Рішення

від 28.01.2020 по справі 640/13596/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року м. Київ № 640/13596/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агніс-Плюс до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірними висновків акту перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Агніс-Плюс (далі - позивач, ТОВ Агніс-Плюс ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

визнати необ`єктивними та недоведеними висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки TOB Агніс-Плюс від 04.04.2019 року №206/26-15-14-01-06/37143502;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2019 №05392615140106 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 84956 грн., та № 05412615140106 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 177 365 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що твердження податкового органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ ТД Форум Брандіг є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за наслідками здійснення таких господарських відносин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2019 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом ТОВ ТД Форум Брандіг не мали реального характеру, відповідно первинні документи складені за наслідками здійснення таких операцій не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Крім того, відповідач посилається на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017, яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України директора ТОВ ТД Форум Брандіг . На думку контролюючого органу, складені ТОВ ТД Форум Брандіг первинні документи на реалізацію товару для TOB Агніс-Плюс не опосередковувалися реальним рухом активів. У зв`язку з цим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказує на те, що твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними, відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено жодних недоліків первинних документів, обставин та доказів, які свідчили б про невідповідність господарських операцій меті та завданням статутної діяльності позивача, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами, у зв`язку з чим вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Позивач стверджує, що ним здійснено підприємницьку діяльність з TOB ТД Форум Брандіг у 2016 році, а зазначений вирок проголошений від 28.12.2017. Тому у 2016 році TOB Агніс-Плюс не мало та не повинно було мати жодних сумнівів щодо підприємницької діяльності TOB ТД Форум Брандіг . На момент укладення та дії договорів TOB Агніс-Плюс та його контрагент були належним чином зареєстрованими суб`єктами господарювання.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Агніс-Плюс (код ЄДРПОУ 37143502) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із TOB ТД Форум Брандіг (код ЄДРПОУ 39611230) за березень, червень, липень, серпень 2016 року, показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, за результатами якої складено акт від 04.04.2019 №206/26-15-14-01-06/37143502.

Проведеною перевіркою встановлення порушення:

пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 5 та 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 141 892 грн.;

пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся всього у сумі 67 965 грн., в тому числі за червень 2016 року в сумі 33 774 грн., за серпень 2016 року в сумі 34 191 грн. та завищено від`ємне значення рядка 21 Декларації з податку на додану вартість у сумі 63 416 грн., в тому числі за серпень 2016 року у сумі 63 416 грн.

На заперечення позивача на акт, Головне управління ДФС у м. Києві листом надало відповідь від 23.04.2019 №77413/10/26-15-14-01-06 висновки акту від 04.04.2019 №206/26-15-14-01-06/37143502 залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки, 26.04.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

№05392615140106, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 84956 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 67965 грн., за штрафними санкціями - 16991 грн.;

№05412615140106, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 177365 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 141892 грн., за штрафними санкціями - 35473 грн.

Не погоджуючись із актом та податковими повідомленнями-рішеннями TOB Агніс-Плюс подало 10.05.2019 скаргу до ДФС України.

Рішенням від 10.07.2019 №31733/1/93-33-11-54-02-25 ДФС України залишено без змін податкові рішення-повідомлення від 26.04.2019 № 05392615140106 та № 05412615140106, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другої статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту або ж формування валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як вбачається з акту перевірки підставою для оспорюваного донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість стало невизнання відповідачем права позивача на податковий кредит та податкових зобов`язань при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із TOB ТД Форум Брандіг за березень, червень, липень, серпень 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ТД Форум Брандіг (Продавець) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу №24/12-15 від 24.12.2015 з TOB Агніс-Плюс (Покупець), в особі Піцан Анатолія Миколайовича , відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (шпон струганий обрізаний твердих порід дерева) згідно умов цього Договору.

Згідно умов Договору передача товару здійснюється на умовах СРТ - Інкотермс-2010 (всі витрати, пов`язані з транспортуванням продукції до складу Покупця несе Продавець).

Перехід до Покупця права власності на товар відбувається з моменту підписання товаро-супровідних документів по конкретній партії товару.

Вартість товару за умовами цього договору встановлюється сторонами по ціні, яка узгоджується сторонами в товаро-супровідних документах.

Розрахунки можуть бути в безготівковій формі і за готівку.

В підтвердження виконання умов Договору позивачем подано копії видаткових накладних від 17.08.2016 №ФБ-00000112, від 01.08.2016 №ФБ-00000106, від 18.07.2016 №ФБ-00000105, від 05.07.2016 №ФБ-00000041, від 16.06.2016 №ФБ-0000040, від 16.03.2016 №ФБ-0000003, від 02.03.2016 №ФБ-0000002, від 01.03.2016 №ФБ-0000001, копії рахунків-фактури від 01.08.2016 №ФБ-0000013, від 17.08.2016 №ФБ-0000014, від 05.07.2016 №ФБ-0000041, від 18.07.2016 №ФБ-0000012, від 16.03.2016 №ФБ-0000003, від 02.03.2016 №ФБ-0000002, від 01.03.2016 №ФБ-0000001.

Також на підтвердження поставки товару контрагентом виписані податкові накладні від 17.08.2016 №112, від 01.08.2016 №11, від 18.07.2016 №105, від 05.07.2016 №41, від 16.06.2016 №40, від 16.03.2016 №20, від 02.03.2016 №2, від 01.03.2016 №1.

Виписані TOB ТД Форум Брандіг для TOB Агніс-Плюс рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні складені та підписані від імені директора TOB ТД Форум Брандіг ОСОБА_4

Розрахунки між підприємствами не проводились.

Згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками кредиторська заборгованість TOB Агніс-Плюс перед TOB ТД Форум Брандіг станом на 31.08.2016 обліковується у сумі 798 179,62 грн.

Разом з тим, висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з придбання товарів по взаємовідносинах з ТОВ ТД Форум Брандіг (код ЄДРПОУ 39611230), внаслідок чого контролюючий орган дійшов до висновку щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 141892 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 67965 грн.

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ ТД Форум Брандіг зареєстроване Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.01.2015 № 13541020000005470. Станом на теперішній час перебуває на обліку в Бориспільському відділенні Броварської ОДПІ (1028). Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - 46.90-Неспеціалізована оптова торгівля. Свідоцтво платника ПДВ за №200208595 від 01.03.2015 анульоване 02.02.2018 з підстав ненадання декларацій протягом року.

Засновник, директор та головний бухгалтер в одній особі ТОВ ТД Форум Брандіг з 01.12.2015 по 30.08.2016 ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом зазначено, що надані до перевірки первинні документи підписані невстановленими особами, що свідчить про дефектність документів, щодо проведених господарських операцій TOB Агніс-Плюс із TOB ТД Форум Брандіг ; непідтвердження поставки ТМЦ по ланцюгу постачання (згідно даних єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН); неможливо підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності; згідно аналізу ЄРПН не встановлено декларування TOB ТД Форум Брандіг будь-яких транспортних послуг та витрат на оренду приміщення, водо-, тепло-,постачання зв`язок, придбання канцелярських засобів, що могло б свідчити про здійснення господарської діяльності; відсутність у TOB ТД Форум Брандіг працюючих осіб, які б могли забезпечити реалізацію робіт, послуг, зазначених в первинних документах, задекларованих в звітності види, обсяги реалізації, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання вищезазначених господарських операцій. TOB ТД Форум Брандіг здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Більш того, в обґрунтування безтоварності господарських операцій позивача з вказаним контрагентом контролюючим органом надано вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 по справі №359/6918/2017 (пр. 1-КП/359/489/2017), відповідно до якого затверджено угоду про визнання винуватості та ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України. А саме, дії ОСОБА_4 виразилися у створенні за винагороду суб`єкту підприємницької діяльності ТОВ ТД Форум Брандіг (код ЄДРПОУ 39611230) з метою прикриття незаконної діяльності та призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово- господарські операції за межами податкового контролю від імені формального призначення засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за ч.1 ст.205, ч.2 ст.205-1 КК України.

Оскільки вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017 по справі №359/6918/2017 (пр. 1-КП/359/489/2017) ТОВ ТД Форум Брандіг (код ЄДРПОУ 39611230) визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за 2016 рік по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником. Тобто первинні документи, які складені ТОВ ТД Форум Брандіг по взаємовідносинам з ТОВ Агніс-Плюс є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому суд враховує, що обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не завжди можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій.

Разом з тим, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

У постановах Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) та від 22 вересня 2015 року міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №816/2134/16, від 19 лютого 2019 року у справі №2а/2370/2068/11, від 12 березня 2019 року у справі № 823/2474/14.

Крім того, суд зазначає, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов`язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту, а отже обов`язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що зазначений вирок суду не є належним доказом у даній справі, оскільки проголошений лише у 2017 році, в той час як господарські операції між позивачем та ТОВ ТД Форум Брандіг здійснені у 2016 році, оскільки як вбачається зі змісту вироку суду, умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме ТОВ ТД Форум Брандіг , встановлені, починаючи ще з 2015 року з моменту створення даного підприємства.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури) по контрагенту ТОВ ТД Форум Брандіг не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Враховуючи правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 року, варто наголосити, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також необхідно зазначити, що ТОВ Агніс-Плюс не надано жодного первинного документа на підтвердження реальності вчинених господарських операцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ ТД Форум Брандіг в період, що перевірявся не знайшли свого підтвердження, а документи не мають статусу первинних та не можуть підтвердити вказані господарські відносини, відтак суми ПДВ та податку на прибуток по вказаним господарським операціям не можуть бути обліковані. Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття спірних податкового повідомлення-рішення від 26.04.2019 №05392615140106 та № 05412615140106.

Розглядаючи вимогу позивача про визнання необ`єктивними та недоведеними висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки TOB Агніс-Плюс від 04.04.2019 №206/26-15-14-01-06/37143502 суд виходить із наступного.

Встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Водночас, оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

В даному випадку, за наслідком складання акту від 04.04.2019 №206/26-15-14-01-06/37143502 прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 №05392615140106 та № 05412615140106, оцінку та правомірність прийняття яких надано судом вище.

При цьому варто зазначити, що акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності податкового правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами в ході судового розгляду.

Суд вважає, що акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Між тим, самі висновки ревізорів-інспекторів, які викладені в актах перевірок, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно - правових відносин.

На підставі викладеного, з огляду на те, що відповідачем додержано всіх вимог при здійсненні перевірки та складанні акту, оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, та фактично обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання необ`єктивними та недоведеними висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки TOB Агніс-Плюс від 04.04.2019 №206/26-15-14-01-06/37143502 є необґрунтованими та задоволенню також не підлягають.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Натомість позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Агніс-Плюс (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н/п.43, код ЄДРПОУ 37143502) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко