Рішення

від 29.01.2020 по справі 904/5114/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5114/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромережі", смт. Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 324 211,95 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Копань В.В.

Представники:

від позивача: Коноваленко О.В., дов. б/н від 08.01.2020, адвокат;

від відповідача: Горовенко Л.М. дов. б/н 05.11.19 адвокат

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромережі" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 324 211,95 грн, з яких: 183 531,22 основний борг, 96 693,71 грн пеня, 27 552,71 грн проценти за користування чужими грошовими коштами, 16 434,31 грн інфляційні втрати та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 призначено судове засідання на 05.12.2019.

05.12.2019 представник відповідача подав письмові пояснення по справі та просив призначити розгляд справи у загальному провадженні.

05.12.2019 прийнято протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 17.12.2019.

16.12.2019 представник відповідача подав додаткові пояснення та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі.

17.12.2019 представник позивача подав відповідь на пояснення.

17.12.2019 представник позивача подав клопотання про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області інформацію податкової служби щодо взаємовідносин ТОВ "Електромережі" та ТОВ "Компанія Платінум" та щодо включення ТОВ "Електромережі" до податкової звітності за період з квітня 2018 по серпень 2018 податкового кредиту за вказаними податковими накладними зареєстрованими ТОВ "Компанія Платінум".

17.12.2019 представник позивача подав клопотання про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області розрахунок доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 2018 помісячно.

Суд відмовив у задоволенні вищезазначених клопотань.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромережі" про зупинення провадження у справі відмовлено. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2020.

18.12.2019 представник позивача подав клопотання про приєднання до матеріалів справи копії податкових накладних.

У підготовчому засіданні 14.01.2020 оголошено перерву на 15.01.2020.

15.01.2020 представник відповідача подав клопотання, в якому просить призначити почеркознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромережі" про призначення почеркознавчої експертизи відмовлено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 29.01.2020.

29.01.2020 розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів, позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у поданих ним заявах по суті спору, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 29.01.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № ЕК2745 від 03.02.2018. Так, відповідач лише частково оплатив поставлений товар, у зв`язку з чим заборгованість становить 183 531,22 грн.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору поставки нараховано пеню у розмірі 96 693,71 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 27 552,71 грн, інфляційні втрати у розмірі 16 434,31 грн за неналежне виконання відповідачем договору поставки.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525, 526, 536, 538, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача, викладена у поясненнях

Відповідач зазначає, що сторони повинні були додатково узгоджувати істотні умови договору: асортимент, кількість, ціну товару та умови його поставки шляхом оформлення заявок. Позивачем не надано доказів отримання від відповідача таких заявок та узгодження адреси для поставки товару. Натомість, позивачем додані до матеріалів справи видаткові накладні, в яких взагалі не вказана адреса доставки.

Відповідно до платіжного доручення № 5215 від 25.07.2018 відповідачем було здійснено платіж на рахунок позивача у сумі 117 721,36 грн з призначенням платежу: за ТМЦ згідно рахунку № PTUT-000560 від 20.07.2018 у сумі 98 101,13 грн, ПДВ - 20% 19 620,23 грн. Відповідач вказує на те вищезазначений рахунок на його адресу не надходив, тому платіж у розмірі 117 721,36 грн зроблений безпідставно.

Позиція позивача, викладена у відповіді на пояснення

Позивач зазначає, що товар поставлявся транспортом постачальника на об`єкти покупця за адресами узгодженими між сторонами у телефонному режимі та у більшості випадків транспортом відповідача на умовах EXW зі складу постачальника.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

03.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електромережі" (покупець) було укладено договір поставки № ЕК2745 (арк.с.43).

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві товар в асортименті, кількості та за ціною, що вказана у рахунку-фактурі на підставі поданої заявки, а покупець зобов`язався прийняти цей товар і сплатити цей товар на умовах цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору, загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма видатковими накладними до цього договору.

Оплата здійснюється покупцем у вигляді 100% передоплати за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, або в порядку узгодженому сторонами у відповідній специфікації (пункт 2.3 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату:

- № UT-2110 від 30.03.2018 на суму 92 567,52 грн;

- № UT-2613 від 23.04.2018 на суму 42 283,59 грн;

- № UT-3363 від 25.05.2018 на суму 4 260,00 грн;

- № UT-3472 від 31.05.2018 на суму 3 270,43 грн;

- № UT-639 від 07.06.2018 на суму 639,60 грн;

- № UT-4171 від 17.06.2018 на суму 193,20 грн;

- № UT-414 від 16.07.2018 на суму 11 566,80 грн;

- № UT-4063 від 25.07.2018 на суму 324,00 грн;

- № UT-560 від 20.07.2018 на суму 146 147,44 грн (арк.с.46,48,50,52,54,56,58,60,62).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар постачається партіями. Партією товару вважається товар, відвантажений в асортименті та кількості, згідно з видатковою накладною. Постачальник здійснює постачання товару у терміни, обговорені сторонами усно або у відповідній специфікації.

Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту фактичного отримання покупцем продукції і підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (пункт 3.3 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 301 252,58 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- № UT-1305 від 03.04.2018 на суму 92 567,52 грн;

- № UT-1691 від 25.04.2018 на суму 42 283,59 грн;

- № UT-2344 від 08.06.2018 на суму 4 260,00 грн;

- № UT-2305 від 06.06.2018 на суму 3 270,43 грн;

- № UT-2398 від 12.06.2018 на суму 639,60 грн;

- № UT-2699 від 27.06.2018 на суму 193,20 грн;

- № UT-228 від 16.07.2018 на суму 11 566,80 грн;

- № UT-394 від 25.07.2018 на суму 324,00 грн;

- № UT-612 від 08.08.2018 на суму 146 147,44 грн (арк.с.45,47,49,51,53,55,57,59,61).

Відповідачем було частково оплачено поставлений товар на суму 117 721,36 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5215 від 25.07.2018 (арк.с.63).

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 183 531,22 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 2.3 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 183 531,22 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що сторонами не узгоджені істотні умови договору шляхом оформлення заявок, з огляду на таке.

Сторони шляхом підписання видаткових накладних узгодили істотні умови, а саме: асортимент, кількість та ціну товару. Не надання заявок не завадило позивачу поставити, а відповідачу прийняти товар, про що свідчать видаткові накладні. Доказів відмови відповідача від прийняття товару за умови відсутності заявок матеріали справи не містять.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що в призначені платежу вказано невірний рахунок, тому платіж у розмірі 117 721,36 грн є безпідставним, з огляду на таке.

У платіжному дорученні № 5215 від 25.07.2018 зазначено призначення платежу: за ТМЦ згідно рахунку № PTUT-000560 від 20.07.2018 у сумі 98 101,13 грн, ПДВ - 20% 19 620,23 грн.

В матеріалах справи міститься рахунок № UT-560 від 20.07.2018, який відрізняється від реквізитів рахунку, який вказано у призначенні платежу лише 2 буквами, тому суд дійшов висновку, що перерахування грошових коштів відповідачем було здійснено на підставі рахунку №UT-560 від 20.07.2018, в якому є посилання на договір поставки № ЕК2745 03.02.2018.

Крім того, доказів того, що відповідач вчиняв дії щодо повернення цього платежу матеріали справи не містять. Також, не містять доказів того, що відповідач звертався з вимогою до позивача про повернення грошових коштів у розмірі 117 721,36 грн як безпідставно перерахованих.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що доказі надані позивачем є більш вірогідними, ніж доказі надані відповідачем.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2 договору, за порушення термінів оплати покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 96 693,71 грн за період з 05.04.2018 по 05.11.2019.

Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що позивачем невірно взято період нарахування пені, а саме, не враховано частину 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить 32 343,90 грн.

Щодо суми процентів за користування чужими грошовими коштами

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 договору, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються 10% річних відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами (10%) у розмірі 27 552,71 грн за період з 05.04.2018 по 05.11.2019.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 27 552,71 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 16 434,31 грн за період травень 2018 - вересень 2019.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 16 434,31 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір позивача у розмірі 3 897,93 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромережі" (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Першотравнева, 11, ідентифікаційний код 37213375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ" (49000, м. Дніпро, вул. В. Дубініна, 14/44, ідентифікаційний код 36441363) основний борг у розмірі 183 531,22 грн, пеню у розмірі 32 343,90 грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 27 552,71 грн, інфляційні втрати у розмірі 16 434,31 грн та судовий збір у розмірі 3 897,93 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 07.02.2020

Суддя Я.С. Золотарьова