Рішення

від 29.01.2020 по справі 520/11391/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 січня 2020 р. справа №520/11391/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Філатова П.А., представника відповідача - Білоконя С.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000290518 від 18.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" спростовується наявністю первинної документації щодо господарської операції між позивачем та його контрагентом - продавцем та контрагентом покупцем.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Саблукова Д. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством також посилався на податкову інформацію від 19.07.2019 №70/12-32-12-01-39/38773015 щодо контрагента - постачальника

Представник позивача - Філатов П.А. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача - Білоконь С.С. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ" (далі - ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ") зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та громадських формувань основним видом господарської діяльності ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" є виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості .

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених ПК України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2016 по 30.06.2019.

За результатами документально планової виїзної перевірки складений акт від 26.09.2019 №121/20-40-05-18-09/40543515 (т.1 а.с.10-27), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог порушення: пп. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 440 000 грн, у т.ч. у листопаді 2018 року у сумі 77 000 грн, у грудні 2018 року у сумі 330 000 грн., у січні 2019 року у сумі 33 000 грн, заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 440 000 гри., у т.ч. у листопаді 2018 року у сумі 77 000 грн., у грудні 2018 року у сумі 330 000 грн., у січні 2019 року у сумі 33 000 грн; встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку (Форма №1- ДФ), достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей за перевіряємий період, а саме зазначення в розрахунках недостовірних даних за перевіряємий період, чим порушено п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями; п.1 розділу III наказу 435 від 14.04.2015 року із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року №441, та п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 2464-VI із змінами та доповненнями в частині неподання Додатку 4 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2016 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00000290518 від 18.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 550000 грн (т.1 а. с.9-10).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 26.09.2019 №121/20-40-05-18-09/40543515, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом зроблено висновок про нереальність господарської операції при складанні первинних документів з питань придбання товарів між ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" та ТОВ "Авогадро".

Судом встановлено, що між ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" (покупець) та ТОВ "Авогадро", (постачальник), укладено договір поставки від 01.10.2018 №36 (т.1 а.с.49-50). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити пшеницю в кількості 400 тон +/- 5% (на вибір постачальника), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.п.2.1 вказаного договору поставки - поставка товару здійснюється на автомобільному транспорті покупця. Завантаження товару на транспорт здійснюється з розрахунку максимально можливої потужності завантаження. Також згідно п.п.3.2 вказаного договору поставки - ціна договору становить 2640000 грн, в т.ч. ПДВ - 440000 грн.

Факт придбання та часткової оплати за придбану пшеницю підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: видатковими накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, бухгалтерськими довідками (т.1 а.с.51,54,57,60,63,66,68,71,73,75,77-80,86-95, т.2 а.с.2-3).

При транспортуванні придбаного товару позивачем використовувалися послуги з перевезення у третьої особи, про що до матеріалів справи позивачем надано відповідний договір перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом, акт виконаних робіт, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення (т.1 а.с. 52-53,55-56,58-59,61-62,64-65,67,69-70,72,74,76, 81-85).

На підтвердження оподаткування придбаних ТМЦ позивачем до матеріалів справи надано витяг картки рахунку 6442 за період жовтень 2018 року - лютий 2019 року, витяг з журналу обліку вихідної сировини, витяг картки рахунку 631 за жовтень 2018 року (т.1 а.с.96-97,98-103,104-105).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Авогадро", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що вказаний договір поставки з ТОВ "Авогадро" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом виробництва крупи пшеничної для подальшої реалізації її ТОВ "АТБ-маркет", що підтверджується звітами використання сировини, відповідним договором поставки, податковими, видатковими, товарно - транспортними накладними, актами відвантаження готової продукції на піддон, тощо (т.1 а.с.107-170).

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Авогадро" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Авогадро" - виконалосвої зобов`язання за вказаним вище договором, а ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" прийняло товар за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб`єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується відповідними договорами оренди , актами приймання передачі (т.2 а.с.5-170), персоналу, свідчать про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - неспеціалізованої оптової торгівлі, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Виходячи з вимог п.п. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "Авогадро" є чинною та не визнаною в установленому порядку недійсною.

Таким чином, придбання позивачем пшениці у контрагента ТОВ "Авогадро" було необхідно для здійснення господарської діяльності шляхом виробництва крупи пшеничної, для реалізації її третій особі, що підтверджується відповідними звітами, відповідним договором, податковими, видатковими, товарно - транспортними накладними, тощо (т.1 а.с.107-170).

Зазначена закупівля пшениці у контрагента безпосередньо пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбана пшениця є сировиною для виробництва крупи пшеничної, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю щодо виробництва продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "ГРАНОС ПРОДУКТ".

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Авогадро", позивачем подано декларації з ПДВ. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Посилання відповідача на узагальнену податкову інформацію отриману від ГУ ДФС у Луганській області від 19.07.2019 №70/12-32-12-01-39/38773015 щодо ТОВ "Авогадро" за звітний період декларування ПДВ серпень 2019 року, жовтень 2019 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03).

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Авогадро" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 00000290518 від 18.10.2019 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000290518 від 18.10.2019 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 8250 грн, що підтверджується квитанцією від 23.10.2019 №0.0.1503788697.1 (т. 1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000290518 від 18.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 550000 грн (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНОС ПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 40543515) у розмірі 8250 грн (вісім тисяч двісті п`ятдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2020 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.