Постанова

від 05.02.2020 по справі 826/6176/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6176/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-2007" до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство "Київреклама" про оскарження нормативно-правового акта в частині,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Аспект-2007" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство "Київреклама" про визнання незаконним та скасування Порядок розміщення реклами в м. Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 в частині норм глави 15 "Плата за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва" Розділу ІІ вказаного Порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2017 року, а позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 року скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року, справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року призначено справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-2007" до Київської міської ради, треті особи: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство "Київреклама" про оскарження нормативно-правового акта в частині до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на "05" лютого 2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Комунальне підприємство "Київреклама" у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішенням суду необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що п. 1 рішення від 22.09.2011 року №37/6253 Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві відповідно до законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про столицю України - місто-герой Київ , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Про рекламу , Про автомобільні дороги , Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (із змінами і доповненнями), Київська міська рада затвердила Порядок розміщення реклами в місті Києві.

Розділом ІІ Порядку, а саме главою 15 урегульовано питання плати за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, у тому числі встановлює формулу визначення плати та порядок її нарахування/перерахування.

У другому півріччі 2015 року ТОВ Аспект-2007 звернулося до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою отримання дозволів на розміщення 14 рекламних засобів (рекламних конструкцій - суцільних щитів, що стоять окремо) у місті Києві.

Листом від 15.10.2015 року №3167/0/21/27-15 Департамент містобудування та архітектури повідомив про прийняття рішення щодо встановлення пріоритету на заявлене місце (наказ від 08.10.2015 року №241) та вказав, що для отримання дозволів на розміщення рекламних засобів позивачу необхідно укласти з КП Київреклама договір на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, не пізніше 3 днів з моменту отримання зразків договору.

ТзОВ "Аспект-2007" подало до Департаменту містобудування та архітектури через центр надання адміністративних послуг заяви про видачу дозволів на розміщення 14 рекламних засобів, посилаючись на талон реєстрації від 03.11.2015 року за №97.

З цього часу ТОВ "Аспект-2007" виявило бажання щодо розміщення рекламних засобів у місті Києві і стало учасником правовідносин, в яких застосовується Порядок розміщення реклами, що дає йому право звернення до суду з метою оскарження відповідних норм цього Порядку.

Вважаючи незаконним Порядок розміщення реклами в м. Києві в частині норм глави 15 "Плата за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва" Розділу ІІ вказаного Порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах потребує відповідного дозволу, у свою чергу плати за право тимчасового користування місцями розташування рекламного засобу Законом України Про рекламу не передбачено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулюються Законом України Про рекламу від 03.07.1996 року № 270/96-ВР.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про рекламу зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюють Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 (надалі - Типові правила).

Відповідно до пункту 2 Типових правил, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Згідно з пунктом 4 Типових правил, на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

Дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві (пункт 23 Типових правил).

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (пункт 24 Типових правил).

Відповідно до Типових правил, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності . Закону України Про рекламу . Закону України Про автомобільні дороги . Закону України Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування та інших нормативно-правових актів, розроблено Порядок розміщення реклами в місті Києві, затверджений Рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 37/6253 (надалі - Порядок), метою впровадження якого є уніфікація всіх процедур з питань розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах будинків комунальної власності міста Києва.

Згідно з главою 15 "Плата за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва" розділу ІІ Порядку розміщення реклами передбачено наступне:

"15 Плата за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва

15.1. Підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - плата), та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.

15.2. Плата визначається за такою формулою:

Р п = S * Б т * k з * k д, де

Р п - розмір плати (у гривнях за місяць);

S - площа рекламного засобу (в кв. м);

Б т - базовий тариф, що відповідає виду рекламного засобу та визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

k з - зональний коефіцієнт, що враховує територіальну прив`язку рекламного засобу, яка визначається відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

k д - додатковий коригуючий коефіцієнт, що враховує особливості розміщення рекламного засобу, визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), застосовується на підставі актів обстеження місць розміщення РЗ та застосовується строком на один місяць, після чого проводиться повторне обстеження.

15.3. Плата щомісячно нараховується КП "Київреклама" та перераховується розповсюджувачем реклами згідно з умовами договору на право тимчасового користування місцем виключно на відповідний поточний рахунок КП "Київреклама" і використовується в порядку, встановленому Київською міською радою чи уповноваженим нею органом.

У разі прострочення термінів сплати, визначених договором на право тимчасового користування місцем, розмір несплаченої суми плати може коригуватися з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

15.4. Розповсюджувач реклами не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання дозволу.

15.5. Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце для розміщення зовнішньої реклами.

15.6. Протягом строку дії пріоритету, передбаченого пунктом 4.7 та підпунктом 4.8.1 пункту 4.8 цього Порядку, розмір плати визначається за формулою:

Р п = S * Б т * k з * 0,25.

15.7. Протягом строку дії пріоритету, продовженого на підставах, зазначених у підпункті 4.8.2 пункту 4.8 цього Порядку, розмір плати визначається за формулою:

Р п = S * Б т * k з.

15.8. У період з моменту реєстрації дозвільним органом поданого розповсюджувачем реклами супровідного листа (в якому зазначається реєстраційний номер заяви) разом з оформленими у встановленому порядку двома примірниками дозволу до видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження щодо надання дозволу (відмову у його наданні) плата з розповсюджувача реклами не справляється.

15.9. З дати видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про надання дозволу розмір плати визначається за формулою:

Р п = S * Б т * k з.

15.10. До нерозміщеного РЗ (через зміну містобудівної ситуації, здійснення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розміщення) застосовується коригуючий коефіцієнт 0,25 тільки за наявності та при поданні до дозвільного органу документів, що підтверджують зміну містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування РЗ, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування РЗ.

15.11. При підрахунку плати площа РЗ береться із точного розрахунку без округлення.

15.12. У разі встановлення факту відсутності або пошкодження рекламного або соціального сюжету на рекламних засобах, які триватимуть більше одного місяця з кінця терміну, вказаного у вимозі дозвільного органу та/або КП "Київреклама" на усунення недоліків, при підрахунку плати до відповідних РЗ застосовується додатковий коригуючий коефіцієнт 1,7. При цьому вказаний коефіцієнт не застосовується у випадку заклеювання поверхні РЗ іншим сюжетом (фоновим).

15.13. До неосвітлених рекламних засобів такого виду як щит, що стоїть окремо, щит на фасаді будинку, щит на тимчасовій споруді, паркані, на території будівельного майданчика, лайтпостер, що стоїть окремо, лайтпостер, що є складовою частиною павільйону, кіоску, конструкція на даху будинку (будівлі), споруди, кронштейн (на стіні будівлі, на стовпі, опорі освітлення, на кіоску), конструкції на естакаді, мосту, шляхопроводі, конструкції у підземному переході, тунелі, тумба, що стоїть окремо, об`ємно-просторова конструкція, що стоїть окремо, рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді, після закінчення шести місяців з моменту видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про надання дозволу розмір плати визначається за формулою:

Р п =S * Б т * k з * 2,0 * (k д1 * * k дN)

15.14. Якщо за результатами обстеження місць розташування рекламних засобів КП "Київреклама" або дозвільним органом виявлено особливості розміщення таких засобів, розмір плати визначається за формулою:

Р п =S * Б т * k з * 1,5.

Під особливостями розміщення РЗ мається на увазі наявність технічних та технологічних пошкоджень РЗ (вм`ятини, розшарування фарби, розбите повністю або частково скло, наявність іржі, деформування або пошкодження рекламної площини) понад п`ять календарних днів з кінця терміну, вказаного у вимозі дозвільного органу та/або КП "Київреклама" на усунення недоліків.

15.15. Утримання місць розміщення РЗ на об`єктах благоустрою здійснюється самостійно розповсюджувачами реклами або на підставі договорів з власниками (балансоутримувачами) цих місць.

При цьому тарифи комунальних підприємств за надання ними послуг з благоустрою та утримання місць (для розміщення РЗ), що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, попередньо погоджуються з Головним управлінням з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та не можуть перевищувати (з розрахунку на одне місце) граничного розміру, що дорівнює трьом неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, помноженому на коефіцієнт зони розташування РЗ, що встановлюється відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

15.16. Плата розраховується згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та не включає в себе податок на додану вартість, який обчислюється додатково відповідно до вимог законодавства.

15.17. Розмір плати не може встановлюватися залежно від змісту реклами.

15.18. Застосування додаткових коригуючих коефіцієнтів можливе на підставі актів обстеження місць розміщення РЗ."

З аналізу наведених норм Порядку вбачається, що главою 15 розділу ІІ фактично врегульовано питання плати за право тимчасового користування місцями , які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, у тому числі встановлено формулу визначення плати та порядок її нарахування/перерахування.

Водночас частиною 1 статті 16 Закону України Про рекламу" передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Отже Законом України Про рекламу , що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах потребує відповідного дозволу. Плату ж за право тимчасового користування місцями розташування рекламного засобу вказаним не передбачено.

Пунктом 32 Типових правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Типовими правилами передбачено можливість органів місцевого самоврядування встановлювати плату за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, тобто за тимчасове користування площею зовнішньої поверхні відповідного місця розташування рекламного засобу (будинок, споруда, земельна ділянка тощо).

Проте, як зазначив суд першої інстанції, п. 15.2 Порядку передбачає, що плата визначається за такою формулою: Р п = S * Б т * k з * k д,

де S - це площа рекламного засобу (в кв. м), а не площа місця розташування рекламного засобу.

Згідно ч.1 ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Вказані правові норми наділяють органи місцевого самоврядування, яким є Київська міська рада відповідними повноваженнями, зокрема щодо встановлення місцевих податків і збори та надання дозволу на розміщення реклами, однак вказані повноваження мають здійснюватись виключно на підставі та у межах, передбачених Конституцією та законами України.

В даному випадку, Київська міська рада у главі 15 розділу ІІ Порядку встановила плату за площу рекламного засобу, яка не передбачена ані положеннями Закону України Про рекламу , ані положеннями Типових правил.

Згідно п. 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Пунктами 8.1-8.3 статті 8 Податкового кодексу України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтями 9,10 Податкового кодексу України передбачено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів і місцевих податків та зборів, серед яких відсутній як податок з реклами, так і плата за розміщення рекламних засобів або за площу рекламних засобів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Київська міська рада в даному випадку фактично самостійно запровадила податок з реклами, відмінений із прийняттям Податкового кодексу України.

Оскільки Порядок розміщення реклами в частині норм глави 15 розділу ІІ суперечить нормам Податкового кодексу України, Закону України Про рекламу та Тимчасовим правилам, він є незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про те, що 01.07.2019 року оскаржуваний Порядок втратив чинність, а тому на сьогодняшній день відсутній спір у даній справі, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вказані обставини виникли вже після ухвалення оскаржуваної постанови. Станом на час подання позову та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення Порядок був чинним, а тому підлягав оскарженню.

У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 06.02.2020 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.П.Бужак

М.І.Кобаль