Рішення

від 29.01.2020 по справі 349/422/16-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. справа № 349/422/16-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шумея М.В.,

секретаря судового засідання Шпак М.М.,

за участю: позивача ОСОБА_3 .

представника відповідача Вдовіна Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 (надалі, також - позивач) звернувся до Рогатинського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.12.2015 позивач звернулася до управління ПФУ в Рогатинському районі Івано-Франківської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику охорони здоров`я на підставі пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення . Однак, відповідач листом від 12.03.2016 відмовив їй у призначені пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що з 01.01.2016 були внесені зміни до пенсійного законодавства, а також, згідно поданих документів в неї відсутній спеціальний стаж не менше 25 років. Таку відмову у призначені пенсії за вислугу років та не зарахуванні періоду роботи з 08.08.1989 по 01.11.1993 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки та з 02.11.1993 по 14.07.1998 на посаді баклаборанта Рогатинської центральної районної лікарні до стажу роботи позивача в подвійному розмірі представник позивача вважає незаконною. Так, вказані роботи позивача у відповідний період в розумінні статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення є роботами в інших інфекційних відділеннях охорони здоров`я.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25.05.2016 замінено відповідача у даній справі з управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі на Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22.12.2016 позов задоволено частково.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 апеляційну скаргу Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22.12.2016 - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.11.2019 касаційну скаргу Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22.12.2019 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

10.12.2019 справа №349/422/16а надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.19.2019 допущено процесуальне правонаступництво шляхом заміни Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385724) його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) у справі №349/422/16-а за позовом ОСОБА_3 . Призначено судовий розгляд справи на 16.01.2020 о 09:00 год. та витребувано в ОСОБА_3 для підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючу довідку із зазначенням: періодів роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номеру, до якого включається цей період роботи; первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який подано суду 15.01.2020. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 192-194). Просив суд в задоволенні позову відмовити та зазначив що відсутні підстави для обрахування спірного стажу в подвійному розмірі, оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки про умови роботи, а також позивач у спірний період перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Відтак вважає, що у позивача відсутній 25 річний стаж роботи, необхідний для призначення пенсії згідно пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення . Зазначені обставини, на думку представника відповідача, доводять правомірність відмови в призначенні пенсії позивачу.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши дану адміністративну справу, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

11.12.2015 звернулася із заявою до управління ПФУ в Рогатинському районі Івано-Франківської області про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я (а.с. 53).

Листом управління ПФУ в Рогатинському районі Івано-Франківської області від 12.03.2016 за №868/03 позивачу відмовлено у призначені пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що з 01.01.2016 були внесені зміни до пенсійного законодавства, а також згідно поданих документів в неї відсутній спеціальний стаж не менше 25 років (а.с. 7) .

Згідно протоколу управління ПФУ в Рогатинському районі №1139 від 10.03.2016 ОСОБА_3 зараховано 23 роки 1 місяць 5 днів до стажу роботи працівника охорони здоров`я ( а.с. 54-55).

Вважаючи таку відмову відповідача щодо незарахування відповідного стажу у подвійному розмірі та, як наслідок, не призначення пенсії позивачу, представник позивача звернувся до суду з метою захисту порушеного права ОСОБА_3 .

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 51 Закон України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 за №1788-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 52 вказаного Закону передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров`я.

Згідно пункту е статті 55 Закон України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в період часу з 08.08.1989 по 01.11.1993 працювала на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки та з 02.11.1993 по 14.07.1998 працювала на посаді баклаборанта Рогатинської центральної районної лікарні, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с. 9), довідкою, виданою Івано-Франківською обласною дитячою клінічною лікарнею 15.01.2016 за №210-б-о (а.с. 56), довідкою, виданою Рогатинською центральною лікарнею від 11.12.2015 за №11-13/716 (а.с. 57), витягом з наказу по Рогатинському територіально-медичному об`єднанню №314-к від 05.11.1993 (а.с. 113), листом-відповіддю Рогатинської центральної районної лікарні №11-12/800 від 15.11.2016 (а.с. 112) та листом-відповіддю Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні від 13.12.2016 за №2782 (а.с. 118).

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 Загальні положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як уже зазначено судом, відповідні записи про роботу позивача у період роботи з 08.08.1989 по 01.11.1993 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки містяться у трудовій книжці ОСОБА_3 (а.с. 9).

При цьому, на вимогу постанови Верховного Суду від 28.11.2019 у даній справі судом витребовувалось ухвалою від 12.19.2019 для підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючу довідку.

Позивач надала суду довідку від 27.01.2020 за №15, яка міститься в матеріалах справи, згідно змісту якої ОСОБА_3 дійсно працювала в КНП Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії з 08.08.1989 (наказ №140-лс-І від 07.08.1989) по 01.11.1993 (наказ про звільнення за власним бажанням по статті 38 КЗпП України №185-ос від 01.11.1993). Також у даній довідці підкреслено, що позивач у відпустці по догляду за дитиною не перебувала (а.с. 204).

Відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення , робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Із роз`яснень МОЗ України №05.03-18-54/973 від 27.01.2010 слідує, що інфекційний заклад (відділення) є заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.

Крім того, Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом МОЗ СРСР №916 від 04.08.1983, що діє на території України згідно вказівки МОЗ України №165 від 23.05.1996, призначена для головних лікарів і персоналу інфекційних лікарень інфекційних відділень, а також для працівників санітарно-епідеміологічних та дезинфекційних станцій, та містить ідентичні вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача щодо відмови в зарахуванні в подвійному розмірі періоду роботи на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки.

При цьому, суд вважає, що не підлягає зарахуванню в подвійному розмірі період роботи позивача з 02.11.1993 по 14.07.1998 на посаді баклаборанта Рогатинської центральної районної лікарні, з підстав що посада баклаборанта входила у штатний розпис клінічної лабораторії, а відокремленого структурного підрозділу, як бактеріологічна лабораторія в Рогатинській ЦРЛ не було, що слідує із листа Рогатинської центральної районної лікарні №11-12/800 від 15.11.2016 (а.с. 112).

З огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо не зарахування ОСОБА_3 періоду роботи з 08.08.1989 по 01.11.1993 на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_3 трудовий стаж роботи на посаді фельдшера-лаборанта бактеріологічної лабораторії Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки з 08.08.1989 по 01.11.1993 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років з 11.12.2015.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 03 лютого 2020 р.