ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2020 р. Справа№ 910/1323/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача не прибув
від відповідача 1 Крижанівська О.М., ордер КВ №769884
від відповідача 2 не прибув
від відповідача 3 не прибули
від третьої особи 1 не прибув
від третьої особи 2 Заплішна О.Д. довіреність № 27-534/20 від 13.01.20
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 04.09.2019
у справі № 910/1323/19 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексман Київ"
2. ОСОБА_1
3. ОСОБА_2
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс"
2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ЄВРОБАНК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексман Київ" (далі - відповідач-1) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХВЕСТСЕРВІС" (далі - третя особа-1) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-2), про витребування майна та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що належне позивачу майно незаконно перебуває у володінні відповідача-1.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 у позові відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги про витребування майна на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, у даному спорі задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено наявність усіх умов, передбачених зазначеною нормою, для витребування майна.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1323/19 скасувати повністю, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення було прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; при порушенні норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019 справу №910/1323/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунської С.Я.
15.10.2019 суддею Жук Г.А. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №910/1323/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 заяву про самовідвід судді Жук Г.А. від розгляду справи №910/1323/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 задоволено. Матеріали справи №910/1323/19 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019 справу №910/1323/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 залишено без руху, надано Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Євробанк" строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
24.10.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 18.10.2019 скаржником усунено недоліки апеляційної скарги (надано належні докази сплати судового збору у розмірі 326 250,00 грн).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2019.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/1323/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 справу №910/1323/19 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 призначено розгляд справи на 02.12.2019.
02.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2019.
17.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2020.
17.01.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" надійшла заява про процесуальне правонаступництво.
20.01.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ ФК Соната Фінанс надійшла заява про заміну позивача у справі його правонаступником.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судове засідання 21.01.2020 не прибув, про дату, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексман Київ" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу, третя особа 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", просила апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Представник третьої особи 2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" задовольнити.
Крім того, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли додаткові пояснення щодо доводів апеляційної скарги, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" у повному обсязі.
Представники інших учасників справи у судове засідання 21.01.2020 не прибули, про дату, місце та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
14.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство " Техвестсервіс" (далі - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс") та Публічним акціонерним товариством " Комерційний банк " Євробанк" (далі - ПАТ КБ "Євробанк") було укладено договори купівлі - продажу нежитлових приміщень, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грубінською О.О.:
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, зареєстрований в реєстрі за №1157, відповідно до якого ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" придбало у ПАТ "КБ Євробанк" нежитлове приміщення за номером 202, загальною площею 162,7 кв. м., що знаходиться в будинку за номером 4"г", розташованого по проспекту В. Лобановського в м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403780480000) вартістю 8 868 985, 77 грн.;
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення зареєстрований в реєстрі за № 1158, відповідно до якого ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" придбало у ПАТ "КБ Євробанк" нежитлове приміщення за номером 204, загальною площею 51,6 кв.м., що знаходиться в будинку за номером 4 "г", розташованого по проспекту В. Лобановського в м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 315043780000) вартістю 2 812 781, 67 грн.;
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення зареєстрований в реєстрі за № 1159, відповідно до якого ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" придбало у ПАТ "КБ Євробанк" нежитлове приміщення за номером 203, загальною площею 51,7 кв.м., що знаходиться в будинку за номером 4 "г", розташованого по проспекту В. Лобановського в м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403946380000) вартістю 2 818 232, 56 грн.
Відповідно до п. 2.1 вказаних Договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" мало здійснити розрахунок з ПАТ "КБ Євробанк" шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Банку в день посвідчення таких Договорів.
На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" було перераховано ПАТ "КБ Євробанк" грошові кошти за наступними документами:
- за платіжним дорученням № 32 від 14.06.2016 на суму 8 868 985,77 грн. - як оплату за договором купівлі-продажу № 1157 від 14.06.2016;
- за платіжним дорученням № 33 від 14.06.2016 на суму 2 812 781,67 грн. - як оплату за договором купівлі-продажу № 1158 від 14.06.2016;
- за платіжним дорученням № 34 від 14.06.2016 року на суму 2 818 232,56 грн. - як оплату за договором купівлі-продажу № 1159 від 14.06.2016.
Відповідно до Деталізованої інформації про право власності (номер запису: 14970028) право власності на нежитлове приміщення № 202, загальною площею 162, 7 кв.м., що знаходиться в будинку № 4 "г", розташованому по проспекту В.Лобановського в м. Києві, було зареєстроване за ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на підставі Рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер: 30052626 від 14.06.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською Олександрою Олександрівною.
Відповідно до Деталізованої інформації про право власності (номер запису: 14970117) право власності на нежитлове приміщення № 204, загальною площею 51, 6 кв.м., що знаходиться в будинку № 4 "г", розташованого по проспекту В. Лобановського в м . Києві було зареєстроване за ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на підставі Рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер: 30052733 від 14.06.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською Одександрою Олександрівною.
Відповідно до Деталізованої інформації про право власності (номер запису: 14970068) право власності на нежитлове приміщення № 203, загальною площею 51, 7 кв.м., що знаходиться в будинку № 4 " г " , розташованому по проспекту В.Лобановського в м . Києві було зареєстроване за ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" на підставі Рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер: 30052671 від 14.06.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською Одександрою Олександрівною.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.08.2016, наразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексман Київ" є власником нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою :
1) м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, приміщення 202. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403780480000, загальна площа (кв. м.): 162,7, дата державної реєстрації: 02.08.2016, номер запису про право власності: 15760013, підстава виникнення права власності:
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Приятельчук В.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1157, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс"; акт приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 02.08.2016, видавник: ТОВ "НВП "Техвестсервіс" та ТОВ "Лексман Київ"; протокол № 1 від 29.07.2016р., видавник: Загальні Збори Засновників (Учасників).
2) м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, приміщення 204. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 315043780000, загальна площа (кв. м.): 51,6, дата державної реєстрації: 02.08.2016, номер запису про право власності: 15761560, підстава виникнення права власності:
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Приятельчук В.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1158, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс"; акт приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 02.08.2016, видавник: ТОВ "НВП "Техвестсервіс" та ТОВ "Лексман Київ"; протокол № 1 від 29.07.2016р., видавник: Загальні Збори Засновників (Учасників).
3) м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, приміщення 203. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403946380000, загальна площа (кв. м.): 51,7, дата державної реєстрації: 02.08.2016, номер запису про право власності: 15760273, підстава виникнення права власності:
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Приятельчук В.А. та зареєстрований в реєстрі № 1159, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс"; акт приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 02.08.2016, видавник: ТОВ "НВП "Техвестсервіс" та ТОВ "Лексман Київ"; протокол № 1 від 29.07.2016р., видавник: Загальні Збори Засновників (Учасників).
17.06.2016 на підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року № 73-рш "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ЄВРОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно, призначено Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "ЄВРОБАНК".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 7 липня 2016 р. № 1183 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно і повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК". Даним рішенням продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" Кононця Вадима Валерійовича з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 7 липня 2018 р. № 2740 визначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" з 23.10.2018 р. - Волкова Олександра Юрійовича .
Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ КБ "Євробанк" посилається на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/21976/16 задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Євробанк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Євробанк", задоволено позов у повному обсязі та визнано недійсними:
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Євробанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1157;
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Євробанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1158;
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Євробанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1159.
З урахуванням викладеного, позивач заявив вимоги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного Кодексу України, відповідно до якого, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У позовній заяві ПАТ КБ "Євробанк" зазначає, що у зв`язку з тим, що нежитлові приміщення: № 202, загальною площею (кв. м.): 162,7 вартістю 8 868 985,77 грн.; № 204, загальною площею (кв. м.): 51,6, , вартістю 2 812 781,67 грн.; № 203, загальною площею (кв. м.): 51,7, вартістю 2 812 232,56 грн., які знаходяться в будинку № 4Г, по проспекту Валерія Лобановського в м. Києві, та відчужені ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс", відповідно до ст. 388 ЦК України підлягають поверненню позивачу, а ТОВ "ЛЕКСМАН КИЇВ" не набув права власності на вказані вище нежитлові приміщення, у зв`язку з визнанням правовстановлюючих договорів купівлі-продажу недійсними,
Позивач зазначає, що вищезазначені нежитлові приміщення №202, №203 та №204, які знаходяться за адресою: будинок № 4 "Г", по проспекту В.Лобановського в м. Києві можуть бути витребувані у ТОВ "ЛЕКСМАН КИЇВ", так як вони вибули не з волі власника.
Відповідач-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексман Київ") та третя особа-1 (ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс") заперечують щодо заявлених позовних вимог та вважають їх такими, що не підлягають задоволенню в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України, та вказують, що спірні приміщення були придбані добросовісно, за наявності волі та повноважень особи - власника майна, яка їх відчужувала, та в подальшому на законних підставах передані відповідачу-1.
Як свідчать матеріали справи, 28.07.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "Євробанк" Кононець В.В. було складено Акт № 6 комісії з перевірки правочинів (інших договорів).
За наслідками проведеної перевірки правочинів Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" було виявлено правочини, які мають ознаки нікчемності згідно пп. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
01 серпня 2016 року тимчасовою адміністрацією ПАТ КБ "Євробанк" було складене повідомлення № 01.24.3/2018 про нікчемність правочинів, а саме:
- Додаткового договору № 106 від 13.06.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС", щодо дострокового розірвання Додаткового договору № 105 від 10.06.2016 до Генерального договору вкладу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № ДЛЮ-833/EUR-GE від 24.10.2012;
- Додаткового договору № 107 від 13.06.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС", щодо дострокового розірвання Додаткового договору № 101 від 27.05.2016 до Генерального договору вкладу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № ДЛЮ-833/EUR-GL від 24.10.2012;
- Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1157, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1158 укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1159, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- правочину з переказу коштів в якості сплати за договором купівлі-продажу № 1157 від 14.06.2016 в сумі 8 868 985, 77 грн., здійсненого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за дорученням ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- правочину з переказу коштів в якості сплати за договором купівлі-продажу № 1159 від 14.06.2016 в сумі 2 818 232, 56 грн. здійсненого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за дорученням ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС".
02.08.2016 на адресу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" Уповноваженою особою Фонду було надіслано повідомлення від 01.08.2016 за № 01-24.3/2018 про нікчемність вищезазначених правочинів, яке отримано 11.08.2016.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва за відновленням своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів із відповідним позовом про визнання протиправними дій та скасування рішення.
13.12.2016 постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/13541/16 за позовом ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ЄВРОБАНК" Кононця В.В., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" про визнання протиправними дій та скасування рішення, задоволено адміністративний позов ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС".
Вказаною Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва визнано протиправним та скасовано рішення оформлене у формі повідомлення про нікчемність правочинів від 01.08.2016 № 01-24.3/2018 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича про визнання нікчемними правочинів, а саме:
- Додаткового договору № 106 від 13.06.2016, укладеного між ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС", щодо дострокового розірвання Додаткового договору № 105 від 10.06.2016 до Генерального договору вкладу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № ДЛЮ-833/EUR-GE від 24.10.2012p.;
- Додаткового договору № 107 від 13.06.2016, укладеного між ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС", щодо дострокового розірвання Додаткового договору № 101 від 27.05.2016 до Генерального договору вкладу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № ДЛЮ-833/EUR-GL від 24.10.2012p.;
- договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1157, укладеного між ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1158, укладеного між ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1159, укладеного між ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" і ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- правочину з переказу коштів в якості сплати за договором купівлі-продажу № 1157 від 14.06.2016 в сумі 8 868 985, 77 грн., здійсненого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- правочину з переказу коштів в якості сплати за договором купівлі-продажу № 1158 від 14.06.2016 в сумі 2 812 781, 67 грн., здійсненого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- правочину з переказу коштів в якості сплати за договором купівлі-продажу № 1159 від 14.06.2016 в сумі 2 818 232, 56 грн., здійсненого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС"
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ЄВРОБАНК" Кононця В.В. залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016 - без змін.
29.07.2016 Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХВЕСТСЕРВІС", оформлених Протоколом № 28 було прийнято рішення про:
1. Створення нової юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом виділу з Товариства, а саме створення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" зі статутним капіталом 12 292 534,00 грн. у результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
2. Затвердження розподільчого балансу, за яким частина майна, прав та обов`язків Товариства переходить до нової юридичної особи;
3. Уповноваження провести державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про Товариство, з якого здійснено виділ, щодо юридичної особи-правонаступника.
Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" оформлених Протоколом № 1 від 29.07.2016 було прийнято рішення про:
1. Створення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" у результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХВЕСТСЕРВІС" для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку;
2. Затвердження та формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХВЕСТСЕРВІС", з якого виділяється Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" у розмірі 12 292 534,00 грн.
3. Визначення часток засновників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" ;
4. Визначення місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ";
5. Обрання директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ";
6. Затвердження Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ", уповноваження провести державну реєстрацію юридичної особи утвореної шляхом заснування нової юридичної особи відповідно до порядку, встановленого діючим законодавством України.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" зареєстровано 01.08.2016 Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією, код ЄДРПОУ: 40704731, номер запису 1 073 136 0000 032041.
02.08.2016, на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна, серія номер б/н, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" у результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС" відбулося перехід права власності від ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ТЕХВЕСТСЕРВІС" наступних об`єктів нерухомого майна:
- нежитлове приміщення за номером 202, загальною площею 162,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ , проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 403780480000;
- нежитлове приміщення за номером 203, загальною площею 51,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 403946380000;
- нежитлове приміщення за номером 204, загальною площею 51,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ , проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 315043780000;
Загальна вартість нерухомого майна, що було передане до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" складала 12 292 534,02 грн.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМАН КИЇВ" є власником нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою :
1) м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, приміщення 202. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403780480000, загальна площа (кв. м.): 162,7, дата державної реєстрації: 02.08.2016, номер запису про право власності: 15760013,
2) м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, приміщення 204. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 315043780000, загальна площа (кв. м.): 51,6, дата державної реєстрації: 02.08.2016, номер запису про право власності: 15761560;
3) м. Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 4Г, приміщення 203. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403946380000, загальна площа (кв. м.): 51,7, дата державної реєстрації: 02.08.2016, номер запису про право власності: 15760273.
У подальшому, ПАТ КБ "Євробанк" звернулося до Господарського суду міста Києва про визнання недійсними нікчемних договорів купівлі - продажу від 14.06.2016 № 1157, №1158, №1159.
Постановою Верховного суду від 19.12.2018 у справі № 910/21976/16 скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 у справі № 910/21976/16 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю та визнано договори купівлі - продажу спірного майна недійсними.
З урахуванням наведених обставин, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ЄВРОБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексман Київ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про витребування майна.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач у своїй позовній заяві посилається на висновки Верховного Суду України у справі № 6-310цс16 від 29.03.2017.
З огляду на правовий висновок у вищевказаній справі вбачається наступне.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним.
У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.
Положення частини першої статті 216 ЦК України не можуть застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
Разом з тим, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Таким чином, статтею 387 Цивільного Кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.
Правила частини першої статті 388 Цивільного Кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).
У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Верховним Судом України у вказаній постанові зазначено, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Вказана правова позиція щодо необхідності встановлення обставин за яких особа заволоділа спірним майном неодноразово підтверджувалась Верховним Судом України.
Таким чином, можливість витребування майна за віндикаційним позовом залежить від того, чи є набувач майна добросовісним або недобросовісним та від того, чи придбане майно відплатно або безвідплатно. Набувач майна визнається добросовісним, якщо він не знав і не міг знати про те, що особа, яка відчужувала йому майно, не мала на це права. У свою чергу, набувач, який, придбаваючи майно, знав або повинен був знати, що особа, яка здійснювала відчуження майна, не мала на це право, є недобросовісним набувачем.
Водночас, якщо майно вибуло з володіння власника поза його волею (наприклад, передане іншій особі у зберігання) і в подальшому відплатно продане зберігачем добросовісному набувачу, витребування від останнього майна не допускається.
Статтею 216 Цивільного кодексу України зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Пунктом 3 статті 216 Цивільного кодексу України зазначено, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних договорів.
Пунктом 4 статті 216 Цивільного кодексу України зазначено, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також врегульовані відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначені повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Таким чином, у своїй роботі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб керується безпосередньо Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов`язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
Таким чином, з моменту введення в банку тимчасової адміністрації, Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. Банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріалами справи підтверджується, що 17.06.2016, на підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року №73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Отже, з моменту введення тимчасової адміністрації, а саме з 17.06.2016 відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, (далі за текстом - "Фонд"), отримав всі повноваження органів управління ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" а ПАТ КБ "Євробанк" відповідно набув статусу неплатоспроможного із відповідними обмеженнями щодо своїх повноважень.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач керується п. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого Фонд:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно з положеннями п. 1 розділу I Інструкції про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення , затвердженої рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2016 № 826 (далі - Інструкція), - у разі виявлення нікчемних правочинів (у тому числі договорів) безпосередньо Фондом порядок дій, визначених цією Інструкцією, поширюється на Фонд як тимчасового адміністратора/ліквідатора банку.
Перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності забезпечується Уповноваженою особою Фонду в межах повноважень, делегованих їй Фондом відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (п. 5 розділу II Інструкції).
Згідно з положеннями пунктів 7, 8 розділу II Інструкції за наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки.
Акт(и) перевірки повинен(ні) бути складений(і) не пізніше останнього дня проведення перевірки. Акт підписується всіма членами Комісії.
Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії.
Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.
Як свідчать матеріали справи, повідомлення про нікчемність правочинів від Позивача (в тому числі договорів купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень) третя особа ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС", яка є стороною договорів купівлі-продажу нерухомого майна, отримала 11.08.2016.
Таким чином, станом на дату отримання повідомлення про нікчемність правочинів ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС" вже не був власником спірних приміщень, враховуючи, що на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 02.08.2016 та їх державної реєстрації спірне майно вибуло із володіння ТОВ "НВП "ТЕХВЕСТСЕРВІС" до ТОВ "ЛЕКСМАН КИЇВ".
Відповідач-1 та третя особа вважають, що мали всі законні права та підстави для передачі та отримання спірного нерухомого майна 02.08.2016 року.
Крім того, як зазначає відповідач-1 та не спростовано позивачем, жодної заборони на відчуження спірного майна або судового рішення (ухвали) спрямованого на заборону відчуження спірного майна, на момент його передачі не існувало.
Таким чином, позивачем не доведено належними і допустимими доказами того, що передача спірного майна від третьої особи до відповідача-1 відбувалась з порушенням вимог чинного законодавства та вимагала певних додаткових погоджень, оскільки обмеження щодо відчуження такого майна станом на дату його передачі не існували.
Оцінюючи посилання позивача як на підставу витребування майна від добросовісного набувача в порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, на постанову Верховного Суду від 19.12.2018 по справі № 910/21976/16, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту вказаної Постанови вбачається, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними нікчемних договорів купівлі - продажу нежитлових приміщень. Вказаною постановою позов задоволено повністю та визнано договори купівлі - продажу спірного майна недійсними, з підстав порушення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час їх укладення.
У той же час, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016 у справі № 826/13541/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, задоволено позов та визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене у формі повідомлення про нікчемність правочинів від 01.08. 2016 року № 01-24.3/2018 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича про визнання нікчемними вищевказаних правочинів:
- Додаткового договору № 106 від 13.06.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС", як правочину дострокового розірвання Додаткового договору № 105 від 10.06.2016 до Генерального договору вкладу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № ДЛЮ-833/EUR-GE від 24.10.2012 p.;
- Додаткового договору № 107 від 13.06.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС", як правочину дострокового розірвання Додаткового договору № 101 від 27.05.2016р. до Генерального договору вкладу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № ДЛЮ-833/EUR-GL від 24.10.2012 p.;
- Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О., та зареєстрованого в реєстрі за № 1157, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О., та зареєстрованого в реєстрі за № 1158 укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.06.2016р, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Трубінською О.О., та зареєстрованого в реєстрі за № 1159, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" і Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- правочину з переказу коштів в якості сплати за договором купівлі-продажу № 1157 від 14.06.2016 р. в сумі 8 868 985, 77 грн., здійсненого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС";
- правочину з переказу коштів в якості сплати за договором купівлі-продажу № 1159 від 14.06.2016 р. в сумі 2 818 232, 56 грн. здійсненого Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ЄВРОБАНК" за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХВЕСТСЕРВІС".
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 826/13541/16 та у справі № 910/21976/16, які набрали законної сили, повторного доведення не потребують.
Так, обставинами, які мають значення для вирішення справи по суті та підлягають встановленню, покладаючись на судову практику та висновки Верховного Суду, є добросовісність набувача та наявність повноважень (права) та волі на відчуження у продавця за первісними договорами купівлі - продажу спірного майна.
Як встановлено судовими рішеннями у справі № 826/13541/16 та у справі № 910/21976/16, договори купівлі-продажу спірного майна - нежитлових приміщень укладені від імені Продавця (Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" код ЄДРПОУ 33305163) в особі Голови Правління - Кобзєва Олега Миколайовича, який діяв на підставі Статуту, з одного боку, та від імені Покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХВЕСТСЕРВІС") в особі Медини Олексія Сергійовича, який діяв на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом, з другого боку.
Крім того, вказаними судовими рішеннями встановлено та не заперечується сторонами, що станом на дату укладення зазначених договорів купівлі-продажу Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" (код ЄДРПОУ 33305163) було самостійною юридичною особою, не було визнано неплатоспроможним та не перебувало на стадії ліквідації, іншого правового статусу ще не набуло.
Також, судовими рішеннями у справі № 826/13541/16 та у справі №910/21976/16 було встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Техвестсервіс" було перераховано ПАТ "КБ Євробанк" грошові кошти за наступними документами:
- платіжним дорученням № 32 від 14.06.2016 року на суму 8 868 985, 77 грн як оплату за договором купівлі-продажу № 1157 від 14.06.2016 p.:
- платіжним дорученням № 33 від 14.06.2016 року на суму 2 812 781, 67 грн. як оплату за договором купівлі-продажу № 1158 від 14.06.2016 p.;
- платіжним дорученням № 34 від 14.06.2016 року на суму 2 818 232, 56 грн. як оплату за договором купівлі-продажу № 1159 від 14.06.2016 р.
При цьому, під час розгляду справи № 910/21976/16 Верховним Судом не було встановлено відсутність волі, повноважень або права у Голови Правління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" код ЄДРПОУ 33305163 - Кобзєва Олега Миколайовича , на укладення договорів купівлі-продажу спірного майна.
Так, Верховний Суд у постанові від 19.12.2018 у справі №910/21976/16 дійшов висновку про те, що укладенням вищевказаних правочинів Банк неправомірно надав переваги ТОВ НВП "Техвестсервіс" перед іншими кредиторами банку.
У той же час, під час розгляду вимог про витребування майна від набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст. 388 ЦК України (постанова ВСУ від 06.12.2010, справа № 3-13гс10), зокрема і наявність волі власника такого майна.
Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
У постанові Верховного Суду України від 23.11.2016 у справі №3-1058гс16 викладено правовий висновок щодо можливості витребування майна із незаконного чужого володіння, за умови встановлення обставин, чи вибуло воно з волі власника чи іншим шляхом.
Також, Верховний Суд України у постанові від 30.11.2016 у справі № 6-2069цс16 зокрема зазначив, що витребувати майно у добросовісного набувача, яким є третій власник у ланцюжку перепродажів, можна, якщо на це є підстави, шляхом подання віндикаційного позову в порядку, передбаченому ст. 388 ЦК України.
У постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 зазначено, що розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна суди мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: 1) чи набуто майно з відповідних правових підстав; 2) чи є підстави набуття майна законними; 3) чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.
У разі відчуження майна за відплатним договором, відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п.п.1-3 ч. 1 ст. 388 ЦК). Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Так, Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
Фонд гарантування вкладів, забезпечуючи політику держави та здійснюючи свою діяльність, керується спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Метою цього Закону згідно ст.1 є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Таким чином, норми спеціального Закону, спрямовані, в тому числі, на захист прав і законних інтересів особи, можуть бути застосовані виключно з дотриманням положень Конституції України та Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як свідчать матеріали справи, первісне відчуження спірного нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу здійснювалось за наявності всіх необхідних повноважень у власника майна - ПАТ КБ "Євробанк", і вказані договори від імені банку підписані повноважною особою.
Верховним Судом під час вирішення справи № 910/21976/16 не встановлено відсутності волі, повноважень або права у Голови Правління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" - Кобзєва Олега Миколайовича, на укладення договорів купівлі-продажу спірного майна.
Таким чином, суд вважає, що обставини щодо наявності волі власника майна на відчуження спірного майна а також добросовісності набувача за первісними договорами купівлі - продажу встановлені попередніми судами, доказами наданими сторонами та не оскаржувались сторонами в іншому порядку.
Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги про витребування майна на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, у даній справі задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено наявність усіх умов, передбачених зазначеною нормою, для витребування майна.
Відповідно до приписів ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги, з урахуванням заявлених підстав позову, є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявність усіх обставин, з якими закон пов`язує можливість витребування майна на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного Кодексу.
Щодо поданих позивачем та ТОВ ФК Соната Фінанс заяв про заміну позивача у справі його правонаступником колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частинами 1, 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Разом із тим, згідно з ч. 1 ст. 267 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: 1) з`ясовує питання про склад учасників судового процесу; 2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює; 3) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з`ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; 6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; 7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 Господарського процесуального кодексу України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі, призначено справу до розгляду, учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Натомість, позивачем та ТОВ ФК Соната Фінанс заяви про заміну позивача у справі його правонаступником подані 17.01.2020 та 20.01.2020 відповідно, тобто з пропущенням встановленого судом строку для подання заяв/клопотань.
При цьому заявниками не порушувалося питання про поновлення чи продовження строку на подання відповідних заяв.
Згідно зі статтею 8 Конституції України та частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "ФПК "ГРОСС" проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "Гержик проти України") суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", "Смірнова проти України").
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, обмежений строк розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для продовження пропущеного заявниками процесуального строку з ініціативи суду, тому на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишає їх без розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексман Київ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна, є законним і обґрунтованим.
Інших доводів та доказів, які б могли бути підставою для скасування судового рішення у даній справі апелянтом не наведено.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Євробанк" в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк".
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" про процесуальне правонаступництво залишити без розгляду.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Соната Фінанс" про заміну позивача у справі його правонаступником залишити без розгляду.
3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі №910/1323/19 залишити без змін.
4. Матеріали справи № 910/1323/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 31.01.2020.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2020 |
Номер документу | 87417999 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні