Постанова

від 29.01.2020 по справі 910/5094/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р. Справа№ 910/5094/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р. (повний текст складено 30.09.2019 р.)

у справі № 910/5094/19 (суддя - Блажівська О.Є.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БОЮР ПОСТАЧ" та Міністерства оборони України

за участю заступника військового прокурора Центрального регіону України

про визнання недійсним договору,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БОЮР ПОСТАЧ" та Міністерства оборони України про визнання недійсним договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів, для техніки спеціального призначення № 286/1/19/8 від 11.03.2019 р.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що між відповідачами укладено договір № 286/1/19/8 від 11.03.2019 р. про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) в порушення законодавства, оскільки дії сторін не були спрямовані на реальне настання правочину, а волевиявлення учасників правочину не відповідало їх внутрішній волі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р. у справі № 910/5094/19 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину на момент його вчинення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначав, що укладення відповідачами оспорюваного правочину порушує його права та законні інтереси, оскільки відповідачем-1 для участі у процедурі закупівель за державні кошти було подано документацію на товар, яка належить позивачу, і дозволу на використання якої він не надавав. Окрім того, позивачем не надавалась згода відповідачу-1 на постачання продукції, яка належить йому на праві власності за оспорюваним договором. Скаржник також стверджував, що судом першої інстанції не було з`ясовано спрямованість дій відповідача-1 під час укладення договору з відповідачем-2 на реальне настання правочину, та чи відповідає волевиявлення учасників правочину їх внутрішній волі. На думку позивача, відповідач-1 під час подання своєї тендерної документації усвідомлював неможливість здійснення ним поставки відповідачу-2 дизельного палива, яке належить позивачу, тож його дії не були спрямовані на реальне настання правочину, а отже є підставою для визнання вчиненого відповідачами правочину недійсним у судовому порядку.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.12.2019 р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 р., у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 р. оголошено перерву до 29.01.2020 р.

У судовому засіданні 29.01.2020 р. представник відповідача-1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Представники відповідача-2 та прокуратури у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач у позові зазначав, що 06.02.2019 р. Міністерством оборони України оголошено переговорну процедуру для потреб оборони на закупівлю дизельного палива (паливо дизельне ДП-ЛЄвро5-В0), ідентифікатор закупівлі в електронній системі Прозоро UA-2019-02-06-001748-b.

Єдиним учасником закупівлі, який подав свою тендерну пропозицію за лотом 1 (09134200-9) дизельне паливо (паливо дизельне ДП-ЛЄвро5-В0) , виявилось товариство з обмеженою відповідальністю "БОЮР ПОСТАЧ" (відповідач-1).

Позивач участі у торгах не брав.

Відповідно до вимог п.п. 3 п. 3.2 розділу 3 оголошення про закупівлю для підтвердження відповідності цінової пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника учасник у складі цінової пропозиції повинен надати скановану копію сертифіката відповідності на товар, який пропонується до постачання. Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації продукції, що акредитований в НААУ.

На виконання цієї вимоги відповідачем-1 в складі цінової пропозиції завантажено копію сертифіката відповідності, зареєстрованого в реєстрі ООВ за № UA.TR.081.0050-18. Даний сертифікат відповідності було отримано позивачем від ТОВ з іноземними інвестиціями "БНК-УКРАЇНА", на підставі укладеного генерального договору № 103/16/17 від 26.07.2017 р. Додатково відповідачем-1 в складі цінової пропозиції було завантажено копію декларації про відповідність № 18/10Я від 18.10.2018 р. із печаткою та підписом уповноваженої особи позивача та копію паспорту на дизельне паливо ДТ-Л-К5 сорт С СТБ 1658-2015, який також належить позивачу.

Тож, за твердженнями позивача, відповідач-1, при поданні своєї цінової пропозиції заявив, що пропонує до постачання продукцію виробництва відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод", яка згідно генерального договору № 103/16/17 від 26.07.2017 р. належить товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ".

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведених торгів, 11.03.2019 р. між Міністерством оборони України (відповідач-2; замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БОЮР ПОСТАЧ" (відповідач-1; постачальник) був укладений договір №286/1/19/8 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого постачальник зобов`язався постачати у 2019 році нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) (лот (09134200-9) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з специфікацією.

Враховуючи відсутність господарських відносин між позивачем та відповідачем-1, а також відсутність наміру у позивача поставляти відповідачу-1 вищезазначену продукцію, виконання договору № 286/1/19/8 від 11.03.2019 р. про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), на думку товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ", може призвести до порушення прав позивача, шляхом постачання товару без його згоди.

Таким чином, позивач припускає, що під час укладення договору №286/1/19/8 від 11.03.2019 р. про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) дії відповідача-1 та відповідача-2 не були спрямовані на реальне настання правочину, а волевиявлення учасників правочину не відповідало їх внутрішній волі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ", не будучи стороною оспорюваного договору і учасником процедури закупівель, вказувало, що є заінтересованою особою у розумінні ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки учасник тендеру - відповідач-1 при поданні своєї цінової пропозиції надавав документи, які належать позивачу, а саме: сертифікат відповідності АА № 000050; декларація про відповідність № 18/10Я від 18.10.2018 р.; паспорт на дизельне паливо ДТ-Л-К5 сорт С СТБ 1658-2015, і на підставі вказаних документів заявив, що пропонує до постачання продукцію виробництва відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод", яка згідно генерального договору № 103/16/17 від 26.07.2017 р. належить позивачу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. При цьому, ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину.

Використання особою у момент вчинення нею правочину поставки товару документів на товар, відомості щодо якого наявні у вільному доступі, не є підставою для визнання правочину фіктивним за позовом третьої особи, якщо вона не доведе наявність у неї суб`єктивного матеріального інтересу у задоволенні свого позову.

Зважаючи на суть фіктивності правочину, який полягає у відсутності у сторін, які його вчинили, волі на реальне виконання правочину, загрози для позивача такий договір не представляє.

За своєю правовою природою укладений за результатами торгів договір є договором поставки, метою якого є передача у власність покупцеві товару, який відповідає потребам покупця, за плату. Поряд з цим договір був укладений за результатами торгів, у яких позивач участі не взяв, тож позивач не має суб`єктивного матеріального інтересу у визнанні вчиненого відповідачами правочину фіктивним.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ" задоволенню не підлягає, а підстав для скасування або зміни рішення від 23.09.2019 р. у справі № 910/5094/19 не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРИМ" на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р. у справі № 910/5094/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2019 р. у справі № 910/5094/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/5094/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.02.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко