Рішення

від 06.02.2020 по справі 620/3616/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3616/19

Чернігівський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № 0003135306 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним грошові зобов`язання зі сплати єдиного внеску за 2016-2018 роки були сплачені в повному обсязі та вчасно. Вказує, що помилкове подання позивачем звіту за невстановленою формою не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату/несвоєчасну сплату єдиного внеску у визначений законом строк.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Також установлено відповідачу 15-денний строк для надання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений судом строк надіслав відзив на позов, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що у оскаржуваних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

28.12.2019 від представника Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до суду надійшло клопотання про заміну сторони у справі у зв`язку із правонаступництвом.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає таке.

Кабінет Міністрів України 19.06.2019 року прийняв постанову № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно якої, постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління ДПС у Чернігівській області та постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, у тому числі, Головне управління ДФС у Чернігівській області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 01.08.2019 проведено державну реєстрацію юридичної особи Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Пунктом 3 Постанови КМ України від 19.06.2019 № 537 визначено установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.

Наказом Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.08.2019 року № 8 було розпочато виконання ним функцій та повноважень ГУ ДФС у Чернігівській області.

Положенням про Головне управління ДПС у Чернігівські області визначено, що ГУ ДПС у Чернігівській області є правонаступником усіх прав та обов`язків ГУ ДФС у Чернігівській області.

Таким чином, всі суб`єктивні права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли до Головного управління ДПС у Чернігівській області, яке є правонаступником позивача.

Згідно статті 52 КАС України у разі вибуття або зміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та про заміну відповідача Головне управління ДФС у Чернігівській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Чернігівській області.

08.01.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, ОСОБА_1 з травня 2016 року зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та перебуває на обліку на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку).

05.01.2017 позивачем помилково було подано звіт № 9258314046 не за встановленою формою, а саме замість встановленої таблиці 2 нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування була подана таблиця 3 нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність .

15.02.2018 до ГУ ДФС України в Чернігівській області позивач подав заяву про прийняття звіту № 9258314046 від 05.01.2017 до відома (через помилку в поданні звіту не за встановленою формою, а саме таблиці 3 як додатка до звіту замість таблиці 2) з метою перездачі таблиці.

Відповідь на подану позивачем заяву від 15.02.2018 не надійшла.

31.01.2019 позивач отримав рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № 0003135306 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

З дати реєстрації суб`єктом підприємницької діяльності - травень 2016 року, єдиний соціальний внесок позивач завжди сплачував вчасно та в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.

Вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 6 Закону).

Відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону єдиний внесок вважається сплаченим у разі перерахування його платником на рахунок органу доходу і збору.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, причиною прийняття відповідачем рішення № 0003135306 від 16.01.2019 стало помилкове подання позивачем звіту за невстановленою формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 435.

Оскільки таблиця 3 додатка 5 до Порядку подається особами, які провадять незалежну професійну діяльність, якою відповідно до реєстраційних даних ІТС Податковий блок позивач не являється.

У результаті помилкового подання позивачем звіту за невстановленою формою відповідач неправомірно в інтегрованій картці платника податків почав обліковувати борг по ЄСВ в сумі 2585,00 грн, як для осіб які забезпечують себе роботою самостійно, тобто проводять незалежну професійну діяльність.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не здійснює незалежну професійну діяльність, він не ставав на облік і не зареєстрований як особа, що провадить незалежну професійну діяльність. Сума ЄСВ з 2016 року у розмірі 2585 грн була сплачена ним своєчасно та в повному обсязі, як фізичною особою-підприємцем, що підтверджується на явними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Порядок та форма подання звітності передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок №435).

Відповідно до Порядку № 435 платник податків зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно роз`яснення ДФС України від 31.08.2018, розміщеного на офіційному веб сайті, про сплату та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, звіт щодо сум нарахованого ЄСВ, поданий не за встановленою формою, вважається неподаним. ФОП, який протягом року своєчасно сплачував ЄСВ, але подав річний звіт не за встановленою формою, застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн).

Тобто, як вбачається з роз`яснення ДФС України від 31.08.2018 відповідач мав визнати поданий позивачем звіт № 9258314046 не за встановленою формою згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку № 435 - неподаним.

Судом встановлено, що позивач добросовісно та в повному обсязі сплачував ЄСВ, суд дійшов висновку, що дії відповідача по обліку заборгованість по ЄСВ згідно звіту, який має вважатись неподаним та нараховування штрафу та пені на неіснуючу заборгованість є неправомірними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи до позивача застосовано відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 170 грн за подання звіту не за встановленою формою, згідно прийнятого відповідачем рішення №1791/25-01-53-06 22.08.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності за 2016 рік, передбаченої Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Матеріалами справи підтверджується, що після отримання рішення № 0003135306 від 16.01.2019 позивач направив заяву до ГУ ДФС України в Чернігівській області від 07.02.2019 вих. № 4 з повторною вимогою про прийняття звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску - Додаток 5 (№ 9258314204 від 05.01.2017) до відома (через помилку в поданні таблиці 3, як додатка до звіту, замість таблиці 2) з метою перездачі таблиці. Лист з аналогічною вимогою позивач направив також до ДФС України 14.02.2019 за вих. № 5.

Листом від 26.03.2019 ДФС України повідомило позивача, що для усунення помилки при поданні звіту за 2016 рік, ДФС України направлено лист до Пенсійного фонду України з проханням розглянути питання щодо можливості повторного подання звіту за зазначений період.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було повідомлено, що Пенсійний фонд України надав можливість перездати звіт за 2016 рік. 11.06.2019 позивачем було подано звіт по ЄСВ за 2016 рік за встановленою формою.

Але за даними кабінету платника податків на сайті ДФС України за позивачем помилково рахувалася заборгованість по ЄСВ, як особи яка проводить незалежну професійну діяльність по поданому звіту не за встановленою формою. Позивачем 13.06.2019 була подана заява до ДФС України про анулювання звіту за реєстраційним номер 9258314204 від 05.01.2017, як такий, що не відповідає дійсності.

Листом від 22.07.2019 ДФС України повідомило позивача про те, що ДФС України розглянуло звернення позивача щодо неправильно нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника ІТС Податковий блок та в межах компетенції повідомило, що ІКП приведено у відповідність.

Щодо тверджень відповідача на порушення позивачем строків звернення до суду, то суд зазначає, що відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № 0003135306 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЭДРПОУ - 43143966).

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2020 року.

Суддя Д.В. Лобан