Рішення

від 27.01.2020 по справі 920/1039/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.2020 Справа № 920/1039/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області

до відповідача - Фермерського господарства Глухівський фермер ,

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути її,

за участю представників сторін:

від позивача - Матвієнко Ю.В., Тидень В.М.,

від відповідача - Кугай А.В.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 10.10.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд розірвати укладений між сторонами 20.09.2012 договір оренди землі (кадастровий номер 5921585700:02:002:0060) (надалі - Договір) та зобов`язати відповідача повернути позивачу зазначену земельну ділянку (а.с.5-13).

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що пунктом 40 Договору орендодавець з орендарем погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання Договору. Враховуючи той факт, що відповідач не згоден на внесення змін до Договору, то наявні правові підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути її .

Ухвалою суду від 15.10.2019 позовна заява була залишена без руху. Ухвалою суду від 31.10.2019 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

22.11.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки вони є неправомірними та необґрунтованими (а.с.105).

Ухвалою суду від 21.12.2019 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

15.01.2020 позивач надав до суду заяву про залучення до матеріалів справи постанов Верховного Суду, які підлягають застосуванню до даних правовідносин. Суд залучив постанови до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.01.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач 27.01.2019 надав пояснення до судових дебатів. Суд залучив пояснення до матеріалів справи.

27.01.2020 відповідачем до суду була надана заява про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Представники позивача в судовому засіданні усно зазначили, що наполягають на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.09.2012 між Глухівською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі.

За умовами Договору орендодавець передав належну йому на праві державної власності земельну ділянку, загальною площею 47,1522 га (кадастровий номер 5921585700:02:002:0060) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Шалигинської селищної ради, зареєстрований 02.10.2012 за № 592152574001629 (а.с.17-24).

Також, 20.12.2012 було укладено угоду про внесення змін до Договору та змінено назву орендаря з громадянин ОСОБА_1 на Фермерське господарство Глухівський фермер в особі голови фермерського господарства ОСОБА_1 (а.с.26).

Відповідно до наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22.12.2018 № 18-10477/16-18-СГ Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність та відповідного акту приймання-передачі було передано з державної власності в комунальну власність Шалигинської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення (а.с.27-48).

Рішенням позивача від 17.01.2019 Про прийняття земельних ділянок з державної у комунальну власність Шалигинської селищної ради земельні ділянки було прийнято до комунальної власності Шалигинської селищної ради (а.с.48-70).

Судом встановлено, що до складу переданих земельних ділянок входила і земельна ділянка з кадастровим номером 5921585700:02:002:0060, яка є предметом Договору, і перебуває на даний час в комунальній власності Шалигинської селищної ради.

Пунктом 40 Договору орендодавець з орендарем погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Рішенням позивача від 25.06.2019 було погоджено проведення заміни сторони первісного орендодавця - Глухівську районну державну адміністрацію за діючим Договором на нового орендаря - Шалигинську селищну раду. Пунктом 7 рішення було зобов`язано відповідача зареєструвати тристоронню угоду про заміну орендаря та додаткову угоду про внесення змін до Договору відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і надати до селищної ради Витяг з державного реєстру про проведену реєстраційну дію. Пунктом 8 зазначеного рішення встановлено місячний строк для його виконання (а.с.73-76).

Позивач зазначає, що у вказані строки зобов`язання, визначені рішенням, відповідачем не були виконані. Відповідач відмовися від підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору - між сторонами в належній формі не укладено змін до Договору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вищезазначені обставини позивачем доведені, а тому є такими, що встановлені судом.

15.08.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою (повідомленням) про розірвання з 14.09.2019 Договору та повернення земельної ділянки відповідно до п. 40 Договору (а.с.79-81).

У листі від 27.08.2019 представник відповідача заперечував проти припинення Договору та повернення земельної ділянки позивачу (а.с.82).

Враховуючи той факт, що відповідач не згоден на внесення змін до Договору, то позивачем було прийнято рішення звернутись до суду з даним позовом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно вимоги позивача про розірвання Договору оренди на земельну ділянку.

У пункті 38 Договору сторони передбачили умову про те, що дія Договору припиняється за взаємною згодою, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частинами 3-4 ст. 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Отже, розірвання договору може відбуватися або за домовленістю між сторонами, або, у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу про розірвання договору, за рішенням суду.

Суд погоджується з твердженням позивача, що наявність (чи навпаки відсутність) відповідних умов у Договорі має важливе значення при розгляді справи. Чинне законодавство не містить заборон для сторін Договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку.

В той же час, відповідач зазначає, що до Договору були внесені зміни шляхом конклюдентних дій. Тому, так як внесені зміни до Договору, то неможливо ставити питання про його розірвання.

Частино 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, всупереч ст. 74 ГПК України, що до Договору у належній письмовій формі були внесені зміни, то зазначений факт не доведений відповідачем. Посилання позивача на внесення змін шляхом конклюдентних дій судом до уваги не приймаються, оскільки суперечать зазначеним вище нормам матеріального права.

На думку суду, вимога позивача про розірвання спірного Договору в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами Договору оренди землі. Сторонами у справі при укладенні спірного Договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, до якого включено, окрім типових умов, і особливі, у тому числі умови пункту 40, якими сторони встановили можливість розірвання договору.

Правомірність таких тверджень висловлена і в правовій позиції, яка міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2018 року № 420/504/16-ц.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 647/1460/17 суд дійшов висновку щодо можливості розірвання Договору оренди землі у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи.

Відповідач вважає, що не можуть бути застосовані при розгляді справи висновки викладені у постановах, які подані позивачем разом із заявою від 15.01.2020, так як правовідносини у даній справі та справах, які розглядались Верховним Судом не є тотожніми.

Проте ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд не погоджується з зазначеними доводами відповідача та дійшов висновку, що вказані постанови підлягають врахуванню при розгляді даної справи, оскільки Верховним Судом зроблено висновок про застосування норм права, а саме статей 525 , 651 ЦК України та статті 31 Закону України Про оренду землі , згідно якого законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Суд встановив, що позивач виявив намір розірвати укладений з відповідачем спірний Договір, оскільки він є власником земельної ділянки та бажає її використовувати на власний розсуд, а вимога позивача про розірвання спірного Договору відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами Договору. Сторонами у справі при укладенні Договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов, до якого включено, окрім типових умов, і особливі, у тому числі умови пункту 40, якими сторони встановили можливість розірвання договору.

Отже, у пункті 40 Договору оренди землі орендодавець з орендарем погодили та визначили можливість розірвання Договору, оскільки зазначили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання Договору. Вказаний пункт спірного Договору є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Тому, оскільки відбувся перехід права власності на орендовану земельної ділянки до іншої особи і позивач набув права власності на спірну земельну ділянку, а між сторонами зміни до Договору не укладені, про що було зазначено вище, то позивач, як новий власник, має право розірвати Договір оренди землі та повернути земельну ділянку.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про розірвання Договору оренди землі є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, суд дослідив всі доводи відповідача та не приймає їх до уваги, оскільки вони суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі. Посилання відповідача на той факт, що розірвання Договору завдасть збитків відповідачу судом до уваги не приймається, оскільки зазначені обставини не є предметом дослідження по даній справі і можуть бути предметом окремого позову. Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України, безпідставним є посилання відповідача на те, що суд не є стороною Договору, а тому будь-яке припинення/розірвання Договору на вимогу однієї із сторін є - одностороннім розірванням/припиненням навіть за рішенням суду.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Оскільки судом розірвано Договір, то вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені повністю, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які входять до складу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120, 123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області до Фермерського господарства Глухівський фермер про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути її - задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 20.09.2012 укладений між Шалигинською селищною радою та фермерським господарством Глухівський фермер на земельну ділянку площею 47,1522 га землі (кадастровий номер 5921585700:02:002:0060) для ведення фермерського господарства, зареєстрований 02.10.2012 за № 592152574001629.

3. Зобов`язати Фермерське господарство Глухівський фермер в особі голови Комарова Ігоря Павловича повернути територіальній громаді в особі Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області земельну ділянку загальною площею 47,1522 га землі (кадастровий номер 5921585700:02:002:0060), розташовану на території Шалигинської селищної ради.

4. Стягнути з Фермермерського господарства Глухівський фермер (вул. Миколаївська, 1-Д, с. Сваркове, Глухівський район, Сумська область, 41445, код 37185914) на користь Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області (вул. 40 років Перемоги, 11, смт. Шалигине, Глухівський район, Сумська область, 41470, код 04390216) 3842 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Видати Шалигинській селищній раді Глухівського району Сумської області наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7 Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 4 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 06.02.2020.

Суддя О.Ю. Резніченко