Рішення

від 06.02.2020 по справі 910/17071/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2020Справа № 910/17071/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал"

пр Ак. Глушкова, 32, кв. 5, м. Київ 187, 03187

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС"

вул. Маршала Малиновського, 15/3 оф.110, м. Київ,04212

про стягнення 451 276,86 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" про стягнення 451 276,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань із оплати поставленого товару за Договором поставки №01/09/16 від 27.09.2016, в результаті чого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 331 618,80 грн.

06.12.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17071/19 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача: вул. Маршала Малиновського, 15/3 оф.110, м. Київ, 04212.

Однак, станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься повернутий поштою конверт за номером поштового відправлення 0103052126006 із копією ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.12.2019 з адреси відповідача із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відмітки "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкладення судового засідання в справі в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 03.03.2018 Верховного Суду по справі №911/1163/17.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

27.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Теллус Метал (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бучко Трек Сістемс (далі - відповідач, покупець) (а разом - сторони), було укладено Договір поставки №01/09- 16 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується продати та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вартість металопродукції, деталей рейкових скріплень, шпал залізобетонних (в подальшому - товар), на умовах викладених в цьому договорі.

Номенклатура, ціна та загальна, кількість товару, що постачається за цим договором визначається в специфікаціях або рахунках-фактурах постачальника, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 2.1. договору.).

27.09.2016 між сторонами було підписано специфікацію №1 до договору на наступний товар: шпала з/б п/н типу Ш1-Т17, прокладка нашпальна шумознижуюча, підкладка металева ТРЕП-Ш, прокладка підрейкова, вкладиш ізолюючий, клема пружна КПТ-7 (ТРЕП] на загальну суму 1 828:100,35 коп.

Поставка товару, вказаного в п. 1.1. договору, здійснюється партіями, на умовах DDP INCORMS-2010? м. Київ, вул. Світлогорська, 2/25, Комбінат виробничих приміщень, якщо інше не вказано в рахунку- фактурі, специфікації постачальника або в інших додатках до цього договору (п. 2.1. договору). 1

27.09.2016 постачальник виписав покупцю рахунок на оплату товару № 500 на загальну суму 2 340 448,80 грн, відповідно до якого покупець оплачує товар: шпала з/б п/н типу Ш1-Т17, підкладка металева ТРЕП- Ш, клема пружна КПТ-7 (ТРЕП), прокладка нашпальна шумознижуюча, прокладка підрейкова, вкладиш ізолюючий, прокладка амортизаційна підрейкова, вкладиш ізолюючий.

Як передбачено п/ 2.5. договору постачальник зобов`язується передати покупцеві погоджений для поставки товар протягом 10-ти календарних днів з дати отримання не менше 50% попередньої сплати від покупця, якщо інше не зазначено в рахунку-фактурі/специфікації.

Пунктом 4.1. договору закріплено, що покупець здійснює попередню сплату за договором не менше 50 % вартості партії товару згідно специфікації/рахунку-фактури постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання специфікації до цього договору.

29.09.2016 покупцем було здійснено попередню оплату товару згідно договору у сумі 1080000,00 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією виписки до банківського рахунку продавця.

Відповідно го умов специфікації від 27.09.2016 №1, рахунку про оплату від 27.09.2016 № 500 позивач поставив відповідачу на виконання договору у період з 06.10,2016 по 05Д2.2016 товар на загальну суму 1 707 975,60 грн., що підтверджується видатковими накладними:

від 06.10.2016 № 393 на суму 201 780,00 грн.

від 10.10.2016 № 396 на суму 269 040,00 грн.;

від 11.10.20.16 № 399 на суму 192 930,00 грн.;

від 18.10.2016 № 417 на суму 450 449, 66 грн.;

від 25.11.2016 № 514 на суму 197 361,60 грн.;

від 05.12.2016 № 520 на суму 296 042,40 грн.;

від 05.12.2016 № 521 на суму 100 371,94 грн.

Як встановлено судом, вказані видаткові накладні були підписані позивачем та відповідачем із проставленням власних печаток на них.

Разом з тим, 25.11.2016 постачальник та покупець підписали специфікацію № 2 до договору на загальну суму 407 348,45 грн., відповідно до якої сторони узгодили особливості товару, що постачається, а саме: шпала з/б п/н типу Ш1-Т17, прокладка нашпальна шумознижуюча, підкладка металева ТРЕП- Ш, прокладка підрейкова, вкладиш ізолюючий, клема пружна КПТ-7 (ТРЕП), а в підписаній того ж дня специфікації № 3 на суму 178 920,00 грн., позивач та відповідач погодили наступний товар: підкладка металева анкерна, прокладка підрейкова, вкладиш ізолюючий, клема пружна КПТ-7 (ТРЕП).

09.12.2016 відповідачем в рахунок оплати за раніше отриманий товар здійснено 2платежі за договором в сумі 60 000 грн. та 90 000 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією виписки з банківського рахунку продавця. Таким чином покупцем за договором було перераховано на рахунок постачальника суму коштів у розмірі 1 230 000 грн. при фактичному отриманні у власність товару на 1 707 975,60грн.

В подальшому, в період з 12.12.2016 по 20.12.2016, позивачем було здійснено поставку товару за договором відповідачу згідно наступних видаткових накладних:

від 12.12.2016 №553 на суму 132 750,00 грн.; від 15.12.2016 №556 на суму 168118,87 грн.; від 15.12.2016 №557 на суму 48 048,00 грн.; від 20.12.2016 №560 на суму 226 604,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що покупець прийняв зазначений товар на суму 442771,20 грн. без зауважень, про що міститься власноручний підпис на видаткових накладних із проставленням печатки.

Отримання всіх партій товару відповідачем супроводжувалося довіреністю від 06.10.2016 №1, довіреністю від 25.11.2016 №2 та довіреністю від 05.12.2016 № 3.

Відповідно до п. 5.2.2. договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити вартість товару згідно п. 4 даного договору.

За приписами п. 4.3. договору решта 50 % вартості партії товару покупець сплачує протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно виписок по рахунку позивача, відповідач у період з 21.04.2017 по 21.11.2018 здійснив оплату що договору у наступних розмірах: 21.04.2017 на суму 75 258,00 грн,; 27.04.2017 на суму 30 450,00 грн.; 01.09.2017 на суму 10 200 грн.; 07.09.2017 на суму 45 000,00 грн.; 03.10.2017 на суму 24 000 грн.; 17.11.2017 на суму 30 000 грн.; 20.11.2017 на суму 22 200 грн,; 29.11.2017 на суму 150 000 грн.; 30.11.2017 на суму 20 010 грн.; 08.12.2017 на суму 120000 грн.; 12.12.2017 на суму 20 100 грн.; 28.12.2017 на суму 100 200 грн.; 20.04.2018 на суму 9 360 грн.; на суму 20 100 грн.; 21.11.2018 на суму 45 000 грн., а всього на суму 721 878 грн.

Таким чином, враховуючи вартість поставленого товару на суму 2 283 496,80 грн, що підтверджуєтеся видатковими накладними та суми оплачених за отриманий покупцем товар коштів у розмірі 1 951 878,00 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача, вбачається, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором у розмірі 331 618,80 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем та підтверджене матеріалами справи, зобов`язання щодо оплати суми у розмірі 331 618,80 грн. відповідачем не виконано.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. З ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання зобов`язання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати суми у розмірі 331 618,80 грн. відповідачем не виконано.

Доказів повного поставки товару або повернення частини попередньої оплати матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 91 758,92 грн. та 3% річних у розмірі 27 899,14 грн. Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних:

за видатковою накладною від 15.12.2016 № 556 від суми 56 966,47 грн. за період з 16.01.2017 по 08.11.2019 в розмірі 4 808,59 грн.;

за видатковою накладною від 15.12.2016 № 557 від суми 48 048 грн. за період з 16.01.2017 но 08.11.2019 в розмірі 4055,78 грн.;

за видатковою накладною від 20.12.2016 № 560 від суми 226 604,33 грн. за період з 21.01.2017 по 08.11.2019 в розмірі 19 037,76грн. '

За розрахунком позивача відповідачу нараховано інфляційні втрати:

за видатковою накладною від 15.12.2016 № 556 від суми 56 966, 47 грн. за період з 16.01.2017 по 08.11.2019 в розмірі 15 762,62 грн.;

за видатковою накладною від 15.12.2016 № 557 від суми 48 048 грн. за період з 16.01.2017 по 08.11.2019 в розмірі 13 294,88 грн.;

за видатковою накладною від 20.12.2016 № 560 від суми 226 604,33 грн. за період з . 21.0І.2017 по 08.11.2019 в розмірі 62 701,42 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 91 758,92 грн. та 3% річних у розмірі 27 899,14 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" про стягнення 451 276,86 грн. підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" (вул. Маршала Малиновського, 15/3 оф.110, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ: 39784667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" (пр Ак. Глушкова, 32, кв. 5, м. Київ 187, 03187, код ЄДРПОУ: 36958769) заборгованість за договором поставки від 27.09.2016 №01/09-16 у розмірі 331 618 (триста тридцять одну тисячу шістсот вісімнадцять) гривень 80 коп., 3 % річних у розмірі - 27 899 (двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 14 коп., інфляційних втрат - 91 758 (дев`яносто одну тисячу сімсот п`ятдесят вісім) гривень 92 коп., судового збору - 6769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев`ять) гривень 15 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О. Лиськов