєстровано податкові накладні на реалізацію транспортних засобів в адресу ТзОВ Зернолавка , ТзОВ Глорія-Торг та ТзОВ Грейт Ультра . На ТзОВ Зернолавка , ТзОВ Глорія-Торг та ТЗОВ Грейт Ультра здійснюється підміна номенклатури товару і замість транспортних засобів в адресу ТОВ Агромакс Люкс реалізується пшениця м`яка на суму ПДВ 14535 тис. грн.

Також, в адресу ТзОВ Карсонс в ЄРПН реєструють податкові накладні ПП МЗБ на суму ПДВ 11667 тис. грн. (товар - вантажний автомобіль в кількості 249 шт.) та ПП РІВНЕАВТОТОРГ на суму ПДВ. 6000 тис. грн. (товар - автомобіль легковий, автобус, автобетонозмішувач, напівпричіп в кількості 160 шт.).

ПП Профішел , ПП МЗБ та ПП РІВНЕАВТОТОРГ за наявною інформацією реалізували зазначені транспортні засоби кінцевим споживачам - не платникам ПДВ, а зареєструвавши в ЄРПН податкові накладні в адресу ТзОВ Карсонс здійснили документальне оформлення безтоварних операцій, чим здійснили формування схемного ПДВ по ланцюгу постачання.

Таким чином, ПП Профішел , ПП МЗБ та ПП РІВНЕАВТОТОРГ реалізовано транспортні засоби без відображення у податковому обліку та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що є порушенням вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 210.10 статті 210 Податкового кодексу України та призвело до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Крім того, ПП РІВНЕАВТОТОРГ було надіслано на реєстрацію податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, а саме: ПН №63 від 21.08.2019 року, ПН №64 від 20.08.2019 року, ПН №65 від 20.08.2019, ПН №66 від 21.08.2019 року, ПН №67 від 20.08.2019 року, ПН №68 від 21.08.2019 року, ПН №69 від 22.08.2019 року, ПН №70 від 27.08.2019 року, ПН №71 від 28.08.2019 року, ПН №72 від 28.08.2019 року, ПН №73 від 20.08.2019 року, ПН №74 від 22.08.2019 року, ПН №75 від 28.08.2019 року, ПН №76 від 21.08.2019 року, ПН №77 від 30.08.2019 року, ПН №79 від 30.08.2019 року, ПН №80 від 30.08.2019 року, ПН №81 від 30.08.2019 року, ПН №82 від 29.08.2019 року, ПН №83 від 29.08.2019 року, ПН №84 від 28.08.2019 року, ПН №85 від 30.08.2019 року, ПН №86 від 30.08.2019 року, ПН №87 від 30.08.2019 року, РК №2 від 21.08.2019 року до ПН №32 від 13.08.2019 року, РК №3 від 27.08.2019 року до ПН №52 від 16.08.2019 року, РК №4 від 29.08.2019 року до ПН №1 від 02.08.2019 року, РК №5 від 29.08.2019 року до ПН №30 від 07.08.2019 року, РК №6 від 29.08.2019 року до ПН №95 від 11.07.2019 року, РК №8 від 30.08.2019 року до ПН №34 від 14.08.2019 року, РК №9 від 30.08.2019 року до ПН №35 від 14.08.2019 року, РК №10 від 30.08.2019 року до ПН №143 від 23.07.2019 року, РК № 11 від 30.08.2019 року до ПН №33 від 14.08.2019 року, про що отримано Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту вказаних квитанцій видно, що, в розділі Результат обробки вказано Документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 201 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі Порядок № 117).

Пунктом 2 Порядку № 117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а/б пункту 185.1 статті 185, підпункту а/б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податку є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу з виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України, по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляд зміни або припинення прав чи виникнення обов`язків, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відтак, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18.

Таким чином, внесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку ризикових платників податків не порушує його прав, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображення певної інформації бази даних контролюючого органу.

При відсутності факту порушеного права чи інтересу платника податків (позивача) на стадії службової діяльності контролюючого органу щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, є безпідставними вимоги позивача про необхідність судового впливу на таку службову діяльність відповідача шляхом визнання протиправними і скасування висновків (рішення) відповідача щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протокольне рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №93 від 19.08.2019 року не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача 2 про зупинення реєстрації податкових накладних та зобов`язання їх зареєструвати, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (пункти 13, 14 Порядку).

Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку № 117 визначено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (пункт 27 Порядку № 117).

включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань.

Проаналізувавши викладені обставини та правові норми, суд приходить до висновку про правомірність дій ДФС України про зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки зупинення відбулось у зв`язку із наявністю у податкового органу податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Зазначена підстава віднесена до критеріїв ризиковості платника податків підпунктом 1.6 п. 1 Критеріїв. Посилання на цей підпункт наведений також у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних.

Разом з тим, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонував платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості, але позивач своїм правом не скористався, не надав підтверджуючі документи та пояснення. Таким чином, податковий орган не отримав підтверджуючі документи, відповідно не міг надати їм оцінку та був позбавлений можливості прийняти рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних.

Крім того, аналізуючи вищезазначений Порядок можливо зробити висновок, що є два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, можливо зробити висновок, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Отже, підставою яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку є саме другий етап за наслідкам якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18 (адміністративне провадження №К/9901/17394/19).

За таких обставин, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання протиправними дій по зупиненню реєстрації податкових накладних та передчасними вимоги позивача про зобов`язання відповідача 2 провести реєстрацію податкових накладних, зазначених у відповідних квитанціях про зупинення реєстрації, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Також безпідставними є доводи позивача про те, що лист ДФС України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, яким визначені Критерії ризиковості платника податку, не є нормативно-правовим актом та затверджено без дотримання регуляторних процедур, оскільки позивач не оскаржує порядок їх прийняття/затвердження, а тому вказане питання виходить за межі предмету доказування у справі.

Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть застосовуватися, оскільки Критерії ризиковості платника податків існують у формі інформаційного листа ДФС, який згідно з вимогами чинного законодавства не підлягає обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що відповідачі довели правомірність прийнятого рішення та вчинених дій щодо зупинення реєстрації податкових накладних, відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 245, 246, 250 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 06.02.2020 року.