Постанова

від 06.02.2020 по справі 826/3873/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3873/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаль М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року, суддя Головань О.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвест-Консалтинг" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Консалтинг" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 0196391309 від 16.11.2017 року, відповідно до якого позивачу за період з 21.05.2015 року по 22.04.2016 року нараховано 4579,04 грн штрафу та 32,53 грн пені.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві повторно звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника.

Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвест-Консалтинг" (код 32710395, 04112, м. Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, 1, нежитлове приміщення № 524 (літера Г)), зареєстроване в якості юридичної особи 02.10.2003 року, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

22.11.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвест-Консалтинг" було отримано рішення №0196391309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.11.2017 року, відповідно до якого позивачу за період з 21.05.2015 року по 22.04.2016 року нараховано 4579,04 грн штрафу та 32,53 грн пені.

Вказане рішення позивачем було оскаржено до Державної фіскальної служби України в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.01.2018 року № 647/6/99-99-11-02-02-25 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464, за змістом пункту 2 частини 1 статті 1 якого єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону №2464).

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно ст. 13 Закону №2464-VІ органи доходів і зборів мають право: 6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; 7) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску;

Відповідно до ч. 2,3 ст. 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу; орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч. 13, 14 ст. 25 Закону №2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 Інструкції передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 5 Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, а несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за період з 21.05.2015 року по 22.04.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвест-Консалтинг" в повному обсязі та без порушень строків було сплачено єдиний внесок у відповідності до здійснених розрахунків заробітної плати працівників, що підтверджується платіжними дорученнями №1380 від 06.04.2015 року на суму 1324,44 грн., № 1395 від 10.04.2015 року, на суму 317,15 грн., №1399 від 17.04.2015 року на суму 3862,62 грн., № 1389 від 06.04.2015 року на суму 1264,39 грн., №1390 від 10.04.2015 року на суму 76.17 грн., №1417 від 07.05.2015 року на суму 25241,14 грн., №1411 від 06.05.2015 року на суму 3584,46 грн., № 1407 від 30.04.2015 року на суму 14372,14грн., № 1403 від 22.04.2015 року на суму 24363,59 грн., № 1422 від 07.05.2015 року на суму 972,49 грн., № 1426 від 21.05.2015 року на суму 18995,62 грн., №1433 від 08.06.2015 року на суму 33822,27 грн., № 1458 від 08.07.2015 року на суму 1109,78 грн., № 1456 від 08.07.2015 року на суму 66,85 грн., №1450 від 07.07.2015 року на суму 38066,09 грн., № 1447 від 01.07.2015 року на суму 1568,85 грн., №1439 від 12.06.2015 року на суму 2552,19 грн., № 1442 від 19.06.2015 року на суму 19837,34 грн., № 1429 від 03.06.2015 року на суму 768,55 грн., № 1447 від 01.07.2015 року на суму 1568,85 грн., № 1456 від 08.07.2015 року на суму 66,85 грн., № 1458 від 08.07.2015 року на суму 1109,78 грн., № 1459 від 08.07.2015 року на суму 2479,04 грн., №1467 від 17.07.2015 року на суму 1920,70 грн., №1470 від 21.07.2015 року на суму 18340,63 грн., № 1476 від 24.07.2015 року на суму 462,66 грн., № 1479 від 30.07.2015 року на суму 682,64 грн., № 1484 від 31.07.2015 року на суму 1842,82 грн., №1486 від 06.08.2015 року на суму 47550,02 грн., № 1479 від 30.07.2015 року на суму 682,64 грн., № 1484 від 31.07.2015 року на суму 1842,82 грн., №1493 від 06.08.2015 року на суму 2279,20 грн., №1498 від 07.08.2015 року на суму 597,15 грн., № 1502 від 14.08.2015 року на суму 2858,87 грн., №1506 від 21.08.2015 року на суму 17999,17 грн., № 1511 від 21.08.2015 року на суму 1811,28 грн., № 1512 від 21.08.2015 року на суму 2634,89 грн., № 1516 від 31.08.2015 року на суму 3153,33 грн., № 1519 від 04.09.2015 року на суму 5476,54 грн., № 1526 від 07.08.2015 року на суму 35364,54 грн., № 1661 від 06.10.2015 року на суму 9749,27 грн., №1703 від 09.10.2015 року на суму 48207,27 грн., №1603 від 21.09.2015 року на суму 18733,65 грн., № 1836 від 06.11.2015 року на суму 64735,60 грн., № 1867 від 12.11.2015 року на суму 2197,76 грн., № 1759 від 21.10.2015 року на суму 20767,79 грн., №2010 від 14.12.2015 року на суму 1568,50 грн., № 2008 від 14.12.2015 року на суму 50,17 грн., № 2006 від 14.12.2015 року на суму 1951,90 грн., №1983 від 09.12.2015 року на суму 54983,03 грн., № 1961 від 04.12.2015 року на суму 7920,32 грн., № 1921 від 27.11.2015 року на суму 2105,84 грн., №1898 від 20.11.2015 року на суму 568,60 грн., №1895 від 20.11.2015 року на суму 21996,25 грн., № 2022 від 15.12.2015 року на суму 0,03 грн., №1832 від 06.11.2015 року на суму 1236,68 грн., № 1801 від 30.10.2015 року на суму 274,18 грн., № 1960 від 04.12.2015 року на суму 4353,79 грн., № 2039 від 21.12.2015 року на суму 17568,26 грн., № 2070 від 30.12.2015 року на суму 68460,19 грн., № 2075 від 31.12.2015 року на суму 832,70 грн., № 2270 від 22.02.2016 року на суму 2543,65 грн., №2222 від 11.02.2016 року на суму 193,91 грн., №2194 від 05.02.2016 року на суму 30263,51 грн., № 2163 від 29.01.2016 року на суму 366,46 грн., № 2081 від 06.01.2016 року на суму 1611,04 грн., № 2083 від 11.01.2016 року на суму 305,69 грн., №2112 від 16.01.2016 року на суму 579,67 грн., № 2144 від 22.01.2016 року на суму 18338,04 грн., № 2138 від 20.01.2016 року на суму 3224,89 грн., №2137 від 20.01.2016 року на суму 140,91 грн., № 2157 від 29.01.2016 року на суму 553,34 грн., № 2227 від 12.02.2016 року на суму 213,78 грн., №2251 від 18.02.2016 року на суму 497,29 грн., №2254 від 18.02.2016 року на суму 880,76 грн., № 2265 від 19.02.2016 року на суму 15624,52 грн., №2288 від 01.03.2016 року на суму 654,87 грн., № 2313 від 04.03.2016 року на суму 44682,40 грн., № 2317 від 04.03.2016 року на суму 607,31 грн., № 2344 від 18.03.2016 року на суму 15838,83 грн., № 2369 від 31.03.2016 року на суму 36988,79 грн., № 2371 від 31.03.2016 року на суму 243,02 грн., № 2380від 01.04.2016 року на суму 598,86 грн., №2387 від 06.04.2016 року на суму 4907,95 грн., №2400 від 12.04.2016 року на суму 2453,50 грн., № 2413 від 22.04.2016 року на суму 10121,18 грн., № 2428 від 05.05.2016 року на суму 3162,88 грн., призначення платежу - сплата єдиного внеску ЄСВ із заробітної плати, лікарняних листів, відпустки, авансу, розрахунки при звільненні.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням ДФС у м. Києві у період з 28.12.2016 року по 19.01.2017 року було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвест-Консалтинг" вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року.

За результатами перевірки було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 63/26-15-14-06-02/32710395 від 26.01.2017 року.

Відповідно до п.3.5.3 акту встановлено, що перевіркою дотримання вимог, достовірності та повноти відображення відповідних відомостей у Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, затверджених наказом Міністерства доходів України від 09.09.2013 № 455, порушень не встановлено.

Звіти про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно-правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування надавалися своєчасно до ДПІ у Шевченківському районі.

Перевіркою не встановлено фактів порушення банківським установами встановленого порядку перерахування сум єдиного соціального внеску (арк. 62 акту перевірки).

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано розрахунок порушення строків сплати єдиного соціального внеску, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0196391309 від 16.11.2017 рок є протипраним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.