Постанова

від 05.02.2020 по справі 822/3781/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа №822/3781/17

адміністративне провадження №К/9901/52829/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018 (суддя Салюк П.І.) та

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (колегія у складі суддів Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б., Ватаманюка Р.В.)

у справі № 822/3781/17

за позовом ОСОБА_1

до Віньковецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

I. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Віньковецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, у якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнту стажу роботи ОСОБА_1 , який враховується для розрахунку пенсії, з 0,49613 до 0,36750 за рахунок зменшення оцінки страхового стажу;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 з урахуванням коефіцієнту страхового стажу роботи, який враховується для розрахунку пенсії в розмірі 0,49613, визначеного із застосуванням оцінки страхового стажу 1,35 %.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку Віньковецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію за віком з 18.01.2008, призначену згідно ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , яка була чинною до 01.10.2017 та передбачала, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років.

5. У зв`язку із набранням чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , з 01.10.2017 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

6. Не погоджуючись із тим, що відповідач під час перерахунку пенсії застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, позивач 29.11.2017 звернулась до Віньковецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із запитом щодо здійсненого перерахунку пенсії позивачу з 01.10.2017 та повідомлення про розмір величини оцінки одного року страхового стажу, який було враховано пенсійним органом при визначені індивідуального коефіцієнта страхового стажу під час перерахунку пенсії.

7. 01.12.2017 відповідач надав копію розрахунку щодо здійсненого перерахунку пенсії з 01.10.2017 та листом №7547 від 01.12.2017 повідомив, що відповідно до розділу XV п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , пенсії призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій , з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

8. Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернулась до суду. Вважає, що має місце порушення її конституційних прав у сфері пенсійного забезпечення, що виявилося у зменшенні при перерахунку пенсії з 01.10.2017 оцінки страхового стажу з 1,35% до 1% за кожний рік страхового стажу. Такі зміни суперечать ст. 22 Конституції України, оскільки відбулося звуження змісту та обсягу її прав, а також ст. 58 Конституції України, оскільки до неї застосовано закон, який на неї не поширюється.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що із заявою про призначення іншого виду пенсії позивач не зверталась, а тому були відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положення частини третьої ст. 45 Закону №1058-IV, а не частини 2 ст. 40 Закону №1058-IV.

10. За таких обставин, відповідач при перерахунку пенсії позивача правомірно застосував показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.що підстави для задоволення позову відсутні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У касаційній скарзі позивачка зазначає, що зміни в законодавстві щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.10.2017 коефіцієнта страхового стажу, який застосовується для обчислення розміру пенсії, пенсіонерам, яким вже було призначено пенсію до 01.10.2017, є порушенням норм ст.ст. 22, 58 Конституції України.

12. Позивачка також звертає увагу на те, що суди не дали мотивованої оцінки її аргументам щодо порушення конституційних норм і помилково застосували до спірних правовідносин лише п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

13. На думку позивачки, суд не розібралися у суті спірних відносин, не вирішили спір і не надали правової оцінки аргументам та доводам позивачки про порушення ст.ст. 22, 58 Конституції України та не застосували ці норми як норми прямої дії. Окрім того, віддали перевагу найбільш сприятливому для відповідача тлумаченню законодавства.

14. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

16. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком пенсії позивачки на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII. Під час перерахунку було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивачка вважає, що має застосовуватися величина, яка була визначена раніше, під час призначення пенсії - 1,35%.

17. Суд погоджується з доводами позивачки про те, що під час розгляду справи суди неправильно визначили суть спору і помилково застосовували до спірних правовідносин п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, який регулює не перерахунок, а призначення нових пенсій після 01.10.2017.

18. Тексти рішень, що оскаржуються, свідчать про те, що суди також не дали відповіді на аргументи про порушення ст. 22, 58 Конституції України. З огляду на це, судові рішення не відповідають вимогам щодо обґрунтованості та мотивованості (п. 3 ч. 4 ст. 246, п. в) ч. 3 ст. 322 КАС України).

19. Проте, спір вирішено по суті правильно і у позові належить відмовити з інших підстав.

20. Частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

21. Позивачці пенсію призначено відповідно до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

22. На думку позивача, неконституційною є не нова формула перерахунку пенсій, встановлена Законом №2148-VIII, а лише її складова у вигляді нового коефіцієнта страхового стажу (1% замість попереднього 1,35%).

23. Разом з тим, нормами п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

24. Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

25. Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.

26. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, яку позивачка вважає порушеною, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

27. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

28. Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір пенсії позивачки зменшився. Навпаки, розмір пенсії збільшився, а тому звуження обсягу її прав і свобод не відбулось.

29. Зважаючи на вищенаведене, Суд не вважає, що п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV не відповідає ст. 22 Конституції України. Відтак, доводи позивачки про звуження її прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є безпідставними.

30. Посилання позивачки на зворотну дію в часі пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України №1058 та у зв`язку із цим порушення ст. 58 Конституції України Суд відхиляє.

31. Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

32. Перерахунок пенсії позивачки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058, що виключає зворотну дію закону в часі.

33. Ці норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.

34. З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У ч.4 цієї статті передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

36. Суди належно встановили фактичні обставини, але неправильно застосували норми матеріального права. Проте, це не вплинуло на вирішення спору по суті. З огляду на вищенаведене, оскаржувані рішення підлягають зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

37. Враховуючи результат касаційного розгляду і те, що ухвалою Верховного Суду від 21.06.2018 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову, виклавши їх у редакції цієї постанови (п. 20 - 34).

В іншій частині Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб