Рішення

від 05.02.2020 по справі 540/2613/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2613/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солідбокс" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.09.2019 року №05221405, визнання дій протиправними, які полягали у проведенні фактичної перевірки,

встановив:

04 грудня 2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Солідбокс (далі - позивач, ТОВ Солідбокс ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.09.2019 року № 05221405, визнання дій протиправними, які полягали у проведенні фактичної перевірки.

Ухвалою суду від 05.12.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.12.2019 року.

Ухвалою суду від 20.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2020 о 14:00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.09.2019 товариство дізналось про винесення податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 року № 05221405 на суму 250000 грн. В день отримання податкового повідомлення-рішення керівник товариство отримав копію Переліку суб`єктів та об`єктів, які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок у відповідності до вимог статті 80 Податкового кодексу України, а також примірник акту фактичної перевірки від 21.08.2019. При цьому, в примірнику акта зазначено, що він отриманий оператором ОСОБА_1 . Згідно Переліку суб`єктів та об`єктів, які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок у відповідності до вимог статті 80 ПК України, підставою проведення фактичної перевірки визначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. При цьому, Товариству не надано інформацію про особу, яка повідомила про наявність в діях Товариства ознак порушення податкового законодавства. Отже, в порушення вимог чинного законодавства ТОВ Солідбокс включено до Переліку об`єктів фактичної перевірки на підстав анонімки, а права Товариства на отримання інформації про скаржника порушені. Товариство вказує на ч.3 ст. 18 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , як на підставу для отримання ліцензії на право ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним з 01 липня 2019 року. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

28 січня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачем 17 грудня 2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 29.07.2019 №984 Про проведення фактичних перевірок , та направлень від 21.08.2019 №990 та №991 було проведена фактична перевірка позивача з 21.08.2019 (тривалістю 10 днів), з метою здійснення контролю, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. Твердження позивача з приводу відсутності підстав на проведення перевірки, є помилковим та таким що не відповідає дійсності, оскільки згідно інформаційної системи АІС Почекова передача контролюючим органом було встановлено, що позивачем у період з 01.07.2019 по 17.07.2019 здійснювалась реалізація пального у роздріб без наявності на це відповідної ліцензії. Позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним лише з 18.07.2019 по 18.07.2024. Встановлена відповідачем інформація стала підставою для виходу та проведення фактичної перевірки позивача в розумінні ст. 80 ПК України. На підставі встановленого у ході проведення перевірки обставини та отриманої інформації з інформаційної системи контролюючого органу, було складено акт фактичної перевірки від 21.08.2019 року №0373/21/22/РРО/38798679.Згідно акту фактичної перевірки від 21.08.2019 №0373/21 /22/РРО/З8798679 було встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії у період з 01.07.2019 по 17.07.2019 (витяг надається), чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі Закон №481/95-ВР). Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

У відповідності до ст.ст. 19-1, 20, пп.80.2.2. п.80.2 ст.80 ПК України та підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №984 від 29 липня 2019 року посадовим особам відповідача виписано направлення №№990, 991 від 21 серпня 2019 року на проведення фактичної перевірки ТОВ Солідбокс .

21 серпня 2019 року в період з 12:22 год. по 12:40 год. посадовими особами відповідача за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Соборності, 133/2 в АГЗП, в якому здійснює свою господарську діяльність ТОВ Солідбокс , проведено фактичну перевірку.

Під час перевірки розрахункову операцію проведено не було, натомість в акті перевірки зазначено про проведення розрахункових операцій іншими споживачами протягом дня.

Результати фактичної перевірки оформлено актом перевірки №0373/21/22/РРО/38798679 від 21 серпня 2019 року.

В ході перевірки встановлено наступні порушення:

- реалізація пального без придбання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме: згідно даних Z-звітів та почекової інформації у період з 01.07.2019 року по 17.07.2019 року здійснювалась реалізація пального у роздріб.

Висновки акту перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми С від 11 вересня 2019 року № 05221405, яким до позивача за порушення вимог ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано штрафні санкції в розмірі 250000 грн.

Позивач стверджує, що товариством вчасно подавалась до контролюючого органу заява на одержання ліцензії від 20 червня 2019 року, але через бездіяльність позивача пов`язану з відсутністю будь-яких рішень по заяві від 20 червня 2019 року, товариство змушене було звернутись на адресу податкового органу з повторною заявою на одержання ліцензії від 17 липня 2019 року.

На повторну заяву позивача контролюючий орган видав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №21010314201900208 від 18 липня 2019 року.

Позивач не погодився з позицією податкового органу, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виникнення ситуації, в якій товариство діяло без ліцензії, а відсутність підстав для проведення перевірки не породжує правових наслідків для результатів такої перевірки.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України).

Контролюючі органи мають право:

здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

вимагати під час проведення перевірок від посадових або службових осіб платника податків залучення повноважних осіб для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється (пп.пп. 20.1.10-20.1.12 п.20.1 ст.20 ПК України).

Відповідно до приписів ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний: не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п.16.1.9 п.16.1 ст.16 ПК України); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.16.1.13 п.16.1 ст.16 ПК України).

В свою чергу, згідно зі ст.17 ПК України платник податків має право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України).

Стосовно протиправності дій позивача щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії суд зазначає таке.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ч.20 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (ч.24 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років (ч.29 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (ч.31 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального) (ч.32 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ч.38 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла (ч.43 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (ч.44 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Отже, за умови дотримання суб`єктом господарювання визначених законом умов отримання ліцензії, органи виконавчої влади, уповноважені КМУ, за його заявою повинні видати йому таку ліцензію або прийняти рішення про відмову у її видачі, в якому має бути вказана підстава для такої відмови.

Процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах (далі - органи ДФС) врегульовано Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015р. №271.

Так, відповідно до п.п. 12, 14, 16 Розділу ІІІ Порядку №271 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення, ужито необхідних заходів для його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.

Рішення, які приймаються за зверненнями громадян, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне й правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.06.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою на одержання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, яка надавалась відповідачу, та встановив, що позивач надав пакет документів перелічений в ч.38 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Окремо позивач додав платіжне доручення №460 від 20.06.2019 року про сплату 2000 грн. за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі на адресу заявника не направлялись.

При цьому відповідач не заперечує щодо контролюючим органом не приймалось жодного рішення за наслідками розгляду заяви товариства від 20 червня 2019 року.

Таким чином встановлено бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області, АРК та м. Севастополі щодо не прийняття вмотивованого рішення за заявою позивача на одержання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним від 20 червня 2019 року.

Відповідь на заяву позивача повинна була бути надана не пізніше 10 липня 2019 року. Фактично товариству не було офіційно повідомлено, що його діяльність з 01 липня 2019 року по 10 липня 2019 року здійснюється без наявності ліцензії, оскільки, сплативши за ліцензію річну плату та надавши повний пакет документів, товариство сподівалось на отримання ліцензії з 01 липня 2019 року, а з боку контролюючого органу не надходило відмови.

В подальшому позивач звернувся з повторною заявою на одержання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним від 17 липня 2019 року. За результатами розгляду заяви товариство отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №21010314201900208 від 18 липня 2019 року строком дії з 18.07.2019 по 18.07.2024.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 грн. (абз.9 ч.2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (пп.80.1.1 п.80.1 ст.80 ПК України).

Зазначені документи були вручені оператору ОСОБА_1

Втім, товариством надано робочу інструкцію наповнювача балонів ОСОБА_1 , відповідно до якої останній: наповнює автомобільні балони паливом; перевіряє точність та контролює видачу палива автозаправною колонкою; контролює правильність інформації на табло, індикаторних лампах пристрою уведення; лагодить устаткування, яке обслуговує, в процесі роботи, бере участь у ремонті та заміні несправних частин і вузлів системи. В повноваженнях даної особи відсутнє повноваження на отримання грошових коштів.

Тобто, зазначена в акті перевірки особа не є тією особою, яка проводить розрахункові операції, а посадові особи відповідача не проводили розрахункових операцій з цією особою. Фактична перевірка відбулась на протязі 18 хвилин, як наслідок посадові особи відповідача не мали можливості пересвідчитись, що вказана в акті перевірки особа фактично проводить розрахункові операції.

За таких обставин суд зазначає, що матеріали перевірки вручено та підписано особою, яка не є уповноваженим представником платника податків або особою, яка фактично проводить розрахункові операції, доказів протилежного сторони суду не надали.

Повноважний представник позивача дізнався про проведення фактичної перевірки через 8 днів після прийняття спірного податкового повідомлення-рішення - 19 вересня 2019 року.

Вищевикладене дає суду підстави для висновку, що фактична перевірка позивача 21 серпня 2019 року вчинена без дослідження будь-яких матеріалів та документів на місці її проведення, проведена в присутності особи, яка не є уповноваженим представником платника податків та яка фактично не проводить розрахункові операції, без фіксації розрахункових операцій з боку ОСОБА_1 та за відсутності повноважного представника платника податків, а тому вона не може вважатись правомірною.

Перевірка як юридичний факт, пов`язаний з виконанням податковим органом своєї контролюючої функції, не відбулась через відсутність повноважних представників ТОВ Солідбокс на місці проведення перевірки, а вручення передбачених в пп.80.1.1 п.80.1 ст.80 ПК України документів не належній особі не наділяє таку перевірку ознаками правомірності.

При цьому суд не може погодитись з позицією позивача, що дії по проведенню перевірки містять ознаки протиправності, оскільки перевірка фактично не відбулася.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Встановлені судом фактичні обставини справи, в поєднанні з наявними в справі доказами є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення форми С від 11.09.2019 року № 05221405.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) від 11.09.2019 року №05221405 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю Солідбокс (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. О. Гончарова, 2-А, код ЄДРПОУ 38798679) штрафних (фінансових) санкцій у сумі 250 000,00 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Солідбокс (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. О. Гончарова, 2-А, код ЄДРПОУ 38798679) судовий збір в розмірі 3750 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний

строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111030700