Ухвала

від 06.02.2020 по справі 40/360

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 40/360

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (повний текст постанови складено 16.12.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", 2. Київська міська рада, 3. Державне підприємство "Київмашсервіс", 4. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, 5. Фонд державного майна України, 6. Товариство з обмеженою відповідальністю "І-СТЕЙТ",

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 (згідно з реєстраційним номером АГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "АВС" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 40/360 до Касаційного господарського суду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 у справі № 40/360 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.54 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на момент звернення позивача з позовом до суду (далі ГПК):

"Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб`єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

3) зазначення ціни позову , якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів)."

Згідно з п.п.2,3 ч.1, ч.3 ст.55 ГПК:

"Ціна позову визначається:

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується.

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

Ціну позову вказує позивач . У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею."

Згідно з п.4 ч.1 ст.57 ГПК:

"До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги."

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить про наступне:

1. Ціна позову мала визначатися саме позивачем і лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона мала визначатися суддею.

2. Ціна позову мала визначатися позивачем саме в момент подачі позову з доданням про це до позовної заяви відповідних підтверджуючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позов позивачем пред`явлений до суду 19.06.2006.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати за ТОВ АВС право власності на склад ангарного типу ДОК РСХА-1, загальною площею 376,2 кв.м та капітальну споруду адміністративно-побутового призначення, загальною площею 251,4 кв.м, що безпосередньо прибудована до нього, та котрі розміщуються на території ТОВ Агротехніка за адресою: м. Київ вул. Пухівська, 4 і споруджені на орендованому у ТОВ Агротехніка майданчику загальною площею 0,1144 га.

Однак, при розгляді справи судом першої інстанції, позивач звернувся з клопотанням про доповнення позовних вимог, а саме: просив зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву дати згоду на оренду майданчика, який знаходиться у орендному користуванні позивача з 02.10.1995 та на якому знаходиться належне позивачеві спірне майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2006 у справі №40/360, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2006, позов задоволено повністю, визнано за ТОВ "АВС" право власності на приміщення складу ангарного типу загальною площею 376,2 кв.м. (літер. "Б") та прибудованого до нього адміністративно-побутового корпусу загальною площею 334,0 кв.м. (206,9 кв.м. + 127,1 кв.м), (літер "А"), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 4, позначених на Генплані Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" під номером 32; зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву дати згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "АВС" на суборенду виробничого бетонного майданчика загальною площею 0,06га, який прилягає до Дослідно-експериментального цеху, позначеного на Генплані Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" під номером 30.0 та використовується ТОВ "АВС"; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь ТОВ АВС 589 грн. 86коп державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2006 та постанова Київського апеляційного господарського суду 05.09.2006 скасовані і справу № 40/360 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду зазначеної справи 04.11.2015 було прийняте рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "АВС".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 зазначене рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 скасовані і справу № 40/360 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду даної справи позивачем подана заява про зміну підстав позову.

В зазначеній заяві позивач просив суд визнати за ТОВ "АВС" право власності на склад ангарного типу (літ. Б), загальною площею 352 кв.м. та адміністративно - побутове приміщення (літ. А) площею 219 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 4.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 у справі №40/360, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у задоволенні позову було відмовлено з огляду на встановлення судом обставин самочинності будівництва спірного об`єкту нерухомого майна.

Позивачем визначено ціну позову в сумі 58 985,70 грн., про що свідчить довідка (т.1 а.с. 98), саме виходячи з цієї вартості позивачем і сплачувався судовий збір за подачу позову в сумі 589, 86 грн.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на норми пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", зазначив, що оскільки Товариством "ABC" при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 19.06.2006 було сплачено судовий збір в сумі 589 грн. 86 коп., незважаючи на те, що станом на листопад 2019 року вартість об`єкта нерухомого майна "склад ангарного типу ДОК РСХА-1, загальною площею 352,0 кв.м. та капітальна споруда адміністративно-побутового призначення, загальною площею 219,0кв.м." становить 4 328 180 грн. (висновок експерта №1910-81 від 10.10.2019 за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи - т.7 а.с.217-265), судовий збір за звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 27.10.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №40/360 становить 1 179 грн. 72 коп.

13.01.2020 до Суду Державне підприємство "Київмашсервіс" подало заперечення проти відкриття касаційного провадження, в якому просило залишити без руху касаційну скаргу позивача, оскільки останнім невірно сплачено судовий збір, посилаючись на висновок експерта №1910-81 від 10.10.2019 за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, відповідно до якого вартість майна становить 4 328 180 грн.

Проте, суд касаційної інстанції вважає вірною ціну позову, визначену самим позивачем як при подачі позову, так і при подачі ним же касаційної скарги, і виходячи саме з якої позивачем і сплачено судовий збір за її подачу , та не спростовану судами попередніх інстанцій, в розмірі 58 985,70 грн.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Предметом позову у даній справі є визнання права власності (вартість майна складає 58 985,70 грн.).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Таким чином, ціна позову у справі №40/360 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Оскільки оскаржувані судові рішення прийняті за правилами, що встановлені вже новою редакцією Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), отже у питанні наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід виходити з положень Кодексу саме в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України. Наявності таких випадків з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається і скаржником не наведено та не обґрунтовано.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, оскільки вони подані на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2016 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 40/360.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський