Постанова

від 15.01.2020 по справі 191/2565/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

справа № 191/2565/18

провадження № 61-10778св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно.

24 жовтня 2014 року ОСОБА_3 складений заповіт, яким він заповідав все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, батькові позивача ОСОБА_2 , але ОСОБА_2 не бажає приймати спадщину після смерті свого батька та відмовляється від неї на користь свого сина.

Позивач із заявою про прийняття спадщини після смерті діда до нотаріальної контори не звертався, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом з ним за однією адресою, а тому вважається таким, що спадщину прийняв відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У зв`язку з тим, що позивач не був зареєстрований разом з померлим за однією адресою, цей факт потребує встановлення в судовому порядку.

Інші спадкоємці, в тому числі такі, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

В нотаріальному порядку оформити право на спадщину він не має можливості, так як відповідач з поважних причин у встановлений законодавством шестимісячний строк не встиг надати нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на його користь.

Вказані обставини перешкоджають позивачу у реалізації свого права на отримання спадщини за законом після смерті діда ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд установити факт його проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на вказане вище нерухоме майно.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на визначене позивачем нерухоме майно за переліком.

Суд першої інстанції задовольнив позов, враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджують належність відповідно до закону зареєстрованого права власності на нерухоме майно спадкодавцеві ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 після померлого ОСОБА_3 , визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 1 057,20 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року у справі № 191/3532/17, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер та за життя, 24 жовтня 2014 року, він склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_2 А 26 січня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 .

Тобто, обставини, на які посилається позивач у своєму позові та які суд першої інстанції вважав встановленими, а саме те, що його батько ОСОБА_2 у встановлений законом строк не прийняв спадщину, відсутні та ці обставини спростовуються вказаними судовими рішеннями, з яких установлено, що батько позивача прийняв спадщину, але свідоцтво не отримав, оскільки останній не звертався до нотаріальної контори про видачу такого свідоцтва, отже, за таких обставин позовні вимоги є безпідставними.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, то колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог згідно з положеннями статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

28 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що апеляційний суд проігнорував його доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, не надавши відповіді на жоден з його аргументів, рішенням суду першої інстанції жодних прав, свобод та/або обов`язків апелянта ОСОБА_5 порушено не було, так як вона була позбавлена права власності лише на дві спірні земельні ділянки (кадастровий номер 1224880500:11:001:0019 та кадастровий номер 1224880500:11:001:0020), які входять до складу спадщини, під час розгляду іншої справи № 191/3532/17 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, де ОСОБА_2 виступав позивачем, а ОСОБА_5 - відповідачем. Предметом розгляду справи № 191/2565/18 є виключно майнові відносини позивача та відповідача, які ніяким чином не впливають на право власності ОСОБА_5 , яку у правомірний спосіб було позбавлено права власності на земельні ділянки в межах справи № 191/3532/17, проте апелянт, перекручуючи норми процесуального права, замість застосування правового механізму перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, здійснює по суті спробу повторного судового захисту свого права. Також вказує, що залучення колишнього власника ( ОСОБА_5 ) до судового провадження з приводу майна, яке колись їй належало, з метою лише забезпечення її ймовірно порушених прав при первісному позбавленні її права власності, не передбачено національним законодавством та суперечить засадам розумності, пропорційності та справедливості цивільного провадження.

Також позивач наполягає, що ОСОБА_5 має відношення лише щодо двох земельних ділянок, які є в переліку спадкового майна, а особа може подавати позов лише щодо того об`єкта цивільних прав, який має до неї відношення, натомість апелянт просила скасувати судове рішення повністю, яке, окрім спірних земельних ділянок, стосувалося й інших об`єктів цивільного права, що є суттєвим порушенням, на яке апеляційний суд не звернув уваги.

Від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови апеляційного суду, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

Судамивстановлено, що відповідно до заповіту від 24 жовтня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3650, ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 дід позивача ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 листопада 2014 року серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 проживав разом зі спадкодавцем з жовтня місяця 2013 року до моменту його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Артемівське .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 15 грудня 1993 року, позивач ОСОБА_1 є сином спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції також оглянуті правовстановлюючі документи на нерухоме спадкове майно, які підтверджують належність спадкодавцю ОСОБА_3 на відповідній правовій підставі спадкового майна, яке є предметом розгляду справи: нежитлове приміщення НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване в підвалі житлового будинку літ. А-3 загальною площею 130,1 кв. м, основною площею 80,3 кв. м, допоміжною площею 49,8 кв. м; гараж літ. Б-1 , розташований за адресою: АДРЕСА_8 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка площею 0,2625 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для ведення особистого селянського господарства, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 377613); земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0008, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 377612); житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_9 ; земельна ділянка площею 0,600 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0018, розташована за адресою: АДРЕСА_9 , призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 листопада 2012 року); земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0017, розташована за адресою: АДРЕСА_9 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15 травня 2014 року № 21636783); земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0014, розташована на території АДРЕСА_5 , призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 липня 2011 року); земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0013, розташована на території АДРЕСА_5 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 липня 2011 року); земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0024, розташована за адресою: АДРЕСА_10 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20 березня 2014 року); земельна ділянка площею 1,713 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0027, розташована за адресою: АДРЕСА_10 , призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20 березня 2014 року); земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0010, розташована на території АДРЕСА_6 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 липня 2011 року); земельна ділянка площею 0,50 га, з яких 0,25 га надані для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1224880500:11:001:0020, та 0,25 га, надані для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1224880500:11:001:0019, яка розташована на території с. Попове Варварівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 березня 2012 року); земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0011, розташована на території АДРЕСА_7 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 липня 2011 року); земельна ділянка площею 0,5624 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0012, розташована на території АДРЕСА_7 , призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 липня 2017 року); земельна ділянка площею 0,2700 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0016, розташована за адресою: с. Попове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, призначена для ведення особистого селянського господарства, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 377620); земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0015, розташована за адресою: с. Попове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 377619); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0431, розташована на території Варварівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 377618); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0429, розташована на території Варварівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 липня 2011 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0435, розташована Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір дарування земельної ділянки від 03.03.2012); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0427, розташована: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07 червня 2011 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0430, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 червня 2011 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0428, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 липня 2011 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0432, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 липня 2011 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0434, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07 серпня 2015 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0437, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 377616); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0426, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 008213); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0425, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 377608); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0440, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 грудня 2012 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0439, розташована за адресою: Варварівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15 січня 2014 року); земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0023, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 квітня 2014 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:01:001:0433, розташована: Варварівська с/рада, Синельниківський район, Дніпропетровська область, призначена для ведення особистого селянського господарства (свідоцтво про право власності на нерухоме майно номер 27796822 від 07 жовтня 2014 року); земельна ділянка площею 1,9998 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0025, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 квітня 2014 року); земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0026, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 квітня 2014 року); земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0028, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 квітня 2014 року); земельна ділянка площею 1,90 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0021, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для ведення особистого селянського господарства (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 лютого 2014 року); земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 1224880500:11:001:0022, розташована за адресою: АДРЕСА_11 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 лютого 2014 року).

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, що передбачено частиною першою статті 1222 ЦК України.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1258 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статті 1261-1265 ЦК України визначають коло осіб, що входять до першої, другої, третьої, четвертої та п`ятої черг спадкоємців за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (частина перша статті 1265 ЦК України).

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, що передбачено частиною першою статті 1273 ЦК України.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (частина п`ята статті 1273 ЦК України).

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (частина шоста статті 1273 ЦК України).

Частиною першою статті 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності факту прийняття спадщини за законом позивача ОСОБА_1 після смерті його діда ОСОБА_3 .

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки в межах іншої справи № 191/3532/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння встановлено, що 25 січня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Матеріалами цієї справи та судовим рішенням у справі № 191/3532/17 встановлено, що згідно із заповітом від 24 жовтня 2014 року ОСОБА_3 заповів усе своє майно ОСОБА_2 , і останній звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, отже, реалізував своє право як спадкоємець та прийняв спадщину за заповітом.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 відноситься згідно зі статтею 1261 ЦК України до першої черги спадкоємців за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Тобто спадкоємцем за заповітом є відповідач ОСОБА_2 , а позивач ОСОБА_1 як онук спадкодавця входить до останньої, п`ятої черги спадкодавців за законом, отримуючи право на спадкування, якщо немає спадкоємців за заповітом або інші родичі - з першої по четверту чергу - відсутні/померли або відмовилися вступати у спадок.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що наявність спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 , який звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, усуває інших спадкоємців за законом від спадкування відповідно до статей 1235, 1245 ЦК України, отже, порушене право позивача ОСОБА_1 як спадкоємця відсутнє, оскільки право на спадщину у нього не виникло, відповідно відсутні підстави для задоволення позову. Наведене свідчить, що судом першої інстанції не встановлені усі обставини, які мали значення для правильного вирішення справи, а апеляційний суд не врахував відсутність порушеного права позивача і неправильно відмовив у позові через недоведеність позовних вимог.

Крім того, колегія суддів також враховує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, але щодо прав та обов`язків якої стосувалося рішення суду першої інстанції ( ОСОБА_5 , у власності якої перебували дві земельні ділянки, що входили до складу спадщини), скасувавши рішення останнього повністю стосовно всього спадкового майна, а не лише щодо двох земельних ділянок, про порушення прав на які апелянт ОСОБА_5 зазначає у своїй апеляційній скарзі. Отже, суд апеляційної інстанції при прийнятті своєї постанови порушив принцип диспозитивності судового процесу, проте з урахуванням порушення апеляційним судом норм матеріального права щодо спадкування, про що зазначено вище, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови повністю.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Так як суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо спадкування, зокрема статті 1218, 1223, 1258 ЦК України, зазначене відповідно до статті 412 ЦПК України є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Н. Ю. Сакара Г. І. Усик