Постанова

від 06.02.2020 по справі 683/2590/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 683/2590/19

Провадження № 22-ц/4820/330/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 2 грудня 2019 року (суддя Андрощук Є.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання протиправними дій Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області щодо невиплати доплати за вислугу років з 01.01.2017 року по даний час та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; зобов`язання Ілляшівську сільську раду Старокостянтинівського району Хмельницької області виплатити доплату за вислугу років за період з 01.01.2017 року по даний час та виплачувати таку доплату в подальшому; зобов`язання Ілляшівську сільську раду Старокостянтинівського району Хмельницької області виплатити допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017-2018 роки,

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що з липня 1980 року вона призначена на посаду художнього керівника Ілляшівського будинку культури, а з 1 серпня 2011 року призначена на посаду директора Ілляшівського сільського будинку культури, де працює по даний час.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1026 із змінами із доповненнями, внесеними постановою КМ України від 16 березня 2017 року №150 , якою затверджено Порядок виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, починаючи з 01.01.2017 року їй підлягає така доплата в розмірі 30% від посадового окладу, як особі що має 38 років стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку.

З цього приводу вона неодноразово зверталася до відповідача, проте їй було відмовлено у виплаті доплати за вислугу років через відсутність вільних коштів у сільській раді, як слідує з повідомлення від 14.05.2018 року та від 30.08.2019 року.

Також, позивач зазначала, що їй у поточному році не виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі одного посадового окладу чим порушено вимоги п.3 вищевказаної Постанови.

У зв`язку з цим позивач просила суд визнати протиправними дії Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району щодо невиплати їй доплати за вислугу років з 01.01.2017 по даний час та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; зобов`язати Ілляшівську сільську раду Старокостянтинівського району виплатити їй доплату за вислугу років за період з 01.01.2017 року по даний час та виплачувати їй таку доплату в подальшому; зобов`язати Ілляшівську сільську раду Старокостянтинівського району виплатити їй матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017-2018 роки.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 2 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає вказане рішення незаконним.

Посилається на те, що вона має право на отримання доплати в розмірі 30% посадового окладу за вислугу років, оскільки це є складовою заробітної плати, а роботодавець має обов`язок нараховувати та виплачувати таку доплату. Крім того, вона має право на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Право на виплату допомоги на оздоровлення підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, чи передбачені кошти на це у бюджеті. Тому, на думку апелянта, висновок суду про правомірність таких дій відповідача щодо невиплати доплати за вислугу років та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань є незаконним.

У відзиві на апеляційну скаргу Ілляшівська сільська рада Старокостянтинівського району просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги як необгрунтованої, рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне і обґрунтоване.

Зазначає, що посада директора сільського будинку культури, яку займає ОСОБА_1 , дійсно входить до Переліку посад працівників державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів, які мають право на виплату доплати за вислугу років, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Однак, починаючи з 16 березня 2017 року працівники за посадами, вказаними у Переліку до Порядку виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань №1026, мають право на доплату за вислугу років виключно у межах фонду оплати праці на відповідний рік.

Кошторис ради та фонд оплати праці Ілляшівського сільського будинку культури на 2017-2019 роки, затверджений відповідним рішенням ради, не передбачав бюджетних асигнувань для виплати позивачу надбавки у вигляді доплати за вислугу років.

Позивач не зверталась до Ілляшівської сільської ради із заявою про виплату допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2017 та 2018 роках. Із заявою про виплату матеріальної допомоги за 2017-2018 роки ОСОБА_1 звернулась лише 29 липня 2019 року, тобто поза межами відповідного бюджетного року. Щодо матеріальної допомоги за 2019 рік, то кошторис та фонд оплати праці на відповідний рік був затверджений значно раніше - наприкінці грудня 2018 року. Фонд оплати праці на відповідні роки такої виплати не передбачив, керівник відповідного розпорядження не видавала.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що розпорядженням Ілляшівського сільського голови №23 від 1 серпня 2011 року ОСОБА_1 переведена з посади художнього керівника Ілляшівського сільського будинку культури на посаду директора Ілляшівського сільського будинку з 1 серпня 2011 року та позивач працює на цій посаді і на даний час та має стаж роботи понад 20 років, що дає їй право на доплату за вислугу років в розмірі 30% (а. с. 19).

29 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Ілляшівського сільського голови (вх.№131 від 31.07.2019 року) з заявою про виплату їй матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017-2018 роки (а. с. 9).

Також встановлено, що у складі кошторисів на 2017, 2018, 2019 роки, що були затверджені рішеннями Ілляшівської сільської ради за №2 від 23.12.2016 року Про сільський бюджет на 2017 рік , №2 від 22.12.2017 року Про сільський бюджет на 2018 рік , №2 від 22.12.2018 року Про сільський бюджет на 2019 рік , у межах фонду оплати праці працівників, затвердженого на відповідний рік, не було передбачено виплату доплат за вислугу років директору Ілляшівського сільського будинку культури, у зв`язку з відсутністю на це грошових коштів. (а. с. 23-31, 34-38, 52-57, 62-67).

Також, як вбачається з п.3 Розділу VІ Соціально-побутові пільги Колективного договору, укладеного між керівництвом Ілляшівської сільської ради та трудовим колективом 2016-2019 роки, зареєстрованого управлінням соцзахисту населення Старокостянтинівської РДА р.№57 від 29.03.2016 року, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб працівникам, які відносяться до категорії державних службовців та спеціалістів органів місцевого самоврядування надається в розмірі середнього заробітку в межах фонду оплати праці; іншим категоріям працівників в розмірі посадового окладу (за рішенням керівника) (а. с.39-43).

Натомість, позивач лише 29 липня 2019 року звернулась до Ілляшівського сільського голови з заявою про виплату їй матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017-2018 роки і Ілляшівською сільською головою, як керівником органу, до сфери управління якого належить зазначений заклад, погодження про виплату такої допомоги не надавалось.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що дії відповідача, щодо невиплати позивачу доплати за вислугу років та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017-2018 роки є правомірними, оскільки не суперечать положенням п.3 та абз.2 п.п.3) п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року за №1026 (із змінами із та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року за №150 ) Про затвердження порядку виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів і (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-1 освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення таї матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань .

З цих же підстав суд відмовив у задоволенні позову про зобов`язання Ілляшівську сільську раду Старокостянтинівського району виплачувати позивачу доплату за вислугу років у подальшому, оскільки виплата такої допомоги можлива у випадку передбачення такої виплати у кошторисі сільської ради на наступні роки, що відноситься до компетенції розпорядника коштів - Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району.

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року за №1026 , із змінами із доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року за №150 , затверджено Порядок виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів і (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань .

Підпунктом першим пункту другого, вищевказаної Постанови передбачена виплата доплати за вислугу років залежно від стажу роботи на посадах, передбачених зазначеним переліком, у такому розмірі: 30 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад 20 років та п.п.3 п.2 Постанови передбачена виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Разом з тим, п.3 Постанови (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №150 від 16.03.2017 - застосовується з 1 січня 2017 року) передбачено, що доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів виплачується у межах фонду оплати праці працівників, затвердженого на відповідний рік.

Крім того, п.2 (п.п.3 абз.2) Постанови передбачено, що керівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається за погодженням із органом, до сфери управління якого належить відповідний заклад.

Посилання апелянта, що вона має право на отримання доплати в розмірі 30% посадового окладу за вислугу років, оскільки це є складовою заробітної плати, а роботодавець має обов`язок нараховувати та виплачувати таку доплату, є безпідставним та не може бути підставою для скасування судового рішення та задоволення позову. Так, Постановою КМ України, від 16.03.2017, № 150 внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. N 1026 Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань , замінивши слова за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел словами у межах фонду оплати праці працівників, затвердженого на відповідний рік . Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2017 року.

Твердження апелянта, що вона має право на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, право на виплату допомоги на оздоровлення підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, чи передбачені кошти на це у бюджеті, суперечить п. 3 Постанови КМУ №1026 від 9 грудня 2015 року, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 16 березня 2017 року.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про обґрунтованість позову, а стосуються переоцінки доказів.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 2 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 6 лютого 2020 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк